Рішення № 34442689, 24.10.2013, Селидівський міський суд Донецької області

Справа №242/3061/2013-ц

Провадження №2/242/925/13

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 жовтня 2013 року Селидівський міський суд Донецької області у складі головуючого судді Ясинського О.В., при секретарі Нарижній О.Г., за участю представника позивача ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань № 5 приміщення Селидівського міського суду Донецької області цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Селидівської територіальної громади про визнання права власності на спадкове майно за законом, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач 04.07.2013 р. звернулась до суду з позовом про визнання права власності на спадкове майно за законом, зазначивши в позові, що ІНФОРМАЦІЯ_1. помер її син ОСОБА_4, після смерті якого відкрилась спадщина у вигляді будинку та земельної ділянки. При зверненні до нотаріальної контори вона прийняла спадщину у вигляді будинку, але їй було відмовлено у оформленні права власності на землю, з тих підстав, що за життя її син не встиг зареєструвати своє право власності на земельну ділянку та не отримав державний акт на своє ім'я. Вважає, що вона як спадкоємець може отримати земельну ділянку у спадок та просить визнати за нею право власності за законом на земельну ділянку площею 0,2499 розташовану за адресою АДРЕСА_1 після смерті сина ОСОБА_4

У судове засідання позивач не з'явилась про день та час слухання справи повідомлення належно.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала та наполягала на їх задоволенні.

Представник відповідача Селидівська територіальна громада у судове засідання не з'явився про день та час слухання справи повідомлений належно в матеріалах справи маємо заяву з клопотанням про слухання справи у їх відсутність та просили справу розглянути на розсуд суду.

Представник третьої особи відділ Держземагенства у м. Селидове у судове засідання не з'явився про день та час слухання справи повідомлений належно в матеріалах справи маємо заяву з клопотанням про слухання справи у їх відсутність та проти задоволення позову не заперечували.

Вислухавши пояснення представника позивача, вивчивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 помер, згідно свідоцтва про смерть НОМЕР_1 від 30.03.2012 року видане відділом державної реєстрації актів цивільного стану Селидівського міського управління юстиції у Донецької області (а.с.8).

Згідно договору купівлі - продажу будинку і земельної ділянки від 22.12.2008 р. ОСОБА_4 придбав житловий будинок та земельну ділянку за адресою АДРЕСА_1, земельна ділянка була передана для обслуговування житлового будинку (а.с.9).

Згідно свідоцтва про право на спадщину за законом від 16.04.2013 року ОСОБА_2 прийняла у спадок будинок розташований за адресою АДРЕСА_1, після смерті сина ОСОБА_4, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1. (а.с.10).

Статтею 1216 ЦК України передбачено, що спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Главою 89 книги 6 ЦК України встановлені порядок оформлення права на спадщину, з якої випливає, що спадкоємець може одержати в нотаріальній конторі свідоцтво про право на спадщину.

В п.23 Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року №7 «Про судову практику у справах про спадкування» зазначено, що свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розгляду не підлягають.

Судом також встановлено, що земельна ділянка біля будинку за адресою АДРЕСА_1 не належить спадкодавцю ОСОБА_4, так як за життя спадкодавець не зареєстрував право власності на земельну ділянку, згідно постанови державного нотаріуса Першої Селидівської державної нотаріальної контори про відмову у вчиненні нотаріальних дій від 17.07.2013 р. та відповіді відділу Держкомзему м. Селидове Донецької області від 05.12.2012 р. №с/292/36.

Відповідно до ст.ст. 78, 81 ЗК України, право власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками. Право власності набувається та реалізується на підставі Конституції України, ЦК, ЗК України, а також інших законів, що видаються відповідно до них. Громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі безоплатної передачі із земель державної та комунальної власності.

Як передбачено ст.ст.116, 123 ЗК України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Згідно з ч.1,2 ст.. 118 ЗК громадянин, зацікавлений у приватизації земельної ділянки, яка перебуває у його користуванні, подає заяву до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Рішення органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, щодо приватизації земельних ділянок приймається у місячний строк на підставі технічних матеріалів та документів, що підтверджують розмір земельної ділянки.

Згідно з вимогами ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язати довести свої вимоги та заперечення, суд розглядає справу лише в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів.

З обставин справи вбачається, що у спадкоємця першої черги, якою є позивач, у даному випадку немає підстав для отримання свідоцтва про право на спадщину на земельну ділянку, оскільки її син за життя державний акт направо власності на земельну ділянку не отримав, то відповідно у даному випадку позивач не є спадкоємцем, стосовно зазначеної земельної ділянки.

Вимоги позивача про визнання за нею права власності на земельну ділянку безпідставні і тому у задоволенні їй слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 57, 60, 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до Селидівської територіальної громади про визнання права власності на спадкове майно за законом - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду Донецької області через Селидівський міський суд протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя