Рішення № 34441455, 30.09.2013, Основ'янський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Червонозаводський районний суд м. Харкова)

Справа №2035/2611/2012

Пр.№2/646/109/2013

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

30.09.2013 року м.Харків

Червонозаводський районний суд м.Харкова у складі:

головуючого - судді Прошутя І.Д.,

при секретарі - Клименко Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Харкові в залі суду цивільну справу за позовом КОВ «КАНТАРЕЛЛІ ЛІМІТЕД» до ОСОБА_1 та ПАТ «Приват банк» про повернення безпідставно набутого майна та відшкодування коштів за його використання, -

В С Т А Н О В И В:

В березні 2012 року позивач, КОВ «КАНТАРЕЛЛІ ЛІМІТЕД», звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 та ПАТ «Приват банк», в якому зазначив, що 01 травня 2011 року збіг термін дії договору оренди між ПАТ «Приватбанк» та ОСОБА_1 нежитлових приміщень АДРЕСА_3, які належать позивачу на праві приватної власності. Незважаючи на його вимоги, відповідачі продовжують користуватись цим приміщенням, безпідставно отримуючи грошові кошти та користуючись ними на свій розсуд.

Посилаючись на наведене, просив зобов»язати відповідачів повернути безпідставно набуте майно, зазначене у договорі оренди від 29.04.2005 року після закінчення терміну оренди, та стягнути з відповідачів кошти з початку використання безпідставно набутого майна по останні день звільнення приміщення: з ОСОБА_1 - 1387755,99 грн., з ПАТ КБ «Приват банк» - 3959834,85 грн. Окрім того, уточнивши позов, позивач просив стягнути з ОСОБА_18000000,00 грн., безпідставно отримані нею від продажу майна позивача. До того ж, вважав, що за користування його грошовими коштами у загальній сумі 13347590,84 грн. з відповідачів необхідно стягнути 20% цієї суми - 2669518,16 грн. Усього просив стягнути з відповідачів солідарно 16017117,00 грн.

З метою забезпечення позову просив накласти арешт на всі рахунки та на все майно, що належить відповідачу ОСОБА_1, у тому числі, в АДРЕСА_4, в АДРЕСА_1 та у АДРЕСА_5, а також на нерухоме майно по АДРЕСА_3 та по АДРЕСА_6, що належить другому відповідачу - ПАТ КБ «Приватбанк».

Ухвалою суду від 04 липня 2012 року накладено арешт на рахунки відповідача ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, і.к.НОМЕР_1) в межах суми пред»явленого до неї позову - 9387755,99 грн., та на все її майно, що знаходиться в АДРЕСА_4, в АДРЕСА_1, та у АДРЕСА_5. Накладено арешт та заборонено відчуження нерухомого майна по АДРЕСА_3 та по АДРЕСА_6, що належить відповідачу ПАТ КБ «Приват банк».

15 жовтня 2012 року в черговий раз уточнивши позов, позивач просив: відшкодувати шкоду, нанесену відповідачами, незаконним набуттям та збереження майна без достатньої правової підстави, вартість якого на 23.04.2012 року складає 3040000,00 грн.; відшкодувати доходи отримані відповідачами в результаті безпідставно набутого майна за рахунок довгострокової дії договору оренди в розмірі 6877776,87 грн.; відшкодувати доходи отримання відповідачами від продажу майна в розмірі 8000000,00грн.

В судовому засіданні представники позивача підтримали позовні вимоги у вищезазначеній редакції та просили розглянути справу за наявними у справі матеріалами, клопотань щодо забезпечення доказів не заявляли.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з»явилася, надала заяву про розгляд справи за її відсутності.

Представника відповідача ПАТ КБ «Приват банк» ОСОБА_2, що діє на підставі довіреності, просила суд прийняти законне і обґрунтоване рішення на свій розсуд.

Вислухавши осіб, які беруть участь у справі, дослідивши матеріали цивільної справи, суд вважає позов таким, що не підлягає задоволенню, з урахуванням наступного.

Згідно положень ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільну справу не інакше як в межах заявлених позовних вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, кожна особа має право на захист свого інтересу.

Згідно ст. 13 Цивільного кодексу України при здійсненні своїх прав особа зобов'язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, у разі недодержання особою при здійсненні своїх прав вимог, які встановлені даною нормою, суд може зобов'язати її припинити зловживання своїми правами, а також застосувати інші наслідки, встановлені законом.

Судом встановлено, що Компанія з обмеженою відповідальністю Кантареллі Лімітед заснована на території Республіки Кіпр і є у розумінні Закону України "Про міжнародне приватне право" іноземним елементом.

У відповідності до ст. 2 цього Закону у сферу його застосування входять, зокрема, питання визначення застосовуваного права, а також підсудність судам України справ з іноземним елементом.

Статтею 77 Закону передбачено, що у випадку, якщо нерухоме майно, з приводу якого виник спір, знаходиться на території України, цей спір має вирішуватися виключно судами України за місцем знаходження спірного майна або основної її частини.

Право позивача звертатися до судів України для захисту своїх прав, свобод чи інтересів передбачено ст. 73 Закону України "Про міжнародне приватне право".

З матеріалів справи вбачається, що на підставі договору купівлі-продажу нерухомого майна, укладеного 31 травня 2002 року з Закритим акціонерним товариством «Інститут Укроргверстатінпром» компанія Кантареллі Лімітед отримала у власність спірні нежитлові приміщення 1-го поверху № 13, 13а, 13б, 13в, 14, 14а, 15, 15а, 16, 16а, 16б, 17, 18, 19, 20, 21, 21а, 22, 22а, 24, 24а, 25, 26, 27, 28, 29, 30, 31, 32, 33, 34, 35, 35а в літ. "А-10", загальною площею 451,9 кв.м., розташовані в АДРЕСА_3

Зазначені приміщення були передані позивачу за актом приймання-передачі приміщень від 31 травня 2002 року і право власності на них за позивачем було зареєстровано в КП «Харківське міське бюро технічної інвентаризації».

У березня 2008 року позивачу стало відомо, що вказаними приміщеннями користується ГРУ ЗАТ КБ «Приват банк» за договором оренди, укладеним між банком та ОСОБА_1, як власницею приміщень. З наданих документів позивачу стало відомо, що право власності на нежитлові приміщення ОСОБА_1 набула на підставі договору дарування від Кантареллі Лімітед, який було вчинено 08 вересня 2004 року та посвідчено приватним нотаріусом ОСОБА_3

Договір дарування від імені позивача був посвідчений ОСОБА_4 на підставі довіреності, виданої йому позивачем 24 квітня 2002 року терміном на три роки, а саме до 24 квітня 2005 року.

29 травня 2005 року між ПАТ КБ «Приват банк» в особі Харківської філії і ОСОБА_1 укладено договір оренди приміщень першого поверху літ. «А-10», загальною площею 451,9 кв.м., розташованих по АДРЕСА_3.

Рішенням Червонозаводського районного м.Харкова від 22 травня 2013 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Харківської області від 25 липня 2013 року, в задовленні позову компанії Кантареллі лімітед до ОСОБА_1, ОСОБА_4, треті особи: приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_3, ОСОБА_5, про визнання договору дарування недійсним та визнання права власності на нежитлові приміщення, відмовлено. Вказане рішення набрало законної сили.

Відповідно до ст.ст. 58, 59, 60 ЦПК України сторони повинні довести перед судом ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень. Крім того, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Із матеріалів справи вбачається, що позивач не надав належних доказів стосовно того, що компанія Кантареллі Лімітед після укладення договору дарування від 08 вересня 2004 року та по день розгляду справи була власником спірних нежитлових приміщень.

Крім того, суд відхиляє доводи представників позивача про те, що нежитлові приміщення по вул.Червоношкільній набережній, 16 не могли бути відчужені, так як на момент укладення договору дарування право користування цими приміщеннями було передане у статусний фонд ТОВ «Кантата».

Судом встановлено і не заперечувалося сторонами, що зазначене товариство було утворено 02 липня 2002 року засновниками комнанії Кантареллі лімітед та ОСОБА_6. Кантареллі лімітед у якості внеску до статутного фонду передано право користування належними їй нежитловими приміщеннями терміном на п»ять років. При цьому, ТОВ «Кантата» заборонялося розпоряджатися будь-яким чином переданими йому в користування нежитловими приміщеннями в частині їх відчуження або передачі в заставу.

Разом з цим, матеріали справи не містять даних про те, що у зв»язку із передачею права користування приміщеннями у статний фонд ТОВ «Кантата», право Кантереллі Лімітед розпоряджатися належними їй на праві власності приміщеннями, в тому числі шляхом їх відчуження, якимось-чином обмежувалося.

Позивач не надав належних доказів того, що права ТОК «Кантата» у зв»язку з укладенням договорогу дарування були порушені. Не надано доказів й того, що за захистом своїх прав ТОВ «Кантата» звернулося до суду або до інших органів.

Ці факти позивач та його представники у встановленому законодавством порядку не оскаржували та не надали до суду відповідних доказів, які б їх заперечували.

Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку, що компанія Кантареллі Лімітед в даному випадку не є суб»єктом права власності, тобто не має права на пред»явлення відповідного позову до суду.

Відповідно до ч.1 ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

При цьому, посилання представників позивача на положення ст.ст. 235, 536, 638, 761, 766, 769, 770, 1212, 1214 ЦК України суд вважає безпідставними.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог про повернення безпідставно набутого майна та відшкодування коштів за його використання, суд відмовляє у задоволенні інших позовних вимог, у зв'язку із чим позов задоволенню не підлягає.

Відповідно до ч.6 ст.154 ЦПК України суд вважає за необхідне одночасно з ухваленням судового рішення скасувати заходи забезпечення позову.

Керуючись наведеними нормами та ст.ст. 10, 11, 58, 59, 60, 61, 88, 212, 214-215 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позову КОВ «КАНТАРЕЛЛІ ЛІМІТЕД» до ОСОБА_7 та ПАТ «Приват банк» про повернення безпідставно набутого майна та відшкодування коштів за його використання - відмовити.

Скасувати заходи забезпечення позову вжиті ухвалою Червонозаводського районного суду м.Харкова від 04 липня 2012 року (а.с.89-90).

Скасувати арешт накладений на рахунки відповідача ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, і.к.НОМЕР_1) в межах суми пред»явленого до неї позову - 9387755,99грн, та на все її майно, що знаходиться в АДРЕСА_4, в АДРЕСА_1, та у АДРЕСА_5.

Скасувати арешт та зняти заборону на вчинення будь-яких дій щодо відчуження нерухомого майна по АДРЕСА_3 та по АДРЕСА_6, що належить відповідачу ПАТ КБ «Приватбанк».

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Харківської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у судовому засіданні, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подачі апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повний текст рішення виготовлено 04 жовтня 2013 року.

СУДДЯ -