Рішення № 34441007, 25.10.2013, Зміївський районний суд Харківської області

№621/2783/13-ц

Пр.2/621/1075/13

РІШЕННЯ

іменем України

25 жовтня 2013 року м. Зміїв

Зміївський районний суд Харківської області

в складі: головуючого - судді -Вельможної І.В.,

за участю секретаря судового засідання -Москалець О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Змієві Харківської області цивільну справу за позовом Прокурора Зміївського району Харківської області в інтересах Комунального закладу охорони здоров'я "Зміївська центральна районна лікарня" до ОСОБА_2 про відшкодування збитків, заподіяних стаціонарним лікуванням особи, потерпілої від злочину,

в с т а н о в и в:

11 вересня 2013 року Прокурор Зміївського району Харківської області в інтересах КЗОЗ "Зміївська центральна районна лікарня" звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, в якому просив стягнути з нього на користь Зміївської ЦРЛ збитки, заподіяні стаціонарним лікуванням особи, потерпілої від злочину сумі 1327 грн. 18 коп.

Ухвалою суду від 08.10.2013 року задоволено клопотання прокурора прокуратури Зміївського районного суду Харківської області Руденка Д.С., про заміну неналежного відповідача у справі, замість відповідача ОСОБА_2, залучено відповідача ОСОБА_2, яка є опікуном недієздатної особи.

В обґрунтування позову зазначено, що в липні 2012 року ОСОБА_2 перебуваючи в домоволодінні ОСОБА_4, за адресою АДРЕСА_1, разом розпивали спиртні напої, під час розмови між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 виникла сварка на грунті особистих неприязних відносин в ході якої ОСОБА_2, кухонним ножем завдав удар в область черева ОСОБА_4, чим спричинив останній, відповідно до висновку судово-медичної експертизи №274, тяжкі тілесні ушкодження у вигляді колото-різаної рани брюшної порожнини.

Внаслідок отриманих тілесних ушкоджень ОСОБА_4 в період 21.07.2012 року по 01.08.2012 року знаходилась на лікуванні у Зміївській ЦРЛ та згідно калькуляції грошова вартість її лікування в медичному закладі склала 1327 грн. 18 коп.

Вироком Зміївського районного суду Харківської області від 26.11.2012 року, ОСОБА_2, було визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України та призначено покарання у виді 5 років позбавлення волі в кримінально-виконавчому закладі.

Розмір шкоди, заподіяних стаціонарним лікуванням ОСОБА_4, яка є потерпілою від злочину складає 1327 грн. 18 коп., які прокурор Зміївського району Харківської області просить стягнути на користь КЗОЗ "Зміївська центральна районна лікарня" Зміївської районнної ради Харківської області.

Прокурор Руденко Д.С., в судове засідання не з'явився, подав до канцелярії суду заяву, в якій вказав, що на задоволенні позову наполягає, просив справу розглядати за його відсутності.

Представник КЗОЗ "Зміївська центральна районна лікарня" в судове засідання не з'явився, надали до канцелярії суду заяву, в якій вказали, що на задоволенні позову наполягають, просили справу розглядати за їх відсутності.

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з'явилась, подала до канцелярії суду заяву, в якій вказала, що позов визнає у повному обсязі, просила провести розгляд справи за її відсутності.

У зв'язку з неявкою в судове засідання осіб, які беруть участь у справі, відповідно до положень ч. 2 ст. 197 ЦПК України, суд розглянув цивільну справу без здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису.

Судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що рішенням Зміївського районного суду Харківської області від 24.03.1998 року, яке набрало законної сили, ОСОБА_2, визнано недієздатним, а 23.04.1998 року рішенням виконавчого комітету Зміївської міської ради народних депутатів №76, ОСОБА_2, призначено опікуном її сина - ОСОБА_2, інваліда ІІ групи з дитинства. / а.с. 19,20/

Відповідно до ст. 1184 ЦК України, шкода, завдана недієздатною фізичною особою, відшкодовується опікуном або закладом, який зобов'язаний здійснювати нагляд за нею, якщо він не доведе, що шкода була завдана не з його вини. Обов'язок цих осіб відшкодувати шкоду, завдану недієздатною фізичною особою, не припиняється в разі поновлення її цивільної дієздатності. Якщо опікун недієздатної особи, яка завдала шкоди, помер або у нього відсутнє майно, достатнє для відшкодування шкоди, а сама недієздатна особа має таке майно, суд може постановити рішення про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю потерпілого, частково або в повному обсязі за рахунок майна цієї недієздатної особи.

Вироком Зміївського районного суду Харківської області від 26.11.2012 року, який набрав законної сили, ОСОБА_2 визнано винним у скоєні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України. /а.с. 6,7,8,9/.

Як роз'яснив Верховний Суд України у Постанові Пленуму від 7 липня 1995 року № 11 „Про відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину, та судових витрат" із змінами із доповненнями, внесеними постановою Пленуму Верховного Суду України від 3 грудня 1997 року № 12" у кримінальному судочинстві відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого може покладатися тільки на особу, вина якої у вчинені злочину встановлена обвинувальним вироком суду (у тому числі без призначення покарання, із звільненням від покарання, про умовне засудження чи засудження з відстрочкою виконання вироку). В усіх інших випадках, передбачених ч. 4 ст. 93-1 КПК, таке відшкодування провадиться в порядку цивільного судочинства.

Частиною 1 статті 1206 ЦК України, передбачено, що особа, яка вчинила злочин, зобов'язана відшкодувати витрати закладові охорони здоров'я на лікування потерпілого від цього злочину, крім випадку завдання шкоди при перевищенні меж необхідної оборони або у стані сильного душевного хвилювання, що виникло раптово внаслідок насильства або тяжкої образи з боку потерпілого.

Відповідно до ч. 4 ст. 61 ЦПК України, вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

Відповідно до вищезгаданої Постанови Пленуму - питання про відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого вирішується згідно з Порядком обчислення розміру фактичних витрат закладу охорони здоров'я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння та зарахування стягнених з винних осіб коштів до відповідного бюджету і їх використання, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 545 від 16 липня 1993 року. Як передбачено цим Порядком, сума коштів, що підлягає відшкодуванню, визначається закладом охорони здоров'я, в якому перебував на лікуванні потерпілий, з урахуванням кількості ліжко-днів, проведених ним у стаціонарі, та щоденної вартості його лікування. Термін і обґрунтованість перебування потерпілого від злочину на стаціонарному лікуванні визначається на підставі даних лікувального закладу, де він перебував на лікуванні. До справи має бути приєднана довідка - розрахунок бухгалтерії цього закладу із записом про вартість одного ліжко-дня та загальну суму фактичних витрат на лікування потерпілого.

Згідно з калькуляцією вартості лікування №1310 від 16.10.2012 року, наданої Зміївською ЦРЛ, ОСОБА_4 з 23.07.2012 року по 01.08.2012 року знаходилася на лікуванні у хірургічному відділені медичного закладу та на її лікування було витрачено кошти в розмірі 599 грн. 38 коп. /а.с. 3/.

Згідно з калькуляцією вартості лікування №1310 від 16.10.2012 року, наданої Зміївською ЦРЛ, ОСОБА_4 з 21.07.2012 року по 23.07.2012 року знаходилася на лікуванні в анестезіологічному відділені та на її лікування було витрачено 727 грн. 87 коп. /а.с.4- 5/.

Згідно з ч. 4 ст. 174 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову, суд, за наявності для того законних підстав, ухвалює рішення про задоволення позову.

Визнання позову відповідачем не суперечить закону і не порушує права, свободи та інтереси інших осіб, тому приймається судом.

Оскільки позивачем доведені ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог, наявність витрат на стаціонарне лікування потерпілої ОСОБА_4, вину ОСОБА_2, у вчинені злочину, що встановлена обвинувальним вироком суду та підстави з огляду на зміст ст. 1184 ЦК України стягнення такої шкоди з опікуна ОСОБА_2, - ОСОБА_2, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та задоволення позову.

Згідно ст. 88 ЦПК України, з відповідача на користь держави належить стягнути судові витрати по сплаті судового збору у сумі 229 грн. 40 коп.

Керуючись ст. 1206 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 60, 61, 169, 174, 197, 209, 212, 214, 215 ЦПК України, суд -

в и р і ш и в:

Позов прокурора Зміївського району Харківської області в інтересах Комунального закладу охорони здоров'я "Зміївська центральна районна лікарня"до ОСОБА_2 про відшкодування збитків, заподіяних стаціонарним лікуванням особи, потерпілої від злочину - задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Комунального закладу охорони здоров'я "Зміївська центральна районна лікарня" р/р 35419008001893 в м. Зміїв КЗОЗ Зміївська ЦРБ, МФО 851011, код 02003178, витрати, заподіяні стаціонарним лікуванням особи, потерпілої від злочину в розмірі 1327 (одна тисяча триста двадцять сім) грн. 18 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у сумі 229 (двісті двадцять девять) грн. 40 коп.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Харківської області через Зміївський районний суд Харківської області шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня його проголошення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення рішення, в той же строк з дня отримання копії рішення.

Головуючий: