Рішення № 34439466, 21.10.2013, Індустріальний районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Харкова)

21.10.2013 Суддя Ізмайлов І. К.

справа № 2029/9096/12

2/644/183/13

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 жовтня 2013 року Орджонікідзевський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого - судді Ізмайлова І.К.,

за участю секретаря Гребенюк А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, -

в с т а н о в и в :

В вересні 2012 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулося позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди

Зазначили, що 12 червня 2002 року неповнолітні ОСОБА_5 та ОСОБА_3 проникли до пункту приймання склотари належного ОСОБА_1 розташованому по АДРЕСА_1 звідки викрали 445,72 грн. В подальшому 14 червня 2002 року ОСОБА_5 та ОСОБА_3 підпалити приміщення пункту приймання склотари розташованому по АДРЕСА_1 чим заподіяли ОСОБА_1 матеріальні збитки на суму 18707,89 грн.

Згідно до ухвали Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 22 вересня 2003 року неповнолітні ОСОБА_5 та ОСОБА_3 визнані винними у скоєнні суспільно-небезпечних діянь, передбаченими ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 194 КК України до них застосовано примусові заходи виховного характеру та передано на виховання матерям відповідно ОСОБА_6 та ОСОБА_4

В добровільному порядку відповідачі відмовились відшкодувати шкоду до цього часу йому відшкодовано лише 3900 грн. ОСОБА_6

В зв'язку з наведеними обставинами просили стягнути з ОСОБА_3 та його матері ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 9576 у відшкодування матеріальної шкоди та 3000 грн. у відшкодування моральної шкоди.

Уточнивши та доповнивши позовні вимоги позивачі просили стягнути з ОСОБА_3, ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з урахуванням показників індексу інфляції з 2003 року по час ухвалення рішення суду 26151,37 грн. у відшкодування матеріальної шкоди та з урахуванням наслідків діяння неповнолітніх які виразились у знищенні майна - засобу здійснення підприємницької діяльності і неможливості відновлення цієї діяльності у відшкодування моральної шкоди - 50000 грн.

Позивачі подали до суду заяву про розгляд справи за їх відсутності на підставі наявних доказів, у разі неявки в судове засідання відповідачів просили ухвалити рішення при заочному розгляді справи.

Відповідачі про час і місце судового засідання повідомлявся належним чином, та своєчасно, причину своєї неявки суду не повідомили. За клопотанням позивачів суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши обставини справи, суд вважає необхідним позов ОСОБА_1 задовольнити частково, а у задоволенні позову ОСОБА_2 - відмовити, виходячи з наступного:

Судом встановлено, що ухвалою Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 22 вересня 2003 року неповнолітні ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, визнані винними у скоєнні суспільно-небезпечних діянь, передбаченими ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 194 К України до них застосовано примусові заходи виховного характеру та передано на виховання матерям відповідно ОСОБА_6 та ОСОБА_4

З ухвали вбачається, що ОСОБА_5 та ОСОБА_3 не досягши віку притягнення до кримінальної відповідальності, та на час скоєння суспільно-небезпечного діяння досягли 13 річного віку 12.06.2002 року близько 1 години проникли до пункту приймання склотари, належного приватному підприємцю ОСОБА_1, розташованого у АДРЕСА_1, звідки викрали 400 грн., ящик пива вартістю 36 грн., два калькулятора вартістю 9, 72 грн.. чим спричинили збитки власнику на суму 445,72 грн.

14.06.2002 р. близько 1 години ОСОБА_5 та ОСОБА_3 діючи з ціллю навмисного знищення майна, шляхом підпалу, залізли на кришу пункту приймання склотари належного приватному підприємцю ОСОБА_1, розташованого у АДРЕСА_1, підпалили папір та скинули його у приміщення пункту. В зв'язку з виниклою пожежею власнику приміщення спричинено збитки на суму 18707,8 грн.

Оскільки суспільно небезпечне-діяння було вчинено в 2002 році, то у відповідності до ч. 1 ст. 446 ЦК УРСР за шкоду, заподіяну неповнолітнім, який не досяг п'ятнадцяти років, відповідають його батьки (усиновителі) або опікун, якщо не доведуть, що шкода сталася не з їх вини.

Відповідно до ухвали Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 22 вересня 2003 року питання про відшкодування шкоди спричиненої малолітніми не вирішувалось.

Внаслідок вчинення ОСОБА_5 та ОСОБА_3, які не досягли віку притягнення до кримінальної відповідальності, суспільно-небезпечного діяння позивачу ОСОБА_1 спричинено шкоду на суму 445,72 грн. - викраденням грошових коштів та майна і 18707,89 грн. - знищенням майна.

У відповідності до ч. 1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

З позовної заяви вбачається, що позивачі просять стягнути збитки лише з ОСОБА_3 та його матері ОСОБА_4 вимог про солідарне відшкодування з ОСОБА_5 позов не містить. В основу нарахувань у відшкодування суми шкоди позивачі зазначили половину суми встановленої в кримінальній справі - 9576 грн. (445,72+18707,89/2=9576,8)

На час же розгляду справи ОСОБА_3 досяг повноліття..

Згідно до вимог ч. 1 ст. 1180 ЦК України шкода, завдана неповнолітньою особою після набуття нею повної цивільної дієздатності, відшкодовується цією особою самостійно на загальних підставах.

Отже ОСОБА_3 досяг повноліття і повинен нести відповідальність на загальних підставах і тому з нього підлягає стягненню на підставі ч. 1 ст. 1177 ЦК України сума шкоди завдана фізичній особі, яка потерпіла від кримінального правопорушення.

Разом з тим, матеріали справи містять відомості про спричинення шкоди приватному підприємцю ОСОБА_1 шляхом викраденого та знищеного його майна, при цьому відсутні відомості про належність зазначеного майна позивачці ОСОБА_2 в зв'язку з чим суд відмовляє їй у задоволенні позову.

На користь ОСОБА_1 відшкодуванню підлягає сума 26151,37 грн. з урахуванням індексу інфляції, який з січня 2003 року по день подання уточненої позовної заяви в квітні 2013 року становить 273%, які належать стягненню з ОСОБА_3

З цих же підстав відповідальність за спричинення моральної шкоди, на підставі вимог ч. 1 ст. 1167 ЦК України, несе ОСОБА_3

Вирішуючи питання про відшкодування моральної шкоди, суд виходячи з розумності і наслідків, що наступили вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 3000 грн. у відшкодування моральної шкоди.

Розподіл судових витрат суд вирішує в порядку ст. 88 ЦПК України в зв'язку з чим вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_3 судовий збір на користь держави у сумі 368,81 грн., одержувач: код: 37999701, УДК в Орджонікідзевському районі м. Харкова, Банк: ГУДКУ у Харківській області, МФО 851011, р/р 31214206700009, КБКД: 22030001.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 17, 27, 31, 60, 61, 88, 209, 224 ЦПК України, ст. ст. 1167, 1177, 1180 ЦК України, , суд, -

в и р і ш и в :

Позов ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 у відшкодування майнової шкоди 26151,37 грн. (двадцять шість тисяч сто п'ятдесят одну грн. 51 коп.), у відшкодування моральної шкоди 3000 грн. (три тисячі грн.)

ОСОБА_2 у задоволенні позову відмовити.

Стягнути з ОСОБА_3 судовий збір на користь держави у сумі 368,81 грн., одержувач: код: 37999701, УДК в Орджонікідзевському районі м. Харкова, Банк: ГУДКУ у Харківській області, МФО 851011, р/р 31214206700009, КБКД: 22030001.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Харківської області через Орджонікідзевський районний суд м. Харкова протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя: