Постанова № 34438585, 29.10.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/3880/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Погрібніченко І.М. Суддя-доповідач: Файдюк В.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 жовтня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді Файдюка В.В.

суддів: Літвіної Н.М.

Чаку Є.В.

При секретарі: Бібко А.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Росичі» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 19 червня 2013 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Росичі» до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В :

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 19 червня 2013 року в задоволенні адміністративного позову ТОВ «Росичі» до ДПІ у Дніпровському районі м. Києва ДПС про скасування податкових повідомлень-рішень - відмовлено.

Не погоджуючись з зазначеною постановою, позивач звернувся до суду з апеляційною скаргою в якій просить її скасувати та ухвалити нову, якою задовольнити позовні вимоги.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ «Росичі» зареєстроване Дніпровською районною у місті Києві державною адміністрацією 12 жовтня 1995 року за № 10671200000002067.

ТОВ «Росичі» взято на податковий облік в органах державної податкової служби 03 листопада 1995 року за № 06827 та перебуває на обліку у ДПІ у Дніпровському районі м. Києва ДПС.

Згідно Свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість № 35600159 від 20 травня 2002 року ТОВ «Росичі» є платником податку на додану вартість.

В період з 02 жовтня 2012 року по 08 жовтня 2012 року ДПІ у Дніпровському районі міста Києва ДПС проведено позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Росичі» з питань достовірності, повноти формування податкового зобов'язання та податкового кредиту по податку на додану вартість за період з 01 жовтня 2011 року по 31 жовтня 2011 року, за результатами якої складено акт № 3498/22-521/21649265 від 12 жовтня 2012 року.

Вказаною перевіркою встановлено порушення наступних вимог Цивільного кодексу України та Податкового кодексу України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених між ТОВ «Росичі» та ТОВ «БС КОНСАЛТИНГ ЮКРЕЙН».

Вищевикладене порушення в жовтні 2011 року призвело до завищення від'ємного значення в сумі 26 595, 00 грн. та заниження податку, який підлягає сплаті до бюджету в сумі 9 405, 00 грн.

26 жовтня 2012 року ДПІ у Дніпровському районі м. Києва ДПС, на підставі акта перевірки № 3498/22-521/21649265 від 12 жовтня 2012 року, прийняла: податкове повідомлення-рішення форми «Р» № 0000832250, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість на загальну суму 11 756, 00 грн., з якої сума грошового зобов'язання за основним платежем складає 9 405, 00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 2 351, 00 грн.; податкове повідомлення-рішення форми «В4» № 0000842250, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 26 595, 00 грн. та застосовано штрафну (фінансову) санкцію в розмірі 6 649, 00 грн.

Рішенням про результати розгляду первинної скарги ДПС у м. Києві від 10 січня 2013 року № 194/10/12-314 первинну скаргу ТОВ «Росичі» задоволено частково, податкове повідомлення-рішення ДПІ у Дніпровському районі м. Києва ДПС № 0000842250 від 26 жовтня 2012 року в частині застосованої штрафної (фінансової) санкції в розмірі 6 649, 00 грн. скасовано, в іншій частині зазначене податкове повідомлення-рішення залишено без змін; податкове повідомлення-рішення ДПІ у Дніпровському районі м. Києва ДПС № 0000832250 від 26 жовтня 2012 року - залишено без змін.

Не погоджуючись з зазначеними податковими повідомленнями-рішеннями, позивач оскаржив їх в судовому порядку.

Як вбачається з матеріалів справи, що між ТОВ «Росичі» (Замовник) в особі генерального директора Саєнка В.В. та ТОВ «БС КОНСАЛТИНГ ЮКРЕЙН» (Постачальник) в особі директора Петеліна Є.В. був укладений договір поставки від 12 жовтня 2011 року, предметом якого є постачання товару (будівельні матеріали) відповідно до наданого Замовником замовлення.

Відповідно до п. 3.2 Договору - перехід права власності відбувається в момент поставки відповідного товару, що оформляється видатковою накладною.

Згідно з пп. 14.1.181 п. 14.1 статті 14 ПК України - податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до п. 187.1 статті 187 ПК України - датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Згідно з п. 198.6 статті 198 ПК України - не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної.

Платники податку, що застосовували касовий метод до набрання чинності цим Кодексом або застосовують касовий метод, мають право на включення до податкового кредиту сум податку на підставі податкових накладних, отриманих протягом 60 календарних днів з дати списання коштів з банківського рахунка платника податку.

Пунктом 123.1 статті 123 ПК України передбачено, що у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Згідно з абз. 11 статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» - первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до ч. 1 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» - підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Відповідно до абз. 2 пункту 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05 червня 1995 року за номером 168/704, господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Аналіз вказаних норм свідчить про те, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством.

Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Зазначена позиція суду узгоджується із позицією Вищого адміністративного суду України, викладеної у листі останнього від 02 червня 2011 року № 742/11/13-11.

Позивачем належними доказами доведено фактичне виконання зазначеного договору, так, дані обставини підтверджуються наявною в матеріалах справи первинною документацією.

Податкова накладна, видана позивачу його контрагентом у відповідності з порядком, встановленим п. 201.4 статті 201 ПК України, відповідає вимогам, які передбачено статті 9 Закону України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні».

Контрагент позивача на час вчинення правочинів був зареєстроване у встановленому порядку платником податку на додану вартість, а отже мав право видавати податкові накладні.

Необхідно зазначити, що відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом (лист Вищого адміністративного суду України від 02 червня 2011 року № 742/11/13-11).

Враховуючи зазначене, необґрунтованими є висновки викладені відповідачем в зазначеному акті перевірки про порушення позивачем положень податкового законодавства, а тому, відповідно, протиправними є оскаржувані податкові повідомлення-рішення, прийняті на основі такого акту перевірки.

Тобто неправомірним є висновок суду першої інстанції про відмову в задоволенні даного адміністративного позову.

Отже при винесенні оскаржуваної постанови судом першої інстанції було допущено порушення норм матеріального права, що призвело до невірного по суті вирішення справи.

Згідно до статті 202 КАС України - підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є, зокрема, невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Керуючись ст. ст. 160, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України суд,

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Росичі» - задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 19 червня 2013 року - скасувати та ухвалити нову.

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Росичі» до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити.

Скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва Державної податкової служби від 26 жовтня 2012 року № 0000832250 та № 0000842250.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 254 КАС України та може бути оскаржена безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції в порядку і строки, встановлені статтею 212 КАС України.

Головуючий суддя:

Судді:

Головуючий суддя Файдюк В.В.

Судді: Літвіна Н. М.

Чаку Є.В.