Постанова № 34437614, 25.10.2013, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 жовтня 2013 рокум. Ужгород№ 807/2574/13-а

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Маєцька Н.Д.

за участю секретаря судового засідання Сологуб Д.Я та сторін, які беруть участь у справі:

позивача: ОСОБА_1,

представника відповідача: Голош Н.К.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Чопської митниці Міндоходів про стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу внаслідок затримки виконання рішення про поновлення на роботі,-

В С Т А Н О В И В:

Відповідно до статті 160 частини 3 КАС України 25 жовтня 2013 року було проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Повний текст постанови виготовлено та підписано 28 жовтня 2013 року.

ОСОБА_1 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Чопської митниці, яким просить стягнути з Чопської митниці середній заробіток за час вимушеного прогулу, внаслідок затримки виконання постанови Закарпатського окружного адміністративного суду від 17.06.2011 року № 2а-0770/134/11, за період з 17.06.2011 року по 20.06.2013 року, виходячи із середньомісячної заробітної плати у сумі 5590 грн.; допустити негайне виконання судового рішення в частині виплати заробітної плати за час вимушеного прогулу в межах суми стягнення за один місяць у сумі 5590 грн.

27.09.2013р. позивачем подано заяву про зміну позовних вимог, якою просить суд зобов'язати Чопську митницю нарахувати та виплатити середній заробіток за час вимушеного прогулу внаслідок затримки виконання постанови Закарпатського окружного адміністративного суду від 17.06.2011 року № 2а-0770/134/11, за період з 17.06.2011 року по 20.06.2013 року у розмірі 135760,76 грн. із утриманням обов'язкових податків та зборів з даної суми до Державного бюджету України; допустити негайне виконання судового рішення в частині виплати заробітної плати за час вимушеного прогулу в межах суми стягнення за один місяць у сумі 5590 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що постановою Закарпатського окружного адміністративного суду від 17.06.2011 року позивача було поновлено на посаді начальника відділу митного оформлення №1 митного поста "Ужгород" Чопської митниці. Постанова суду, в частині поновлення позивача на посаді, була допущена до негайного виконання. Незважаючи на це позивача було поновлено на посаді лише 20.06.2013р. У зв'язку з цим час вимушеного прогулу, на думку позивача, тривав у нього з 17.06.2011р. по 20.06.2013р., оскільки у вказаний період позивач не працював та заробітну плату в іншому місці не отримував, в внаслідок протиправної затримки виконання судового рішення на нову роботу працевлаштуватись не міг. Тому просить суд стягнути з відповідача середній заробіток за час вимушеного прогулу.

В судовому засіданні позивач підтримав уточнені позовні вимоги з підстав викладених у позовній заяві і просив суд їх задовольнити.

Відповідачем надано суду письмові заперечення проти позову, згідно яких вважає, що дії відповідача є правомірними щодо виконання постанови Закарпатського окружного адміністративного суду від 17.06.2011 року, а посилання позивача на затримку виконання судового рішення в період з 17.06.2011 по 20.06.2013 року є безпідставним, тому просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позовних вимог заперечив з підстав наведених у письмових запереченнях проти позову.

В судовому засіданні 23 жовтня 2013 року протокольною ухвалою суду було замінено відповідача його правонаступником Чопською митницею Міндоходів.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що постановою Закарпатського окружного адміністративного суду від 17.06.2011 року у справі № 2а-0770/134/11 ОСОБА_1 було поновлено на державній службі митних органах України з 27 грудня 2010 року на займаній до звільнення посаді начальника відділу митного оформлення №1 митного поста "Ужгород" Чопської митниці Державної митної служби України. Постанова суду, в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді та присудження виплати заробітної плати в межах стягнення за один місяць, була допущена до негайного виконання.

Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 16.05.2012р. апеляційні скарги на вищевказану постанову були залишені без задоволення, а вказана постанова - без змін.

20.06.2013р. Чопською митницею ДМС України, на виконання наказу ДМС України №912-к, прийнято наказ №384-к "Про особовий склад", яким наказано вважати ОСОБА_1 поновленим на посаді начальника відділу митного оформлення №1 митного поста "Ужгород" Чопської митниці з 27.12.2010 року та таким, що приступив до роботи.

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до вимог статті 235 КЗпП України, у разі звільнення без законної підстави працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір. При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижче оплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 256 КАС України, негайно виконуються постанови суду про поновлення на посаді у відносинах публічної служби.

Відповідно до ч. 5 ст. 254 КАС України, постанова або ухвала суду апеляційної інстанції набирають законної сили з моменту проголошення, а якщо їх було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Відповідно до ч. 2 статті 257 КАС України, судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання.

З аналізу статті 257 КАС України суд робить висновок, що постанова Закарпатського окружного адміністративного суду від 17.06.2011 року по справі № 2а-0770/134/11, в частині допущеного негайного виконання, підлягає виконанню незалежно від наявності або відсутності виконавчого провадження.

Верховний суд України в пункті 34 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06 листопада 1992 року "Про практику розгляду судами трудових спорів" вказав, що рішення про поновлення на роботі вважається виконаним з дня видання власником або уповноваженим ним органом про це наказу.

Таким чином, період з дня ухвалення Закарпатським окружним адміністративним судом постанови в адміністративній справі №2а-0770/134/11 по день фактичного поновлення позивача на посаді є часом затримки виконання рішення органу, який розглядав трудовий спір про поновлення на роботі незаконно звільненого працівника, тобто є часом затримки в поновленні позивача на посаді в митних органах.

За вказаний період позивачеві, в порушення вимог статті 236 КЗпП України, середній заробіток за час затримки його поновлення виплачено не було.

Відповідно до ч.3 п.32 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06 листопада 1992 року "Про практику розгляду судами трудових спорів" у випадках стягнення на користь працівника середнього заробітку за час вимушеного прогулу в зв'язку з незаконним звільненням або переведенням, відстороненням від роботи - невиконанням рішення про поновлення на роботі, затримкою видачі трудової книжки або розрахунку він визначається за загальними правилами обчислення середнього заробітку, виходячи з заробітку за останні два календарні місяці роботи.

Основним нормативно-правовим актом, що визначає порядок розрахунку заробітної плати за час вимушеного прогулу є Постанова Кабінету Міністрів України № 100 від 08 лютого 1995 року "Про затвердження Порядку розрахунку середньої заробітної плати".

Відповідно до п.2 Порядку у разі визнання середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата.

П.8 розділу 4 вказаного Порядку передбачено, що нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбаченних чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбаченних чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

З Довідки від 05.05.2011 року № 6/15-2282 (а.с.33) про середню заробітну плату ОСОБА_1 (розрахунковий період - з 10.2010 по 11.2010) вбачається, що середньомісячна заробітна плата позивача становить 5590,00 грн., а середньогодинна заробітна плата - 32,50 грн.

За наведених обставин, суд приходить до висновку, що оскільки позивач був поновлений тільки 20.06.2013 року, то цей день і є днем виконання рішення суду про поновлення на роботі та таким, коли позивач приступив до роботи та згідно табелю використання робочого часу йому за 20.06.2013 року була нарахована заробітна плата у розмірі 119,42 грн. Тоді днем, яким закінчується вимушений прогул є 19.06.2013 року, у зв'язку з чим на користь позивача підлягає стягненню сума середньомісячної заробітної плати за період з 17.06.2011р. по 19.06.2013р.

Згідно листа Міністерства праці та соціальної політики України від 25.08.2010 року № 9111/5/14-41/13 "Про розрахунок норми тривалості робочого часу на 2011 рік" норма тривалості робочого часу при 40-годинному робочому тижні за червень 2011 року складає 159 годин, а за період з 17.06.2011 року по 30.06.2011 року - 71 година (28 червня - День Конституції України; 25 червня - передсвятковий, 7 робочих годин).

Враховуючи наведене, розрахунок за даний період складає: 17.06.2011-30.06.2011 - 5590 грн./159 годин х 71 години = 2496,16 грн.; 01.07.2011-31.05.2013 - 3967 год. (23 місяці) х 5590 грн. = 128 50 грн.; 01.06.2013 -19.06.2013 - 5590 грн./143 години х 104 години = 4065,45 грн., на загальну суму 135 131,61 грн.

Згідно з абз.5 п.6 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 13 від 24 грудня 1999 року «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» при задоволенні вимог про оплату праці, суд має навести в рішенні розрахунки, з яких він виходив при визначенні сум, що підлягають стягненню. Оскільки справляння і сплата прибуткового податку з громадян (податків з доходів фізичних осіб) є відповідно обов'язком роботодавця та працівника, суд визначає суму без утримання цього податку й інших обов'язкових платежів, про що зазначає в резолютивній частині рішення.

У задоволенні позовної вимоги, щодо допущення до негайного виконання судового рішення в частині виплати заробітної плати за час вимушеного прогулу в межах суми стягнення за один місяць, - слід відмовити, оскільки вказана вимога була вирішена судом при розгляді адміністративної справи №2а-0770/134/11. А, оскільки, даною адміністративною справою вирішувалось питання про стягнення з Чопської митниці на користь позивача заробітної плати за час вимушеного прогулу, внаслідок затримки виконання рішення суду, то суд не вбачає підстав для задоволення позовної вимоги про допущення негайного виконання судового рішення в частині виплати заробітної плати за час вимушеного прогулу в межах суми стягнення за 1 місяць.

За наведених обставин, позовні вимоги підтверджені належними та допустимими доказами і підлягають до часткового задоволення.

Керуючись ст.ст. 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов ОСОБА_1 до Чопської митниці Міндоходів про стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу внаслідок затримки виконання рішення про поновлення на роботі - задовольнити частково.

2. Зобов'язати Чопську митницю Міндоходів нарахувати та виплатити ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу внаслідок затримки виконання постанови Закарпатського окружного адміністративного суду від 17.06.2011 року № 2а-0770/134/11, за період з 17.06.2011 року по 19.06.2013 року у розмірі 135131,61 грн. (сто тридцять п'ять тисяч сто тридцять одну гривню 61 коп.) без утримання обов'язкових податків та зборів з даної суми до Державного бюджету України.

3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

4. Постанова суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня її проголошення, а у разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Апеляційна скарга подається через Закарпатський окружний адміністративний суд з одночасним надсиланням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Н.Д. Маєцька