Постанова № 34437233, 18.01.2013, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

18 січня 2013 року Справа № 2а-5047/12/1070

Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Харченко С.В., при секретарі: Гульцо О.І., за участю:

представників позивача: Кобзаря О.О., Самойленка О.В.,

представників відповідача: Коваленка О.А., Осадчої Т.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Публічного акціонерного товариства «Рокитнянський спецкар`єр»до про Рокитнянської міжрайонної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень,

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство «Рокитнянський спецкар`єр» звернулось до суду з позовом про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень Рокитнянської міжрайонної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби від 07.08.2012 № 0000782301 та 07.08.2012 № 0000792301.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржувані податкові повідомлення - рішення, якими Публічному акціонерному товариству «Рокитнянський спецкар`єр» донараховано податкові зобов`язання з податку на прибуток підприємств у сумі 336613 грн. 00 коп. і податку на додану вартість у сумі 628519 грн. 00 коп. та застосовано до нього штрафні (фінансові) санкції у загальному розмірі 213256 грн. 00 коп., на думку позивача, прийняті відповідачем з порушенням норм матеріального права та не відповідають вимогам закону, висновки податкового органу відносно факту вчинення підприємством правопорушення є помилковими, а тому податкові повідомлення - рішення є протиправними та підлягають скасуванню.

Представник відповідача позов не визнав, надав суду письмові заперечення проти позову, в яких зазначив, що посадові особи Рокитнянської міжрайонної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби діяли на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством України, оскаржувані податкові повідомлення - рішення прийняті відповідачем правомірно, у зв`язку з чим позовні вимоги задоволенню не підлягають.

У судовому засіданні, призначеному на 18 січня 2013 року, представники позивача підтримали позовні вимоги у повному обсязі та просили суд позов задовольнити.

Представники відповідача позов не визнали, просили суд відмовити у задоволенні позовних вимог з підстав, наведених у письмових запереченнях.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, враховуючи принципи рівності сторін, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, Публічне акціонерне товариство «Рокитнянський спецкар`єр» (ідентифікаційний код 05408680, місцезнаходження: 09600, Київська область, Рокитнянський район, смт. Рокитне, вул. Білоцерківська, буд. 1) зареєстроване Рокитнянською районною державною адміністрацією Київської області як юридична особа 24.07.1995 та здійснює господарську діяльність пов`язану, зокрема, з добуванням декоративного та будівельного каменю, вапняку, гіпсу, крейди і глинистого сланцю та неспеціалізованою оптовою торгівлею. Зазначені обставини підтверджуються даними, що наведені у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (т. 1 а.с. 176-177).

Як платник податків позивач перебуває на обліку в Рокитнянській міжрайонній державній податковій інспекції Київської області Державної податкової служби.

У квітні 2012 року посадовою особою Рокитнянської міжрайонної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби на підставі підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 та статті 79 Податкового кодексу України проведено позапланову виїзну перевірку з питань дотримання Публічним акціонерним товариством «Рокитнянський спецкар`єр» вимог податкового законодавства в частині нарахування та сплати податку на додану вартість та податку на прибуток підприємств при здійсненні фінансово-господарських операцій з ПП «Альфа-Л», ТОВ «Новатрейдбуд», ТОВ «ТВК Град» та ПП «Приватпостачсервіс» за період з 01.05.2009 по 31.12.2011.

За результатами перевірки складено акт від 03.05.2012 № 8/230/05408680 (далі - акт перевірки), в якому зафіксовано, що Публічним акціонерним товариством «Рокитнянський спецкар`єр» не дотримано вимог частини першої статті 203 та частини другої статті 215 Цивільного кодексу України, що виявилось у вчиненні правочинів з придбання товарів, робіт і послуг у ПП «Альфа-Л», ТОВ «Новатрейдбуд», ТОВ «ТВК Град» та ПП «Приватпостачсервіс», які не були спрямовані на реальне настання наслідків, ними обумовлених.

На думку податкового органу вказані вище порушення призвели до безпідставного формування позивачем податкового кредиту за травень, липень, вересень 2009 року, листопад 2010 року, червень, вересень 2011 року на загальну суму 628519 грн. 00 коп. та до завищення: валових витрат за ІІІ квартал 2009 року і 2010 рік на загальну суму 434333 грн. 00 коп.; витрат, що враховуються при обчисленні об`єкту оподаткування податком на прибуток підприємств за ІІ-ІІІ квартали 2011 року і 2011 рік на суму 45600 грн. 00 коп.; нарахування амортизаційних відрахувань вартості основних фондів за ІІІ квартал 2009 року - ІІІ-ІVквартали 2011 року на суму 730990 грн. 87 коп., оскільки правочини з придбання у наведених вище суб`єктів господарювання товарів, робіт і послуг фактично не відбулись та не створили жодних юридичних наслідків, а відтак включення позивачем вказаних операцій до об`єкту оподаткування податком на додану вартість та податком на прибуток підприємств суперечить приписам підпунктів 7.4.1, 7.4.5 пункту 7.4, підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 № 168/97-ВР, пункту 5.1, підпункту 5.2.1 пункту 5.2, підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5, підпункту 8.1.1 пункту 8.1, підпункту 8.3.1 пункту 8.3, підпункту 8.4.1 пункту 8.4 статті 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 № 334/94-ВР, пунктів 138.2, 138.4 статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139, пункту 144.1 статті 144, статті 145, пунктів 146.1 та 146.2 статті 146, пунктів 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 статті 198, пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України.

За таких обставин, податковим органом зроблено висновок про заниження позивачем податку на прибуток підприємств за загальну суму 336613 грн. 00 коп. та податку на додану вартість на загальну суму 628519 грн. 00 коп.

На підставі акта перевірки податковим органом прийняті податкові повідомлення - рішення від 07.08.2012 № 0000782301 та 07.08.2012 № 0000792301, якими відповідно до приписів підпункту 54.3.2 пункту 54.3 статті 54, пункту 123.1 статті 123, пунктів 6, 7 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України позивачу визначено суму податкового зобов`язання за платежами: податок на додану вартість у розмірі 777937 грн. 00 коп., з яких: 628519 грн. 00 коп. - за основним платежем; 149418 грн. 00 коп. - за штрафними (фінансовими) санкціями; податок на прибуток підприємств у розмірі 400451 грн. 00 коп., з яких: 336613 грн. 00 коп. - за основним платежем; 63838 грн. 00 коп. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Не погоджуючись із рішеннями, прийнятими відповідачем, позивач оскаржив їх до суду.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Спірні правовідносини у даній справі охоплюють період, упродовж якого законодавче регулювання правил оподаткування зазнавало змін.

Так, об'єкти, базу та ставки оподаткування податком на додану вартість, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення цього податку до бюджету до 1 січня 2011 року визначались Законом України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 № 168/97-ВР (далі - Закон України № 168/97-ВР).

У свою чергу, порядок обліку, звітування та внесення до бюджету податку на прибуток підприємства до 1 квітня 2011 року визначався Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 № 334/94-ВР (далі - Закон України № 334/94-ВР).

З 1 січня 2011 року відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються Податковим кодексом України, який, зокрема, визначає порядок адміністрування податку на прибуток підприємства та податку на додану вартість, повноваження і обов'язки посадових осіб податкового органу під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність платників податків за порушення податкового законодавства.

При цьому, відповідно до приписів пункту 1 підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України, розділ III цього Кодексу, який визначає порядок справляння податку на прибуток підприємства, застосовується під час розрахунків з бюджетом починаючи з доходів і витрат, що отримані і проведені з 1 квітня 2011 року, якщо інше не встановлено цим підрозділом.

Відповідно до пункту 3.1 статті 3 Закону України № 334/94-ВР (у редакції, що була чинна до 01.04.2011), об'єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону на: суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону; суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону.

При цьому, валовими витратами виробництва та обігу (далі - валові витрати) є сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності (пункт 5.1 статті 5 Закону України № 334/94-ВР).

Згідно з приписами статті 134 розділу III Податкового кодексу України, об`єктом оприбуткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135 - 137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138 - 143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.

При цьому, витратами в силу приписів підпункту 14.1.27 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України вважається сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Згідно з приписами пункту 2.1 статті 2 Закону України № 168/97-ВР (у редакції, що діяла до 01.01.2011), платником податку на додану вартість є будь-яка особа, яка: а) здійснює або планує здійснювати господарську діяльність та реєструється за своїм добровільним рішенням як платник цього податку; б) підлягає обов'язковій реєстрації як платник цього податку; в) імпортує товари (супутні послуги) в обсягах, що підлягають оподаткуванню цим податком згідно з нормами цієї статті.

Відповідно до пунктів 1.6, 1.7 статті 1 Закону України № 168/97-ВР, податкове зобов'язання - це загальна сума податку, одержана (нарахована) платником податку в звітному (податковому) періоді, визначена згідно з цим Законом; податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Аналогічні положення щодо визначення податкового зобов`язання та податкового кредиту встановлено також підпунктами 14.1.179 та 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України.

Підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України передбачено, що контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань.

З матеріалів адміністративної справи вбачається, що підставою для донарахування позивачу грошового зобов`язання з податку на додану вартість та податку на прибуток підприємств є висновки податкового органу про нікчемність правочинів контрагентів позивача - ПП «Альфа-Л», ТОВ «Новатрейдбуд», ТОВ «ТВК Град» та ПП «Приватпостачсервіс», що здійснювались ними як покупцями так і постачальниками товарів (робіт, послуг).

Відповідач зазначає, що вказані юридичні особи мають усі ознаки фіктивних підприємств, а відтак їх діяльність з іншими суб`єктами господарювання, у тому числі з позивачем, спрямована виключно на отримання податкової вигоди шляхом вчинення фіктивних правочинів.

Так, під час перевірки податковим органом виявлено, що у період з травня 2009 року по листопад 2010 року позивач отримував від ПП «Альфа-Л» товари та послуги на підставі укладених ними договорів, а саме:

- договору від 05.03.2009 № 05/03/09, відповідно до умов якого контрагент позивача прийняв на себе зобов`язання надати послуги з капітального ремонту техніки - дробарки КСД 2200Т, інвентарний номер 104/504, а позивач зобов`язався прийняти вказані роботи та оплатити їх вартість;

- договору від 23.03.2009 № 23/03/09, відповідно до умов якого контрагент позивача прийняв на себе зобов`язання надати послуги з капітального ремонту техніки - грохотів ГІЛ 43 за інвентарними номерами 104/201, 104/30 та 104/514, а позивач зобов`язався прийняти вказані роботи та оплатити їх вартість;

- договору від 18.05.2009 № 18/05/09, відповідно до умов якого контрагент позивача прийняв на себе зобов`язання поставити позивачу товари за ціною, кількістю та асортиментом, що визначені у специфікаціях до договору, а позивач зобов`язався прийняти вказані товарно - матеріальні цінності та оплатити їх вартість;

- договору від 07.07.2009 № 07/07/09, відповідно до умов якого контрагент позивача прийняв на себе зобов`язання надати послуги по виготовленню та монтажу лінії сортування дробарно - сортувального цеху підприємства, а саме: стрічкових конвеєрів № 2, № 3 та № 4, а позивач зобов`язався прийняти вказані роботи та оплатити їх вартість;

- договору від 03.08.2009 № 03/08/09, відповідно до умов якого контрагент позивача прийняв на себе зобов`язання виконати роботи, пов`язані з бурінням свердловини об`ємом 3912 погонних метрів, а позивач зобов`язався прийняти вказані роботи та оплатити їх вартість за ціною 100 грн. 00 коп. за 1 погонний метр;

- договору від 04.11.2010 № ТО-041110, відповідно до умов якого контрагент позивача прийняв на себе зобов`язання надати послуги по технічному обслуговуванню (ТО1, ТО2, ТО3 згідно інструкції заводу виробника) автотранспортної техніки підприємства - 4-х автомобілів марки БЕЛАЗ, а позивач зобов`язався прийняти вказані роботи та оплатити їх вартість.

Протягом травня 2009 року між ПП «Альфа-Л» та позивачем підписано акти прийому - передачі виконаних послуг згідно договорів від 05.03.2009 № 05/03/09 та 23.03.2009 № 23/03/09, відповідно до яких позивач прийняв виконані ПП «Альфа-Л» послуги з капітального ремонту дробарки КСД 2200Т, інвентарний номер 104/504, грохотів ГІЛ 43 за інвентарними номерами 104/201, 104/30 та 104/514 та оцінив їх вартість на загальну суму 1212000 грн. 00 коп., у тому числі ПДВ - 202000 грн. 00 коп.

У липні 2009 року Публічним акціонерним товариством «Рокитнянський спецкар`єр» отримано від ПП «Альфа-Л» визначені у специфікації від 18.05.2008 № 1 до договору від 18.05.2009 № 18/05/09 товари, а саме: перевод стрілочний Р-50 у кількості 2 шт. загальною вартістю 200000 грн. 00 коп., у тому числі ПДВ - 33333 грн. 33 коп.; перевод стрілочний Р-65 у кількості 2 шт. загальною вартістю 249999 грн. 99 коп., у тому числі ПДВ - 41666 грн. 66 коп.; колії залізничні довжиною 150 м вартістю 150000 грн. 00 коп., у тому числі ПДВ - 25000 грн. 00 коп.

Прийняття позивачем вказаного товару у його контрагента здійснювалось шляхом підписання видаткової накладної від 31.07.2009 № 310709 на загальну суму 600000 грн. 00 коп., у тому числі ПДВ - 100000 грн. 00 коп.

У вересні 2009 року між ПП «Альфа-Л» та позивачем підписано акти прийому - передачі виконаних послуг згідно договорів від 07.07.2009 № 07/07/09 та 03.08.2009 № 03/08/09, а саме: акт від 30.09.2009, відповідно до якого позивач прийняв послуги ПП «Альфа-Л» з виготовлення та монтажу стрічкових конвеєрів № 2, № 3, № 4 лінії сортування дробарно - сортувального цеху та оцінив їх вартість на загальну суму 1200000 грн. 00 коп., у тому числі ПДВ - 200000 грн. 00 коп.; акт від 30.09.2009, відповідно до якого позивач прийняв виконані ПП «Альфа-Л» роботи з буріння свердловини об`ємом 3912 погонних метрів та оцінив їх вартість на загальну суму 391200 грн. 00 коп., у тому числі ПДВ - 65200 грн. 00 коп.

30.11.2010 між ПП «Альфа-Л» та позивачем підписано акт прийому - передачі виконаних послуг згідно договору 04.11.2010 № ТО-041110 (т. 1 а.с. 148), відповідно до якого позивач прийняв виконані ПП «Альфа-Л» послуги по технічному обслуговуванню (ТО1, ТО2, ТО3 згідно інструкції заводу виробника) 4-х автомобілів марки БЕЛАЗ та оцінив їх вартість на загальну суму 130000 грн. 00 коп., у тому числі ПДВ - 21666 грн. 67 коп.

На підтвердження сум податку на додану вартість, що була сплачена позивачем у складі ціни товарів і послуг, ПП «Альфа-Л» виписано наступні податкові накладні: згідно договору від 05.03.2009 № 05/03/09 - податкова накладна від 25.05.2009 № 1 на загальну суму 600000 грн. 00 коп., у тому числі ПДВ - 100000 грн. 00 коп.; згідно договору від 23.03.2009 № 23/03/09 - податкова накладна від 28.05.2009 № 2 на загальну суму 612000 грн. 00 коп., у тому числі ПДВ - 102000 грн. 00 коп.; згідно договору від 18.05.2009 № 18/05/09 - податкова накладна від 31.07.2009 № 3 на суму 600000 грн. 00 коп., у тому числі ПДВ - 100000 грн. 00 коп.; згідно договору від 07.07.2009 № 07/07/09 - податкова накладна від 30.09.2009 № 4 на загальну суму 1200000 грн. 00 коп., у тому числі ПДВ - 200000 грн. 00 коп.; згідно договору від 03.08.2009 № 03/08/09 - податкова накладна від 30.09.2009 № 5 на загальну суму 391200 грн. 00 коп., у тому числі ПДВ - 65200 грн. 00 коп.; згідно договору від 04.11.2010 № ТО-041110 - податкова накладна від 30.11.2010 № 605 на загальну суму 130000 грн. 00 коп., у тому числі ПДВ - 21666 грн. 67 коп.

В погашення оплати за придбані у ПП «Альфа-Л» товари та послуги згідно договорів від 05.03.2009 № 05/03/09, 23.03.2009 № 23/03/09, 18.05.2009 № 18/05/09, 07.07.2009 № 07/07/09 та 03.08.2009 № 03/08/09 позивач передав ПП «Альфа-Л» прості векселі за № 1305857 № 1305858, № 1305859, № 1305860, № 1305861, № 1305862, № 1305863, № 1305864, № 1305865 від 31.07.2009; № 1305868, № 1305869, № 1305870, № 1305871, № 1305872, № 1305873 від 02.10.2009; № 1305874, № 1305875 від 05.10.2009 на загальну суму 3403200 грн. 00 коп. (копії актів прийому - передачі векселів від 31.07.2009, 02.10.2009 та 05.10.2009).

Заборгованість за придбані у ПП «Альфа-Л» послуги по технічному обслуговуванню автотранспортної техніки згідно договору від 04.11.2010 № ТО-041110 у сумі 126671 грн. 22 коп. погашено позивачем перед ПП «Альфа-Л» шляхом заліку взаємних вимог, визначених цим договором та договором від 01.11.2010 № 0111П, на підставі якого позивач поставив його контрагенту товарно - матеріальні цінності на суму 126671 грн. 22 коп.

На момент проведення перевірки за позивачем рахувалася кредиторська заборгованість перед ПП «Альфа-Л» за договором від 04.11.2010 № ТО-041110 у сумі 3328 грн. 78 коп.

Податковим органом під час контролюючого заходу також встановлено, що у вересні 2011 року позивачем на підставі умов укладеного з ПП «Приватпостачсервіс» договору поставки від 12.09.2011 № 000160, придбано у вказаного вище контрагента товари (заточні ковпачки д-16 у кількості 25 шт., д-15 у кількості 5 шт., д-18 у кількості 5 шт., бурові коронки д-149(152) у кількості 7 шт. та заточну машинку у кількості 1 шт.) на загальну суму 52809 грн. 95 коп., у тому числі ПДВ - 8801 грн. 66 коп.

Крім того, у червні 2011 року позивачем придбано у ТОВ «Новатрейдбуд», ТОВ «ТВК Град» товарно матеріальні цінності, а саме: у ТОВ «Новатрейдбуд» - комплект кілець на ЕК-7 на суму 1500 грн. 00 коп., у тому числі ПДВ - 250 грн. 00 коп.; у ТОВ «ТВК Град» - радіатор масляний № 40063, радіатор двигуна № 40031, панель приладів № 50501 та гідроциліндр № 50131 на загальну суму 183601 грн. 20 коп., у тому числі ПДВ - 30600 грн. 20 коп.

Придбання товару здійснювалось без укладення договорів на підставі виписаних рахунків-фактур, а саме: рахунку - фактури ТОВ «Новатрейдбуд» від 14.06.2011 № НО-0000167 та рахунку - фактури ТОВ «ТВК Град» від 20.06.2011 № 6164.

Прийняття позивачем товарів у його контрагентів проводилось шляхом підписання видаткових накладних, а саме: за правочином з ПП «Приватпостачсервіс» - видаткова накладна від 30.09.2011 № 346 на суму 52809 грн. 95 коп., у тому числі ПДВ - 8801 грн. 66 коп.; за правочином з ТОВ «ТВК Град» - видаткова накладна від 26.07.2011 № 2607/02 на суму 183601 грн. 20 коп., у тому числі ПДВ - 30600 грн. 20 коп.; за правочином з ТОВ «Новатрейд-Буд» - видаткова накладна від 24.06.2011 № НО-122 на суму 1500 грн. 00 коп., у тому числі ПДВ - 250 грн. 00 коп.

На підтвердження сум податку на додану вартість, що була сплачена позивачем у складі ціни товарів, контрагентами позивача виписано наступні податкові накладні: ПП «Приватпостачсервіс» - податкова накладна від 30.09.2011 № 31 на суму 52809 грн. 95 коп., у тому числі ПДВ - 8801 грн. 66 коп.; ТОВ «ТВК Град» - податкова накладна від 20.06.2011 на суму 183601 грн. 20 коп., у тому числі ПДВ - 30600 грн. 20 коп.; ТОВ «Новатрейдбуд» - податкова накладна від 23.06.2011 № 126 на суму 1500 грн. 00 коп., у тому числі ПДВ - 250 грн. 00 коп.

Оплата за придбані у ТОВ «Новатрейдбуд», ТОВ «ТВК Град» та ПП «Приватпостачсервіс» товарно - матеріальні цінності у загальному розмірі 237911 грн. 15 коп. здійснена позивачем у безготівковій формі шляхом перерахування коштів на рахунки його контрагентів.

Податок на додану вартість у загальному розмірі 628519 грн. 00 коп., сплачений у складі ціни придбаних у ПП «Альфа-Л», ТОВ «Новатрейдбуд», ТОВ «ТВК Град» та ПП «Приватпостачсервіс» товарів і послуг, включено позивачем до податкового кредиту підприємства за травень, липень, вересень 2009 року, листопад 2010 року, червень, вересень 2011 року.

Витрати, понесені позивачем на придбання послуг у ПП «Альфа-Л» згідно з умовами договорів від 03.08.2009 № 03/08/09 та 04.11.2010 № ТО-041110 у сумі 434333 грн. 00 коп. та товарів у ТОВ «Новатрейдбуд», ТОВ «ТВК Град», ПП «Приватпостачсервіс» у сумі 45600 грн. 00 коп., включено платником податків, відповідно, до валових витрат за ІІІ квартал 2009 року і 2010 рік та до витрат, що враховуються при обчисленні об`єкту оподаткування податком на прибуток підприємств за ІІ-ІІІ квартали 2011 року і 2011 рік.

Крім того, внаслідок придбання позивачем у ПП «Альфа-Л» товарів і послуг за договорами від 05.03.2009 № 05/03/09, 23.03.2009 № 23/03/09, 18.05.2009 № 18/05/09, 07.07.2009 № 07/07/09 Публічним акціонерним товариством «Рокитнянський спецкар`єр» нараховано амортизацію на основні засоби у загальному розмірі 730990 грн. 87 коп.

Під час судового розгляду справи представником відповідача не заперечувалось, що складені позивачем та його контрагентами - ПП «Альфа-Л», ПП «Приватпостачсервіс», ТОВ «ТВК Град» та ТОВ «Новатрейд-Буд» первинні документи бухгалтерського та податкового обліку, а саме: видаткові накладні, податкові накладні, рахунки - фактури, акти прийому - передачі виконаних послуг, банківські виписки, акти прийому - передачі векселів, відповідали вимогам законодавства.

Разом з тим, висновок податкового органу про нікчемність правочинів позивача з вказаними вище суб`єктами господарювання ґрунтується на твердженнях про безтоварність господарських операцій, відсутність наміру учасників правочинів досягти реальних правових наслідків, а також оцінкою фінансово - господарської діяльності постачальників товарів (робіт, послуг).

Так, згідно відомостей, отриманих відповідачем від інших органів державної податкової служби, на податковому обліку яких перебувають ПП «Альфа-Л», ПП «Приватпостачсервіс», ТОВ «ТВК Град» та ТОВ «Новатрейд-Буд», вказані суб`єкти господарювання не виконують власні податкові зобов`язання перед бюджетом та не мають достатніх виробничих потужностей, працівників, офісних та складських приміщень та інших основних засобів для забезпечення ведення фінансово - господарської діяльності в обсягах задекларованих ними показників.

При перевірці правильності декларування позивачем власних податкових зобов`язань, що виникли у зв`язку з проведенням господарських операцій з ПП «Альфа-Л» у період з травня 2009 року по листопад 2010 року, відповідач зважав на наступні обставини: 1) відсутність ПП «Альфа-Л» за податковою адресою; 2) наявність висновку спеціаліста сектору техніко - криміналістичного забезпечення роботи Святошинського РУ ГУ МВС в м. Києві від 16.11.2011 № 1921, згідно з даними якого підпис директора ПП «Альфа-Л» ОСОБА_5 на заяві на ім`я начальника Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва від 23.06.2011 виконаний імовірно однією особою, а підписи від імені ОСОБА_5 на деклараціях з податку на додану вартість за травень і червень 2011 року виконані імовірно іншою особою; 3) порушення кримінальної справи за фактом фіктивного підприємництва шляхом створення (придбання) невстановленими особами ПП «Альфа-Л» з метою прикриття незаконної діяльності.

Наведені вище обставини, на думку відповідача, свідчать про те, що ПП «Альфа-Л» діяло без справжнього наміру проводити господарську діяльність, пов`язану з продажем товарів, робіт і послуг, у зв`язку з чим правочини, укладені з позивачем, були спрямовані виключно на здійснення операцій, пов'язаних з незаконним наданням податкової преференції, зокрема, з метою формування валових витрат та податкового кредиту на користь позивача.

Крім того, при перевірці правильності формування позивачем валових витрат та податкового кредиту по взаємовідносинам з ПП «Приватпостачсервіс», ТОВ «ТВК Град» та ТОВ «Новатрейд-Буд», відповідачем прийнято до уваги висновки посадових осіб інших органів державної податкової служби стосовно використання цими суб`єктами господарювання у своїй діяльності юридичних осіб з ознаками фіктивності, а саме: ПП «Приватпостачсервіс» - декларування господарських відносин з ТОВ «Віп Союз»; ТОВ «ТВК Град» - декларування господарських відносин з ТОВ «ТПК «Гром»; ТОВ «Новатрейд-Буд» - декларування господарських відносин з ПП «Гімалая», а останнім - з ТОВ «Євросвіт» по ланцюгу постачання.

Вказані вище обставини, на думку відповідача, свідчать про те, що ТОВ «Віп Союз», ТОВ «ТПК «Гром», ПП «Гімалая», ТОВ «Євросвіт» діяли виключно з метою одержання податкової вигоди у вигляді ухилення від сплати податків та незаконного відшкодування з бюджету податку на додану вартість, а відтак правочини, укладені ТОВ «Євросвіт» з ПП «Гімалая», в подальшому ПП «Гімалая» з ТОВ «Новатрейд-Буд», а також правочини між ТОВ «ТПК «Гром» і ТОВ «ТВК Град», ТОВ «Віп Союз» і ПП «Приватпостачсервіс» не спричинили реального настання правових наслідків, суперечать моральним засадам суспільства, порушують публічний порядок, а отже, є нікчемними.

За таких обставин, на думку посадових осіб податкового органу, нікчемними є також усі правочини за ланцюгом постачання, у тому числі й укладені ПП «Приватпостачсервіс», ТОВ «ТВК Град» та ТОВ «Новатрейд-Буд» з позивачем.

Відтак, відповідач вважає, що податкове зобов`язання позивача з податку на прибуток підприємств та податку на додану вартість за вказані вище звітні періоди підлягає коригуванню у сторону збільшення.

Оцінюючи висновки податкового органу про порушення позивачем вимог податкового законодавства під час визначення об`єкту оподаткування податком на прибуток підприємств та податком на додану вартість, суд виходить з наступного.

Відповідно до підпункту 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону України № 334/94-ВР (у редакції, чинній до 01.04.2011), до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

Підпунктом 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 зазначеного Закону передбачено, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Відповідно до пункту 138.1 статті 138 розділу III Податкового кодексу України (який діє з 01.04.2011), витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування податком на прибуток підприємств, складаються з витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті, інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу, крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу (пункт 138.2 статті 138 Податкового кодексу України).

Пунктами 139.1.5 та 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України визначено, що не включаються до складу витрат: витрати на придбання, виготовлення, будівництво, реконструкцію, модернізацію та інше поліпшення основних засобів та витрати, пов'язані з видобутком корисних копалин, а також з придбанням (виготовленням) нематеріальних активів, які підлягають амортизації згідно зі статтями 144 - 148 цього Кодексу, з урахуванням пунктів 146.11 і 146.12 статті 146 та пункту 148.5 статті 148 цього Кодексу; витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Таким чином, понесені підприємством витрати, у разі їх відображення у належним чином оформлених первинних (розрахункових, платіжних та інших) документах, можуть бути віднесені до витрат підприємства для зменшення його доходу в цілях оподаткування податком на прибуток.

В силу приписів пункту 144.1 статті 144 Податкового кодексу України, амортизації підлягають: витрати на придбання основних засобів, нематеріальних активів та довгострокових біологічних активів для використання в господарській діяльності; витрати на проведення ремонту, реконструкції, модернізації та інших видів поліпшення основних засобів, що перевищують 10 відсотків сукупної балансової вартості всіх груп основних засобів, що підлягають амортизації, на початок звітного року (аналогічні за змістом положення також передбачено підпунктом 8.1.2 пункту 8.1 статті 8 Закону України № 334/94-ВР)

Підпунктом 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України № 168/97-ВР (у редакції, чинній до 01.01.2011) передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін у разі, якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Аналогічний порядок визначення та нарахування податкового кредиту також передбачено пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України, що діє з 01.01.2011.

Відповідно до підпункту 7.4.4 пункту 7.4 статті 7 Закону України № 168/97-ВР, у разі, якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

Крім того, в силу приписів абзацу 1 підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України № 168/97-ВР, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Пунктами 198.4 та 198.6 статті 198 Податкового кодексу України визначено, що у разі, якщо платник податку придбає (виготовляє) товари/послуги та необоротні активи, які призначаються для їх використання в операціях, що не є об'єктом оподаткування або звільняються від оподаткування, то суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не відносяться до податкового кредиту зазначеного платника. Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Таким чином, якщо платник податку на додану вартість придбав товари (роботи, послуги) для їх подальшого використання у власній господарській діяльності, при цьому сплатив у складі вартості цих товарів (робіт, послуг) податок на додану вартість і це підтверджується належним чином оформленими податковими накладними, він має право віднести сплачені ним суми податку до складу податкового кредиту.

Як встановлено судом під час судового розгляду справи, факт здійснення позивачем господарських операцій з його контрагентами підтверджено первинними документами бухгалтерського та податкового обліку, а саме: рахунками - фактурами, видатковими накладними, податковими накладними, актами прийому - передачі виконаних послуг, актами прийому - передачі векселів, виписками по розрахунках, які відповідають вимогам чинного законодавства та мають усі необхідні реквізити, необхідні для надання їм юридичної сили і доказовості.

Слід також зазначити, що в силу приписів пункту 5 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30.05.1997 № 165 (чинним до 10.01.2011), податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення іншою особою, ніж вказаною у пункті 2 даного Порядку.

У свою чергу, пунктом 2 зазначеного Порядку передбачено, що податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі і якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість, тобто, у даному випадку - юридична особа, що отримала свідоцтво про реєстрацію платником податку на додану вартість (зазначені норми також продубльовано у пунктах 2 та 5 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 21.12.2010 № 969, який набрав чинності з 10.01.2011 та діяв до 16.12.2011).

Враховуючи, що у період виконання ПП «Альфа-Л», ТОВ «Новатрейдбуд», ТОВ «ТВК Град» та ПП «Приватпостачсервіс» господарських зобов`язань перед позивачем усі учасники правочинів були зареєстровані як платники податку на додану вартість, контрагенти позивача у цей період не були позбавлені права на складання первинних документів бухгалтерського та податкового обліку, зокрема, податкових накладних.

Слід зазначити, що наявність у суб`єкта господарської діяльності первинних документів бухгалтерського і податкового обліку, є підставою для відображення показників валових витрат, амортизаційних відрахувань та податкового кредиту підприємства за звітні періоди у регістрах бухгалтерського обліку та податковій звітності, якщо податковий орган не доведе, що відомості, які містяться в таких документах, не відповідають дійсності.

При цьому, обов'язок доведення таких фактів покладається на податковий орган у спосіб проведення перевірки та оформлення її результатів шляхом складення акту, який є носієм доказової інформації та повинен містити усі відомості про виявлені порушення законодавства, у тому числі, аналіз товарності правочинів та реальності настання їх умов.

В силу приписів частини першої статті 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Якщо недійсність правочину встановлена законом, такий правочин вважається нікчемним.

Згідно з частиною першою статті 228 цього Кодексу, правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним (частина друга статті 228 Цивільного кодексу України).

Як вже зазначалося судом вище, висновок податкового органу про нікчемність правочинів ґрунтується на твердженнях про безтоварність господарських операцій позивача та його контрагентів, відсутність наміру учасників правочинів досягти реальних правових наслідків, а також оцінкою фінансово - господарської діяльності постачальників товарів і послуг.

Таким чином, вирішення даної справи залежить від доведеності суду факту надання товарів і послуг за господарськими операціями, вчиненими позивачем з ПП «Альфа-Л», ПП «Приватпостачсервіс», ТОВ «ТВК «Град» та ТОВ «Новатрейд-Буд», за результатами здійснення яких позивачем сформовано валові витрати і податковий кредит та збільшено амортизаційні відрахування.

Відповідно до статей 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Як встановлено судом під час судового розгляду справи, факт постачання позивачу товарів і надання послуг з боку ПП «Альфа-Л», ПП «Приватпостачсервіс», ТОВ «ТВК Град», ТОВ «Новатрейд-Буд» та оплати їх вартості підтверджується документально, господарські операції належним чином відображені у бухгалтерському і податковому обліку позивача та його податковій звітності; право на формування податкового кредиту підтверджується податковими накладними.

Про отримання позивачем товарів (переводів стрілочних, колій залізничних, заточних ковпачків, бурових коронок, комплектів кілець, радіатору масляного, радіатору двигуна, панелі приладів та гідроциліндру) від його контрагентів свідчать також докази їх подальшого зберігання, використання у господарській діяльності, у тому числі і шляхом їх часткової реалізації наступним контрагентам - одержувачам, що підтверджується такими документальними свідоцтвами як: заявки по цеху на деталі, вимоги на отримання товарно - матеріальних цінностей зі складу в експлуатацію, акт обстеження умов роботи на під`їзній колії і станції примикання, акт щодо реконструкції під`їзних колій, акт комісії по прийняттю на відповідність вимогам ПТЕ під'їзних колій після проведеної реконструкції та будівництва нових колій, лист Південно-Західної залізниці від 17.08.2009 № МЗЕ-10-1342 з приводу технічних умов на реконструкцію під`їзної колії, договір № 2807 від 02.04.2012 про експлуатацію залізничної під'їзної колії при станції Рокитне Південно-Західної залізниці, укладений між позивачем та Південно-Західною залізницею, технічний паспорт залізничних колій, відомість під'їзної колії, що обслуговується засобами залізниці та засобами власника під'їзної колії, акти списання товарно - матеріальних цінностей, виписки з балансу та видаткові накладні.

Надання позивачу послуг з капітального ремонту техніки, виготовленню та монтажу лінії сортування дробарно - сортувального цеху, буріння свердловини, технічного обслуговування автотранспортної техніки також підтверджується актами прийому - передачі виконаних послуг, актами виконаних вибухових (буровибухових) робіт, виписками з балансу, актами приймання - здачі відремонтованих, реконструйованих та модернізованих об`єктів, актами приймання - передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів.

Вказані вище первинні документи у сукупності свідчать про використання позивачем у власній господарській діяльності послуг, наданих ПП «Альфа-Л», та про облік позивачем отриманих від ПП «Альфа-Л», ПП «Приватпостачсервіс», ТОВ «ТВК Град», ТОВ «Новатрейд-Буд» матеріальних активів з метою їх використання в процесі виробництва та постачання.

Слід також зазначити, що висновки посадових осіб податкового органу про відсутність у контрагентів позивача достатніх виробничих потужностей, працівників, офісних та складських приміщень та інших основних засобів не може однозначно свідчити про невиконання цими суб`єктами договірних зобов`язань перед позивачем, оскільки на момент виникнення спірних правовідносин вказані юридичні особи не були позбавлені права укладати з іншими суб`єктами господарювання субпідрядних договорів, договорів оренди обладнання, транспортних засобів тощо з метою використання відповідних основних фондів, устаткування та інших ресурсів для забезпечення власної господарської діяльності.

Суд також звертає увагу на приписи статті 62 Конституції України, відповідно до яких вина особи у вчиненні злочину повинна бути підтверджена обвинувальним вироком суду.

На момент розгляду справи обвинувальний вирок, який би зафіксував вину посадових осіб контрагентів позивача у здійсненні фіктивного підприємництва, відсутній.

Посилання відповідача як на підставу для зменшення позивачу суми валових витрат та податкового кредиту на нікчемність правочинів, укладених ПП «Приватпостачсервіс», ТОВ «ТВК Град», ТОВ «Новатрейд-Буд» з іншими суб`єктами господарювання, судом до уваги не приймаються як такі, що не мають значення для вирішення даної справи, оскільки виходять за межі предмету доказування та стосуються осіб, які не беруть участі у даній справі.

З огляду на зазначене, беручи до уваги достатній і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, висновок податкового органу про нікчемність правочинів, укладених між позивачем та ПП «Альфа-Л», ПП «Приватпостачсервіс», ТОВ «ТВК Град», ТОВ «Новатрейд-Буд», суд вважає безпідставним та таким, що ґрунтується виключно на припущеннях посадових осіб податкового органу.

Частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Враховуючи, що твердження податкового органу про відсутність факту поставки товарів і надання послуг на користь позивача його контрагентами - ПП «Альфа-Л», ПП «Приватпостачсервіс», ТОВ «ТВК Град» та ТОВ «Новатрейд-Буд» у судовому засіданні були спростовані, зважаючи на те, що первинні документи, складені ними у ході господарських операцій, відповідають вимогами чинного законодавства, необхідним для надання їм юридичної сили та доказовості, а отже і підтверджують суму нарахованого позивачем податкового зобов`язання з податку на прибуток підприємств та податку на додану вартість за результатами вчинення цих операцій, суд дійшов висновку, що податкові повідомлення - рішення Рокитнянської міжрайоннної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби 07.08.2012 № 0000782301 та № 0000792301 є протиправними та підлягають скасуванню.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України, пояснень, наданих представниками позивача та відповідача, доказів, наявних в матеріалах справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

З огляду на викладене, витрати позивача, пов'язані зі сплатою судового збору у сумі 2146 грн. 00 коп., підлягають відшкодуванню позивачу з Державного бюджету України.

Керуючись статтями 69, 70, 71, 128, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Податкові повідомлення - рішення Рокитнянської міжрайонної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби від 07.08.2012 № 0000782301 та 07.08.2012 № 0000792301, - визнати протиправними та скасувати.

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь Публічного акціонерного товариства «Рокитнянський спецкар`єр» витрати, пов`язані зі сплатою судового збору у розмірі 2146 (дві тисячі сто сорок шість) грн. 00 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення, а у разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови, - протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Харченко С.В.

Постанову складено у повному обсязі 23 січня 2013 року.