Постанова № 34437202, 11.04.2013, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" квітня 2013 р. Справа № 2а-2876/12/0970

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

Судді Микитюка Р.В.

при секретарі Дущак С. М.,

за участю:

представника позивача - Мокляк Г. В.,

представника відповідача - Тропця В. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу

за позовом: Приватного акціонерного товариства "Дятьківці"

до відповідача: Коломийської об'єднаної державної податкової інспекції

про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень №0000082200 та №0000092200 від 12.06.2012 року,-

ВСТАНОВИВ :

Приватне акціонерне товариство «Дятьківці» (надалі-позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом до Коломийської оДПІ (надалі-відповідач) про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень №0000082200 та №0000092200 від 12.06.2012 року.

Позовні вимоги мотивовані тим, що висновки, викладені в акті перевірки та прийняті податкові повідомлення-рішення №0000082200 та №0000092200 від 12.06.2012 року є необґрунтованими та такими, що не відповідають обставинам справи. Зазначають, що податковим органом протиправно було виключено зі складу собівартості придбаних та реалізованих позивачем товарів витрат на перевезення ячменю, здійснені ФОП ОСОБА_3 в сумі 208770 грн., виключення зі складу витрат на збут - витрати на перевезення солоду, здійснені перевізником ФОП ОСОБА_3 в сумі 140169 грн. та виключення податку на додану вартість зі складу податкового кредиту по податку на додану вартість суми в розмірі 79164 грн. за квітень-вересень 2011 року по причині визнання правочину між ПрАТ «Дятьківці» та ФОП ОСОБА_3 нікчемним.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала з підстав, викладених в позовній заяві. Просила позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав. Суду пояснив, що Коломийською оДПІ податкові повідомлення-рішення №0000082200 та №0000092200 від 12.06.2012 року прийняті на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Просив відмовити в задоволенні позову повністю. Своїм правом на подання письмового заперечення проти позову представник відповідача не скористався.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази, судом встановлено наступне.

Податковими-ревізорами Коломийської оДПІ в період з 18.04.2012 року по 18.05.2012 року та у зв'язку із продовженням терміну перевірки з 14.05.2012 року по 18.05.2012 року на підставі наказу Коломийської оДПІ від 11.05.2012 року №253 проведено виїзну планову перевірку ПрАТ «Дятківці» з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.01.2011 року по 31.12.2011 року.

За результатами перевірки складено акт №592/220/13640534 від 25.05.2012 року (а.с.15-55), яким встановлено порушення позивачем:

- пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України, в результаті чого встановлено заниження податку на прибуток за ІІ квартал 2011 року в сумі 64350,00 грн., за ІІІ квартал 2011 року в сумі 15906,00 грн.;

- п. 198.1, п. 198.2, п. 198.6 ст. 198 та абз. И) п. 201.1 ст. 201 розділу V ПК України , в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість всього на 79164 грн., в тому числі: за квітень 2011 року в сумі 6697,00 грн.; за травень 2011 року в сумі 45938,00 грн.; за червень 2011 року в сумі 12831,00 грн.; за липень 2011 року в сумі 6175,00 грн.; за вересень 2011 року в сумі 6175,00 грн.; за жовтень 2011 року в сумі 1191,00 грн.;

- п. 9 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а саме не забезпечено щоденне виконання 10 фіскальних звітних чеків (а.с. 54, 55).

Не погоджуючись з висновками перевірки, викладеними в акті перевірки №592/220/13640534 від 25.05.2012 року, ПрАТ «Дятківці» подало заперечення до Коломийської оДПІ із зазначенням порушень норм чинного законодавства при складенні акту (а.с.56-61).

За результатами розгляду заперечення працівниками Коломийської оДПІ надано відповідь за вих. № 1838/22-037/10-325 від 07.06.2012 року (а.с.62).

На підставі акта перевірки №592/220/13640534 від 25.05.2012 року начальником Коломийської оДПІ 12.06.2012 року винесено податкові повідомлення-рішення за №0000082200, яким за порушення позивачем пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств в сумі 80256,00 грн. (а.с.13); №0000092200, яким за порушення позивачем п. 198.1, п. 198.2, п. 198.6 ст. 198 та абз. И) п. 201.1 ст. 201 розділу V ПК України ПК України збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість в сумі 86014,00 грн., з яких за основним платежем 79164,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 6850,00 грн. (а.с.14).

ПрАТ «Дятьківці» у відповідності до ст. 56 ПК України, вважаючи, що при винесенні податкових повідомлень-рішень не було з'ясовано усіх необхідних обставин справи та підстав для їх винесення, у результаті чого порушені права та охоронювані законом інтереси позивача, застосувало процедуру адміністративного оскарження, однак, податковими органами усіх рівнів скарги позивача залишено без задоволення, а податкові повідомлення-рішення - без змін (а.с.63-72).

Завершивши процедуру адміністративного оскарження податкових повідомлень-рішень позивач звернувся за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів до Івано-Франківського окружного адміністративного суду із вимогою скасувати податкові повідомлення-рішення Коломийської оДПІ №0000082200 та №0000092200 від 12.06.2012 року.

Що стосується висновків Коломийської оДПІ, викладених в акті перевірки №592/220/13640534 від 25.05.2012 року щодо нікчемності правочину, укладеного ПрАТ «Дятьківці» з ФОП ОСОБА_3, а також з прийнятими Коломийською оДПІ податковими повідомленнями-рішеннями №0000082200 та №0000092200 від 12.06.2012 року суд зазначає наступне.

Як вбачається із акту перевірки №592/220/13640534 від 25.05.2012 року, відповідачем зроблено висновок, що укладений позивачем договір №36/04/11 від 19.04.2011 року з ФОП ОСОБА_3 на перевезення вантажів є нікчемним.

Як наслідок відповідачем зроблено висновок, що позивачем занижено податок на прибуток за ІІ квартал 2011 року в сумі 64350,00 грн., за ІІІ квартал 2011 року в сумі 15906,00 грн. та занижено податок на додану вартість на суму 79164 грн.

Як вбачається з акту перевірки №592/220/13640534 від 25.05.2012 року, податковими перевіряючими здійснено посилання на листа № 933/7 від 05.12.2011 року, що надійшов з відділу внутрішньої безпеки при ДПА у Київській області УВБ ДПС України, яким було направлено копію постанови про порушення кримінальної справи по факту фіктивного підприємництва, тобто створення ФОП ОСОБА_3 з метою прикриття незаконної діяльності за ознаками злочину передбаченого ст. 205 ч. 2 КК України .

На основі даної копії постанови зроблений висновок, що ПрАТ «Дятьківці» уклало договір без мети реального настання правових наслідків, що ФОП ОСОБА_3 фактично не надавав послуг по перевезенню вантажів і договір перевезення вантажу є нікчемним. Використавши тільки інформацію з постанови про порушення кримінальної справи, відповідач дійшов висновку, що договір перевезення вантажу не обумовлений господарською метою, не спрямований на настання реальних правових наслідків.

Судом встановлено, що в ході перевірки ПрАТ «Дятьківці» надало перевіряючим копію постанови Шевченківського районного суду міста Києва від 05.04.2012 року, якою скасовано постанову старшого слідчого СУ ГУ МВС України в Київській області старшого лейтенанта міліції Циба Н.Д. від 26.10.2011 року за фактом фіктивного підприємництва, створено ФОП ОСОБА_3 Також, підприємство надало копію постанови Київського окружного адміністративного суду, якою визнано протиправним та скасований наказ Рокитянської міжрайонної державної податкової інспекції в Київській області № 263 від 14.12.2011 року «Про проведення документальної позапланової перевірки ФОП ОСОБА_3

Суд не може погодитися з висновками відповідача щодо нікчемності правочину - договору №36/04/11 від 19.04.2011 року з ФОП ОСОБА_3 на перевезення вантажів, з огляду на наступне.

В матеріалах справи наявні первинні документи, які передбачені Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», які спростовують висновки викладені в акті перевірки щодо вчинених позивачем порушень та підтверджують реальність господарських відносин між ПрАТ «Дятьківці» та ФОП ОСОБА_3, а саме: договором перевезення вантажу, товарно-транспортними накладними, накладними, рахунками-фактурами, актами виконаних робіт, податковими накладними, платіжними дорученнями.

Відповідно до частини 1 статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є основною правовою формою, що опосередковує рух цивільного обороту: переміщення матеріальних цінностей, виконання робіт, надання послуг. Частиною 1 статті 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладені договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

ПрАТ «Дятьківці» 19 квітня 2011 року уклало договір № 36/04/11 з фізичною особою - підприємцем ОСОБА_3 на перевезення вантажів. ФОП ОСОБА_3, зареєстрований Рокитянською районною державною адміністрацією Київської області, свідоцтво про державну реєстрацію серія НОМЕР_2 від 01.03.2010 року, номер запису в Єдиному державному реєстрі юридичних та фізичних осіб-підприємців 2 345 000 0000 002022, державний реєстратор Шимченко Ю.Л. Місце проживання фізичної особи: АДРЕСА_1. Індивідуальний податковий номер ФОП ОСОБА_3 - НОМЕР_1, код ЄДРПОУ - НОМЕР_1, зареєстрований платником податку на додану вартість з 05.08.2010 року, номер свідоцтва платника ПДВ - НОМЕР_3 від 05.08.2010 року.

Надання послуг по перевезенню ОСОБА_3 здійснює на підставі ліцензії Серія НОМЕР_4, виданої Головною державною інспекцією на автомобільному транспорті Міністерства транспорту та зв'язку України 30.11.2005 року, строк діє: 31.11.2005 - 30.11.2015 років. Довідкою № 24/М17-013 від 15.03.2011 року Рокитянська міжрайонна державна податкова інспекція підтвердила, що громадянин ОСОБА_3 перебуває на обліку в державній податковій інспекції, оподатковується по загальній системі та сплачує податки згідно чинного законодавства (а.с. 82).

Згідно статті 1 Закону України «Про автомобільний транспорт» від 23.02.2006 року із змінами, автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами. Послуга з перевезення пасажирів чи вантажів - це перевезення пасажирів чи вантажів транспортними засобами на договірних умовах із замовником послуг за плату. Згідно статті 50 вищевказаного закону договір на перевезення вантажу автомобільним транспортом укладається відповідно до цивільного законодавства між замовником та виконавцем у письмовій формі ( договір, накладна, квитанція) , істотними умовами якого є вартість перевезення.

Судом встановлено, що ФОП ОСОБА_3 надавав послуги позивачу з квітня 2011 року по вересень 2011 року, здійснюючи перевезення вантажів - солоду та ячменю по маршрутах Коломия- Київ- Коломия; Коломия-Київська область - Коломия; Черкаська область - м. Коломия; Полтавська область - Коломия.

Згідно пункту 2 договору (а.с.73-74) та укладених додатків до договору вартість перевезення становить:

- перевезення 1 тони ячменю становить 300 грн. в т.ч. ПДВ; перевезення 1 тони солоду становить 250 грн. з ПДВ по маршрутах м. Коломия- Київ- Коломия; Коломия-Київська область - Коломия;

- перевезення 1 тони ячменю по маршруту Полтавська область - м. Коломия становить 320 грн. в т.ч. ПДВ,

- перевезення 1 тони ячменю по маршруту Черкаська область - м. Коломия становить 320 грн. з ПДВ.

Факт надання послуг по перевезенню вантажів ФОП ОСОБА_3 підтверджується документами первинного бухгалтерського та податкового обліку.

Згідно із статею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 № 996-ХІV (із змінами та доповненнями) бухгалтерським обліком є процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень.

У відповідності до частини 2 статті 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 № 996-ХІV (із змінами та доповненнями) фінансова, податкова, статистична та інші звітності, що використовують грошовий вимірник, грунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Частиною 1 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 № 996-ХІV (із змінами та доповненнями) встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Пунктом 2.4. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за № 168/704 встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджені наказом Мінтрансу України від 14.10.1097 року № 363, (надалі Правила) товарно-транспортна є документом, що повинен оформлюватися при перевезенні вантажів автомобільним транспортом.

Суд зазначає, що товарно-транспортні накладні (надалі також ТТН) наявні в матеріалах справи (а.с. 100-155) оформлені у відповідності до пунктів 11.5-11.8 Правил. Даний факт не заперечувався в судовому засіданні представником позивача.

Таким чином, суд погоджується з твердженням представника позивача про те, що ПрАТ «Дятьківці» правомірно користувалося загальними вимогами щодо оформлення ТТН відповідно до Правил, оскільки вимоги щодо заповнення ТТН позивачем дотримані.

Щодо посилання представника відповідача в судовому засіданні на той факт, що в деяких товарно-транспортних накладних не було вказано, що перевізником є ФОП ОСОБА_3, а у графі «Автопідприємство» зазначені перевізники ПП ОСОБА_6, ПП ОСОБА_7, ПП «Нікатранс», або водії ОСОБА_8, ОСОБА_9, які здійснювали перевезення вантажу або нічого не вказано суд зазначає наступне.

Вищенаведені факти не містять в собі порушень, оскільки ФОП ОСОБА_3 були укладені договори на оренду автомобільного транспорту з вищевказаними перевізниками, а саме: договір про оренду автомобільного транспорту від 05.01.2011 року з ФОП ОСОБА_9, строк дії договору до 31.12.2011 року (а.с. 89-91), договір про оренду автомобільного транспорту від 05.01.2011 року з ФОП ОСОБА_8, строк дії договору до 30.12.2011 року (а.с.95-97), договір про оренду автомобільного транспорту від 05.01.2011 року з ФОП ОСОБА_7, строк дії договору до 30.12.2011 року (а.с92-94), договір про оренду автомобільного транспорту від 05.01.2011 року з ФОП ОСОБА_10, строк дії договору до 30.12.2011 року (а.с.83-85), договір про оренду автомобільного транспорту від 05.01.2011 року з ПП « Нікатроанс», строк дії договору до 31.12.2011 року (а.с.86-88).

Копії вказаних договорів та реєстр товарно-транспортних накладних на здійснення перевезення вантажу ФОП ОСОБА_3 містяться в матеріалах справи.

Таким чином, суд приходить до переконання, що при наданні послуг з перевезення ФОП ОСОБА_3 оформлено 56 товарно-транспортних накладних, що містять відмітки про відвантаження та отримання товару та підписаний реєстр товарно-транспортних накладних на здійснення перевезення між сторонами (а.с.98-99, 100-155).

Як вбачається з матеріалів справи, після виконання послуг по перевезенню вантажів ПрАТ «Дятьківці» та ФОП ОСОБА_3 складали акти виконаних робіт-прийнятих послуг та виписувались податкові накладні (а.с.202-218, 227-234).

Суд вважає безпідставним посилання представника відповідача на те, що акти виконаних робіт-прийнятих послуг складалися від імені ФОП ОСОБА_3, оскільки акти прийому-здачі виконаних робіт складалися сторонами після виконання послуг та підписуються обома сторонами (уповноваженими представниками) та засвідчуються печаткою. Тому, акти підписані сторонами договору та засвідчені печатками: ПрАТ «Дятьківці» та ФОП ОСОБА_3 після надання послуг по перевезенню.

Надаючи правову оцінку вказаним актам виконаних робіт-прийнятих послуг, суд зазначає, що в них усіх було зазначено маршрут та кількість перевезеного ячменю та солоду. Тобто, кількість перевезеного ячменю чи солоду згідно товарно-транспортних накладних та накладних на товар відповідає кількості цього вантажу в актах виконаних робіт-прийнятих послуг.

Як вбачається з пункту 3.1. договору №36/04/11 від 19.04.2011 року ПрАТ «Дятьківці» зобов'язано здійснити оплату за перевезення після підписання акту виконаних робіт протягом одного календарного дня шляхом перерахунку грошових коштів на розрахунковий рахунок перевізника. Згідно пункту 3.2. вказаного договору оплата проводиться після надання рахунку перевізником.

На аркушах справи №156 по №175 містяться надані ФОП ОСОБА_3 рахунки для оплати послуг з перевезення (№ 19 від 26.04.11 року, 20 від 26.04.11 року, № 5 від 04.05.11 р, № 6 від 04.05.11 р , б/н від 10.05.11 р, б/н від 10.05.11 р, б/н від 16.05.11 р, б/н від 16.05.11 р, б/н від 19.05.11 р, б/н від 19.05.11 р, б/н від 02.06.11 р, б/н від 08.06.11 р, б/н від 14.06.11 р, б/н від 29.06.11 р, № 3-07 від 03.07.11 р, б/н від 11.07.11 р, № 1708 від 17.08.11 р, б/н від 17.08.11 р, № 31-08 від 31.08.11р.), які позивачем було оплачено, що підтверджується платіжними дорученнями за номерами: 1988 від 27.04.11 р. сума 40184.50 грн; 2010 від 05.05.11 р. сума 34701 грн; 188 від 05.05.11 р. сума 22357.50 грн; 2032 від 11.05.11 р. сума 7230 грн; 197 від 11.05.11 р. сума 12259,20 грн; 2049 від 17.05.11 р. сума 19435 грн; 2053 від 18.05.11 р сума 21618 грн; 224 від 22.05.11 р сума 9952.50 грн; 234 від 23.05.11 р. сума 5800 грн; 2070 від 24.05.11 р сума 3278 грн; 2097 від 31.05.11 р. сума 39278,80 грн; 2101 від 31.05.11 р. сума 42660,10 грн; 2136 від 08.06.11 р. сума 18654 грн; 2159 від 16.06.11 р. сума 12574.90 грн; 297 від 15.06.11 р. сума 5000 грн; 2173 від 20.06.11 р. сума 21942,90 грн; 325 від 29.06.11 р. сума 18811,30 грн; 2226 від 05.07.11 р. сума 19055,50 грн; 2282 від 19.07.11 р. сума 7000 грн; 358 від 21.07.11 р. сума 4000 грн; 359 від 21.07.11 р. сума 4200 грн; 360 від 24.07.11 р. сума 3735 грн; 407 від 18.08.11 р. сума 7025 грн; 2390 від 19.08.11 р. сума 27614.40 грн; 2472 від 09.09.11 р. сума 5996 грн; 2489 від 14.09.11 р. сума 3562.80 грн. (а.с.176-201).

На підставі наведеного суд приходить до висновку, що визнання відповідачем правочину між ПрАТ «Дятьківці» та ФОП ОСОБА_3 нікчемним є необґрунтованим, а відповідач використав інформацію, яка не містить жодного доведеного факту, підтвердженого належними доказами.

Відповідно до пункту 2 статті 215 Цивільного кодексу України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин).

Згідно статею 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, актам цивільного законодавства іншим актам а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, особа, що вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі, правочин має вчинятися у формі, встановленій законом, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Суд зазначає, що зміст правочину між ПрАТ «Дятьківці» та ФОП ОСОБА_3 в повній мірі відповідає вимогам вказаної статті 203, додержання яких є необхідним для чинності правочину, оскільки сторони правочину дотримувались вимог Цивільного Кодексу і зміст правочину не суперечить цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства , а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; генеральний директор ПрАТ «Дятьківці» діє на підставі Статуту та ФОП ОСОБА_3 діє на підставі свідоцтва про державну реєстрацію, як фізична особа - підприємець; волевиявлення учасників правочину було вільним і власне відповідало внутрішній волі, адже ПрАТ «Дятьківці» та ФОП ОСОБА_3 бажали укласти зазначений правочин для здійснення перевезення вантажу і його зовнішній вираз у формі письмового договору відповідає внутрішній волі учасників правочину; правочин був вчинений у письмовій формі з проставлянням підписів та засвідченням печаткою; правочин не тільки мав мету, а насправді обумовив виникнення правових наслідків: перевізник ФОП ОСОБА_3 здійснив перевезення вантажу протягом квітня-вересня 2011 року, ПрАТ «Дятьківці» оплатило вартість вказаних послуг на підставі актів прийому-здачі виконаних робіт.

Таким чином, висновок податкового органу щодо укладення договору без мети реального настання правових наслідків, з метою заниження обєкту оподаткування, несплати податків є безпідставним.

Суд зазначає, що всі первинні документи пердставлені позивачем, які містяться в матерілалах справи, свідчать, що договір не тільки був укладений, а виконаний повністю сторонима.

В судовому засіданні представником позивача доведено, що ячмінь був перевезений від сільськогосподарських підприємств, постачальників на склад ПрАТ «Дятьківці», солод був перевезений зі складу ПрАТ «Дятьківці» на ПАТ «Оболонь», що підтверджується накладними, товарно-транспортними накладними, актами прийому здачі-послуг та платіжними дорученнями з оплатою вартості перевезення. Вказані господарські операції відображено в проводках бухгалтерського обліку, оборотно-сальдових відомостях по розрахунках з постачальниками та послугах.

Судом встановлено, що ПрАТ «Дятьківці» включило вартість вказаних послуг по перевезенню в податковий кредит в декларацію з податку на додану вартість по періодах з квітня по вересень 2011 року, а ФОП ОСОБА_3 податкові зобов'язання - в декларацію податку на додану вартість, що підтверджуєтсья копією додатку № 5 до декларації.

Згідно встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Тому нам зовсім не зрозуміло, чому перевіркою визнано первинні документи, як такі, що не відповідають законодавству і тому не можуть бути включені до складу витрат на збут та до складу собівартості придбаних та реалізованих товарів ( робіт, послуг).

Суд зазначає, що товарно-транспортні накладні, акти прийому-здачі виконаних робіт, рахунки на оплату, платіжні доручення відповідають вимогам Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 № 996-ХІV (із змінами та доповненнями) та Положенню про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за № 168/704 та містять обов'язкові реквізити: назву документа; дату і місце складання; назву підприємства; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Пунктом 138.2 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VІ (зі змінами та доповненнями) витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визначаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку.

Згідно пункту 138.8 статті 138 Податкового Кодексу України собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг складається з витрат, прямо пов'язаних з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг, а саме: прямих матеріальних витрат;

Відповідно до підпункту 138.8.1. пункту 138.8 статті 138 Податкового Кодексу України до складу прямих матеріальних витрат включається вартість сировини та основних матеріалів, що утворюють основу виготовленого товару, виконаної роботи, наданої послуги.

Тому, суд приходить до висновку, що підприємством на законних підставах віднесено до собівартості придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт, послуг) витрати по перевезенню ячменю ФОП ОСОБА_3 на загальну суму 208770 грн., а саме: ІІ квартал 2011 року на 162733 грн.; ІІІ квартал 2011 року на 46037 грн.

Відповідно до підпункту 138.10.3 Податкового Кодексу України до складу витрат на збут, які включають витрати, пов'язані з реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг включаються витрати на транспортування, перевалку і страхування товарів, транспортно-експедиційні та інші послуги, пов'язані з транспортуванням продукції ( товарів) відповідно до умов договору (базису) поставки.

Враховуючи вказане, товариством правомірно віднесено до складу витрат операційної діяльності в ІІ-ІІІ кварталах 2011 року витрати на перевезення солоду ФОП ОСОБА_3 в сумі 140169 грн. в т. ч.: за ІІ квартал 2011 р. в сумі 117048 грн., за ІІІ квартал 2011 р. в сумі 23121 грн.

Суд не може погодитися з висновком відповідача щодо нікчемності податкових накладних по взаєморозрахунках з ФОП ОСОБА_3 відповідно до ч.1, 2 ст. 215, ч.1, 5 ст. 203 Цивільного кодексу України і в силу ст.216 Цивільного кодексу України не створюють юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з їх недійсністю включення ПДВ до складу податкового кредиту по податку на додану вартість у періоді з 01.04.2011 року по 30.09.2011 року в сумі 79164 грн.

Відповідно до пунктів 198.1 та 198.2. Податкового Кодексу України, ПрАТ «Дятьківці» законно віднесло до податкового кредиту по податку на додану вартість суму в розмірі 79164 грн за квітень-вересень 2011 року , яка була підтверджена отриманими від ФОП ОСОБА_3 податковими накладними.

На підставі вищенаведеного суд приходить до переконливого висновку, що позивачем не порушено пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України та не занижено податку на прибуток за ІІ квартал 2011 року в сумі 64350,00 грн., за ІІІ квартал 2011 року в сумі 15906,00 грн. Крім того, представником відповідача не доведено також порушення позивачем п. 198.1, п. 198.2, п. 198.6 ст. 198 та абз. И) п. 201.1 ст. 201 розділу V ПК України , в результаті суд не вбачає заниження позивачем податку на додану вартість на суму 79164 грн., в тому числі: за квітень 2011 року в сумі 6697,00 грн.; за травень 2011 року в сумі 45938,00 грн.; за червень 2011 року в сумі 12831,00 грн.; за липень 2011 року в сумі 6175,00 грн.; за вересень 2011 року в сумі 6175,00 грн.; за жовтень 2011 року в сумі 1191,00 грн.

Відповідно до ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Оскільки відповідачем в судовому засіданні не доведено безпідставності вимог позивача, а тому суд вважає, що відповідач при винесенні оскаржуваних податкових повідомлень-рішень не діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Виходячи з викладеного, суд вважає вимоги позивача обґрунтованими, а позов таким, що підлягає до задоволення.

На підставі ст. 124 Конституції України, керуючись ст. ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Коломийської об'єднаної державної податкової інспекції №0000082200 та №0000092200 від 12.06.2012 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного акціонерного товариства "Дятьківці", 78200, вул. Заводська, 3 м. Коломия, Івано-Франківська область, код ЄДРПОУ 13640534, сплачений судовий збір в сумі 2146 (дві тисячі сто сорок шість) гривень.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

Суддя: /підпис/ Микитюк Р.В.

Постанова складена в повному обсязі 16.04.2013 року.