Постанова № 34437141, 21.10.2013, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 жовтня 2013 р. Справа №805/12053/13-а

приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 12 год. 30 хв.

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Стойки В.В.,

при секретарі судового засідання - Мангуш З.В.,

за участю представників:

позивача - Фоміна І.М.,

відповідача - Подобєд В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТК "Технокомплект" до Інспекції з питань захисту прав споживачів у Донецькій області про визнання протиправним та скасування рішення про накладення штрафу,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ТК "Технокомплект" звернулось до суду з позовною заявою до Інспекції з питань захисту прав споживачів у Донецькій області про визнання протиправним та скасування рішення про накладення штрафу.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що весною 2013 року на прилеглій частині дорожньої смуги за адресою: м. Донецьк, вул. Складська, 5 на вже існуючій конструкції було розміщено інформаційний плакат, який містив вказівку на місцезнаходження підприємства позивача. Згодом, зазначений плакат було демонтовано, після чого ТОВ "ТК "Технокомплект" отримало звернення від відповідача, в якому йшла мова про порушення позивачем ст. 16 ЗУ «Про рекламу». Втім, позивач, зазначає, що на вказане звернення ним була направлена відповідь, що інформаційний плакат є демонтованим та ознак порушення законодавства про рекламу в його діях не мститься. Проте, 19 липня 2013 року інспекцією з питань захисту прав споживачів у Донецькій області по відношенню до товариства було винесено рішення про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу та накладено штраф у розмірі 6783,00 грн., яке позивач вважає протиправним та прийнятим з порушенням вимог діючого законодавства.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, надав пояснення аналогічні викладеним у позовній заяві. Додатково зазначив, що відповідно до ч. 6 ст.9 Закону України «Про рекламу» вивіска чи табличка з інформацією про зареєстроване найменування особи, знаки для товарів і послуг, що належать цій особі, вид її діяльності (якщо це не випливає із зареєстрованого найменування особи), час роботи, що розміщена на внутрішній поверхні власного чи наданого у користування особі приміщення, на зовнішній поверхні будинку чи споруди не вище першого поверху або на поверсі, де знаходиться власне чи надане у користування особі приміщення, біля входу в таке приміщення, не вважається рекламою. Таким чином, вважає, що відповідно до вказаної норми взагалі відсутнє порушення законодавства про рекламу, а рішення відповідача підлягає скасуванню.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував з підстав, викладених в письмових запереченнях № 05/17-2532 від 30.09.2013 року. Вказав, що 12 березня 2013 року провідним спеціалістом Інспекції з питань захисту прав споживачів у Донецькій області були встановлені та зафіксовані ознаки порушення законодавства про рекламу, а саме ст. 16 ЗУ «Про рекламу», про що було складено протокол про порушення законодавства про рекламу № 000007 від 12.03.2013 року. Також, зазначає, що Інспекцією були надіслані на адресу позивача вимоги № 04/16-874 від 15.04.2013 року, № 04/16-1065 від 13.05.2013 року, № 04/16-1254 від 29.05.2013 року та № 04/16-1494 від 20.06.2013 року, в яких повідомлялось про дату розгляду справи та необхідність надання документів, які підтверджують вартість розповсюдженої реклами з порушенням вимог законодавства про рекламу. Проте, жодних документів на адресу інспекції не надійшло. Таким чином, відповідачем було прийнято рішення № 000023 від 19.07.2013 р., відповідно до якого було встановлено порушення позивачем ст. 16 Закону України «Про рекламу», а саме розповсюдження реклами без відповідного дозволу по вул. Складській, б.5 у м. Донецьку, в результаті чого на Товариство накладено штраф у розмірі 1700 грн. та 5083,00 грн., у зв'язку з неможливістю встановлення вартості реклами. На підставі вищевикладеного, просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "ТК "Технокомплект" (далі за текстом - ТОВ "ТК "Технокомплект") згідно свідоцтва про державну реєстрацію, - є юридичною особою, дата проведення державної реєстрації 08 травня 2008 р. за № 1 382 145 0000 014899, включено до ЄДРПОУ за № 24185151 /а.с.8/.

Відповідно до ст. 26 Закону України «Про рекламу» контроль за дотриманням законодавства України про рекламу здійснюють у межах своїх повноважень центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, - щодо захисту прав споживачів реклами.

Згідно з ч. 3 Положення про Державну інспекцію України з питань захисту прав споживачів, затвердженого Указом Президента України від 13 квітня 2011 року N 465/2011 основними завданнями Держспоживінспекції України є реалізація державної політики у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів і рекламу в цій сфері.

Пунктом 2 ч. 4 Положення про Державну інспекцію України з питань захисту прав споживачів, затвердженого Указом Президента України від 13 квітня 2011 року N 465/2011 передбачено, що Держспоживінспекція України відповідно до покладених на неї завдань здійснює у межах своєї компетенції контроль за додержанням законодавства про рекламу.

Відповідно до п. 11 ч. 6 Положення про Державну інспекцію України з питань захисту прав споживачів, затвердженого Указом Президента України від 13 квітня 2011 року N 465/2011 Держспоживінспекція України для виконання покладених на неї завдань має право в установленому порядку вимагати від рекламодавців, виробників та розповсюджувачів реклами надання документів, усних чи письмових пояснень, відео- та звукозаписів, іншої інформації, необхідної для здійснення Держспоживінспекцією України повноважень щодо контролю за додержанням законодавства про рекламу.

Статтею 16 Закону України «Про рекламу» встановлено, що розміщення зовнішньої реклами у населених пунктах проводиться на підставі дозволів, що надаються виконавчими органами сільських, селищних, міських рад, а поза межами населених пунктів - на підставі дозволів, що надаються обласними державними адміністраціями, а на території Автономної Республіки Крим - Радою міністрів Автономної Республіки Крим, в порядку, встановленому цими органами на підставі типових правил, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.

12 березня 2013 року провідним спеціалістом Інспекції з питань захисту прав споживачів у Донецькій області, у відповідності до наданих повноважень та на виконання своїх службових обов'язків були встановлені та зафіксовані ознаки порушення законодавства про рекламу, а саме ст. 16 Закону України «Про рекламу» розповсюдження реклами без відповідного дозволу за адресою: м. Донецьк, вул. Складська, буд. 5, про що складено протокол № 000007 від 12 березня /а.с.30/.

10 квітня 2013 року на підставі протоколу про порушення законодавства про рекламу від 12.03.2013 року було прийнято рішення про початок розгляду справи про порушення законодавства про рекламу № 000007 відносно ТОВ "ТК "Технокомплект" /а.с. 31/.

15 квітня 2013 року Інспекцією з питань захисту прав споживачів у Донецькій області була надіслана вимога № 04/16-874 до ТОВ "ТК "Технокомплект", в якій зазначалось, що розгляд справи про порушення законодавства про рекламу призначений на 07.05.2013 року о 10 год.00 хв. та вказано про необхідність надання документів, що підтверджують вартість розповсюдженої реклами з порушенням вимог законодавства про рекламу /а.с.32/.

13 травня 2013 року відповідачем була надіслана друга вимога № 04/16-1065 до ТОВ "ТК "Технокомплект", в якій зазначалось, що розгляд справи про порушення законодавства про рекламу призначений на 27.05.2013 року о 10 год.00 хв. та вказано про необхідність надання документів, що підтверджують вартість розповсюдженої реклами з порушенням вимог законодавства про рекламу /а.с.33/.

29 травня 2013 року відповідачем була надіслана третя вимога № 04/16-1254 до ТОВ "ТК "Технокомплект", в якій зазначалось, що розгляд справи про порушення законодавства про рекламу призначений на 17.06.2013 року о 10 год.30 хв. та вказано про необхідність надання документів, що підтверджують вартість розповсюдженої реклами з порушенням вимог законодавства про рекламу /а.с.34/.

20 червня 2013 року відповідачем була надіслана четверта вимога № 04/16-1494 до ТОВ "ТК "Технокомплект", в якій зазначалось, що розгляд справи про порушення законодавства про рекламу призначений на 19.07.2013 року о 10 год. 45 хв. та вказано про необхідність надання документів, які були зазначені у попередніх вимогах /а.с.36/.

Таким чином, як було встановлено у судовому засіданні, позивачем на вимоги Інспекції з питань захисту прав споживачів у Донецькій області не було надано жодного документу, який підтверджує вартість розповсюдженої реклами.

Відповідно до ч. 1 ст. 27 Закону України «Про рекламу» особи, винні у порушенні законодавства про рекламу, несуть дисциплінарну, цивільно-правову, адміністративну та кримінальну відповідальність відповідно до закону.

Частинами 6,7 ст. 27 Закону України «Про рекламу» передбачено, що за неподання або подання завідомо недостовірної інформації щодо вартості розповсюдженої реклами та/або виготовлення реклами та/або вартості розповсюдження реклами центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, необхідної для здійснення ними передбачених цим Законом повноважень, на рекламодавців, виробників реклами та розповсюджувачів реклами накладається штраф у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

У разі неможливості встановлення вартості реклами, розповсюдженої з порушенням вимог цього Закону, на рекламодавців та розповсюджувачів реклами рішенням центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, накладається штраф у розмірі до 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Враховуючи вищевикладене, 19 липня 2013 року Інспекцією з питань захисту прав споживачів у Донецькій області було прийнято рішення № 000023 про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу ТОВ "ТК "Технокомплект", а саме ст. 16 Закону України «Про рекламу» розповсюдження реклами без відповідного дозволу на вул. Складській, б. 5 у м. Донецьку, яким на підприємство накладено штраф у розмірі 1700 грн., а також у зв'язку з неможливістю встановлення вартості реклами - 5083,00 грн./а.с. 38/.

Розмір штрафу розрахований відповідно до п. 2 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про рекламу. Зокрема, вказаною нормою права передбачена відповідальність за неподання вартості розповсюдженої реклами у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та у разі неможливості встановлення вартості реклами, розповсюдженої з порушенням вимог законодавства про рекламу у розмірі до 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до пунктів 10, 11, 12 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про рекламу затвердженого Постановою КМ, КМ України, від 26.05.2004, № 693 "Про затвердження Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про рекламу" протокол про порушення законодавства про рекламу подається Держспоживінспекції або її територіальним органам за місцем вчинення порушення.

Протокол розглядається у місячний строк.

За наявності ознак порушення законодавства про рекламу приймається рішення про початок розгляду справи.

Справа розглядається у місячний строк з дня прийняття рішення про початок її розгляду.

До строку розгляду справи не зараховується час на отримання необхідних доказів і проведення експертизи.

Строк розгляду справи може бути продовжений Головою Держспоживінспекції, його заступниками, начальниками територіальних органів Держспоживінспекції, їх заступниками не більше ніж на три місяці.

Як вже зазначалось судом відповідач неодноразово 15 квітня 2013, 13, 23 травня 2013, та 20 червня 2013 виносив вимоги позивачу про надання письмових доказів та повідомлення про розгляд справи про порушення, втім тільки вимога від 20 червня 2013 була отримана позивачем псял чого 19 липня 2013 року Інспекцією з питань захисту прав споживачів у Донецькій області було прийнято спірне рішення № 000023 про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу ТОВ "ТК "Технокомплект".

З огляду на зазначене вбачається, що відповідачем буди дотримані строки розгляду справи по порушення, оскільки до строку не зараховується час на отримання доказів.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що керівником відповідача 08.05.2013 було продовжено строки розгляду матеріалів на три місяці.

Стосовно доводів позивача про порушення пункту 9 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про рекламу, в якому зазначено, що підставою для розгляду справи про порушення законодавства про рекламу є відповідний протокол, складений уповноваженою посадовою особою Антимонопольного комітету, Національної ради з питань телебачення і радіомовлення, Мінфіну, НКЦПФР або Держспоживінспекції та її територіальних органів, суд зазначає наступне.

У судовому засіданні встановлено, що у відповідності до наведених положень діючого законодавства уповноваженою особою Інспекції з питань захисту прав споживачів у Донецькій області було складено протокол № 000007 від 12 березня про порушення законодавства про рекламу, оформлений у відповідності до вимог чинного законодавства, у зв'язку з чим, суд приходить до висновку про необґрунтованість доводів позивача щодо протиправності прийнятого рішення № 000023 про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу ТОВ "ТК "Технокомплект".

Крім того, позивач у судовому засіданні зазначив, що підприємством було отримано лише одну вимогу, на яку ним було надано відповідь, в якій зазначається що ТОВ "ТК "Технокомплект" не володіє документами, необхідними для встановлення вартості реклами та взагалі немає відношення до порушення законодавства про рекламу.

Проте, як вбачається з матеріалів справи, відповідач, окрім документу, необхідного для встановлення вартості реклами, вимагав надати ТОВ "ТК "Технокомплект" дозвіл на розміщення зовнішньої реклами, договір з виробником зазначеної реклами, оригінал-макет реклами.

Втім, жодного із зазначених документів позивач не надав ані контролюючому органу, ані суду.

Стаття 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Отже, зазначений припис вимагає від позивача та відповідача довести суду обставини на обґрунтування своїх позовних вимог.

Представником позивача доказів надання до Інспекції з питань захисту прав споживачів у Донецькій області дозволу на розміщення зовнішньої реклами, договору з виробником зазначеної реклами, оригіналу-макету реклами, документу, що підтверджує вартість рекламної конструкції та розповсюдженої реклами до суду надано не було.

Таким чином, підприємством були порушені вимоги ст.16 Закону України «Про рекламу», відповідно до яких розміщення зовнішньої реклами у населених пунктах проводиться на підставі дозволів, що надаються виконавчими органами сільських, селищних, міських рад, а поза межами населених пунктів - на підставі дозволів, що надаються обласними державними адміністраціями, а на території Автономної Республіки Крим - Радою міністрів Автономної Республіки Крим, в порядку, встановленому цими органами на підставі типових правил, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Отже у зв'язку з ненаданням доказів, позивач не довів правову позицію на обґрунтування своїх позовних вимог про визнання протиправним та скасування рішення про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу від 19.07.2013 р.

Таким чином, оскільки позивачем до суду не було надано доказів, які підтверджують обґрунтованість позовних вимог, підстави для скасування рішення про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу від 19.07.2013 р. відсутні.

У відповідності до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади й органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Судом не було встановлено порушень з боку контролюючого органу при прийнятті спірного рішення про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу від 19.07.2013 р.

Таким чином, Інспекція з питань захисту прав споживачів у Донецькій області діяла у межах своїх повноважень при винесенні вищезазначеного рішення.

З урахуванням наведених правових норм та наданих письмових документів, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги ТОВ "ТК "Технокомплект" не підлягають задоволенню.

У відповідності до вимог ст. 94 КАС України, понесені позивачем витрати по сплаті судового збору не підлягають стягненню на його користь з Державного бюджету України.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 8, 9, 10, 11, 159, 160, 161, 162, 163, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "ТК "Технокомплект" до Інспекції з питань захисту прав споживачів у Донецькій області про визнання протиправним та скасування рішення про накладення штрафу - відмовити повністю.

Вступна та резолютивна частина постанови проголошена у судовому засіданні 21 жовтня 2013 року у присутності представників сторін.

Повний текст постанови виготовлений 25 жовтня 2013 року.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Стойка В. В.