Рішення № 34433886, 28.10.2013, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/16187/13-ц

Провадження №2/761/6287/2013

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

(заочне)

28 жовтня 2013 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді Савицького О.А.

при секретарі Савенко О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики,

в с т а н о в и в :

21 червня 2013 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, в якому просить стягнути з відповідача заборгованість за договором позики у розмірі 43024,69 грн., інфляційних втрат на суму боргу в розмірі 3829,21 грн., 3% річних у розмірі 1290,72 грн., а також судові витрати.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідачка, позичивши у нього грошові кошти в розмірі 60274,69 грн. зі строком повернення частинами до 01.09.2010 року, свої зобов'язання щодо повернення коштів в повному обсязі не виконала, повернувши лише 17250,00 грн. Факт отримання відповідачкою грошових коштів підтверджується її власноручно написаною розпискою від 29.04.2010 року, з тексту якої вбачається, що 29.04.2010 року відповідачка отримала у борг грошові кошти в сумі 60274,69 зі строком повернення частинами по 5000,00 грн. в тиждень до 01.09.2010 року. Стягнення трьох відсотків річних та нарахування на борг індексу інфляції позивач мотивує вимогами ст. 625 ЦК України.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав, просив задовольнити його в повному обсязі.

Відповідачка в судове засідання не з'явилася, про день, час та місце слухання справи повідомлялись у встановленому законом порядку, письмових пояснень на адресу суду не направила.

Враховуючи, що представник позивача не заперечував проти проведення заочного розгляду справи, належним чином повідомлена відповідачка в судове засідання не з'явилася, тому відповідно до ч.1 ст. 224 та ст. 225 ЦПК України, суд постановив ухвалу про проведення заочного розгляду справи на підставі наявних у справі доказів.

Заслухавши представника позивача, дослідивши наявні у матеріалах справи письмові докази, суд вважає, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Перевіряючи обставини справи судом встановлено, що між позивачем та відповідачем було укладено договір позики, що підтверджується власноручно написаною відповідачкою розпискою від 29.04.2010 року, з тексту якої вбачається, що 29.04.2010 року відповідачка отримала у борг від позивача грошові кошти в розмірі 60274,69 грн. зі строком повернення частинами по 5000,00 грн. в тиждень до 01.09.2010 року.

Станом на час розгляду справи відповідачка взяті на себе грошові зобов'язання щодо повернення позики в повному обсязі не виконала, а саме сплатила позивачу лише частину заборгованості за договором позики у розмірі 17250,00 грн. (а.с.5 на звороті).

Відповідно до ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у встановлений строк (термін).

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору.

Статтями 1046, 1049 ЦК України передбачено, що на позичальника покладається обов'язок повернення позикодавцю позики у такій же сумі грошових коштів, які були передані позичальнику позикодавцем у строк та в порядку, що встановлені укладеним договором.

Враховуючи викладене, оскільки позивачем було виконано умови договору позики, він передав відповідачці грошові кошти в розмірі 60274,69 грн., відповідачка кошти в строк встановлений договором в повному обсязі не повернула, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення неповернутої суми боргу за договором позики в розмірі 43024,69 грн.

Також, відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі вищезазначеної норми закону з відповідачки підлягає до стягнення на користь позивача 3% річних за період з 30.04.2012 року по 29.04.2013 року (364 дні) у розмірі 1290,72 грн., а також інфляційні витрати за період з 01.09.2010 року по 01.04.2013 року в розмірі 3829,21 грн.

Також відповідно до ст.ст. 79, 88 ЦПК України, з відповідачки на користь позивача підлягають стягненню судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 481,45 грн., а всього з відповідачки на користь позивача підлягає до стягнення 48626,07 (43024,69+1290,72+3829,21+481,45) грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 3, 10, 11, 60, 79, 88, 169, 212 - 215, 294 ЦПК України, суд

вирішив:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики, задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 48626 (сорок вісім тисяч шістсот двадцять шість) грн. 07 коп.

Рішення може бути переглянуте судом за заявою відповідача поданою протягом десяти днів з дня отримання копії рішення, а також рішення може бути оскаржене позивачем до Апеляційного суду м. Києва шляхом подачі апеляційної скарги через Шевченківський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Рішення суду набирає законної сили після перегляду справи апеляційним судом, або після закінчення строків для подання апеляційної скарги та заяви про перегляд заочного рішення.

Суддя: