Рішення № 3443069, 16.04.2009, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

16.04.09 р. Справа № 29/93

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Джарти В.В.

При секретарі судового засідання Бєліковій Н.А.

за участю:

Представників сторін:

Від позивача: Зотов С.Є., довіреність № 03-49 від 22.12.08

від відповідача: Бойко М.І., довіреність № 403/0109 від 19.01.09

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу:

За позовом: Комунального підприємства “Компанія “Вода Донбасу” в особі Макіївського регіонального виробничого управління м. Макіївка

До відповідача: Закритого акціонерного товариства “Макіївський металургійний завод” м. Макіївка

Предмет спору: стягнення заборгованості в сумі 826 147,83 грн., в тому числі 819 973,19 грн. – основного боргу, 5 437,74 грн. – пені, 683,43 грн. – 3% річних, 53,47 грн. – інфляційної складової.

СУТЬ СПРАВИ:

Комунальне підприємство „Компанія „Вода Донбасу” в особі Макіївського регіонального виробничого управління м. Макіївка (далі-Підприємство) звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Закритого акціонерного товариства “Макіївський металургійний завод” м. Макіївка (далі-Споживач) про стягнення заборгованості в сумі 826 147,83 грн., в тому числі 819 973,19 грн. – основного боргу, 5 437,74 грн. – пені, 683,43 грн. – 3% річних, 53,47 грн. – інфляційної складової.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на договір № 9/05-99/07 від 26.12.2007 р. на надання послуг водопостачання, додаткову угоду від 26.12.2008 р., договір № 05-28/08/1059/08 від 16.05.2008 р., протокол розбіжностей, акт приймання-передачі наданих послуг від 16.05.2008 р., рахунок-фактуру № 122 від 16.05.2008 р., розрахунок заборгованості.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги. Крім того, клопотання щодо фіксації судового процесу не заявляв, у зв’язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосування засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81-1 ГПК України.

Представник відповідача надав відзив, яким просить відмовити у задоволенні позову, посилаючись на те, що платіжними дорученнями від 23.02.09, 12.03.09 та 20.03.09 відповідачем сплачені послуги в повному обсязі.

Ухвалою суду від 01.04.09 було викликано до судового засідання для дачі пояснень по справі представника Донецької філії ВАТ КБ „Національний стандарт” м. Донецьк.

Представник Донецької філії ВАТ КБ „Національний стандарт” до судового засідання не з’явився, але через канцелярію суду надав письмові пояснення, яким повідомив, що банк не має зобов’язань по виконанню платіжного доручення № 263 від 17.03.09, оскільки згідно листа Макіївського РВУ КП „Кмпанія „Вода Донбасу” від 23.03.09 № 04/267, клієнт відізвав своє платіжне доручення № 263 від 17.03.09 на суму 495 000,00 грн.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив:

Між позивачем та відповідачем був укладений договір про послуги водопостачання № 9/05-99/07 від 26.12.2007 р. (далі - Договір), відповідно до якого, Підприємство зобов’язується надавати Споживачу послуги питного та технічного водопостачання в об’ємах згідно помісячному графіку (п. 2.3. договору, що узгоджений додатковою угодою від 26.12.2008 р.), в межах технічних можливостей „Підприємства”, а „Споживач” зобов’язується своєчасно сплачувати послуги по встановленим тарифам в строки та на умовах, передбачених цим договором (п. 1.1. Договору).

Відповідно до п. 4.6 Договору Споживач зобов’язаний мати прилад обліку води для розрахунку з Підприємством за надану воду. Придбання та установка приладів обліку здійснюється Споживачем за свій рахунок. Вузол обліку повинен розташовуватися на мережі Споживача, як правило, на границі балансової приналежності мереж Підприємства та Споживача. Проектування, монтаж та експлуатація вузлів обліку виконується у відповідності з вимогами ДБН по технічним умовам. Підприємства. Приймання в експлуатацію вузла обліку та його реєстрація здійснюється при участі представника Підприємства.

У випадку відсутності або несправності приладу обліку води по вині , в тому числі несвоєчасне введення його в експлуатацію (з викликом представника Підприємства та складання акту), порушення цілісності пломб, втручання в його роботу, а також у випадку закінчення строку дії повірки приладу обліку – розрахунок води визначається по пропускній здатності труби вводу в точці підключення при швидкості руху води в ній 2 м/сек. та дії її повним перетином протягом 24 годин на добу (п. 4.7 договору).

Пункт 4.11 Договору передбачає, що кількість наданої води оформлюється двостороннім актом з вказанням місяця, в якому здійснена поставка води, номеру договору, показників приладів обліку або розрахунків згідно п. 4.7 договору. Для складання акту, відповідач направляє не пізніше 30, 31 числа поточного місяця свого представника з довіреністю, підписаною уповноваженою особою на право підпису акта по адресу позивача. При неявці представника Споживача до вказаного числа або необґрунтованої відмови ним від підпису акту, Підприємство складає односторонній акт, один екземпляр якого в 3-х денний термін направляється Споживачу, який являється підставою для оплати.

Згідно п. 5.1 Договору відповідач оплачує позивачу послуги водопостачання по тарифам, які встановлені у відповідності з діючим законодавством та не підлягають узгодженню сторонами. Тарифи на момент укладання договору складають:

- за 1 куб.м. води питної 2,7 грн. (без ПДВ),

- за 1 куб.м технічної напірної води 0,96 грн. (без ПДВ).

Відповідно до п. 5.4 Договору Споживач згідно заявленого об’єму води на поточний місяць, самостійно здійснює платежі по діючим тарифам в наступні строки:

- до початку поточного місяця в розмірі 1/3 заявленого місячного об’єму за першу декаду;

- до 10 числа поточного місяця в розмірі 1/3 заявленого місячного об’єму за другу декаду;

- до 20 числа поточного місяця в розмірі 1/3 заявленого місячного об’єму за третю декаду.

Остаточний розрахунок за поставлену кількість води за минулий місяць відповідач самостійно здійснює оплату позивачу на підставі підписаного акту в отриманні води, платіжним дорученням з урахуванням поточних проплат в строк до 1-го числа місяця, наступного за звітним. (п. 5.5 договору).

При оформленні платіжного доручення в графі „призначення платежу” Споживач зобов’язаний вказати період, за який здійснюється оплата, номер, дату рахунка з посиланням на договір. У випадку відсутності в платіжному дорученні цих даних, перерахована Споживачем оплата зараховується Підприємством за любий період виникнення заборгованості за його розсудом (п. 5.6 договору).

Також між сторонами був укладений договір на надання послуг по хлоруванню № 05-28/08/1059/08 від 16.05.2008 р., відповідно до умов якого, позивач приймає на себе зобов’язання по хлоруванню водопровідних споруджень відповідача, а останній в свою чергу, приймає на себе зобов’язання оплатити зазначені послуги на умовах, визначених цим договором.

Відповідно до п. 4.1 договору на надання послуг по хлоруванню сума договору визначається згідно виставленого позивачем рахунку та складає 368,26 грн. ПДВ (20%) – 73,65 грн. Всього з ПДВ 441,91 грн.

Згідно з п. 4.2 договору № 05-28/08/1059/08 від 16.05.2008 р., що узгоджений протоколом розбіжностей, відповідач здійснює розрахунок за надані послуги шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок позивача до закінчення 30 днів з моменту надання послуг на підставі акту приймання-передачі наданих послуг.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачу були надані послуги водопостачання згідно умов п. 2.3 договору № 9/05-99/07 від 26.12.2007 р., що узгоджений додатковою угодою від 26.12.2008 р., а також послуги по хлоруванню та виставлений рахунок-фактуру № 122 від 16.05.2008 р. на суму 411,91 грн.

Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст.ст. 526, 527 Цивільного кодексу України боржник зобов’язаний виконати свій обов’язок та зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, цього Кодексу та інших актів цивільного законодавства.

Як зазначає позивач, відповідач зобов’язання за договором в частині оплати порушив, у зв’язку з чим у нього перед позивачем виникла заборгованість в розмірі 819 531,28 грн. за договором водопостачання, а також 441,95 грн. за договором на послуги хлорування.

У відзиві від 31.03.2008 р. відповідач просить відмовити у задоволенні позову, оскільки останній оплатив заборгованість в повному обсязі. Відповідач надав платіжні доручення № 1263 від 23.02.2009 р. на суму 441,91 грн., № 1948 від 12.03.2009 р. на суму 495 300,00 грн., № 2343 від 20.03.2009 р. на суму 490 000,00 грн.

Як вбачається з наданих документів, відповідач перерахував на користь позивача суму 495 741,91 грн., що підтверджено платіжними дорученнями № 1263 від 441,91 грн., № 1948 від 12.03.09, ще до подачі позову до суду (позов отримано судом 16.03.2009 р.).

Таким чином, суд відмовляє у задоволенні позову в частині стягнення з відповідача 495 741,91 грн. як безпідставно заявлені.

З платіжного доручення № 2343 від 20.03.2009 р. вбачається, що відповідач перерахував суму боргу в розмірі 490 000,00 грн. вже після звернення позивача з позовом до суду.

Таким чином, провадження у справі в частині стягнення з відповідача 324 231,28 грн. підлягає припиненню у зв’язку з відсутністю предмету спору.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний уплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач просить стягнути з відповідача 3% річних в сумі 673,59 грн. за період з 27.02.09 по 13.03.09 та 9,84 грн. за період з 16.06.08 по 13.03.09.

Згідно з платіжних доручень № 1263 від 23.02.2009 р., № 1948 від 12.03.2009 р., № 2343 від 20.03.2009 р. відповідачем сплачено 985 741,31 грн., проте при здійсненні розрахунку відповідачем виходячи зі змісту п. 5.4 договору від 26.12.07та п. 4.2 договору від 16.05.08 допущено прострочення виконання грошового обов’язку:

- за платіжним дорученням від 23.02.09 № 1263 – 253 дні,

- за платіжним дорученням від 12.03.09 № 1948 – на 12 днів;

- за платіжним дорученням від 20.03.09 № 2343 – на 5 днів.

З огляду на наведене, беручи до уваги загальну суму перерахованих відповідачем коштів за дві декади березня 2009 р., а також за послуги хлорування, вимоги позивача в частині стягнення 3% річних підлягають частковому задоволенню:

- з 16.06.08 по 23.02.09 на суму 441,91 грн. в розмірі 9,17 грн.,

- з 01.03.09 по 12.03.09 на суму 409 765,64 грн. в розмірі 404,15 грн.,

- з 01.03.09 по 12.03.09 на суму 324 231,28 грн. в розмірі 133,25 грн. Разом 546,57 грн.

У задоволенні 136,86 грн. 3% річних суд відмовляє як безпідставно заявлені.

Також позивач просить стягнути з відповідача інфляційні нарахування в сумі 53,47 грн. за період з червня 2008 р. по лютий 2009 р.

Перевіривши наданий розрахунок, суд вважає його арифметично невірним, оскільки позивач неправильно розрахував відповідно до чинного порядку суму інфляційних нарахувань.

Таким чином, суд відмовляє в задоволенні інфляційної складової на суму 13,76 грн., як безпідставно заявлену та задовольняє на суму 39,71 грн. за період з липня 2008 р. по січень 2009 р.

Відповідно до ст.ст. 216 – 218 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Господарські санкції застосовуються в установленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Відповідно ст. 343 ГК України, платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочу платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до п. 7.3 договору від 26.12.07 у випадку несвоєчасної оплати послуг водопостачання Споживач зобов’язаний оплатити Підприємству пеню за кожний день прострочки в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла на дату виникнення боргу, за який оплачується пеня.

Позивач у позові просить стягнути з відповідача 5 384,32 грн. пені за період з 27.02.09 по 13.03.09 та 53,42 грн. за період з 16.06.09 по 13.03.09.

Враховуючи проплати відповідача за надані послуги, суд задовольняє вимоги позивача частково, а саме:

- з 16.06.08 по 18.12.08 на суму 441,91 грн. в розмірі 53,42 грн.,

- з 01.03.09 по 12.03.09 на суму 409 765,64 грн. в розмірі 3233,22 грн.,

- з 01.03.09 по 12.03.09 на суму 324 231,28 грн. в розмірі 1065,97 грн. Разом 4 352,61 грн.

У задоволенні 1 085,13 грн. пені суд відмовляє як безпідставно заявлені.

Враховуючи вищевикладене, позов підлягає задоволенню частково.

В судовому засіданні оголошено рішення відповідно до ст. 85 Господарського процесуального Кодексу України.

Судові витрати розподіляються відповідно до ст. 49 ГПК України.

На підставі ст.ст. 526, 527, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст. 193, 216 – 218 Господарського кодексу України, керуючись ст.ст. 4-2, 4-3, 22, 32, 33, 34, 38, 49, п. 1-1 ст. 80, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд –

В И Р I Ш И В :

У задоволенні позовних вимог Комунального підприємства “Компанія “Вода Донбасу” в особі Макіївського регіонального виробничого управління м. Макіївка до Закритого акціонерного товариства “Макіївський металургійний завод” м. Макіївка щодо стягнення суми боргу в розмірі 495 741,91 грн. – відмовити.

Провадження у справі щодо стягнення 324 231,28 грн. боргу припинити у зв’язку з відсутністю предмету спору.

Позовні вимоги Комунального підприємства “Компанія “Вода Донбасу” в особі Макіївського регіонального виробничого управління м. Макіївка про стягнення 5 437,74 грн. – пені, 683,43 грн. – 3% річних, 53,47 грн. – інфляційної складової задовольнити частково.

Стягнути з Закритого акціонерного товариства “Макіївський металургійний завод” (86101, м. Макіївка, Донецької області, вул. Металургійна, 47, р/р 260023107491 в АКБ „Юнекс” м. Київ, МФО 322539, ЄДРПОУ 33185989) на користь Комунального підприємства “Компанія “Вода Донбасу” в особі Макіївського регіонального виробничого управління (86130, м. Макіївка, Донецької області, вул. Трубіцина, 2, п/р 26007301603 в Макіївському міському відділенні № 3292 ВАТ „Державний ощадний банк УКраїни”, МФО 394125, ЄДРПОУ 35397827) 4 352,61 грн. – пені, 546,57 грн. – 3% річних, 39,71 грн. – інфляційної складової, 3 291,70 грн. - витрати по сплаті державного мита, 47,02 грн. - витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

У стягненні пені в сумі 1 085,13 грн., 3% річних в сумі 136,86 грн. та індексу інфляції у розмірі 13,76 грн. відмовити як безпідставно заявлені.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду протягом 10 днів з моменту його прийняття.

Суддя Джарти В.В.