Ухвала суду № 34430198, 22.10.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"22" жовтня 2013 р. м. Київ К/800/34609/13

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючий суддя судді за участю секретаря представників сторін: прокурор: від позивача: від відповідача-1: від відповідача-2:Муравйов О. В. Голубєва Г. К. Маринчак Н. Є. Малюги Ю. В. Клюге Л. М. Талько В. В. Чорний О. В., Смірнова І. В.розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуДержавної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби на постанову та ухвалуОкружного адміністративного суду міста Києва від 22.04.2013 року Київського апеляційного адміністративного суду від 20.06.2013 рокуу справі№ 2а-16503/12/2670за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Селтікс» до за участюДержавної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби Головного управління Державного казначейства України в м. Києві Прокуратури м. Києвапровизнання нечинними податкових повідомлень-рішень, зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В :

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.04.2013 року у справі № 2а-16503/12/2670, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 20.06.2013 року, позов задоволено частково. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва: № 0002562308/0 від 20.03.2008 року, № 0002562308/1 від 28.05.2008 року, № 0002562308/2 від 18.08.2008 року, № 0002562308/3 від 05.11.2008 року, № 0005352303/0 від 02.07.2008 року, № 0005352303/1 від 15.09.2008 року, № 0010452303/0 від 29.12.2008 року, № 0010452303/1 від 16.03.2009 року, № 0010452303/2 від 10.04.2009 року, № 0010452303/3 від 19.05.2009 року, № 0001920702/0 від 31.12.2010 року, № 0000570702 від 18.05.2011 року, № 0001910702/0 від 31.12. 2010 року та № 0000780702 від 19.05.2011 року. Стягнуто з Державного бюджету України через Головне управління Держаної казначейської служби України у м. Києві на користь ТОВ «Селтікс» бюджетне відшкодування з податку на додану вартість за грудень 2007 року в розмірі 5 952 207,00 грн., січень 2008 року в розмірі 2 452 597,00 грн., за березень 2008 року - 4 799,00 грн., за квітень 2008 року - 1 904 787,00 грн., за травень 2008 року - 5 028 894,00 грн., за червень 2008 року - 2 584 447,00 грн., липень 2008 року - 2 342 738,00 грн., серпень 2008 року - 408 253,37 грн., серпень 2010 року - 44 333,00 грн., вересень 2010 року - 116 656,00 грн., жовтень 2010 року - 1 730 488,00 грн., травень 2010 року - 872 758,00 грн., листопад 2010 року - 105 642,00 грн., грудень 2010 року - 262 590,00 грн., січень 2011 року - 996 935 грн. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись із судовими рішеннями у справі, відповідач-1 звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати, прийнявши нову постанову про відмову в позові. Свої вимоги заявник обґрунтовує порушенням судами норм матеріального та процесуального права, зокрема, п. 1.8 ст. 1, пп. 7.4.1 п. 7.4, пп. пп. 7.7.1, 7.7.2, 7.7.3, 7.7.8 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», ст. ст. 69, 86, 159 Кодексу адміністративного судочинства України.

Від відповідача-2 надійшла заява про приєднання до касаційної скарги. Касаційна скарга підтримана прокурором.

В запереченнях на касаційну скаргу позивач з вимогами та доводами заявника не погоджується, просить залишити в силі постанову апеляційного суду.

Дана справа в касаційному порядку переглядається повторно.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що за результатами проведеної Державною податковою інспекцією у Печерському районі м. Києва виїзної позапланової перевірки ТОВ «Селтікс» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за грудень 2007 року, складено акт № 150/23-08/33302513 від 19.03.2008 року, яким зафіксовано порушення позивачем вимог пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

На підставі акта перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0002562308/0 від 20.03.2008 року, яким ТОВ «Селтікс» зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за грудень 2007 року на 5 952 207,00 грн.

За наслідками адміністративного оскарження зазначеного податкового повідомлення-рішення відповідачем прийняті рішення про відмову в задоволенні скарг, а також винесено податкове повідомлення-рішення № 0002562308/1 від 28.05.2008 року, № 0002562308/2 від 18.08.2008 року та № 0002562308/3 від 05.11.2008 року, якими зменшено суму бюджетного відшкодування ТОВ «Селтікс» за грудень 2007 року на 5 952 207,00 грн.

За результатами проведеної Державною податковою інспекцією у Печерському районі м. Києва у червні 2008 року виїзної позапланової перевірки ТОВ «Селтікс» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за січень, лютий, березень, квітень 2008 року складено акт № 332/23-3/33302513 від 24.06.2008 року, яким зафіксовано порушення позивачем вимог пп. 7.4.1 п. 7.4, пп. пп.7.7.1, 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

На підставі вказаного акта відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0005352303/0 від 02.07.2008 року, яким ТОВ «Селтікс» зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за січень 2008 року на 2 452 597,00 грн., за березень 2008 року на 4 799,00 грн.

За наслідками оскарження позивачем зазначеного податкового повідомлення-рішення відповідачем прийнято рішення яким податкове повідомлення-рішення № 0005352303/0 від 02.07.2008 року залишене без змін, а також винесене податкове повідомлення-рішення № 0005352303/1 від 15.09.2008 року, яким зменшено суму бюджетного відшкодування за січень 2008 року на 2 452 597 грн., за березень 2008 року на 4 799 грн.

За результатами проведеної Державною податковою інспекцією у Печерському районі м. Києва у грудні 2008 року відповідачем невиїзної документальної перевірки ТОВ «Селтікс» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за квітень, травень та червень 2008 року складено акт № 681/23-3/33302513 від 22.12.2008 року.

На підставі вказаного акта перевірки винесено податкове повідомлення-рішення № 0010452303/0 від 29.12.2008 року, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за квітень 2008 року на 1 904 787,00 гри., за травень 2008 року на 5 028 894,00 грн., за червень 2008 року на 2 584 447,00 грн.

За наслідками адміністративного оскарження зазначеного податкового повідомлення-рішення відповідачем прийнято рішення про залишення скарги без змін, а також винесено податкове повідомлення-рішення № 0010452303/1 від 16.03.2009 року.

Також відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення № 0010452303/2 від 10.04.2009 року, № 0010452303/3 від 19.05.2009 року, якими зменшено позивачу суму бюджетного відшкодування за квітень 2008 року на 1 904 787,00 грн., за травень 2008 року на 5 028 894,00 грн., за червень 2008 року на 2 584 447,00 грн.

Підставою вказаних податкових повідомлень-рішень стали висновки податкового орану про порушення позивачем пп. 7.4.1 п. 7.4, пп. пп.7.7.1, 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» при визначенні сум бюджетного відшкодування з ПДВ по операціям з наступними контрагентами: ТОВ «Грант», ТОВ «Колос-К».

Пунктом 1.8 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість» встановлено, що бюджетне відшкодування - сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Відповідно до п. 1.7 ст. цього Закону податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Згідно із пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Не підлягають включенню до складу податкового кредиту будь-які витрати зі сплати податку, які не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а у разі імпорту робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг) (пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»).

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, здійснення позивачем експорту товару (шкіряний напівфабрикат «вет-блу» несортований) згідно експортних контрактів: № С-18 від 02.11.2007 року між ТОВ «Селтікс» та компанією «Ultimo LLC», № С-19 від 02.11.2007 р. між ТОВ «Селтікс» та компанією «PALLADA LTD», № С-20 від 02.11.2007 року між ТОВ «Селтікс» та компанією «EASTMOON INC», № С-21 від 16.11.2007 року між ТОВ «Селтікс» та компанією «Vane LCC», № С-22 від 27.11.2007 року між ТОВ «Селтікс» та компанією «TROY ALLIANCE LTD» (на умовах ЕХW (Франко-завод).

З метою виконання вказаних контрактів, позивачем укладено з ТОВ «Грант» договір № 02/11/07 від 02.11.2007 року та з ТОВ «Колос-К» Договір № 10/12/07 від 10.12.2007 р. на придбання шкіряного напівфабрикату «вет-блу» несортованого.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що механізм поставки реалізовано в рамках зовнішньоекономічних контрактів у відповідності до умов поставок ЕХW, відповідно до яких позивач повністю виконав зобов'язання за контрактами, поставка відбулась у відповідності до умов ЕХW, а реальність господарських операцій по виконанню договору № 02/11/07 ТОВ «Грант» та № 10/12/07 ТОВ «Колос-К» підтверджується матеріалами справи, зокрема: належним чином оформленими накладними та актами прийому-передачі товару за дані спірні періоди, сертифікатами якості на шкіряний напівфабрикат «вет-блу» несортований менше 2,6 кв. м та шкіряний напівфабрикат «вет-блу» несортований більше 2,6 кв. м, міжнародними товарно-транспортними накладними і вантажно-митними з відмітками митного органу про проходження митного контролю, оформленими позивачем під час подальшого експорту зазначених товарів.

Згідно платіжних доручень з відмітками банку про їх виконання, а також з виписок з банківського рахунку позивача, останній зазначені товари оплатив повністю, в тому числі сплативши в ціні товару податок на додану вартість, заявлений до відшкодування.

У подальшому товар було використано в оподатковуваних операціях товариства (реалізовано на експорт) з метою отримання прибутку. Під час митного оформлення товару проводиться митний догляд, відтак, факт існування товару підтверджений.

Податкові накладні, виписані позивачу контрагентами ТОВ «Грант» та ТОВ «Колос-К», оформлені з дотриманням вимог п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» та Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України № 165 від 30.05.1997 року.

На виконання вказівок Вищого адміністративного суду України, викладених в ухвалі від 25.10.2012 року, судами досліджені наявні в справі докази в їх сукупності та встановлено, що ТОВ «Селтікс» не був учасником транспортного процесу, оскільки транспортування товару на адресу позивача не проводилось, а товар забирався остаточним покупцем з місць зберігання такого товару, що не забороняється чинним законодавством України, а тому позивач з транспортними підприємствами договори на транспортування товару не укладав, реалізація товару ТОВ «Селтікс» здійснювалась зі складу постачальника в день покупки, а отже є беззаперечним той факт, що в даному випадку товарно-транспортні накладні не могли надаватися позивачу, оскільки останній не був учасником транспортного процесу.

Крім того, факт реального виконання зазначених вище господарських операцій був встановлений під час досудового слідства, про що зазначено в постанові про закриття кримінальної справи.

Враховуючи наведене, колегія суддів погоджується з висновком судів про протиправність податкових повідомлень-рішень: № 0002562308/0 від 20.03.2008 року, № 0002562308/1 від 28.05.2008 року, № 0002562308/2 від 18.08.2008 року, № 0002562308/3 від 05.11.2008 року, № 0005352303/0 від 02.07.2008 року, № 0005352303/1 від 15.09.2008 року, № 0010452303/0 від 29.12.2008 року, № 0010452303/1 від 16.03.2009 року, № 0010452303/2 від 10.04.2009 року, та № 0010452303/3 від 19.05.2009 року.

Крім того, за результатами проведеної Державною податковою інспекцією у Печерському районі м. Києва позапланової виїзної перевірки ТОВ «Селтікс» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за серпень 2010 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення ПДВ, що декларувалось в період з 01.01.2010 року по 31.01.2010 року складено акт № 192/07-02/33302513 від 27.12.2010 року, яким зафіксовано порушення пп. пп. 7.7.1, 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», внаслідок чого заявлена ТОВ «Селтікс» сума ПДВ до відшкодування з бюджету за серпень 2010 року підлягає зменшенню в розмірі 44 333,00 грн., винесено податкове повідомлення-рішення від 31.12.2010 року № 0001920702/0.

Також, за результатами проведеної Державною податковою інспекцією у Печерському районі м. Києва позапланової виїзної перевірки ТОВ «Селтікс» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за вересень 2010 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення ПДВ, що декларувалось в період з 01.01.2010 року по 31.01.2010 року., жовтень 2010 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення ПДВ, що декларувався в період з 01.01.2010 року по 28.02.2010 року, складено акт № 198/07-02/33302513 від 30.12.2010 року, яким зафіксовано порушення позивачем вимог пп. пп. 7.7.1, 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», відповідно до чого заявлена ТОВ «Селтікс» сума ПДВ до відшкодування з бюджету за вересень 2010 року підлягає зменшенню в розмірі 116 656,00 грн., та за жовтень 2010 року підлягає зменшенню в розмірі 1 730 488,00 грн.; винесено податкове повідомлення-рішення від 31.12.2010 року № 0001910702/0.

За наслідками перевірок позивача були складені: акт № 58/07-02/33302513 від 28.04.2011 року та акт № 59/07-02/33302513 від 28.04.2011 з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, якими зафіксовано порушення позивачем вимог пп. 7.4.1 п. 7.4, пп. пп. 7.7.1, 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», внаслідок чого підлягає зменшенню сума бюджетного відшкодування ТОВ «Селтікс» за травень 2010 року в розмірі 872 758,00 грн., за листопад 2010 року в розмірі 105 642,00 грн., за грудень 2010 року 262 590,00 грн., за січень 2011 року в розмірі 996 935,00 грн., винесено податкові повідомлення-рішення від 18.05.2011 року № 0000570702 та від 19.05.2011 року № 0000780702.

Оскільки судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що при проведені вказаних перевірок позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість відповідачем не було досліджено відповідних первинних документів по спірним операціям, а висновки акта зроблені на припущеннях з посиланням на дані щодо контрагентів по ланцюгу постачання без зазначення, в чому саме полягали порушення з боку платника, податкові повідомлення-рішення від 31.12.2010 року № 0001920702/0 та № 0001910702/0, від 18.05.2011 року № 0000570702, від 19.05.2011 року № 0000780702 підлягають скасуванню.

Колегія суддів також погоджується з висновком судів про те, що оскільки в порушення ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України податковим органом не доведено правомірності спірних податкових повідомлень-рішень, враховуючи положення ч. 2 ст. 11 цього ж Кодексу, для повного захисту прав та інтересів позивача підлягають задоволенню вимоги про бюджетне відшкодування податку на додану вартість шляхом стягнення з Державного бюджету України через Головне управління Держаної казначейської служби України у м. Києві в зазначеному розмірі.

Доводи касаційної скарги викладеного не спростовують, а зводяться до переоцінки обставин, встановлених судами першої та апеляційної інстанції, що у відповідності до ст. 220 Кодексу адміністративного судочинства України не віднесено до повноважень суду касаційної інстанції.

За таких обставин підстави для задоволення касаційної скарги відсутні.

Керуючись ст. ст. 220, 223, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В :

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.04.2013 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 20.06.2013 року у справі № 2а-16503/12/2670 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя О. В. Муравйов

Судді Г. К. Голубєва

Н. Є. Маринчак