Ухвала суду № 34430114, 22.10.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 жовтня 2013 року м. Київ К/9991/58559/12

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого Донця О.Є.,

суддів: Логвиненка А.О.,

Мороза В.Ф.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Комунального підприємства Бориспільської районної ради Бориспільського районного «Бюро технічної інвентаризації» на постанову окружного адміністративного суду м. Києва від 27.02.2012 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 04.09.2012 року у справі за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Комунального підприємства Бориспільської районної ради Бориспільського районного «Бюро технічної інвентаризації», треті особи - ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и л а:

У грудні 2011 року фізична особа - підприємець ОСОБА_2 звернувся до окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Комунального підприємства Бориспільської районної ради Бориспільського районного «Бюро технічної інвентаризації», треті особи - ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, про визнання протиправними дій та зобов'язання скасувати реєстрацію права власності на нерухоме майно від 21.11.2011 року.

Постановою окружного адміністративного суду м. Києва від 27.02.2012 року позовні вимоги фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 було задоволено. Визнано протиправними дії комунального підприємства «Бориспільське районне бюро технічної інвентаризації» Бориспільської районної ради по реєстрації права власності на будівлі кінно-спортивного комплексу розташованого за адресою: АДРЕСА_1, за громадянами ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 Зобов'язано Комунальне підприємство Бориспільської районної ради Бориспільського районного «Бюро технічної інвентаризації» скасувати реєстрацію права власності від 21.11.2011 року на будівлі кінно-спортивного комплексу, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, за громадянами ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 04.09.2012 року апеляційну скаргу Комунального підприємства Бориспільської районної ради Бориспільського районного «Бюро технічної інвентаризації» було залишено без задоволення, а постанову окружного адміністративного суду м. Києва від 27.02.2012 року - без змін.

У касаційній скарзі Комунальне підприємство Бориспільської районної ради Бориспільське районне «Бюро технічної інвентаризації», не погоджуючись із зазначеними рішеннями, посилаючись на те, що судом неповно досліджені докази по справі, порушено норми матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову окружного адміністративного суду м. Києва від 27.02.2012 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 04.09.2012 року, ухвалити нове рішення, яким відмовити фізичній особі - підприємецю ОСОБА_2 у задоволенні позовних вимог.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, колегія суддів вважає, що касаційна скарга Комунального підприємства Бориспільської районної ради Бориспільського районного «Бюро технічної інвентаризації» задоволенню не підлягає, оскільки рішення судів першої та апеляційної інстанцій постановлені з додержанням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими і не надають підстав, які передбачені статтями 225 - 229 Кодексу адміністративного судочинства України для зміни чи скасування судових рішень.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 03.12.2009 року між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 (іпотекодавець) та ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 (іпотекодержателі) укладено іпотечний договір.

Відповідно до пункту 1.1 іпотечного договору від 03.12.2009 року, цей договір забезпечує вимоги іпотекодержателів, що випливають із договорів позики від 03.12.2009 року № 1/2009 на суму 25760000 грн., що еквівалентно 3220000 дол. США, № 2/2009 на суму 4000000 грн., що еквівалентно 500 000 дол. США, № 3/2009 на суму 18960000 грн., що еквівалентно 2370000 дол. США.

Згідно із пунктом 1.2 іпотечного договору від 03.12.2009 року, предметом іпотеки є нерухоме майно: кінно-спортивний комплекс, який належить іпотекодавцю на підставі рішення господарського суду Київської області від 04.11.2008 року, зареєстрованого Бориспільським районним бюро технічної інвентаризації 11.12.2008 року за № 25752451.

Згідно із підпунктом 3.1.3 іпотечного договору, іпотекодержателі разом та кожен окремо мають право у випадку невиконання іпотекодавцем зобов'язань за цим договором або за договорами позики (або будь-яким з них), звернути стягнення на предмет іпотеки, реалізувати його відповідно до розділу 5 цього договору, та за рахунок вирученої від реалізації предмета іпотеки суми переважно перед іншими кредиторами задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, пов'язаних з реалізацією предмета іпотеки.

Пунктом 5.3 іпотечного договору від 03.12.2009 року передбачено, що звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється за рішенням суду, у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса, шляхом продажу іпотекодержателями предмета іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу у порядку, встановленому статтею 38 Закону України «Про іпотеку», згідно з договором іпотекодержателів.

Пунктом 5.4 іпотечного договору від 03.12.2009 року встановлено, що у відповідності до статті 36 Закону України «Про іпотеку» цей договір є договором про задоволення вимог іпотекодержателів, на підставі якого іпотекодержателі на власний розсуд можуть згідно зі статтею 37 Закону України «Про іпотеку» набути право власності на предмет іпотеки в рахунок виконання зобов'язань іпотекодавця за договорами позики. В цьому випадку цей договір є правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателів на нерухоме майно, що є предметом іпотеки.

Постановою Вищого господарського суду України від 07.12.2010 року у справі № 9/535-08 рішення господарського суду Київської області від 04.11.2008 року скасовано, а справу № 9/535-08 передано на новий розгляд до господарського суду Київської області.

Ухвалою господарського суду Київської області від 21.02.2011 року у справі № 9/535-08/13 провадження у справі закрито у зв'язку з тим, що спір не підлягає вирішенню в господарських судах України.

На підставі іпотечного договору від 03.12.2009 року відповідачем 21.11.2011 року здійснено державну реєстрацію прав власності на кінно-спортивний комплекс, розташований за адресою: АДРЕСА_1, за громадянами ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5

Відповідно до статті 5 Закону України «Про іпотеку», предметом іпотеки можуть бути один або декілька об'єктів нерухомого майна за таких умов:

- нерухоме майно належить іпотекодавцю на праві власності або на праві господарського відання, якщо іпотекодавцем є державне або комунальне підприємство, установа чи організація;

- нерухоме майно може бути відчужене іпотекодавцем і на нього відповідно до законодавства може бути звернене стягнення;

- нерухоме майно зареєстроване у встановленому законом порядку як окремий виділений у натурі об'єкт права власності, якщо інше не встановлено цим Законом.

Статтею 576 Цивільного кодексу України передбачено, що предметом застави може бути будь-яке майно (зокрема річ, цінні папери, майнові права), що може бути відчужене заставодавцем і на яке може бути звернене стягнення.

Згідно із статтею 638 Цивільного кодексу України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Відповідно статті 18 Закону України «Про іпотеку», іпотечний договір укладається між одним або декількома іпотекодавцями та іпотекодержателем у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню. Іпотечний договір повинен містити такі істотні умови:

1) для іпотекодавця та іпотекодержателя - юридичних осіб відомості про:

- для резидентів - найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код в Єдиному державному реєстрі юридичних та фізичних осіб - підприємців;

- для нерезидентів - найменування, місцезнаходження та державу, де зареєстровано особу;

для іпотекодавця та іпотекодержателя - фізичних осіб відомості про:

- для громадян України - прізвище, ім'я, по батькові, місце проживання із зазначенням адреси та індивідуальний ідентифікаційний номер у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів;

- для іноземців, осіб без громадянства - прізвище, ім'я, по батькові (за наявності), адресу постійного місця проживання за межами України;

2) зміст та розмір основного зобов'язання, строк і порядок його виконання та/або посилання на правочин, у якому встановлено основне зобов'язання;

3) опис предмета іпотеки, достатній для його ідентифікації, та/або його реєстраційні дані, у тому числі кадастровий номер. У разі іпотеки земельної ділянки має зазначатися її цільове призначення;

4) посилання на видачу заставної або її відсутність.

Згідно із статтею 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо: заявлене право, обтяження не підлягає державній реєстрації відповідно до цього Закону; об'єкт нерухомого майна або більша його частина розміщені на території іншого органу державної реєстрації прав; із заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень звернулася неналежна особа; подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом, або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують; заяву про державну реєстрацію прав, пов'язаних з відчуженням нерухомого майна, подано після державної реєстрації обтяжень, встановлених щодо цього майна, крім випадків, встановлених частиною дев'ятою статті 15 цього Закону; заявлене право вже зареєстровано.

Частиною 4 статті 15 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» передбачено, що державній реєстрації підлягають виключно заявлені права за умови їх відповідності законодавству і поданим документам.

Відповідно до статті 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», записи скасовуються, якщо підстави, за яких вони були внесені, визнані судом недійсними.

Враховуючи, що постановою Вищого господарського суду України від 07.12.2010 року рішення господарського суду Київської області від 04.11.2008 року, яке слугувало підставою для набуття права власності на кінно-спортивний комплекс розташований за адресою: АДРЕСА_1, за громадянином ОСОБА_2, - скасовано, а справу направлено на новий розгляд до господарського суду Київської області, який ухвалою від 21.02.2011 року провадження у справі закрив, право власності ОСОБА_2 на кінно-спортивний комплекс не підтверджене, а отже такий об'єкт нерухомого майна не може бути предметом іпотеки за договором від 03.12.2009 року, відтак, умова пункту 1.2 договору іпотеки не має юридичного значення.

Оскільки ОСОБА_2 розпорядився майном, що йому не належить на праві власності, у ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 не було підстав звертатися до відповідача для проведення реєстраційних дій на кінно-спортивний комплекс розташований за адресою: АДРЕСА_1, а відповідач не мав права реєструвати право власності на кінно-спортивний комплекс за вказаними громадянами на підставі іпотечного договору від 03.12.2009 року, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції дійшов вірного висновку, визнавши протиправними дії комунального підприємства Бориспільської районної ради «Бориспільське районне бюро технічної інвентаризації» по реєстрації права власності на будівлі кінно-спортивного комплексу, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, за громадянами ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та зобов'язаши відповідача скасувати реєстрацію права власності від 21.11.2011 року на будівлі кінно-спортивного комплексу, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, за громадянами ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5

Відповідно до частини 1 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Керуючись статтями 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу Комунального підприємства Бориспільської районної ради Бориспільського районного «Бюро технічної інвентаризації» - залишити без задоволення, а постанову окружного адміністративного суду м. Києва від 27.02.2012 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 04.09.2012 року у справі за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Комунального підприємства Бориспільської районної ради Бориспільського районного «Бюро технічної інвентаризації», треті особи - ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий О.Є. Донець

судді: А.О. Логвиненко

В.Ф. Мороз