Рішення № 34429697, 14.10.2013, Салтівський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Московський районний суд м. Харкова)

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

643/11109/13-ц

Провадження № 2/643/4010/13

14.10.2013 року м.Харків

Московський районний суд м.Харкова у складі:

головуючого - судді Довготько Т.М.

за участю секретаря - Гавриленка К.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання договорів купівлі-продажу квартири недійсними,

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача ОСОБА_4, діючий на підставі нотаріально посвідченої довіреності, в інтересах ОСОБА_1 звернувся до суду з зазначеним позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3 в якому просить: визнати недійсним договір купівлі-продажу АДРЕСА_1 від 28.05.2010 року, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_5 з 22 грудня 2011 року; визнати недійсним договір купівлі-продажу АДРЕСА_1 від 18.06.2010 року, укладений між ОСОБА_5 та ОСОБА_3 з 22 грудня 2011 року. В обґрунтування позову зазначив, що 21 листопада 1997 року ОСОБА_6 склала на ім'я позивача заповіт, в якому заповідала належну їй приватизовану квартиру АДРЕСА_1. Зазначений заповіт було складено та посвідчено в Третій Харківській Державній нотаріальній конторі. ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_6 померла. У 2010 році Позивач звернувся до Московського районного суду м. Харкова з заявою про визначення додаткового строку для подання до нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини, залишеної після смерті ОСОБА_6 22.11.2010року судом було винесено заочне рішення, яким позовні вимоги були задоволені. Зазначене рішення набуло чинності, ні ким не оскаржувалось та не скасовувалось. Також, не був скасований заповіт на ім'я ОСОБА_1 18.12.2010року на підставі рішення Московського районного суду м. Харкова в Спадковому реєстрі була зареєстрована спадкова справа № 520/2010. Після реєстрації спадкової справи, від імені 3-ї ХДНК до Харківського МБТІ було зроблено запит з метою підтвердження права власності на АДРЕСА_1 за ОСОБА_6 01.02.2011року згідно відповіді Харківського МБТІ право власності на спірну квартиру було зареєстровано за іншою особою, а саме ОСОБА_3 Також, було встановлено, що ОСОБА_3 придбала спірну квартиру у ОСОБА_5, а останній придбав її у ОСОБА_2, який набув на неї право власності на підставі рішення Московського районного суду м. Харкова від 04.03.2010 року. Після отримання зазначеної відповіді позивач звернувся до Московського районного суду м. Харкова з заявою про перегляд рішення за нововиявленими обставинами. 22.12.2011року була винесена ухвала, якою було скасовано рішення по цивільній справі № 2-9593/10 від 04.03.2010 року про встановлення факту родинних відносин та визнання за ОСОБА_2 права власності на АДРЕСА_1. 03 квітня 2013 року Московським районним судом м. Харкова по цивільній справі № 2/643/128/13 була винесена ухвала, згідно якої позов ОСОБА_2 до Харківської міськради, третя особа 3-тя Харківська держнотконтора про визнання права власності на АДРЕСА_1 залишено без розгляду. Оскільки рішення по справі № 2-9593/10, на підставі якого ОСОБА_2 набув право власності на спірну квартиру було скасовано, а в подальшому позовні вимоги, стосовно визнання права власності на цю квартиру були залишені без розгляду, вважає, що договір купівлі-продажу квартири від 28.05.2010 року, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_5 є недійсним з 22 грудня 2011 року, а саме з дати скасування рішення за позовом ОСОБА_2 про визнання права власності на квартиру. Так як, відсутня правова підстава для існування договору купівлі-продажу квартири від 28.05.2010 року, укладеного між ОСОБА_2 та ОСОБА_5, тому відсутня правова підстава для існування договору купівлі-продажу від 18.06.2010 року, укладеного

між ОСОБА_5 та ОСОБА_3 Під час слухання справи № 2/643/128/13 було встановлено, що ОСОБА_5 помер.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_4 підтримав заявлені позовні вимоги та просив суд задовольнити їх повністю з підстав викладених у ньому.

Відповідачі в судове засідання не з'явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, про причини неявки не повідомили, заяв про розгляд справи у їх відсутності не надали. Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.ст. 224-226 ЦПК України.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи, вивчивши письмові докази, вважає, що позов не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Судом встановлені такі факти і відповідні їм правовідносини.

21 листопада 1997 року ОСОБА_6 склала на ім'я ОСОБА_1 заповіт, в якому заповідала належну їй приватизовану квартиру АДРЕСА_1. Заповіт було складено та посвідчено в Третій Харківській Державній нотаріальній конторі /а.с.5/.

Відповідно свідоцтва про смерть НОМЕР_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 року померла ОСОБА_6 /а.с.6/.

Рішення Московського районного суду м. Харкова від 04.03.2010 року встановлено факт родинних відносин, що ОСОБА_2 ,1966року народження є двоюрідним племінником ОСОБА_6, померлої ІНФОРМАЦІЯ_1. Визнано за ОСОБА_2 право власності на квартиру АДРЕСА_1 в м.Харкові в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_6, померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 /а.с.10-11/.

Із договору купівлі-продажу квартири від 28.05.2010року, реєстраційний номер 1641, вбачається, що ОСОБА_2 передав у власність ОСОБА_5 квартиру АДРЕСА_1, належну йому на підставі рішення Московського районного суду м.Харкова від 04.03.2010року /а.с.12-13/.

ОСОБА_5 в свою чергу передав вище вказану квартиру у власність ОСОБА_3, відповідно до договору купівлі-продажу від 18.06.2010року, реєстраційний номер 2015/а.с.14-15/.

22.12.2011року ухвалою Московського районного суду м.Харкова скасовано за ново виявленими обставинами рішення по цивільній справі № 2-9593/10 від 04.03.2010 року про встановлення факту родинних відносин та визнання за ОСОБА_2 права власності на АДРЕСА_1 /а.с.17/.

Заочним рішенням Московського районного суду м. Харкова від 22.11.2010року позов ОСОБА_1 задоволено та надано додатковий строк терміном 1 місяць для подачі заяви про прийняття спадщини за заповітом після смерті ОСОБА_6, померлої ІНФОРМАЦІЯ_1, рішення набрало законної сили /а.с.7/.

Згідно повідомлення №23-50575 від 01.02.2011року КП «Харківське міське БТІ» право власності на квартиру АДРЕСА_1 зареєстровано на ім'я ОСОБА_3 /а.с.9/.

При вирішенні позовних вимог ОСОБА_1 суд керується наступним.

ОСОБА_1, не будучи стороною оспорюваних договорів купівлі-продажу квартири, посилаючись на своє право на спірне нерухоме майно як спадкоємець за заповітом, в порядку захисту порушеного права пред'явив до суду вимоги про визнання правочинів (договорів купівлі-продажу) недійсними на підставі ст.ст.204, 215, 236 ЦК України.

Статтею 41 Конституції України кожному надано право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Згідно із Цивільним кодексом особа, яка вважає, що її речові права порушені, має право звернутись до суду як з позовом про визнання відповідної угоди недійсною (ст. ст. 215-235), так і з позовом про витребування майна з чужого незаконного володіння (ст. 330, ст. 338).

Правочини купівлі-продажу у розумінні ч. 3 ст. 215 ЦК України слід вважати оспорюваними, а отже недійсність такого правочинну пов'язується із запереченням його дійсності однією із сторін.

Згідно ч.1 ст.316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів і вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом (ст.328 ЦК України).

Відповідно до ст.330 ЦК України якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо згідно до ст. 388 ЦК України майно не може бути витребуване у нього. Суб'єктом відносин, що регулюються зазначеною нормою, є добросовісний набувач. Добросовісним вважається той набувач, який не знав і не мав знати, що набуває майно в особи, яка не має права його відчужувати.

28.05.2010року, відповідач ОСОБА_2 відповідно до договору купівлі-продажу продав квартиру АДРЕСА_1 ОСОБА_5., а ОСОБА_5 в свою чергу продав вище вказану квартиру у власність ОСОБА_3, відповідно до договору купівлі-продажу від 18.06.2010року. Сторони по оспорюваним вищевказаним договорам купівлі-продажу, дійсність укладених між ними правочинів не заперечують. Позивач ОСОБА_1 не є стороною оспорюваних договорів купівлі-продажу.

Отже, на правочин, не поширюється загальне правило про наслідки недійсності правочину (двостороння реституція), якщо сам закон передбачає інші наслідки такого порушення.

Таким чином майнові права позивача щодо квартири, не підлягають захисту шляхом задоволення позовних вимог про визнання недійсним правочину, стороною якого він не є.

В супереч вимогам ст. 10, 60 ЦПК України, згідно яких кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, позивач не довів суду обставини, на які він посилалася як на підставу своїх позовних вимог щодо недійсності договорів купівлі-продажу квартири.

Відповідно до ст..88 ЦПК України не підлягають задоволенню вимоги позивача про стягнення з відповідача на його користь судових витрат.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 10, 11, 61, 88, 209, 212-218 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання договорів купівлі-продажу квартири недійсними - відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через Московський районний суд м.Харкова в десяти денний строк з дня проголошення рішення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів, з дня отримання його копії.

Суддя: Т.М.Довготько