Постанова № 344295, 19.12.2006, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 79-57-10, факс 79-58-82

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

"19" грудня 2006 р. Справа №4/6220-А

за позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Нетішині Хмельницької області м. Нетішин

до Приватного підприємця ОСОБА_1м. Нетішин

про стягнення 308,10 грн.

Суддя Баула Л.П. Секретар судового засідання Хомчак І.В.

Представники сторін:

від позивача Вознійчук О.П. -за довіреністю №5084/07 від 3.11.2006р.

від відповідача не з'явився

Суть спору:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просить у відповідності до вимог Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, п.п. 4.8, п.5.3 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України (затверджено постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003р.№21-1, зареєстровано в Міністерстві юстиції 16.01.2004р. №64/8663) стягнути з відповідача на користь управління Пенсійного фонду України в м. Нетішин 308,10 грн. заборгованості по сплаті 32% від чистого доходу.

Відповідачу повістка та ухвала про відкриття провадження в адміністративній справі та призначення судового засідання, про відкладення судового розгляду справи були надіслані на адресу вказану державним реєстратором та відповідачем в розрахунку суми страхових внесків на зальнообов'язкове державне страхування за 2005 рік від 19.02.2006..

Розглядом наданих матеріалів справи встановлено :

ОСОБА_1АДРЕСА_1 зареєстрована як суб'єкт підприємницької діяльності -фізична особа що підтверджується довідкою державного реєстратора Нетішинської міської ради №АДРЕСА_1від 09.09.2006р., згідно ст.ст..14,15 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування“, є платником страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

У відповідача станом на 30.08.2006р. утворилась заборгованість по сплаті страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в розмірі 308,10 грн., що підтверджується розрахунком зобов'язання зі сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування за 2005 р., що подавався відповідачем до Пенсійного фонду України, актом розрахунку суми доплати до мінімального розміру страхового внеску від1.03.2006 р., карткою особового рахунку платника, розрахунком заборгованості.

В зв'язку з несплатою в добровільному порядку суми страхових внесків, позивачем, відповідно до вимог Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” були виставлені відповідачу вимога від 30.08.2006 р.. про сплату 308,10 грн. страхових внесків, згідно повідомлення поштового зв'язку відповідач за листом не з'явився.

Оскільки заборгованість по страхових внесках на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в розмірі 308,10 грн. в добровільному порядку відповідачем не сплачена, позивачем подано позов до суду.

Досліджуючи надані докази, оцінюючи їх в сукупності, до уваги приймається наступне.

Відповідно ст.1 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” (надалі -Закону), страхувальники - це роботодавці та інші особи, які відповідно до цього Закону сплачують страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування; страхові внески - кошти відрахувань на соціальне страхування та збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені згідно із законодавством, що діяло раніше; кошти, сплачені на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування відповідно до цього Закону.

Відповідно до п. 1 ст. 14 Закону страхувальниками є роботодавці: підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб-суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру.

Згідно п.6 ст.17 вказаного Закону платник страхових внесків зобов'язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

Згідно ч.1 ст.19 та п.п.2 п.8 Прикінцевих положень Закону фізичні особи -суб'єкти підприємницької діяльності, що оподатковуються за загальною системою оподаткування, сплачують страхові внески із сум доходу (прибутку), отриманої від відповідної діяльності, що підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб в межах максимальної величини, з якої справляються страхові внески, але не менше мінімального страхового внеску.

Відповідно до п.13.11 Інструкції про порядок обчислення і сплати підприємствами, установами, організаціями та громадянами збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, інших платежів, а також обліку їх надходження до Пенсійного фонду України( затверджено Постановою правління Пенсійного фонду України 19.10.2001 N 16-6,зареєстровано в Міністерстві юстиції України 29 листопада 2001р. за N 998/6189), чинної на момент подання відповідачем звітності до Пенсійного фонду України, громадяни, які займаються підприємницькою діяльністю (зазначені в підпунктах 2.1 та 2.3 цієї Інструкції), надають органу Пенсійного фонду розрахунок зобов'язання зі сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування за наслідками кожного звітного кварталу про суми одержаного доходу та нарахованого збору протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу.

Відповідно до Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування"

( 400/97-ВР ) (із змінами та доповненнями) та п.3.3 вищевказаної Інструкції встановлено такі ставки збору на обов'язкове державне пенсійне страхування: для платників збору, визначених у підпункті 2.3, та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, визначених у підпункті 2.1 пункту 2 цієї Інструкції, - у розмірі 32 відсотків від суми оподатковуваного доходу (прибутку), яка обчислена в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України відповідно до законодавства України.

Пунктом 5.3.1.- 5.3.2. Інструкції визначення сум страхових внесків платників здійснюється на підставі: даних у річних розрахунках; даних у розрахунку авансових сум страхових внесків; даних річних розрахунків про нараховані та сплачені суми фіксованого розміру страхових внесків, отриманих від фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування своїх доходів. Суми страхових внесків, сплачені у вигляді авансових

платежів, ураховуються платником при остаточному розрахунку, який здійснюється ним до 1 квітня наступного року за звітний рік на підставі даних річної податкової декларації. Розмір місячного страхового внеску повинен бути не менше мінімального розміру страхового внеску за кожний місяць, розрахованого шляхом множення розміру мінімальної заробітної плати за відповідний місяць, у якому платник мав чистий дохід на 32 відсотка.

Територіальні органи Пенсійного фонду за формою і у строки, визначені правлінням Пенсійного фонду, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом. Протягом десяти робочих днів із дня одержання вимоги про сплату недоїмки страхувальник зобов'язаний сплатити суми недоїмки.

У разі, якщо страхувальник, який одержав вимогу територіального органу Пенсійного фонду про сплату недоїмки і протягом десяти робочих днів після її отримання не сплатив зазначену у вимозі суму недоїмки разом з застосованою до нього фінансовою санкцією, включеної до вимоги, або не узгодив вимогу з відповідним органом Пенсійного фонду, або не оскаржив вимогу в судовому порядку, а також у разі якщо страхувальник узгодив вимогу, але не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів після отримання узгодженої вимоги, відповідний орган Пенсійного фонду звертається в установленому законом порядку і подає вимогу про сплату недоїмки до відповідного підрозділу державної виконавчої служби. У зазначених випадках орган Пенсійного фонду також має право звернутися до суду чи господарського суду з позовом про стягнення недоїмки. У разі звернення органу Пенсійного фонду з позовом про стягнення недоїмки до господарського суду передбачені законодавством заходи досудового врегулювання спорів не застосовуються.

На підтвердження позовних вимог позивачем надано необхідні докази про наявність заборгованості відповідача. Як вбачається з матеріалів справи відповідачем подано до управління Пенсійного фонду у м. Нетішин розрахунок зобов'язання зі сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування за 2005р. в яких визначено суму зобов'язань зі сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування в розмірі 73,98 грн., Позивачем відповідно вимог інструкції проведено розрахунок суми доплати до мінімального страхового внеску в розмірі 308,10 грн.

За таких обставин, позовні вимоги обґрунтовані, підтвердженні матеріалами справи, відповідають чинному законодавству та підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст.6, 14, 71, 86, 94, 104, 158-163, 167, 254-259, п.п.3,6-7 Розділу 7 „Прикінцеві та перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Позов управління Пенсійного фонду України в м. Нетішин до Приватного підприємця ОСОБА_1м. Нетішин про стягнення 308,10 грн. заборгованості задоволити.

Стягнути з Приватного підприємця ОСОБА_1АДРЕСА_1ідентифікаційний код НОМЕР_2) на користь управління Пенсійного фонду України в м. Нетішин вул. Незалежності, 12, а/с 169 (код ЄДРПОУ 14150571) заборгованість в розмірі 308 грн. 10 коп. (триста вісім грн. 10 коп.).

Згідно ст.ст. 185-186 КАСУ сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають право оскаржити в апеляційному порядку Постанову повністю або частково. Заява про апеляційне оскарження подається протягом 10 днів з дня проголошення, апеляційна скарга подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Подаються до Житомирського апеляційного господарського суду через суд першої інстанції.

Згідно ст. 254 КАСУ Постанова, якщо інше не встановлено КАСУ, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя Л.П. Баула

Віддрук. 3 прим. :

1 - до справи,

2 - позивачу,

3 - відповідачу.