Постанова № 34428739, 16.10.2013, Вінницький апеляційний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 677/458/13-а

Головуючий у 1-й інстанції: Вознюк Р.В.

Суддя-доповідач: Смілянець Е. С.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 жовтня 2013 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Смілянця Е. С.

суддів: Граб Л.С. Драчук Т. О.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу управління праці та соціального захисту населення Красилівської районної державної адміністрації на постанову Красилівського районного суду Хмельницької області від 05 червня 2013 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до управління праці та соціального захисту населення Красилівської районної державної адміністрації про перерахунок пенсії, -

В С Т А Н О В И В :

У березні 2013 року ОСОБА_2 звернулась до Красилівського районного суду Хмельницької області з адміністративним позовом до УПСЗН Красилівської РДА Хмельницької області про визнання незаконною відмови в призначенні їй пільг та компенсаційних виплат по втраті годувальника, смерть якого пов'язана з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та зобов'язання УПСЗН Красилівської РДА призначити їй та виплатити компенсаційні виплати по втраті годувальника, смерть якого пов'язана з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

Мотивуючи позовні вимоги заявник зауважувала, що вона звернулась до УПСЗН Красилівської РДА для отримання пільг та одноразової компенсації, яка згідно законодавства передбачена для сімей, які втратили годувальника з числа осіб, віднесених до учасників ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС, проте 18.02.2013 року відповідачем відмовлено в призначенні пільг та виплаті компенсації в зв'язку з відсутністю всіх належних документів для встановлення статусу «вдови».

Красилівський районний суд Хмельницької області постановою від 05.06.2013 року вказаний позов задовольнив повністю.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу з підстав невідповідності висновків суду обставинам справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, у зв'язку з чим, апелянт просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою відмовити позивачу в задоволенні позову.

Обгрунтовуючи апеляційні вимоги скаржник зауважив, що рішенням Красилівського районного суду Хмельницької області від 24.10.2012 року, встановлено лише факт постійного проживання однією сімєю із ОСОБА_3, але не визнано їх подружжям. Водночас, згідно з ч.2 ст.21 Сімейного кодексу України проживання однією сімєю жінки та чоловіка без шлюбу не є підставою для виникнення у них прав та обов'язків подружжя.

У зв'язку з неприбуттям жодної з осіб, які беруть участь у справі в судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження, відповідно до пункту 2 частини 1 статті 197 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити, а рішення суду першої інстанції скасувати, виходячи з наступного.

Як досліджено з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 31 квітня 1972 року зареєстрували шлюб, що підтверджується копією свідоцтва про одруження серія НОМЕР_1 виданого 30.04.1972 року Митинці сільбюро ЗАГС Красилівського району.

Згідно зі свідоцтвом про розірвання шлюбу серії НОМЕР_2, виданого 29.01.1998 року Красилівським райвідділом реєстрації актів громадянського стану Хмельницької області шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 розірвано.

Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 від 07.08.2008 року, виданого - відділом реєстрації актів цивільного стану Красилівського районного управління юстиції Хмельницької області, ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1.

Відповідно до Експертного висновку №11497 від 16.10.2008 року, наданого Львівською регіональною міжвідомчою експертною комісією по встановленню причинного зв'язку захворювань,інвалідності і смерті з дією іонізуючого випромінювання та інших шкідливих чинників внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС, причиною смерті ОСОБА_3 є захворювання, пов'язане з роботами по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.

Рішенням Красилівського районного суду Хмельницької області від 24.10.2012 року встановлено факт постійного проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу ОСОБА_2 з ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 з 1972 року до дня його смерті.

Листом від 18.02.2013 року ОСОБА_2 відмовлено в призначенні та виплаті компенсації по втраті годувальника, смерть якого пов'язана з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, що і слугувало предметом оскарження в суді першої інстанції.

При цьому, суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваної постанови та задовольняючи позов, виходив з того, що оскільки ОСОБА_2 проживала з ОСОБА_3 однією сім'єю з 1972 року на день його смерті - ІНФОРМАЦІЯ_1, відповідач неправомірно відмовив позивачу у призначенні компенсації, по втраті годувальника, смерть якого пов'язана з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

Проте до зазначених висновків суду першої інстанції, колегія суддів ставиться критично, з огляду на наступне.

Так, спеціальним законом який регулює спірні правовідносини є Закон України "Про статус і соціальний захист громадян, які постаждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (надалі - Закону), п.11 ч.1 ст.20 якого встановлено, що до членів сімей громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, належать дружина (чоловік), неповнолітні діти, непрацездатні батьки, особа, яка проживає разом з постраждалою внаслідок Чорнобильської катастрофи особою-інвалідом І групи та доглядає за нею, особа, яка знаходиться під опікою або піклуванням громадянина, що має право на пільги та проживає разом з ним.

Слід зауважити, що положення вищевказаного Закону кореспондуються з положеннями п. 1 ст. 36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається непрацездатним членам сім'ї померлого годувальника, які були на його утриманні. Відповідно п. 2 ст. 36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" непрацездатними членами сім'ї вважаються чоловік (дружина).

Статтею 21 Сімейного кодексу України передбачено, що шлюбом є сімейний союз жінки і чоловіка, зареєстрований у державному органі реєстрації актів цивільного стану. Проживання однією сім'єю жінки та чоловіка без шлюбу не є підставою для виникнення прав та обов'язків подружжя.

Згідно ст. 27 Сімейного кодексу України державна реєстрація шлюбу встановлена для забезпечення стабільності відносин між жінкою та чоловіком, охорони прав та інтересів подружжя, їхніх дітей, а також в інтересах держави та суспільства.

Державна реєстрація шлюбу засвідчується Свідоцтвом про шлюб, зразок якого затверджує Кабінет Міністрів України.

Відповідно до ч. 10, п. "в", "ж" постанови правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 р. до заяви про призначення пенсії у зв'язку з втратою годувальника даються документи померлого годувальника, перелічені в підпунктах "б" - "в" пункту 7 цього Порядку. Також надаються такі документи: довідка про склад сім'ї померлого годувальника та копії документів, що засвідчують родинні стосунки члена сім'ї з померлим годувальником, документ про перебування членів сім'ї (крім дітей) на повному утриманні померлого годувальника чи одержання від померлого годувальника допомоги, що була для них постійним і основним джерелом засобів до існування.

Як встановлено під час апеляційного розгляду, шлюб між ОСОБА_2 з ОСОБА_3 на момент його смерті був розірваний, тобто вони не були чоловіком та дружиною.

При цьому, факт проживання однією сім'єю не надає позивачу право, згідно ст. 36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", на призначення пенсії у зв'язку із втратою годувальника, що не враховано судом першої інстанції при ухваленні оскаржуваної постанови.

Варто зазначити, що вказана позиція кореспондується з позицією Вищого адміністративного суду відображеною в ухвалі Вінницького апеляційного адміністративного суду №К/9991/41025/11 від 15.01.2013 року.

Суд апеляційної інстанції ставиться до посилань суду першої інстанції на рішення Красилівського районного суду від 24.10.2012 року, оскільки останнім встановлено лише факт постійного проживання позивача однією сімєю із ОСОБА_3, проте не визнано їх подружжям, що суперечить положенням Закону.

На підставі викладеного, судова колегія приходить до висновку, що суд першої інстанції не дав належної оцінки вказаним обставинам та зібраним по справі доказам, не правильно застосував норми матеріального права, у зв'язку із чим, ухвалив рішення, яке підлягає скасуванню.

Відповідно до статті 202 КАС України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу управління праці та соціального захисту населення Красилівської районної державної адміністрації задовольнити повністю .

Постанову Красилівського районного суду Хмельницької області від 05 червня 2013 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до управління праці та соціального захисту населення Красилівської районної державної адміністрації про перерахунок пенсії, скасувати.

Ухвалити нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_2, відмовити.

Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст 212 КАС України.

Головуючий Смілянець Е. С.

Судді Граб Л.С.

Драчук Т. О.