Постанова № 34426213, 25.10.2013, Луганський окружний адміністративний суд

8.2.1

ПОСТАНОВА

Іменем України

25 жовтня 2013 року Справа № 812/7469/13-а

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Лагутіна А.А.,

при секретарі судового засідання: Разянській Є.О.,

за участю представників сторін:

від позивача: Горшкова В. В. (довіреність № б\н від 20.05.2013 року);

від відповідача: Пономарьової Н. В. (довіреність № 4812/12-14-10/28 від 01.10.2013 року, працює: головний державний інспектор відділу правового супроводження управління правової роботи);

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Луганську справу за адміністративним позовом приватного підприємства "ЦЕМТО" до державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Головного управління Міндоходів у Луганської області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення від 12.02.2013 року №0020521600,-

ВСТАНОВИВ:

27 серпня 2013 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов приватного підприємства "ЦЕМТО" (далі - Позивач або ПП "ЦЕМТО") до державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Головного управління Міндоходів у Луганської області (далі - Відповідач або ДПІ у м. Сєвєродонецьку) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення від 12.02.2013 року №0020521600.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що 11 грудня 2012 року відповідачем призведена камеральна перевірка даних, задекларованих позивачем у податковій звітності з податку на додану вартість.

За наслідками цієї перевірки відповідачем складено Акт про результати перевірки від 11 грудня 2012 року за № 1379/15-23262837 «Про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість». Відповідач дійшов до висновку про порушення позивачем п. 198.6. ст. 198 Податкового кодексу України щодо порушення платником податків строку (365 календарних днів з дати складання податкової накладної) включення сум податків на додану вартість у випадку, якщо платник податків не включив таку суму до податкового кредиту у відповідному звітному періоді.

За наслідками перевірки та на підставі цього Акту відповідачем було прийняте податкове повідомлення-рішення № 0020341600 від 08 січня 2013 року, яким позивачеві збільшено суму податкових зобов'язань з податку на додану вартість на суму 12813,00 та нараховані штрафні санкції у розмірі 3203,25 грн.

Не погоджуючись з вказаним податковим повідомленням-рішенням позивач оскаржив його до ДПС в Луганській області.

Рішенням ДПС в Луганській області від 07.02.2013 року № 1540/10-400/08 податкове повідомлення-рішення № 0020341600 від 08 січня 2013 року скасовано в частині застосованої штрафної санкції на суму 2485,25 грн., в іншій частині залишено без змін.

З урахуванням рішення ДПС в Луганській області від 07.02.2013 року № 1540/10-400/08, відповідачем податковим повідомленням-рішенням від 12.02.2013 року № 0020521600 збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 13531,00 грн., з яких 12813,00 грн. - за основним платежем, та 718,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Позивач вважав, що податкове повідомлення-рішення від 12.02.2013 року № 0020521600 винесено відповідачем протиправно, а відтак підлягає скасуванню.

З підстав викладених у позові, позивач просив суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 12.02.2013 року № 0020521600.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, надав пояснення аналогічні викладеним у позові просив суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позову заперечував, надав суду письмові заперечення по справі, просив суд відмовити у задоволенні позову у повному обсязі (аркуші справи 38-39).

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, встановивши обставини у справі та відповідні їм правовідносини, та надавши оцінку доказам, суд прийшов до наступного.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що приватне підприємство «ЦЕМТО» (ЄДРПОУ- 23262837) є суб'єктом господарювання, відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію № 13831200000002179 від 22.06.1995 року, виданого Виконавчим комітетом Сєвєродонецької міської ради. Позивач є платником податку па додану вартість та перебуває на обліку у ДПІ м. Сєвєродонецька з 22.06.1995 року за № 1389.

Відповідно до п.п. 20.1.6. п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України (далі - ПК України), органи державної податкової служби мають право для здійснення функцій, визначених податковим законодавством, отримувати безоплатно від платників податків, у тому числі благодійних та інших неприбуткових організацій, у порядку, визначеному цим Кодексом, інформацію, довідки, копії документів (засвідчені підписом платника податків або його посадовою особою та скріплені печаткою (за наявності)) про фінансово-господарську діяльність, отримувані доходи, видатки платників податків та іншу інформацію, пов'язану з обчисленням та сплатою податків, дотриманням вимог іншого законодавства, здійснення контролю за яким покладено на органи державної податкової служби, а також фінансову та статистичну звітність, в порядку та на підставах, визначених цим Кодексом.

11 грудня 2012 року відповідачем призведена камеральна перевірка даних, задекларованих позивачем у податковій звітності з податку на додану вартість.

За наслідками цієї перевірки відповідачем складено Акт про результати перевірки від 11 грудня 2012 року за № 1379/15-23262837 «Про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість» (далі - Акт) (аркуші справи 5-7). Відповідач дійшов до висновку про порушення позивачем п. 198.6. ст. 198 Податкового кодексу України, а саме порушення платником податків строку (365 календарних днів з дати складання податкової накладної) включення сум податків на додану вартість у випадку, якщо платник податків не включив таку суму до податкового кредиту у відповідному звітному періоді.

За наслідками перевірки та на підставі цього Акту відповідачем було прийняте податкове повідомлення-рішення № 0020341600 від 08 січня 2013 року, яким позивачеві збільшено суму податкових зобов'язань з податку на додану вартість на суму 12813,00 та нараховані штрафні санкції у розмірі 3203,25 грн.

Не погоджуючись з вказаним податковим повідомленням-рішенням позивач оскаржив його до ДПС в Луганській області (аркуш справи 103).

Рішенням ДПС в Луганській області від 07.02.2013 року № 1540/10-400/08 податкове повідомлення-рішення № 0020341600 від 08 січня 2013 року скасовано в частині застосованої штрафної санкції на суму 2485,25 грн., в іншій частині залишено без змін (аркуш справи 104-105).

З урахуванням рішення ДПС в Луганській області від 07.02.2013 року № 1540/10-400/08, відповідачем податковим повідомленням-рішенням від 12.02.2013 року № 0020521600 збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 13531,00 грн., з яких 12813,00 грн. - за основним платежем, та 718,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (аркуш справи 8).

Розглядаючи вимогу позивача про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення від 12.02.2013 року №0020521600, суд вважає, що ця позовна вимога не підлягає задоволенню виходячи з такого.

Так позивач зазначив, що отримані ПП «ЦЕМТО» 05 квітня 2011 року податкові накладні від контрагентів підприємства, зокрема податкова накладна № 241 отримана від приватного підприємства «Інтенція» на загальну суму 40256,44 грн. (у тому числі - 6709,41 грн. - ПДВ); податкова накладна № 102 на загальну суму 19413,16 грн. (у тому числі - 3235,54 грн. - ПДВ) та податкова накладна № 105 на загальну суму 17210,00 грн. (у тому числі, 2868,34 грн. - ПДВ) отримані від товариства з обмеженою відповідальністю «Дельфа Інг», були належним чином виписані, зареєстровані в реєстрі отриманих та виданих податкових накладних, та включені позивачем у податкову звітність.

Позивачем включено у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих ним податкових накладних.

Твердження позивача про те, що 11 квітня 2012 року ПП «ЦЕМТО» нібито помилково надані уточнюючі розрахунки податкових зобов'язань, та розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів, та вказана допущена помилка у поданих податкових звітностях, відповідно до п. 50.1. ст. 50, п. 102.1. ст. 102 Податкового кодексу України, 06 грудня 2012 року була самостійно виправлена позивачем наданим до відповідача уточнюючим розрахунком податкових зобов'язань та розшифровками, судом не беруться до уваги виходячи з наступного.

Так, з матеріалів справи вбачається, що позивачем отримані податкові накладні від контрагентів приватного підприємства «Інтенція» (податкова накладна № 241 на загальну суму 40256,44 грн. (у тому числі - 6709,41 грн. - ПДВ) та товариства з обмеженою відповідальністю «Дельфа Інг» (податкова накладна № 102 на загальну суму 19413,16 грн. (у тому числі - 3235,54 грн. - ПДВ) та податкова накладна № 105 на загальну суму 17210,00 грн. (у тому числі, 2868,34 грн. - ПДВ) належним чином виписані, зареєстровані в реєстрі отриманих та виданих податкових накладних (аркуші справи 44, 52-54, 55, 63-65, 70-72).

Вказані суми ПДВ включені позивачем у податкову звітність згідно первинних декларацій з податку на додану вартість та розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів за квітень, червень, липень 2011 року як податковий кредит (46-47, 49-50, 57-58, 60-61, 66-69).

Згідно п.102.1. ст.102 ПК України, контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

У разі подання платником податку уточнюючого розрахунку до податкової декларації контролюючий орган має право визначити суму податкових зобов'язань за такою податковою декларацією протягом 1095 днів з дня подання уточнюючого розрахунку.

Внесення змін до податкової звітності регулюється ст. 50 ПК України. Так, відповідно до п. 50.1., 50.2 ст. 50 ПК України, у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявлені.

Платник податків, який самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний, за винятком випадків, установлених пунктом 50.2 цієї статті:

а) або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі трьох відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку;

б) або відобразити суму недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за податковий період, наступний за періодом, у якому виявлено факт заниження податкового зобов'язання, збільшену на суму штрафу у розмірі п'яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми грошового зобов'язання з цього податку.

Якщо після подачі декларації за звітний період платник податків подає нову декларацію з виправленими показниками до закінчення граничного строку подання декларації за такий самий звітний період, то штрафи, визначені у цьому пункті, не застосовуються.

Платник податків під час проведення документальних планових та позапланових перевірок не має права подавати уточнюючі розрахунки до поданих ним раніше податкових декларацій за будь-який звітний (податковий) період з відповідного податку і збору, який перевіряється контролюючим органом.

Так, у квітні 2012 року позивач до податкового органу надав уточнюючи розрахунки податкових зобов'язань, та розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів, у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок у деклараціях за квітень, червень, липень 2011 року (аркуші справи 74-84).

З наданих розрахунків вбачається, що позивачем виключено з об'єму податкового кредиту, відображені у податкових деклараціях за квітень, червень, липень 2011 року, суми ПДВ за податковими накладними отриманими ПП «Цемто» від приватного підприємства «Інтенція» (податкова накладна № 241 на загальну суму 40256,44 грн. (у тому числі - 6709,41 грн. - ПДВ) та товариства з обмеженою відповідальністю «Дельфа Інг» (податкова накладна № 102 на загальну суму 19413,16 грн. (у тому числі - 3235,54 грн. - ПДВ) та податкова накладна № 105 на загальну суму 17210,00 грн. (у тому числі, 2868,34 грн. - ПДВ).

Після наданих відповідачу у квітні 2012 року уточнюючих розрахунків податкових зобов'язань, та розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів, у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок, ПП «ЦЕМТО» 06.12.2012 року повторно надає податковому органу уточнюючи розрахунки податкових зобов'язань, та розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів, у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок у деклараціях за квітень, червень, липень 2011 року.

У вказаних уточнюючих розрахунках та розшифровках від 06.12.2012 року, позивач повторно включає до податкового кредиту за період квітень, червень, липень 2011 року суми ПДВ за податковими накладними отриманими ПП «Цемто» від приватного підприємства «Інтенція» та товариства з обмеженою відповідальністю «Дельфа Інг», які раніше, у квітні 2012 року, були вилучені позивачем з суми податкового кредиту та вважались позивачем помилково включеними.

Суд дійшов висновку, що позивачем, при формуванні податкового кредиту за період квітень, червень, липень 2011 року, невірно тлумачено поняття виявлення помилки, що міститься у раніше поданій ним податковій декларації та виключення сум податкового кредиту.

Таким чином, у поданих 06.12.2012 року уточнюючих розрахунках та розшифровках мало місце саме включення сум до складу податкового кредиту на підставі отриманих податкових накладних, з порушенням строку, визначеного п. 198.6 ст. 198 ПК України, оскільки згідно наданих у квітні 2012 року уточнюючих розрахунків податкових зобов'язань, та розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів, у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок, суми податкового кредиту, які вважались позивачем помилковими є фактично виправленими.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної (Абзац третій п. 198.6 ст. 198 ПК України).

У зв'язку з тим, що фактично включення сум ПДВ за податковими накладними отриманими ПП «Цемто» від приватного підприємства «Інтенція» та товариства з обмеженою відповідальністю «Дельфа Інг» до податкового кредиту за період квітень, червень, липень 2011 року відбулось за плином 395 днів, визначених п. 198.6 ст. 198 ПК України, та мале місце заниження сум податкових зобов'язань, заявлених позивачем, суд вважає оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 12.02.2013 року № 0020521600, яким ПП «ЦЕМТО» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 13531,00 грн., з яких 12813,00 грн. - за основним платежем, та 718,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями, чинним та таким, що винесено відповідно до вимог чинного законодавства та в межах повноважень контролюючого органу, а відтак є таким, що не підлягає скасуванню.

З огляду на викладене, суд вважає позовні вимоги приватного підприємства "ЦЕМТО" до державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Головного управління Міндоходів у Луганської області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення від 12.02.2013 року №0020521600 необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Згідно ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України у випадку відмови у задоволенні позову судові витрати позивачу у справі, який не є суб'єктом владних повноважень, не повертаються.

Керуючись ст. ст. 2, 11, 17, 71, 72, 94, 158-163, 167 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позовних вимог приватного підприємства "ЦЕМТО" до державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Головного управління Міндоходів у Луганської області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення від 12.02.2013 року №0020521600, відмовити повністю.

Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Відповідно до частини 3 статті 160 КАС України постанова складена у повному обсязі 29 жовтня 2013 року.

Суддя А.А. Лагутін