Постанова № 34425519, 22.10.2013, Чернівецький окружний адміністративний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 жовтня 2013 р. м. Чернівці Справа № 824/717/13-а

Суддя Чернівецького окружного адміністративного суду Дембіцький П.Д. розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Хотинського районного центру зайнятості до ОСОБА_1 про повернення суми сплаченого матеріального забезпечення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Хотинський районний центр зайнятості звернувся до суду з адміністративним позовом про стягнення з ОСОБА_1 незаконно отриманої допомоги по безробіттю в сумі 6896,28 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на те, що 06.10.2011 року ОСОБА_1 звернулась з заявою до Хотинського районного центру зайнятості про надання їй статусу безробітного. На підставі наданих документів 06.10.2011 року відповідачеві було надано статус безробітного та призначено виплату допомоги по безробіттю.

У ході проведеної перевірки достовірності даних про перебування в трудових відносинах згідно запиту Хотинського районного центру зайнятості № 07-14/530 від 07.06.2012 року Білоцерківським міськрайонним центром зайнятості складено акт розслідування страхових випадків та обґрунтування виплат матеріального забезпечення від 20.08.2012 року, згідно якого було виявлено що відповідач з 13.01.2012 року була прийнята на роботу у ТОВ «Старкс» та отримувала заробітну плату, будучи зареєстрованою як безробітна в Хотинському районному центрі зайнятості Чернівецької області.

Таким чином, працевлаштувавшись на вказане підприємство відповідач порушила норму закону яка передбачає добросовісне виконання обов'язку щодо надання необхідних даних, які впливають на виплату матеріальної допомоги по безробіттю.

Хотинським районним центром зайнятості на адресу відповідача було направлено вимогу про повернення суми коштів, перерахованих по допомозі по безробіттю за вих. № 07-14/793 від 25.09.2012 року з пропозицією добровільно повернути кошти в сумі 6896,28 грн., однак відповідач дану вимогу проігнорував, в зв'язку із чим Хотинський районний центр зайнятості звернувся до суду.

Представник позивача позовні вимоги в судовому засіданні підтримав в повному обсязі та просив позов задовольнити.

Відповідач та представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнали, та просили в задоволенні позову відмовити. В наданих суду запереченнях позивач зазначила, що фактично з ТОВ «Старкс» не перебувала в трудових відносинах а лише проходила там одномісячне безоплатне стажування не маючи на меті в подальшому влаштуватись на посаду економіста на вказаному підприємстві, та запису про працевлаштування до ТОВ «Старкс» у трудовій книжці немає.

Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши матеріали справи, встановивши фактичні обставини в справі, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд, -

ВСТАНОВИВ :

Відповідно до заяви про надання статусу безробітного з виплатою допомоги по безробіттю від 06.10.2011 року ОСОБА_1 звернулась до Хотинського районного центру зайнятості для вирішення питання про її працевлаштування та надання їй статусу безробітного з виплатою допомоги по безробіттю, на підставі якої 06.10.2011 року останній надано статус безробітного та призначено допомогу по безробіттю ( а.с.43).

20.08.2012 року Білоцерківським міськрайонним центром зайнятості згідно запиту Хотинського районного центру зайнятості № 07-14/530 від 07.06.2012 року проведено перевірку достовірності даних про перебування в трудових відносинах за результатами якої було виявлено що відповідач з 13.01.2012 року була прийнята на роботу у ТОВ «Старкс» та отримувала заробітну плату, будучи зареєстрованою як безробітна в Хотинському районному центрі зайнятості Чернівецької області.

За результатами перевірки складено акт розслідування страхових випадків та обгрунтованості виплат матеріального забезпечення безробітним № 146 від 20.08.2012 року (а.с.6-7).

21.09.2012 року Хотинським районним центром зайнятості видано наказ № 105 про стягнення з ОСОБА_1 незаконно отриманих коштів в сумі 6896,28 грн. ( а.с.40).

З метою стягнення незаконно отриманої допомоги по безробіттю на адресу відповідача було направлено лист вих. № 07-14/793 від 25.09.2012 року з пропозицією добровільно повернути незаконно отриману допомогу по безробіттю в сумі 6896,28 грн. Однак, відповідач незаконно отримані кошти не сплатив, заперечував обставини щодо виконання робіт. На день пред'явлення позову до суду заборгованість відповідачем добровільно погашена не була.

З урахуванням зазначених вище обставин, суд з метою визначення характеру спірних правовідносин та змісту правової вимоги, закону, який їх регулює, а також фактів, що підлягають встановленню і лежать в основі вимог та заперечень, зобов'язаний з'ясувати, які є докази на підтвердження зазначених обставин.

Оскільки сторонами на підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги та заперечення, не надано достатні та належні докази, що вказує на їх недостатність для встановлення обставин справи, суд відповідно до вимог ч.ч. 4,5 ст. 11 КАС України їх витребовує у зв'язку з чим розгляд справи зупинявся та неодноразово відкладався за клопотанням позивача.

Частиною 1 ст. 69 КАС України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь які фактичні дані на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують позовні вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

З урахуванням дослідження матеріалів справ отриманих з судів, письмових доказів встановлено наступне.

Дослідженням письмових доказів судом встановлено, що відповідно витягу з наказу від 06.10.2011 року № НТ111006 ОСОБА_1 надано статус безробітного та призначено виплату допомоги по безробіттю з 06.10.2011 року по 29.09.2012 року (а.с.42 зв.)

Дослідженням заяви ОСОБА_1 судом встановлено, що 13.01.2012 року відповідачем написано заяву про прийом на стажування до ТОВ «Старкс» на посаду економіста терміном на 1 місяць, починаючи з 13.01.2013 року (а.с.88).

Дослідженням наказу ТОВ «Старкс» № 5-к від 13.01.2012 р. встановлено, що ОСОБА_1 прийнято на посаду економіста терміном на 1 календарний місяць з 13 січня 2012 року на умовах укладеного з нею трудового договору № 18-1/12 від 13.01.2013 року (а.с.8).

Відповідно до наказу № 9-К від 13.02.2012 року ОСОБА_1 звільнено з роботи за згодою сторін з 13.02.2012 року. (а.с.9).

Дослідженням розрахунково-платіжних відомостей за січень - лютий 2012 року ТОВ «Старкс» судом встановлено, що ОСОБА_1, нараховано за січень 2012 року - 2340,00 грн., за лютий - 1542,86 грн. (а.с.91-92).

Оцінивши надані докази в сукупності, суд прийшов до висновку, що дійсно відповідач ОСОБА_1 маючи статус безробітного та отримуючи допомогу по безробіттю у період з 06.10.2011 року по 29.09.2012 року станом на 13.01.2012 р. була працевлаштована ТОВ «Старкс» де останній було нараховано та виплачено заробітну плату, що не заперечувалося відповідачем.

Проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Правові, фінансові та організаційні засади загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття регулюються Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" від 02.03.2000 року № 1533-ІІІ (далі -Закон №1533).

Частини 2 та 3 ст.36 Закону №1533 передбачають, що застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.

Сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Відповідно до абзацу 1 п.п. 5.5. наказу Міністерства праці та соціальної політики України "Про затвердження Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності" від 20 листопада 2000 року № 307 (далі-Порядок) виплата допомоги по безробіттю припиняється у разі працевлаштування безробітного, зайняття підприємницькою або іншою діяльністю, пов'язаною з одержанням доходу безпосередньо від цієї діяльності, виконання робіт (послуг) за цивільно-правовими угодами (з дня працевлаштування, державної реєстрації як суб'єкта підприємницької або іншої діяльності, виконання робіт (послуг) за цивільно-правовими угодами).

Згідно п.п.6.14 Порядку, якщо під час одержання допомоги по безробіттю безробітний своєчасно не подав відомості про обставини, що впливають на умови її виплати, у тому числі встановлені під час розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення, з безробітного стягується сума виплаченої допомоги по безробіттю з моменту виникнення цих обставин.

Якщо безробітний відмовився добровільно повернути зазначені кошти, то питання щодо їх повернення вирішується у судовому порядку.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України, ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтується її вимоги та заперечення. Однак, відповідач визнав позов, у добровільному порядку у встановлені законодавством строки не погасив суму стягнення.

За таких обставин суд дійшов висновку, що позов Хотинського районного центру зайнятості в Чернівецькій області до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в сумі 6896,28 грн. підлягає задоволенню.

На підставі встановлених обставин, аналізу норм Закону що регулюють спірні правовідносини, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обгрунтованим, а тому позов підлягає задоволенню повністю.

Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

У процесі розгляду справи не встановлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 2, 3, 6-12, 17, 18, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Хотинського районного центру зайнятості кошти в сумі 6896,28 грн.( шість тисяч вісімсот дев'яносто шість грн. двадцять вісім коп.).

Порядок та строки набрання судовим рішенням законної сили передбачено ст. 254 КАС України.

Порядок та строки оскарження постанови передбачені ст.ст. 185-186 КАС України.

Постанова суду першої інстанції, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Відповідно до частини першої статті 185, частини першої-другої, статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, сторони які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку дану постанову повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Дембіцький П.Д.