Постанова № 34425442, 21.10.2013, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м.Харків

21 жовтня 2013 р. №820/7520/13-а

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Мар'єнко Л.М.

при секретарі судового засідання - Кабанові Д.С.

за участю: представника позивача - Мартинець А.В., представника відповідача - Бондар Д.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Украгрозапчастина" до Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Украгрозапчастина", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області, в якому просить суд визнати неправомірним та скасувати податкові повідомлення-рішення від 17.07.2013 року №0002242220, від 17.07.2013 року №0002252220.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що висновки акту перевірки, на підставі яких винесені оскаржувані податкові повідомлення-рішення, є необґрунтованими та помилковими, оскільки судження податкового органу про порушення вимог податкового законодавства ТОВ "Украгрозапчастина" виходить виключно з мотивів наявності у відношенні контрагентів позивача певних висновків, викладених у їх актах перевірок. Позиція відповідача спростовується наявністю первинної документації щодо угод між позивачем та його контрагентом.

Відповідач проти позову заперечував, від представника відповідача Полежаки О.А до суду надійшли письмові заперечення, в яких представник просив відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на висновки акти перевірок контрагентів позивача. Також, в обґрунтування своїх заперечень представник відповідача посилається на ст.ст. 138, 198 ПК України.

Представник позивача Мартинець А.В. в судовому засіданні підтримала позовні вимоги в повному обсязі, просила їх задовольнити, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.

Представник відповідача Бондар Д.О. у судовому засіданні заперечувала проти позову, просила відмовити у його задоволенні, посилаючись на наведені у письмових запереченнях обставини.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Украгрозапчастина" (далі - ТОВ "Украгрозапчастина") зареєстроване Виконавчим комітетом Харківської міської ради 24.12.1997 року №14801200000002597 (т.1 а.с.73), перебувало на обліку в ДПІ у Московському районі м.Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області з 30.12.1997 року за №792, є платником податку на додану вартість (т.1 а.с.74, 77).

Фахівцем Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Харківської області ДПС проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ "Украгрозапчастина" з питання дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ "НВО "Харківський завод свічок запалювання та електрообладнання" за березень 2009 року, із ТОВ "Техноопторг - 2010" за серпень та вересень 2010 року, із ТОВ "Доміно-2010" за лютий, квітень, травень та червень 2011 року, ТОВ "Імпульс плюс 2010" за травень, червень та липень 2011 року, ТОВ "Укртрейдспецпокриття" за жовтень 2011 року та ПП "Енергосталь" за травень 2012 року.

За результатами перевірки складений акт від 02.07.2013 року №2262/22.2-05/25188223 (т.1 а.с.10), яким встановлено порушення:

- п.п.138.1.1 п.138.1 ст.138 ПК України - занижено та підлягає сплаті до бюджету податок на прибуток:

1) по взаємовідносинам з ТОВ "Імпульс Плюс 2010" на загальну суму 6594,00 грн., в тому числі за 2 кв.2011 року на суму 4956,00 грн., за 3 кв.2011 року на суму - 1638,00 грн.;

2) по взаємовідносинам з ТОВ "Доміно 2010" на загальну суму 284,00 грн., в тому числі за 1 кв.2011 року на суму 198,00 грн., за 2 кв.2011 року на суму 86,00 грн.;

3) по взаємовідносинах з ТОВ "Укртрейдспецпокриття" на загальну суму 2265,00 грн., в тому числі за 4 кв. 2011 року на суму 2265,00 грн.

- п.198.3 ст.198 ПК України - завищено податковий кредит по податку на додану вартість:

1) по взаємовідносинам з ТОВ "Імпульс Плюс 2010" за перевіряємий період всього у сумі 5733,91 грн. у тому числі: за травень 2011 року - 2253,16 грн., за червень 2011 року - 2056,38 грн., за липень 2011 року - 1424,37 грн.;

2) по взаємовідносинам з ТОВ "Доміно 2010" завищено податковий кредит по податку на додану вартість всього у сумі 233,04 грн., в тому числі за лютий 2011 року у сумі 158,04 грн., за квітень 2011 року у сумі 75,00 грн.;

3) по взаємовідносинам з ТОВ "Укртрейдспецпокриття" всього на суму 1969,22 грн. у тому числі: за жовтень 2011 - 1969,22 грн., та зменшено стр. 24 "залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду..."

За результатами висновків, викладених в акті перевірки, Державною податковою інспекцією у Московському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області винесено податкові повідомлення-рішення:

- від 17.07.2013 року №0002242220, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток за основним платежем - 9143,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 4571,50 грн. (т.1 а.с.9);

- від 17.07.2013 року №0002252220, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість всього в розмірі 7937,00 грн. (т.1 а.с.8).

З акту перевірки від 02.07.2013 року №2262/22.2-05/25188223 (т.1 а.с.10) вбачається, що підставою для вказаних вище висновків, з посиланням на нереальність господарських операцій з ТОВ "Імпульс Плюс 2010", ТОВ "Доміно 2010", ТОВ "Укртрейдспецпокриття", стали акти перевірок контрагентів позивача, господарські операції з яким мали безпосередній вплив на вищевказані порушення, а саме:

- акт від 02.08.2011 року №3546/2305/37363648 "Про результати позапланової невиїзної документальної перевірки ТОВ "Імпульс Плюс 2010" з питань правильності та повноти обчислення ПДВ за період з 01.05.2011 р. по 31.05.2011 р." (т.1 а.с.20);

- акт про неможливість проведення зустрічної звірки від 09.12.2011 року №1114/2302/37363648 щодо ТОВ "Імпульс Плюс 2010" (т.1 а.с.21);

- акт про неможливість проведення зустрічної звірки від 27.09.2011 року №560/2302/37363648 щодо ТОВ "Імпульс Плюс 2010" (т.1 а.с.22);

- акт про неможливість проведення зустрічної звірки від 15.11.2011 року №823/23-506/37367946 щодо ТОВ "Доміно 2010" (т.1 а.с.27);

- акт про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Укртрейдспецпокриття" від 04.01.2012 року №3/23-03-05/37093567.

Проте суд не погоджується з висновками, зазначеними в акті перевірки від 02.07.2013 року №2262/22.2-05/25188223, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що між ТОВ "Украгрозапчастина" (покупець) та ТОВ "Імпульс Плюс 2010" (постачальник) укладено договір від 11.02.2011 року №0201 (т.1 а.с.78). Згідно п.1 договору - постачальник зобов'язується поставити, а покупець сплатити та прийняти товар згідно виставленого рахунку або узгодженою сторонами заявкою (специфікацією) на постачання товару, що є невід'ємною частиною договору. Пунктом 3, зокрема, передбачені умови поставки товару: поставка товару проходить згідно умов EXW франко-завод м.Мелітопіль, Україна, згідно термінів "Інкотермс-2000". У окремих випадках, за узгодженням сторін постачання може бути виконано постачальником, або транспортною компанією за рахунок покупця.

На виконання умов договору ТОВ "Украгрозапчастина" прийняло товар - компресор пневматичний, фланец, що підтверджується видатковими накладними, рахунками (т.1 а.с. 97, 99, 101, 103, 104, 106, 107, 109, 111, 113), сплативши його вартість, що підтверджується платіжними дорученнями (т.1 а.с.90-96), оборотно-сальдовою відомістю по рахунку 631 (т.1 а.с.89), а ТОВ "Імпульс Плюс 2010" виписало податкові накладні (т.1 а.с.98, 100, 102, 105, 108, 110, 112, 114), що підтверджують сплату позивачем податку на додану вартість у ціні придбаних ним за вказаним договором ТМЦ.

На підтвердження реальності поставки товару позивачем надані подорожні листи, довіреності, оборотно-сальдова відомість по рахунку 105 щодо перебування транспортних засобів на балансі підприємства позивача (т.2 а.с.11-20, 131-132, 143-150, 151-152), з яких вбачається, що товар був поставлений позивачем.

Судом встановлено, що податкові накладні, виписані ТОВ "Імпульс Плюс 2010", відповідають вимогам ст.201 Податкового кодексу України. ТОВ "Імпульс Плюс 2010" на момент вчинення господарських відносин був платником податку на додану вартість та зареєстрований як юридична особа. (т.1 а.с.80-88).

Також, між ТОВ "Украгрозапчастина" (покупець) та ТОВ "Доміно-2010" (продавець) укладено договір від 21.01.2011 року №2101/1 (т.1 а.с.115), згідно якого - постачальник зобов'язується передати у власність покупцеві запасні частини (товар) партіями, у кількості, комплектності, асортименті та по ціні, які вказуються в специфікаціях до даного договору, а покупець зобов"язується сплатити за нього грошову суму та прийняти товар на умовах цього договору.

Пунктом 2 передбачені умови та строки поставки: поставка товару здійснюється на умовах (Інкотермс 2010) EXW м.Мелітопіль, місце поставки - склад постачальника, тобто шляхом отримання покупцем товару у місці поставки.

На виконання умов договору ТОВ "Украгрозапчастина" прийняла товар - фланец, що підтверджується видатковими накладними та рахунками (т.1 а.с. 117, 119, 121), сплативши його вартість, що підтверджується платіжними дорученнями (т.1 а.с.124-126), оборотно-сальдовою відомістю по рахунку 631 (т.1 а.с.123), а ТОВ "Доміно-2010" виписало податкові накладні (т.1 а.с.118, 120, 122), що підтверджують сплату позивачем податку на додану вартість у ціні придбаних ним за вказаним договором ТМЦ.

На підтвердження реальності поставки товару позивачем надані подорожні листи, довіреності, оборотно-сальдова відомість по рахунку 105 щодо перебування транспортних засобів на балансі підприємства позивача (т.2 а.с.11-20, 135-140, 151), з яких вбачається, що товар був поставлений позивачем згідно умов договору.

Судом встановлено, що податкові накладні, виписані ТОВ "Доміно-2010", відповідають вимогам ст.201 Податкового кодексу України, ТОВ "Доміно-2010" на момент здійснення господарських відносин з позивачем було зареєстровано як юридична особа, була платником податку на додану вартість.

Крім того, судом встановлено, що позивач мав господарські взаємовідносини з ТОВ "Укртрейдспецпокриття", у якого придбавав ТМЦ, зокрема, компресор, насос водяний, тощо, що підтверджується накладними, рахунками, податковими накладними, оборотно-сальдовою відомістю по рахунку 631 (т.1 а.с. 127- 130, 132-136), на підтвердження реальності сплати ТМЦ позивачем надано платіжне доручення (т.1 а.с.131).

На підтвердження реальності поставки товару позивачем надані подорожні листи, довіреність, оборотно-сальдова відомість по рахунку 105 щодо перебування транспортних засобів на балансі підприємства позивача (т.2 а.с.133, 151, 169-175), з яких вбачається, що товар був поставлений позивачем згідно умов угоди.

Судом встановлено, що податкові накладні, виписані ТОВ "Укртрейдспецпокриття", відповідають вимогам ст.201 Податкового кодексу України, ТОВ "Укртрейдспецпокриття" на момент здійснення господарських відносин з позивачем було зареєстровано як юридична особа, була платником податку на додану вартість.

Також, на підтвердження подальшого використання придбаних ТМЦ у вищезазначених контрагентів позивачем надані договори поставки з іншими контрагентами позивача, що підтверджують реальність придбання товару (т.1 а.с.136-189).

На підтвердження наявності умов зберігання придбаних ТМЦ позивачем надано договір оренди об"єкта нерухомості від 05.11.2010 року №2 (т.2 а.с.21-26).

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем включено до складу податкового кредиту суми з придбання товару (обладнання) у ТОВ "Укртрейдспецпокриття", ТОВ "Імпульс Плюс 2010" та ТОВ "Доміно-2010".

Згідно п.198.3 ст.198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Виходячи з вимог п.п. "а" п.198.1 ст.198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання послуг.

У відповідності до п.198.2 ст.198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п.198.6 ст.198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

У відповідності до п.200.1 ст.200 ПК України, сума податку, що підлягає бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Аналіз чинного податкового законодавства вказує на те, що законодавець не ставить в залежність право позивача на формування податкового кредиту від податкового обліку (стану) інших осіб і фактичної сплати контрагентом податку до бюджету. Питання податкового кредиту поширюється тільки на окремо взятого платника податків (позивача) і не ставить цей факт у залежність від розрахунку з бюджетом третіх осіб.

Згідно п.138.2 ПК України - витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

У разі якщо платник податку здійснює виробництво товарів, виконання робіт, надання послуг з довготривалим (більше одного року) технологічним циклом виробництва за умови, що договорами, укладеними на виробництво таких товарів, виконання робіт, надання послуг, не передбачено поетапної їх здачі, до витрат звітного податкового періоду включаються витрати, пов'язані з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг у цьому періоді.

Пунктом 138.8 статті 138 ПК України встановлено, що собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг складається з витрат, прямо пов'язаних з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг, а саме: прямих матеріальних витрат; прямих витрат на оплату праці; амортизації виробничих основних засобів та нематеріальних активів, безпосередньо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; загальновиробничі витрати, які відносяться на собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку; вартості придбаних послуг, прямо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; інших прямих витрат, у тому числі витрат з придбання електричної енергії (включаючи реактивну).

Згідно п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 ПК України - не включаються до складу витрат, витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Суд, аналізуючи вищезазначені положення нормативно-правових актів, приходить до висновку, що необхідною умовою для включення понесених витрат на придбання товарів (робіт, послуг) до складу валових витрат є наявність зв'язку товарів (робіт, послуг) з господарською діяльністю підприємства. Придбання таких товарів (робіт, послуг) повинно бути складовою частиною діяльності особи, що направлена на отримання доходу.

Згідно довідки АА №590957 (т.1 а.с.75), видами діяльності ТОВ "Украгрозапчастина" за КВЕД, зокрема, є діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту, роздрібна торгівля іншими невживаними товарами в спеціалізованих магазинах, вантажний автомобільний транспорт, інші види видавничної діяльності, оптова торгівля сільськогосподарськими машинами й устаткуванням, оптова торгівля деталями та приладдям для автотранспортних засобів.

Судом встановлено, що придбання позивачем товару по вищезазначеним угодам з контрагентом ТОВ "Укртрейдспецпокриття", ТОВ "Імпульс Плюс 2010" та ТОВ "Доміно-2010" безпосередньо пов'язано з господарською діяльністю підприємства, оскільки є складовою частиною діяльності позивача, що направлена на отримання доходу.

Відповідачем не надано доказів, що угоди, укладені між позивачем та ТОВ "Укртрейдспецпокриття", ТОВ "Імпульс Плюс 2010" та ТОВ "Доміно-2010" визнані в установленому порядку недійсними.

Позивачем надані всі належні первинні документи, що підтверджують реальність та факт придбання товарів, які призначені для використання у господарській діяльності ТОВ "Украгрозапчастина".

Таким чином, позивачем було повністю дотримано всіх вимог ПК України з реалізації права на податковий кредит та формування валових витрат по операціях з ТОВ "Укртрейдспецпокриття", ТОВ "Імпульс Плюс 2010" та ТОВ "Доміно-2010", позивачем подано декларації з ПДВ, розрахунок податку на додану вартість та суми бюджетного відшкодування, що не заперечується відповідачем. Задекларовані позивачем суми підтверджені наявними у матеріалах справи первинними бухгалтерськими документами.

Згідно з вимогами ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справа про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем не доведено факт порушення позивачем п.п.138.1.1 п.138.1 ст.138 ПК України, п.198.3 ст.198 ПК України при формуванні податкового кредиту та валових витрат по взаємовідносинам з ТОВ "Укртрейдспецпокриття", ТОВ "Імпульс Плюс 2010" та ТОВ "Доміно-2010".

Посилання відповідача на висновки актів: від 02.08.2011 року №3546/2305/37363648 "Про результати позапланової невиїзної документальної перевірки ТОВ "Імпульс Плюс 2010" з питань правильності та повноти обчислення ПДВ за період з 01.05.2011 р. по 31.05.2011 р." (т.1 а.с.20); про неможливість проведення зустрічної звірки від 09.12.2011 року №1114/2302/37363648 щодо ТОВ "Імпульс Плюс 2010" (т.1 а.с.21); про неможливість проведення зустрічної звірки від 27.09.2011 року №560/2302/37363648 щодо ТОВ "Імпульс Плюс 2010" (т.1 а.с.22); про неможливість проведення зустрічної звірки від 15.11.2011 року №823/23-506/37367946 щодо ТОВ "Доміно 2010" (т.1 а.с.27); про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Укртрейдспецпокриття" від 04.01.2012 року №3/23-03-05/37093567, суд не бере до уваги, оскільки Податковий кодекс України не ставить право платника ПДВ на податковий кредит та формування валових витрат в залежність від дій або бездіяльності його контрагентів. Якщо контрагенти не виконали свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи.

Також, суд зазначає, що в силу положень Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" позивач та контрагенти позивача є окремими суб'єктами права зі статусом юридичної особи, а відтак позивач та контрагенти позивача є окремими платниками податку на додану вартість та податку на прибуток. За таких обставин, межі юридичної відповідальності кожного платника податків, яка (слід розуміти - відповідальність) відповідно до ст. 61 Конституції України має індивідуальний характер, поширюються на діяння, що визнаються законом протиправними та були вчинені саме цим платником. Притягнення суб'єкта права до відповідальності за діяння, що було вчинено іншою особою, є неможливим, за винятком встановлених ст. 228 Цивільного кодексу України та ст. ст. 207 і 208 Господарського кодексу України випадків свідомого укладення таким суб'єктом права нікчемного правочину з метою відображення певних первинних документів в податковому обліку без фактичного проведення господарських операцій.

Саме така правова позиція викладена Європейським Судом з прав людини (рішення від 22.01.2009 у справі "БУЛВЕС" АД проти Болгарії" (заява № 3991/03), а також Верховним Судом України (постанова від 09.09.2008 у справі №21-500во08, постанова від 01.06.2010 у справі № 21-573во10, постанова від 31.01.2011 у справі за позовом ЗАТ "Мукачівський лісокомбінат" до Мукачівської ОДПІ про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, постанова від 31.01.2011 у справі за позовом ТОВ "Фірма "ВІК" до ДПІ у м. Херсоні про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень).

Згідно з ч. 1 ст. 244-2 КАС України рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.

Виходячи з наведеного, фактичні обставини справи об'єктивно засвідчують здійснення господарських операцій між ТОВ "Украгрозапчастина" та ТОВ "Укртрейдспецпокриття", ТОВ "Імпульс Плюс 2010", ТОВ "Доміно-2010" та правомірність віднесення позивачем до податкового кредиту з податку на додану вартість сум витрат та сум до валових витрат, відповідно до первинних бухгалтерських документів та по податковим накладним, які виписані на виконання умов договірних відносин.

Відповідно до п.п. 1, 3 ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень, суди перевіряють, зокрема, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 17.07.2013 року №0002242220, від 17.07.2013 року №0002252220 прийняті ДПІ у Московському районі м.Харкова Головного управління Міндоходів у Харківської області -необґрунтовано, не у відповідності до чинного законодавства, через що позовні вимоги про скасування податкових повідомлень-рішень підлягають задоволенню у повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 2, 8-14, 71, 94, 160-163, 167, 186 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Украгрозапчастина" до Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити в повному обсязі.

Скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області від 17.07.2013 року №0002242220, від 17.07.2013 року №0002252220.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова виготовлена у повному обсязі 28.10.2013 року.

Суддя Мар'єнко Л.М.