Постанова № 34425357, 28.10.2013, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 жовтня 2013 року Справа № 813/6793/13-а

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого-судді Мричко Н.І.

за участю секретаря судового засідання Щура В.Р.

представника позивача Кондрашова Д.І, Рісної Ю.Б.

представника відповідача Шевчука І.З.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Дочірнього підприємства «Львівський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» до Самбірської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Львівській області про скасування податкового повідомлення-рішення № 0000851720 від 18.06.2013 року,-

встановив :

Дочірнє підприємство «Львівський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» (надалі - ДП «Львівський облавтодор») звернулося до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Самбірському районі Львівської області Державної податкової служби, в якому просить скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000851720 від 18 червня 2013 року.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що податковий орган неправомірно та безпідставно застосував до позивача штрафні санкції, передбачені ст. 127 Податкового кодексу України. Зазначив, що позивачем перераховувався податок на доходи фізичних осіб, утриманий із нарахованої заробітної плати, у день її виплати. Відповідачем не встановлено фактів невиплати заробітної плати. Вказує на те, що несвоєчасна виплата задекларованих та узгоджених податкових зобов'язань за платежем податок з доходів фізичних осіб, виникла внаслідок затримки виплати заробітної плати. Податок з доходів фізичних осіб перераховувався в той же день, коли і виплачувалась заробітна плата. За таких обставин, вважає позивач, має місце лише несвоєчасне перерахування сум податку, відповідальність за яке передбачена ст. 126 Податкового кодексу України, оскільки санкція ст.127 Податкового кодексу України застосовується за ненарахування, неутримання та/або несплату податків платником податків, у тому числі податковим агентом.

Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали повністю, з підстав наведених у позовній заяві, додатково пояснили наступне. Працівникам підприємства своєчасно нараховувалась заробітна плата та утримувався податок на доходи фізичних осіб, проте у зв'язку з затримкою проведення розрахунків з замовниками робіт кошти на банківські рахунки позивача поступали несвоєчасно, а тому й виплата заробітної плати працівникам проводилась в окремих випадках з затримкою на кілька днів. При цьому одночасно з виплатою заробітної плати до банку подавались платіжні доручення на перерахування податку на доходи фізичних осіб до бюджету, тобто податок сплачувався, проте не завжди своєчасно.

Представник відповідача проти позовних вимог заперечив, посилаючись на те, що під час проведення вказаної перевірки працівники податкового органу діяли згідно до вимог чинного податкового законодавства. Актом перевірки встановлено несвоєчасне перерахування філією позивача податку на доходи фізичних осіб, у зв'язку з чим до платника податків на підставі пункту 127.1 статті 127 ПК України застосовано штрафну (фінансову) санкцію у розмірі 50 відсотків від суми несвоєчасно перерахованого податку. Нарахування штрафу, саме у розмірі, передбаченому пунктом 127.1 статті 127 ПК України, представник відповідача обґрунтовує тим, що це є спеціальна норма, яка застосовується до податкового агента, яким виступає філія «Самбірський райавтодор» ДП «Львівський облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» при виплаті доходу у вигляді заробітної плати, а положення пункту 126.1 статті 126 ПК України передбачають загальну відповідальність платника податків.

В ході судового розгляду справи за клопотанням відповідача допущено заміну первинного відповідача, Державної податкової інспекції у Самбірському районі Львівської області Державної податкової служби, правонаступником - Самбірською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Львівській області.

Заслухавши пояснення представників позивача, заперечення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення, з наступних підстав.

Філія «Самбірський райавтодор» ДП «Львівський облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» є структурним підрозділом юридичної особи та перебуває на податковому обліку в Самбірськійй ОДПІ Головного управління Міндоходів у Львівській області. Позивач є платником податку на доходи фізичних осіб, відокремленому підрозділу надано повноваження щодо нарахування, утримання і сплати (перерахування) до бюджету податку на доходи фізичних осіб. Зазначені обставини підтверджуються положенням про філію, відомостями з акту перевірки від 06.06.2013 р. № 307/22-00/26231398 та не заперечувались сторонами.

У період з 15.04.2013 року по 18.05.2013 року ДПІ у Самбірському районі Львівської області проведено документальну планову виїзну перевірку філії «Самбірський райавтодор», з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2012 р. по 31.12.2012 р., валютного та іншого законодавства у період з 01.01.2012 р. по 31.12.2012 р. За наслідками даної перевірки відповідачем складено Акт від 06.06.2013 р. № 307/22-00/26231398 (надалі - Акт перевірки).

Відповідно до вказаного Акта перевірки відповідачем встановлено порушення п п.п. 168.1.2., п.п. 168.1.5. п. 168.1 ст. 168 та абз. «а» п. 176.2. ст. 176 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р.

Висновки про порушення податкового законодавства здійснені відповідачем на тій підставі, що позивачем прострочено сплату узгоджених податкових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб за травень - жовтень 2012 року, що, на думку податкового органу, є порушенням норми ст. 127 Податкового кодексу України.

За наслідками Акта перевірки відповідачем було прийняте податкове повідомлення-рішення № 0000851720 від 18 червня 2013 року, згідно якого філії «Самбірський райавтодор» збільшено суму податкового зобов'язання за платежем: податок на доходи фізичних осіб, у сумі 45388,34 грн. штрафних (фінансових) санкцій. Застосування вказаної штрафної санкції здійснене відповідачем згідно ст. 127 Податкового кодексу України.

При вирішенні даного спору, суд виходив з наступного.

Відповідно до визначення термінів, наведених у ПК України, податковий агент щодо податку на доходи фізичних осіб - це юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ), самозайнята особа, представництво нерезидента - юридичної особи, інвестор (оператор) за угодою про розподіл продукції, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або негрошовій формі) зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом IV цього Кодексу, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність контролюючим органам та нести відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому статтею 18 та розділом IV цього Кодексу (підпункт 14.1.180 пункту 14.1 статті 14 ПК України).

Філія «Самбірський райавтодор» ДП «Львівський облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» виступає податковим агентом щодо податку на доходи фізичних осіб і в розумінні статті 162 ПК України є одночасно платником податку на доходи фізичних осіб.

Так, пункт 162.1 статті 162 ПК України визначає, що платниками податку є: фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи (підпункт 162.1.1); фізична особа - нерезидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні (підпункт 162.1.2); податковий агент (підпункт 162.1.3).

Порядок нарахування, утримання та сплати (перерахування) податку на доходи фізичних осіб до бюджету регламентує стаття 168 ПК України, пункт 168.1, якої передбачає порядок оподаткування доходів, нарахованих (виплачених, наданих) платнику податку податковим агентом.

Відповідно до підпунктів 168.1.1, 168.1.2 пункту 168.1 статті 168 ПК України податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу. Податок сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки приймають платіжні документи на виплату доходу лише за умови одночасного подання розрахункового документа на перерахування цього податку до бюджету.

Якщо оподатковуваний дохід нараховується податковим агентом, але не виплачується (не надається) платнику податку, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає перерахуванню до бюджету податковим агентом у строки, встановлені цим Кодексом для місячного податкового періоду (підпункт 168.1.5 пункту 168.1 статті 168 ПК України).

Для цілей цього розділу та пункту 54.2 статті 54 цього Кодексу під терміном «граничний термін сплати до бюджету податку» розуміються строки сплати податку, визначені цим пунктом (підпункт 168.1.6 пункту 168.1 статті 168 ПК України).

Таким чином, філія «Самбірський райавтодор» ДП «Львівський облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» як податковий агент щодо податку на доходи фізичних осіб повинна сплачувати (перераховувати) податок до бюджету під час виплати заробітної плати працівникам, а у випадку нарахування заробітної плати, але її невиплати, повинна проводити перерахування податку до бюджету у строки встановлені ПК України для місячного податкового періоду, тобто не пізніше 30 календарних днів, наступних за місяцем нарахування доходу (строк сплати податкових зобов'язань, за якими податковий період складає один місяць обчислюється, виходячи з положень підпункту 49.18.1 пункту 49.18 статті 49 та пункту 57.1 статті 57 ПК України).

Як вбачається з акта перевірки від 06.06.2013 р. № 307/22-00/26231398, філією «Самбірський райавтодор» ДП «Львівський облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» щомісяця нараховувався податок на доходи фізичних осіб без помилок, проте, не завжди своєчасно перераховувався до бюджету.

Таким чином, податковим агентом у період з травня 2012 року по жовтень 2012 року своєчасно нараховано та утримано (при виплаті доходу працівникам) податок на доходи фізичних осіб, проте, несвоєчасно перераховано (невчасно сплачено) його до бюджету.

Такі висновки суду узгоджуються з нормами Податкового кодексу України. Так, відповідно до пункту 31.1 статті 31 ПК України строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно. Момент виникнення податкового обов'язку платника податків, у тому числі податкового агента, визначається календарною датою.

Грошове зобов'язання щодо суми податкових зобов'язань з податку, що підлягає утриманню та сплаті (перерахуванню) до бюджету в разі нарахування/виплати доходу на користь платника податку - фізичної особи, вважається узгодженим податковим агентом або платником податку, який отримує доходи не від податкового агента, в момент виникнення податкового зобов'язання, який визначається за календарною датою, встановленою розділом IV цього Кодексу для граничного строку сплати податку до відповідного бюджету (пункт 54.2 статті 54 ПК України).

Податковий агент зобов'язаний сплатити суму податкового зобов'язання (суму нарахованого (утриманого) податку), самостійно визначеного ним з доходу, що виплачується на користь платника податку - фізичної особи та за рахунок такої виплати, у строки, передбачені цим Кодексом (пункт 57.1 статті 57 ПК України), тобто у строки вказані у статті 168 ПК України, яка наведена вище.

Таким чином, положення ПК України чітко визначають момент узгодження грошового зобов'язання по податку на доходи фізичних осіб та строки перерахування податку до бюджету. У разі несплати сум узгоджених грошових зобов'язань у строки, встановленні податковим законодавством, вони набувають статусу податкового боргу і платник податків несе відповідальність у вигляді штрафу за порушення строків перерахування податку.

Відповідальність платників податків за податкові правопорушення регламентується главою 11 ПК України, яка серед іншого, передбачає відповідальність за порушення правил сплати (перерахування) податків (стаття 126 ПК України) та за порушення правил нарахування, утримання та сплати (перерахування) податків у джерела виплати (стаття 127 ПК України).

Відповідно до статті 126 ПК України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Вказане правопорушення полягає у виконанні платником податків обов'язку щодо сплати узгодженої суми грошового зобов'язання після закінчення встановлених ПК України строків їх сплати, тобто таке порушення може мати місце, якщо контролюючий орган встановить, що платник податків сплатив узгоджене грошове зобов'язання, але несвоєчасно.

Згідно зі статтею 127 ПК України ненарахування, неутримання та/або несплата (неперерахування) податків платником податків, у тому числі податковим агентом, до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.

Відповідальність за правопорушення, передбачене статтею 127 ПК України, може наставати у разі, коли платник податків, у тому числі податковий агент, допускає бездіяльність щодо нарахування, утримання та/або сплати (перерахування) податків до або під час виплати доходу на користь іншого платника, тобто взагалі відсутній факт виконання вказаних обов'язків платником податків (податковим агентом). В такому випадку контролюючий орган за результатами перевірки визначає суму грошового зобов'язання платнику податків та застосовує штраф у розмірі 25 або 50 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.

У спірному випадку філією «Самбірський райавтодор» ДП «Львівський облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» допущено порушення податкового законодавства в частині несплати суми узгодженого грошового зобов'язання по податку на доходи фізичних осіб у строки, встановлені ПК України для місячного податкового періоду, що відповідає складу правопорушення, передбаченому статтею 126 ПК України. Натомість Самбірською ОДПІ Львівської області ДПС при прийнятті оскаржуваного рішення визначено розмір штрафу на підставі статті 127 ПК України, тобто за ненарахування, неутримання та/або несплату податку на доходи фізичних осіб взагалі.

Таким чином, враховуючи встановлені судом обставини справи та аналізуючи положення податкового законодавства, суд приходить до висновку про протиправність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення у зв'язку з помилковим застосуванням Самбірською ОДПІ Львівської області ДПС статті 127 ПК України при притягненні до відповідальності платника податків.

Надаючи правову оцінку підставам відповідальності і розміру штрафної (фінансової) санкції, застосованої контролюючим органом, суд не вправі підміняти собою компетентний орган та приймати рішення щодо зміни підстав застосування штрафної (фінансової) санкції та визначення її розміру, а тому, податкове повідомлення-рішення від 18 червня 2013 року № 0000851720 підлягає скасуванню у повному обсязі.

Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України та ч. 3 ст. 2 КАС України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з вимогами ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до положень ст. 86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному і а об'єктивному дослідженні.

Виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, враховуючи вищевикладене, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Щодо судових витрат, то у відповідності до вимог ст.94 КАС України, такі належить присудити на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 4, 7-11, 14, 69-71, 72, 86, 87, 94, 159, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-

ПОСТАНОВИВ:

адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення винесене Державною податковою інспекцією у Самбірському районі Львівської області Державної податкової служби № 0000851720 від 18.06.2013 року.

Стягнути з Державного бюджету на користь Дочірнього підприємства «Львівський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» сплачений судовий збір в розмірі 453 (чотириста п'ятдесят три) грн. 89 коп.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі у відповідності до ч. 3 ст. 160 цього Кодексу, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови виготовлений 29.10.2013 року.

Суддя Мричко Н.І.