Постанова № 34425243, 22.10.2013, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 жовтня 2013 року 810/5206/13-а

Суддя Київського окружного адміністративного суду Басай О.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Київського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення штрафних (фінансових) санкцій,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Київське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені за несвоєчасну сплату адміністративно-господарських санкцій у розмірі 7360, 21 грн.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 26 вересня 2013 року судом відкрито провадження в даній адміністративній справі та призначено справу до судового розгляду.

Про дату, час та місце судового засідання сторони були повідомлені належним чином, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, а саме, рекомендованими повідомленнями (а.с. 17-18).

В судове засідання призначене на 15 жовтня 2013 року сторони не з'явились.

Про дату, час та місце наступного судового засідання сторони були повідомлені належним чином, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, а саме, телефонограмами (а.с. 21-22).

В судове засідання призначене на 22 жовтня 2013 року сторони не з'явились повторно.

22 жовтня 2013 року представником позивача через канцелярію суду було подано клопотання, в якому він просить суд здійснити розгляд справи без участі представника позивача.

Враховуючи вищезазначене та відповідно до статтей 122, 128 Кодексу адміністративного судочинства України, Київським окружним адміністративним судом 22 жовтня 2013 року було постановлено ухвалу про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Від відповідача заперечення на адміністративний позов та будь-яких пояснень, заяв чи клопотань до суду не надходило.

Розглянувши позовну заяву, дослідивши письмові докази, судом встановлено наступне.

04 березня 2013 року відповідач, фізична особа-підприємець ОСОБА_1, подав до Київського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів за 2012 рік, в якому була вказана сума адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі 7150,00 грн.

Таким чином, за 1 робоче місце, призначене для працевлаштування інвалідів та не зайнятих інвалідами, відповідач до 16.04.2012 року повинен був самостійно сплатити адміністративно господарські санкції в сумі 7150,00 грн.

У зв'язку із порушенням термінів сплати адміністративно-господарських санкцій відповідачу була нарахована пеня в сумі 210,21 грн., що підтверджується розрахунком суми позову, пред'явленого щодо стягнення заборгованості по сплаті адміністративно-господарських санкцій за незайняті робочі місця для працевлаштування інвалідів (а.с. 7).

Відповідно до частини третьої статті 18 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" від 21.03.1991 №875-XII (далі - Закону України від 21.03.1991 №875-XII), підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно з частиною першою статті 19 Закону України від 21.03.1991 №875-XII, для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

Частина друга статті 19 Закону України від 21.03.1991 №875-XII встановлює, що підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування інвалідів. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення.

Приписами частини першої статті 20 Закону України від 21.03.1991 №875-XII закріплено, що підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, у фізичної особи, яка використовує найману працю. Положення цієї частини не поширюється на підприємства, установи і організації, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів.

Частина друга статті 20 Закону України від 21.03.1991 №875-XII встановлює, що порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.

Відповідно до частини четвертої статті 20 Закону України від 21.03.1991 №875-XII, адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій інвалідів, фізичними особами, зазначеними в частині першій цієї статті, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою статті 19 цього Закону.

Таким чином, заборгованість відповідача по адміністративно-господарським санкціям в сумі 7150,00 грн. та пені в сумі 210,21 грн. підтверджується звітом про зайнятість і працевлаштування інвалідів за 2012 рік та розрахунком суми позову, пред'явленого щодо стягнення заборгованості по сплаті адміністративно-господарських санкцій за незайняті робочі місця для працевлаштування інвалідів, у зв'язку із порушенням термінів сплати адміністративно-господарських санкцій

Відповідно до вимог ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими а позов таким, що підлягає задоволенню.

Оскільки, спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 128, 159-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в:

Адміністративний позов задовольнити.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1, код за ЄДРПОУ НОМЕР_1, на користь Київського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів, вул. Глибочицька, буд. 72, м.Київ, 04655, код за ЄДРПОУ 19023989, адміністративно-господарські санкції в розмірі 7150 (сім тисяч сто п'ятдесят) гривень 00 копійок та пеню за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій в сумі 210 (двісті десять) гривень 21 копійки.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Басай О.В.