Постанова № 34425072, 24.10.2013, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ПОСТАНОВА

Іменем України

24 жовтня 2013 р. (12:10) Справа №801/9725/13-а

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі:

судді Сидоренка Д.В., при секретарі Леоновій В.В.,

за участю позивача - ОСОБА_1, паспорт серії НОМЕР_1, виданий 25.02.1997 року,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до Національного центру управління та випробувань космічних засобів

про визнання відмови протиправною та спонукання до виконання певних дій,

Обставини справи: До Окружного адміністративного суду АР Крим надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Національного центру управління та випробувань космічних засобів про визнання протиправною відмови щодо невиплати одноразового одноразової грошової винагороди та зобов'язання нарахувати та виплатити одноразову грошову винагороду за 20 років безперервної служби в Збройних Силах України.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач має стаж безперервної військової служби у Збройних Силах України 20 років та набув право на отримання додаткового виду грошового забезпечення - винагороди за 20 років безперервної військової служби. Відповідно до довідки - розрахунку відповідача розмір винагороди за безперервну військову службу за 20 років складає 3096,00 грн., проте фактично винагорода позивачу виплачена не була.

Присутній у судовому засіданні 24.10.2013 року позивач наполягав на задоволенні позовних вимог з підстав, викладених у адміністративному позові.

Відповідач явку свого представника в судове засідання не забезпечив, надав клопотання про розгляд справи за відсутності його представника. Крім того, 24.10.2013 року відповідачем були надані письмові заперечення на позовну заяву, в яких він з позовними вимогами не погодився та просив відмовити у їх задоволенні. Правова позиція відповідача мотивована тим, що виплата винагороди за безперервну військову службу працівникам Державного космічного агентства України не передбачена.

Розглянувши матеріали справи, надані докази, заслухавши пояснення позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

Згідно з ч.1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до п.2 ч.2 ст.17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби.

Пунктом 15 ч.1 ст. 3 КАС України дано визначення публічної служби, до якої відноситься діяльність на державних політичних посадах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, дипломатична служба, інша державна служба, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.

Підполковник Ситніков Олександр Володимирович проходить службу в Національному центрі управління та випробувань космічних засобів Державного космічного агента України на посаді інженера групи, що підтверджується витягом з особової справи (а.с.7) та довідкою від 08.08.2013 року № 1397/5 (а.с.9).

Позивачем 04.10.2013 року було подано рапорт про виплату йому одноразової грошової винагороди за 20 років безперервної служби у Збройних Силах України (а.с.6).

Відповідно до довідки В.о. заступника начальника Національного центру управління та випробувань космічних засобів від 04.10.2013 року (а.с.6), виплата одноразової грошової допомоги за безперервну військову службу військовослужбовцям, відрядженим до Національного центру управління та випробувань космічних засобів, не передбачена.

Згідно з довідкою-розрахунком від 09.08.2013 року №1423/41 (а.с.8) розмір винагороди позивача за тривалість безперервної військової служи за 20 років складає 3096,00 грн., з них сума єдиного соціального внеску становить 80,50 грн.

Статтею 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти на підстава, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органу власних повноважень суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного суб'єкта., встановлюючи чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, визначені в Законі України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», яким також встановлюються єдина система їх соціального та правового захисту, гарантуються військовослужбовцям та членам їх сімей сприятливі умови в економічній, соціальній, політичній сферах для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни.

Соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом (ст. 1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»).

У ст. 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» визначено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. До складу грошового забезпечення входять посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону. За військовослужбовцями, відрядженими до державних органів, установ і організацій, зберігаються всі види забезпечення, передбачені статтями 9 і 9-1 цього Закону, гарантії та пільги, що надаються за рахунок коштів, призначених у Державному бюджеті України на утримання Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів, Державної спеціальної служби транспорту.

Відповідно до п.1 постанови Кабінету Міністрів України № 1294 від 07.11.2007 року «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу» (далі - постанова №1294) грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Виплата грошового забезпечення військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу здійснюється в порядку, що затверджується Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ, Міністерством інфраструктури, Міністерством надзвичайних ситуацій, Державною інспекцією техногенної безпеки, Службою безпеки, Адміністрацією Державної прикордонної служби, Управлінням державної охорони, Службою зовнішньої розвідки, Державною пенітенціарною службою, Адміністрацією Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації (п. 2 Постанови № 1294).

Наказом Міністра оборони України №260 від 11.06.2008 року, який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 14.07.2008 року за №638/15329, затверджена Інструкція про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам (далі - Інструкція №260), якою визначений порядок та умови виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України, ліцеїстам та вихованцям військових оркестрів, а також порядок виплати військовослужбовцям Збройних Сил України одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби.

Згідно з п.1.2 Інструкції № 260 грошове забезпечення військовослужбовців визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання. До складу грошового забезпечення входять посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Розміри посадових окладів, окладів за військовими званнями, додаткових видів грошового забезпечення військовослужбовців установлюються відповідно до чинного законодавства.

У п. 32.1 Інструкції № 260 вказано, що особам офіцерського складу, особам рядового, сержантського та старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом, у разі безперервності військової служби строком 20 років одноразово, виплачується винагорода у розмірі 1,5 посадового окладу та окладу за військовим званням. Винагорода за тривалість безперервної військової служби виплачується за місцем штатної служби за наказом командира військової частини, а командирам військових частин (начальникам) - за наказами вищих командирів (начальників).

Вивчивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позивач згідно з положеннями постанови №1294, Інструкції № 260 має право на отримання винагороди за 20-річну тривалість безперервної військової служби.

Як було встановлено судом вище, позивач звернувся до відповідача з рапортом про виплату винагороди за тривалість безперервної військової служби. Однак, відповідач відмовив у її виплаті.

Постановою Кабінету Міністрів України від 07.02.2001 року №104 затверджені Порядок і норми грошового та матеріального забезпечення військовослужбовців Збройних Сил, інших військових формувань, осіб начальницького складу органів внутрішніх справ, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної кримінально-виконавчої служби, відряджених до державних органів, установ та організацій, в п. 1 якої встановлено, що військовослужбовцям, особам начальницького складу органів внутрішніх справ, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації та Державної кримінально-виконавчої служби, відрядженим до державних органів, установ та організацій, виплачується грошове та здійснюється матеріальне забезпечення, передбачене законодавством для військовослужбовців Збройних Сил, інших військових формувань, особового складу органів внутрішніх справ, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації та Державної кримінально-виконавчої служби.

Водночас, відповідно до п.78 Положення про проходження військової служби особами офіцерського складу, прапорщиками (мічманами) Збройних сил України, затвердженого Указом Президента України №1053/2001 від 07.11.2001 року, за відрядженими військовослужбовцями та членами їх сімей зберігаються всі гарантії та пільги, передбачені законодавством.

За таких обставин, необґрунтованою є відмова відповідача у виплаті позивачу одноразової винагороди за 20-річну тривалість безперервної військової служби у зв'язку з тим, що вказані виплати не передбачені для працівників Національного космічного агентства України.

В силу викладеного, приймаючи до уваги те, що матеріалами справи підтверджено право позивача на отримання одноразової винагороди за 20 років безперервної військової служби у Збройних Силах України, суд дійшов висновку про протиправність відмови Національного центру управління та випробувань космічних засобів у виплаті ОСОБА_1 одноразового додаткового виду грошового забезпечення.

Таким чином, вимоги позивача в зазначеній частині є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Що стосується вимог позивача про зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити одноразову грошову винагороду за 20 років безперервної служби в Збройних Силах України, то суд зазначає наступне.

Як було встановлено судом, розмір винагороди позивача за 20 років безперервної військової служби у Збройних Силах України вже визначений Національним центром управління та випробувань космічних засобів у довідці-розрахунку № 1423/41 від 09.08.2013 року та складає 3096,00 грн.

Під час розгляду справи підтверджено право позивача на отримання даної винагороди.

Пунктом 4 ч. 2 ст. 162 КАС України передбачено, що у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про стягнення з відповідача коштів.

Частиною 2 ст.11 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено право суду вийти за межі позовних вимог, тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

З огляду на зазначене вище, належним способом захисту прав позивача є стягнення на його користь з Національного центру управління та випробувань космічних засобів суми грошової винагороди у розмірі 3096,00 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Відповідно до ч. 1 ст. 98 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у постанові суду або ухвалою.

Приймаючи до уваги те, що рішення по справі ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд вважає за необхідне стягнути з Державного бюджету України на користь позивача 114,71 грн. судового збору.

В судовому засіданні, яке відбулось 24.10.2013 року, оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Відповідно до вимог ст. 163 КАС України постанову оформлено та підписано 25.10.2013 року.

Керуючись статтями 11, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправною відмову Національного центру управління та випробувань космічних засобів у виплаті ОСОБА_1 одноразового додаткового виду грошового забезпечення - винагороди за 20 років безперервної військової служби у Збройних Силах України.

Стягнути з Національного центру управління та випробувань космічних засобів на користь ОСОБА_1 суму одноразової грошової винагороди за 20 років безперервної військової служби у Збройних Силах України в розмірі 3096,00 грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 114,71 грн.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Сидоренко Д.В.