Постанова № 34424840, 22.10.2013, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" жовтня 2013 р. Справа № 5015/4481/12

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії суддів:

головуючий суддя Гриців В.М., суддів Давид Л.Л., Юрченко Я.О.

при секретарі судового засідання Швець О.В.

за участі представника позивача Котовщикова Р.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Михайлишина Ігоря Олеговича на рішення господарського суду Львівської області від 25 квітня 2013 року у справі №5015/4481/12 за позовом Михайлишина Ігоря Олеговича до товариства з обмеженою відповідальністю «Львівська гарнізонна база» про визнання недійсним рішення загальних зборів засновників товариства з обмеженою відповідальністю «Львівська гарнізонна база» від 09 квітня 2011 року

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2012 року Михайлишин Ігор Олегович звернувся до господарського суду Львівської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Львівська гарнізонна база» (товариство) про визнання недійсним рішення загальних зборів засновників ТзОВ «Львівська гарнізонна база» від 09 квітня 2011 року.

Господарський суд Львівської області (суддя Кидисюк Р.А.) рішенням від 25 квітня 2013 року у задоволенні позовних вимог відмовив.

Михайлишин Ігор Олегович подав апеляційну скаргу на рішення господарського суду Львівської області від 25 квітня 2013 року у справі №5015/4481/12, просить скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити. Вважає, що рішення суду винесене з порушеннями норм матеріального та процесуального права, судом неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи. Зазначає, що враховуючи загальні засади судочинства, будь-яка особа, прав та інтересів якої стосується рішення загальних зборів товариства не може бути позбавлена свого законного права на оскарження рішення за умови, що воно порушуватиме її законні права та інтереси. Скаржник вважає, що рішення загальних зборів учасників, яке є предметом спору та яким вирішено провести розрахунок з Петренко Л.З. не провівши розрахунку з Михайлишином І.О., який вийшов із товариства раніше (05.07.2005 року), безпосередньо порушують його права та законні інтереси. Також скаржник зазначає, що виконання рішення загальних зборів на користь Петренко Л.З., яка вийшла із товариства у березні 2010 року, у вигляді виділення вартості частини майна товариства без урахування його пасивів є передчасним та суперечить приписам закону.

Відповідач надав суду відзив на апеляційну скаргу, просить оскаржуване рішення суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення з підстав зазначених у ньому. Вважає, що позивач невірно обрав спосіб захисту свого права, оскільки визнання недійсним рішення загальних зборів товариства від 09 квітня 2011 року не призводить до автоматичного розрахунку товариства з позивачем.

Про розгляд справи сторони повідомлені належним чином.

Згідно з ст. 99 ГПК України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Відповідно до вимог ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обгрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Львівський апеляційний господарський суд розглянув апеляційну скаргу Михайлишина І.О., матеріали справи, заслухав пояснення представника позивача і вважає, що рішення господарського суду Львівської області від 25 квітня 2013 року у справі №5015/4481/12 слід залишити без змін виходячи з наступного.

Згідно з матеріалами справи товариство з обмеженою відповідальністю «Львівська гарнізонна база» (ідентифікаційний код 32326800) було створене та зареєстроване у 2002 році. В подальшому склад учасників товариства змінювався, вносились відповідні зміни в установчі документи товариства.

Позивач Михайлишин І.О. був учасником товариства у період з 2003 по 2005 роки. Частка Михайлишина І.О. у статутному фонді (капіталі) товариства становила 25%.

У 2005 році Михайлишин І.О. вирішив вийти з числа засновників товариства. Рішенням загальних зборів товариства з обмеженою відповідальністю «Львівська гарнізонна база» від 05 липня 2005 року задоволено заяву Михайлишина І.О. про вихід з числа засновників товариства та виплату належної йому вартості частки майна товариства відповідно до його частки у статутному фонді (капіталі) товариства; затверджено нову редакцію статуту товариства.

31 березня 2010 року загальні збори учасників товариства з обмеженою відповідальністю «Львівська гарнізонна база» прийняли рішення, оформлене протоколом № 2, яким збори прийняли заяву Петренко Л.З. про її вихід з числа учасників товариства та вирішили провести розрахунки з Петренко Л.З. відповідно до вимог ст. 54 закону України «Про господарські товариства». Також збори учасників вирішили залишити у розпорядженні товариства належні Петренко Л.З. 99% частки у статутному капіталі товариства.

09 квітня 2011 року загальні збори учасників товариства з обмеженою відповідальністю «Львівська гарнізонна база» прийняли рішення, оформлене протоколом № 5. У зв'язку із виходом Петренко Л.З. з числа учасників товариства вирішено провести розрахунок частково - виділити частину частки Петренко Л.З. в статутному капіталі та майні товариства в натуральній формі шляхом передачі їй у власність автомобіля. Остаточний розрахунок з Петренко Л.З. провести після визначення розміру частки Петренко Л.З. в статутному капіталі та майні товариства, що підлягає виплаті.

За приписами ст. 148 ЦК України, учасник, який виходить із товариства з обмеженою відповідальністю, має право одержати вартість частини майна, пропорційну його частці у статутному капіталі товариства. Порядок і спосіб визначення вартості частини майна, що пропорційна частці учасника у статутному капіталі, а також порядок і строки її виплати встановлюються статутом і законом.

Відповідно до вимог ст. 54 закону України «Про господарські товариства» при виході учасника з товариства з обмеженою відповідальністю йому виплачується вартість частини майна товариства, пропорційна його частці у статутному капіталі. Виплата провадиться після затвердження звіту за рік, в якому він вийшов з товариства, і в строк до 12 місяців з дня виходу. На вимогу учасника та за згодою товариства вклад може бути повернуто повністю або частково в натуральній формі. Учаснику, який вибув, виплачується належна йому частка прибутку, одержаного товариством в даному році до моменту його виходу. Майно, передане учасником товариству тільки в користування, повертається в натуральній формі без винагороди.

Відповідно до п.п. 17-19 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2008 року №13 «Про практику розгляду судами корпоративних спорів» підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів акціонерів (учасників) господарського товариства можуть бути: - порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів товариства; - позбавлення акціонера (учасника) товариства можливості взяти участь у загальних зборах; - порушення прав чи законних інтересів акціонера (учасника) товариства рішенням загальних зборів.

Безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів у зв'язку з прямою вказівкою закону є: - прийняття загальними зборами рішення з відсутності кворуму для проведення загальних зборів чи прийняття рішення (ст.ст. 41, 42, 59, 60 Закону України «Про господарські товариства»); - прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного загальних зборів товариства (ч. 4 ст. 43 Закону України «Про господарські товариства»); - прийняття загальними зборами рішення про зміну статутного капіталу товариства, якщо не дотримано процедури надання акціонерам (учасникам) відповідної інформації (ст.ст. 40, 45 Закону України «Про господарські товариства»).

Право на звернення до суду з позовом про визнання недійсним рішень органів управління товариства мають лише ті його акціонери (учасники), які були акціонерами (учасниками) на дату прийняття рішення, що оскаржується.

Предметом спору є вимога позивача визнати недійсним рішення загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю «Львівська гарнізонна база» від 09 квітня 2011 року.

Позивач не зазначає і у матеріалах справи відсутні докази того, що рішення загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю «Львівська гарнізонна база» від 09 квітня 2011 року, оформлене протоколом №5 прийнято з порушенням вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів товариства чи позбавлення учасника товариства можливості взяти участь у загальних зборах, бути повідомленим про порядок денний зборів, отримати необхідну інформацію тощо.

На думку позивача, саме рішення загальних зборів учасників товариства від 09 квітня 2011 року, оформлене протоколом №5, порушує права та законні інтереси Михайлишина І.О., оскільки товариством прийняте рішення провести розрахунок з Петренко Л.З. без проведення розрахунку з Михайлишином І.О., який вийшов зі складу учасників товариства раніше. За твердженням позивача відбулось необґрунтоване часткове накладання грошових вимог до товариства Петренко Л.З. та Михайлишина І.О. на одні і ті ж активи товариства (нерухоме майно, яке знаходиться під арештом, накладеним Шевченківським районним судом міста Львова в межах провадження справи №2/1328/11/12).

Такі твердження позивача не відповідають фактичним обставинам справи й не доведені належними і допустимими доказами.

Перш за все, 09 квітня 2011 року загальні збори учасників товариства з обмеженою відповідальністю «Львівська гарнізонна база» прийняли рішення провести розрахунок частково - виділити частину частки Петренко Л.З. в статутному капіталі та майні товариства в натуральній формі шляхом передачі їй у власність автомобіля. Збори вирішили остаточний розрахунок з Петренко Л.З. провести після визначення розміру частки Петренко Л.З. в статутному капіталі та майні товариства, що підлягає виплаті.

Отже, збори учасників товариства 09 квітня 2011 року не приймали рішення щодо визначення розміру частки Петренко Л.З. у статутному капіталі та майні товариства, що підлягає виплаті Петренко Л.З.

З цього приводу між сторонами був спір. Рішенням господарського суду Львівської області від 04 серпня 2011 року, зміненим постановою Львівського апеляційного господарського суду від 11 липня 2012 року по справі №5015/2276/11 задоволено позов Петренко Л.З. до товариства з обмеженою відповідальністю «Львівська гарнізонна база» та присуджено до стягнення з відповідача на користь позивача вартість частини майна товариства відповідно до належної Петренко Л.З. частки (99%) у статутному капіталі товариства в розмірі 13 359747,84 грн.

Постанова Львівського апеляційного господарського суду від 11 липня 2012 року набрала законної сили. Вищий господарський суд України постановою від 03 жовтня 2012 року по справі №5015/2276/11 залишив без змін постанову Львівського апеляційного господарського суду від 11 липня 2012 року. У постанові Вищий господарський суд вказав, що апеляційний суд дійшов правильного висновку про те, що вартість належної до виплати Петренко Л.З. частини майна товариства з обмеженою відповідальністю «Львівська гарнізонна база» станом на 31 березня 2010 року становить 13 359 747,84 грн., оскільки така сума відповідає частці Петренко Л.З. у статному капіталі товариства в розмірі 99% з урахуванням вартості переданого транспортного засобу в розмірі 50000,16 грн. При цьому апеляційний суд вірно врахував положення п.п. 12.5-12.7 статуту товариства про те, що вартість частини майна товариства, яка підлягає виплаті, повинна відповідати вартості чистих активів товариства, що визначається у встановленому законодавством порядку, пропорційно частці у статутному капіталі товариства на підставі складеного на дату виходу балансу та скоригована до ринкової вартості.

Михайлишин І.О. приймав участь у справі №5015/2276/11 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача.

Щодо розміру частки в статутному капіталі та майні товариства, що підлягає виплаті Михайлишину І.О. теж є судовий спір, розгляд якого не завершено.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Львівська гарнізонна база» після виходу Михайлишина І.О. з числа його учасників повідомило його про прийняття рішення про виплату належної йому частки вартості майна товариства у зв'язку із його виходом. Позивач не погодився із визначеною товариством часткою і 01 листопада 2006 року Михайлишин І.О. звернувся до Шевченківського районного суду м. Львова з позовом до товариства та Петренко Л.З. про зобов'язання визначення розміру та виплати частини вартості майна та частини прибутку при його виході із товариства у грошовій формі.

06 червня 2012 року Шевченківський районний суд м. Львова виніс рішення по справі №2/1328/11/12 за позовом Михайлишина І.О. Згідно з цим рішенням, позов Михайлишина І.О. задоволено. Судом ухвалено стягнути з товариства на користь Михайлишина І.О. 5830615,80 грн. (п'ять мільйонів вісімсот тридцять тисяч шістсот п'ятнадцять гривень вісімдесят копійок) вартості частини майна товариства, належної йому до виплати при виході зі складу учасників товариства 05 липня 2005 року відповідно до частки в статутному фонді (капіталі) в 25%.

В силу положень ст. 35 ГПК України означене рішення не приймається до уваги, оскільки таке не набрало законної сили, оскаржене і переглядається в апеляційному порядку Львівським апеляційним господарським судом.

Слід зазначити й те, що автомобіль, який 09 квітня 2011 року збори учасників товариства вирішили передати у власність Петренко Л.З., як виділену частину частки Петренко Л.З. в статутному капіталі та майні товариства, не був арештований.

Шевченківський районний суд м. Львова 06 листопада 2006 року по справі №2/1328/11/12 виніс ухвалу про забезпечення позову, якою арештував грошові кошти і нерухоме майно товариства з обмеженою відповідальністю «Львівська гарнізонна база».

Відповідно до вимог ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

За приписами ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Як зазначено у статті 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно із ст. 4-3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Постановляючи оскаржуване рішення господарський суд Львівської області дослідив усі обставини справи, дав їм належну оцінку та правильно застосував норми матеріального і процесуального права щодо вирішення спору.

Позивач належними і допустимими доказами не спростував висновків суду та не довів що оскаржене рішення загальних зборів учасників товариства від 09 квітня 2011 року порушує законні права та інтереси Михайлишина І.О.

Отже, рішення господарського суду Львівської області від 25 квітня 2013 року по справі №5015/4481/12 є обґрунтованим та таким, що відповідає вимогам закону. Доводи ж апеляційної скарги цього висновку не спростовують, а тому підстав для скасування оскарженого рішення немає.

Керуючись ст.ст. 82-1, 99, 101, 103, 105, ГПК України Львівський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду Львівської області від 25 квітня 2013 року по справі №5015/4481/12 залишити без змін, а апеляційну скаргу Михайлишина Ігоря Олеговича без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову може бути оскаржено в касаційному порядку.

Головуючий суддя Гриців В.М.

суддя Давид Л.Л.

суддя Юрченко Я.О.