Постанова № 34424645, 23.10.2013, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" жовтня 2013 р. Справа№ 910/8826/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Кропивної Л.В.

суддів: Мартюк А.І.

Пашкіної С.А.

при секретарі Цурановій І.А.

за участю представників:

від прокуратури: Греськів І.І. - посв. №002668 від 05.09.2012р.;

від позивача-1: не з'явився;

від позивача-2: Пількевич В.В. - представник за дов. №14-60 від 22.03.2013р.;

від відповідача: Гайдук Є.О. - представник за дов. №58 від 03.09.2013р.;

Васильєв Д.В. - представник за дов. №2 від 17.01.2013р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго"

на рішення господарського суду міста Києва

від 22.07.2013р. (дата підписання - 26.07.2013р.)

у справі №910/8826/13 (суддя - Марченко О.В.)

за позовом Першого заступника прокурора Шевченківського району міста Києва в інтересах держави в особі:

1. Міністерства енергетики та вугільної промисловості України;

2. Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"

до Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго"

про стягнення 25 663 263,09 грн.

ВСТАНОВИВ:

Перший заступник прокурора Шевченківського району м. Києва (далі - Прокурор) в інтересах Міністерства енергетики та вугільної промисловості України (далі - Міністерство) та Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (далі - ПАТ "НАК "Нафтогаз України") звернувся до господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" (далі - ДПЗД "Укрінтеренерго") 22 110 190, 70 грн. основного боргу за договором про закупівлю природного газу від 19.01.2012р. № 44/1-6-ПР (далі - Договір); 1 671 893, 87 грн. пені; 1 547 713, 35 грн. штрафу та 333 465, 17 грн. 3% річних, а всього 25 663 263, 09 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 13.05.2013 порушено провадження у справі.

17.06.2013 представник відповідача подав суду відзив на позовну заяву, зі змісту якого вбачається, що ДПЗД "Укрінтеренерго" заперечує щодо задоволення позовних вимог з огляду на таке:

- заборгованість ДПЗД "Укрінтеренерго" перед ПАТ "НАК "Нафтогаз України" за Договором виникла у зв'язку зі зміною влітку 2011 року постачальника природного газу (ДК "Газ Україна" на ПАТ "НАК "Нафтогаз України") та неповерненням ДК "Газ Україна" відповідачу раніше сплаченого за Договором невикористаного авансу;

- на виконання пункту 4 протоколу від 11.02.2013 № 5 апаратної наради ДК "Газ Україна" у лютому 2013 року було повернуто ДПЗД "Укрінтеренерго" частину авансового платежу в сумі 8 104 619,27 грн., заборгованість ДК "Газ Україна" перед відповідачем на сьогодні складає 3 424 250,62 грн., крім того, ДПЗД "Укрінтеренерго" впродовж лютого - травня поточного року зменшено заборгованість перед позивачем-2 на суму 2 716 934,93 грн. за рахунок власних коштів;

- станом на день розгляду справи заборгованість відповідача перед ПАТ "НАК "Нафтогаз України" за Договором складає 11 288 636,50 грн.;

- ДПЗД "Укрінтеренерго" не має можливості погасити заборгованість перед ПАТ "НАК "Нафтогаз України" внаслідок непроведення комунальним підприємством "Водотеплосервіс" розрахунків за вироблену теплову енергію;

- також відповідач просив суд зменшити розмір заявлених до стягнення пені та штрафних санкцій.

08.07.2013р. ДПЗД "Укрінтеренерго" подало суду клопотання про припинення провадження у справі в частині стягнення з відповідача 14 245 804, 15 грн. основного боргу в зв'язку з його частковою сплатою, та подав суду копію платіжного доручення від 20.06.2013р. № 22 на суму 3 424 250, 65 грн.

22.07.2013 позивач-1 подав суду пояснення по суті спору та розрахунок ціни позову, відповідно до якого просив стягнути з відповідача 7 864 385,85 грн. основного боргу, 1 668 443, 03 грн. пені, 1 547 713, 35 грн. 7% і 475 847, 68 грн. 3% річних.

Встановивши, що на виконання умов Договору впродовж січня - липня 2012 року ПАТ "НАК "Нафтогаз України" поставив природний газ відповідачеві на суму 313 593 850,03 грн., що підтверджується підписаними сторонами актами приймання - передачі природного газу, тоді як відповідач вартість поставленого газу у повному обсязі не оплатив, у зв'язку з чим його заборгованість станом на день прийняття рішення складає 7 461 906, 56 коп. основного боргу, що порушує інтереси держави як засновника ПАТ "НАК "Нафтогаз України", застосувавши умови договору про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань, передбачених умовами Договору, викладених у пунктах 4.1. та 7.3., а також передбачене ч.2 ст.625 ЦК України право кредитора вимагати від боржника, який прострочив виконання грошового зобов'язання, сплатити також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, місцевий господарський суд рішенням від 22.07.2013р. у справі №910/8826/13 позов прокурора задовольнив частково, стягнувши з відповідача на користь ПАТ "НАК "Нафтогаз України" вказану суму боргу, 475 847,68 грн. 3% річних. пені за період з 15.08.2012 по 14.02.2013р. у розмірі 1 668 443, 03 грн. та 1 547 713, 35 грн. штрафу. В інший частині у зв'язку з сплатою боржником заборгованості на суму 5 226 885,79 грн. основного боргу провадження у справі припинив. В решті вимог - у задоволенні позову відмовив у зв'язку з відсутністю права на стягнення з боржника 9 421 398,35 грн., які ним сплачені до моменту звернення прокурора з позовом до суду.

Частково не погодившись з судовим рішенням, відповідач звернувся до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою, у якій просив змінити розмір неустойки (пені та штрафу), присуджених судом першої інстанції, мотивуючи тим, що місцевий господарський суд за наявності клопотання боржника про зменшення розміру неустойки і обґрунтованості доводів боржника, не зменшив розмір заявленої неустойки та не обґрунтував мотивів відхилення ним клопотання боржника з цього приводу.

Ухвалою від 27 серпня 2013р. колегією суддів Київського апеляційного господарського суду у складі головуючої судді Л.В. Кропивної, суддів: Л.П. Зубець та Г.В. Корсакової апеляційна скарга Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" на рішення господарського суду м. Києва у справі 910/8826/13 прийнята до розгляду, порушено апеляційне провадження, розгляд справи призначений на 23.10.2013р.

Розпорядженням в. о. Голови Київського апеляційного господарського суду від 23.10.2013р. у зв'язку із перебуванням судді Зубець Л.П. у відпустці та зайнятістю судді Корсакової Г.В. в іншому судовому процесі здійснено заміну у складі колегії суддів по даній справі на наступний: головуючий суддя - Кропивна Л.В., судді: Мартюк А.І., Пашкіна С.А.

У призначене судове засідання з'явилися представники позивача-2, відповідача та прокурор. Відповідач просив про задоволення його апеляційної скарги, скасування рішення суду першої інстанції у частині присудженої до стягнення з нього пені та штрафних санкцій, з прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні вказаних вимог повністю. Натомість, прокурор, з яким погоджувався представник ПАТ "НАК "Нафтогаз України", просили залишити без змін та скасування рішення місцевого господарського суду, а апеляційну скаргу - без задоволення. Представник Міністерства участі у засіданні не скористався своїм правом на участь у судовому засіданні, хоча був належним чином повідомлений про час та місце судового засідання.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, Київський апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Як випливає з матеріалів справи, і правильно встановлено судом першої інстанції, 19.01.2012р. ПАТ "НАК "Нафтогаз України" (продавець) та ДПЗД "Укрінтеренерго" (покупець) укладено Договір, за умовами якого продавець зобов'язується поставити покупцеві імпортований природній газ, а покупець прийняти газ і оплатити його вартість в обсязі, зазначеному у пункті 1.2 Договору (пункт 1.1 Договору). При цьому продавець передає покупцю за період з 01.01.2012 по 31.12.2012 природній газ в обсязі до 162 980,30 куб. м., а саме: січень - 15 304,80 куб. м.; лютий - 14 549, 40 куб. м.; березень - 15 278, 20 куб. м.; квітень - 13 701, 90 куб. м.; травень - 12 895, 20 куб. м.; червень - 12 507, 20 куб. м.; липень - 13 758,20 куб. м.; серпень - 7 890, 40 куб. м.; вересень - 12 930, 80 куб. м.; жовтень - 14 475, 30 куб. м.; листопад - 14 650, 30 куб. м.; грудень - 15 038, 60 куб.м. (пункт 1.2 Договору); а ціна Договору станом на 19.01.2012 визначена сторонами у розмірі 43 103 965, 77 грн. (пункт 3.1 Договору).

За умовами Договору остаточний розрахунок за фактично переданий природній газ з урахуванням вартості транспортування територією України здійснюється до 14 числа місяця, наступного за місяцем поставки газу (пункт 4.1 Договору); у разі порушення покупцем умов пункту 4.1 Договору покупець зобов'язується (крім суми заборгованості) сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України (далі - НБУ), що діяла у період за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення, а за прострочення понад 30 днів додатково сплатити штраф у розмірі 7% від суми простроченого платежу (пункт 7.3 Договору);

Сторони домовилися, що умови Договору поширюються і на відносини, що склалися у сторін з 01.01.2012 і діє у частині поставки газу до 31.12.2012, а у частині розрахунків - до їх повного здійснення (пункт 10.1 Договору).

З наявних у матеріалах справи підписаних сторонами актів приймання - передачі природного газу: від 31.01.2012; від 29.02.2012; від 31.03.2012; від 30.04.2012; від 31.05.2012; від 30.06.2012 та 31.07.2012 випливає і правильно встановлено судом першої інстанції, що на виконання умов Договору впродовж січня - липня 2012 року позивач здійснив поставку природного газу відповідачеві на суму 313 593 850, 03 грн.

Разом з цим, поставка газу здійснювалася ПАТ "НАК "Нафтогаз України" у вказаний період з порушенням обсягів, передбачених договором у п. 1.2. Договору

Прокурор, звертаючись з позовом, посилався на ту обставину, що боржник не виконав грошові зобов'язання на суму 22 110 190,70 грн., оскільки поставлений у липні 2012р. газ у кількості 7 253,947 тис куб м. за ціною 33 818 985,86 до 14.08.2012р. боржник своєчасно і у повному обсязі не оплатив. Прострочка в оплаті відповідача, вказував прокурор, станом на 19.02.2013р. складала суму 22 110 190,70 грн.

За період прострочки з 14.08.2012р., прокурор просив стягнути пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за 184 дні на суму 1 668 443,03 грн., 7% від суми прострочки штрафу, передбаченого пунктом 7.3. договору у разі прострочення понад 30 днів в обсязі 1547 713,35 грн. та 3 % річних, розрахованих до 14.02.2013р., на суму 475 847, 68 грн.

Таким чином, прокурор, з яким погодився суд першої інстанції, просив стягнути неустойку (штраф та пеню) на загальну суму 3 219 607,22 грн., при тому що заборгованість у вказаний період складала 22 110 190, 70 грн.

З матеріалів справи випливає, що у період з 18.02.2013 по 07.05.2013 (дата подання позову) відповідач сплатив ПАТ "НАК "Нафтогаз України" 29 421 398, 35 грн., у зв'язку з чим господарський суд міста Києва дійшов вірного висновку про необґрунтованість позову і наявність підстав для відмови у його задоволенні стосовно стягнення з відповідача 9 421 398, 35 грн. основного боргу.

За період з 08.05.2013 по 22.07.2013 відповідач сплатив ПАТ "НАК "Нафтогаз України" 5 226 885, 79 грн. в погашення основного боргу, у зв'язку з чим відповідно до пункту 1-1 частини першої статті 80 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) господарський суд міста Києва припинив провадження у справі в частині стягнення з відповідача 5 226 885, 79 грн. заборгованості.

Таким чином, з урахуванням обсягу поставки ПАТ "НАК "Нафтогаз України" газу відповідачеві на суму 313 593 850,03 грн., відповідач не виконав грошових зобов'язань на суму 7 461 906, 56 грн. і допустив прострочку у виконанні грошових зобов'язань на суму 22 110 190,70 грн., починаючи з 14.08.2012р.

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За приписами статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 655 ЦК України передбачено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

У вирішенні спору в наведеній частині господарським судом міста Києва враховано, що у пункті 4.4 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" господарський суд припиняє провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору (пункт 1-1 частини першої статті 80 ГПК України), зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань.

Припинення провадження у справі на підставі зазначеної норми ГПК України можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи. Якщо ж він був відсутній і до порушення провадження у справі, то зазначена обставина тягне за собою відмову в позові, а не припинення провадження у справі.

З огляду на наведене, з відповідача слід стягнути 7 461 906, 56 грн. основного боргу при тому, що ДПЗД "Укрінтеренерго" визнало наявність заборгованості за Договором у вказаній сумі.

За приписами частини другої статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Апеляційний господарський суд, перевіривши розрахунки 3% річних, пені та штрафу, погодився з висновком місцевого господарського суду про арифметичну вірність цих розрахунків.

Поряд з цим, здійснюючи апеляційне провадження, судова колегія вважає можливим зменшити заявлену до стягнення неустойку та змінити у цій частині судове рішення, виходячи з такого.

Суд першої інстанції, не зважаючи на доводи відповідача про зменшення неустойки, у своєму рішенні мотивів відхилення цього клопотання не навів.

Статтею 233 ГК України та статтею 83 ГПК України встановлено режим зменшення розміру штрафних санкцій, якщо належні до сплати санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора.

При цьому законом вимагається брати до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником, майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні, врахування не тільки майнових, але й інших інтересів сторін, що заслуговують на увагу.

Невиконання чи неналежне виконання грошового зобов'язання боржником дозволяє йому неправомірно користуватися чужими грошовими коштами, при тому, що жодна особа не вправі отримувати переваг від свої протиправної поведінки.

Поряд з цим, неустойка має компенсаційний характер і є не лише заходом, який стимулює боржника до належного виконання ним зобов'язань, але й мірою відповідальності за допущене правопорушення у зобов'язанні.

У зв'язку з цим завданням суду є встановлення такої величини неустойки, яка є достатньою для компенсації втрат кредитора.

Оскільки прокурор в інтересах кредиторів - Міністерства енергетики та вугільної промисловості України та ПАТ "НАК "Нафтогаз України" заявив до стягнення неустойку, передбачену договором у вигляді штрафу та пені за одне правопорушення (п.7.3.), суд апеляційної інстанції розглядає питання про співрозмірність неустойки наслідкам порушення зобов'язання, вихорячи із загальної суми штрафа та пені.

Згідно з пунктом 7.3 Договору у разі порушення покупцем умов пункту 4.1 Договору, покупець зобов'язується (крім суми заборгованості) сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення, а за прострочення понад 30 днів, додатково сплатити штраф у розмірі 7% від суми простроченого платежу.

Прокурором, з яким погодився суд першої інстанції, заявлено до стягнення неустойку (штраф та пені) на загальну суму 3 219 607,22 грн., при тому що заборгованість у вказаний прокурором період (з 18.08.2012р. по 14.02.2013р.) складала 22 110 190,70 грн.

Таким чином, заявлена прокурором неустойка, порівняно із невиконаним боржником грошовим зобов'язанням, становила 14,5 %, що значно перевищує встановлений ч.2 ст.625 ЦК України розмір 3 процентів річних, які за своєю правовою природою, як роз'яснив ВГСУ від 16.0.2007р. у справі №19/12/06 «є способом захисту майнового права і інтересу кредитора, суть якого полягає в отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові».

До того ж, крім неустойки, прокурор просив стягнути з боржника 3 проценти річних у розмірі 475 847,68 грн., що, поряд з неустойкою, становить 47 % від суми заборгованості відповідача на дату прийняття судом першої інстанції рішення.

При цьому суд апеляційної інстанції на виконання вимог статті 233 ГК України та, керуючись статтею 83 ГПК України, враховує не лише ступінь виконання зобов'язання боржником, яка становила на дату нарахування штрафних санкцій 7% від загальної суми належним чином виконаного грошового зобов'язання (22 110 190,70 грн. х 100 : 313 593 850,03 грн.), але зважає, що відповідач є державним комерційним підприємством, яке знаходиться у сфері управління позивача-1 - Міністерства енергетики та вугільної промисловості України; розподіл прибутку (доходу) Підприємства здійснюється відповідно до затвердженого фінансового плату, у якому затверджені суми коштів є джерелом Державного бюджету України (п.7.1. Статуту - а.с.95).

Наявним у матеріалах справи протоколом апаратної наради під головуванням заступника Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 11.02.2013р. підтверджуються доводи відповідача, про наявність заборгованості ДК «Газ України» перед відповідачем на суму 11 528 869,92 грн. авансу, сплаченого за непоставлений тим природній газ по категорії «промисловість». У результаті розпорядчих дій, вказані кошти направлені відповідачу для погашення його заборгованості перед позивачем-2.

Заперечуючи доводи апелянта, ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" вказувало, що за наслідками 2012р. діяльність ПАТ була збитковою, що доводило фінансовим звітом за вказаний період.

Між тим, судова колегія вважає, що сама по собі збитковість діяльності позивача-2 не може бути критерієм, за яким здійснюється співрозмірність неустойки наслідкам порушеного зобов'язання. У цьому зв'язку судова колегія вважає, що кредитор мав би посилатися зокрема, на середній розмір плати по короткостроковим кредитам у даній місцевості у місті знаходження боржника у спірний період і доводити, що такий середній розмір є більшим, ніж розмір неустойки, заявленої до стягнення, або намагався би довести, які наслідки подібні правопорушення мають для кредитора, який діє у цивільному обороті розумно та обачно за однорідних обставин, у т.ч. заснованих на середніх показах по ринку.

Однак, такого документального обґрунтування спростування доводів відповідача кредитор суду першої та другої інстанцій не надав.

З огляду на встановлене, судова колегія змінює розмір неустойки, присудженої судом першої інстанції за правилами статті 233 ГК України та статті 83 ГПК України, зменшуючи її до 10 відсотків до розміру присудженої першою інстанцією.

Враховуючи викладене, рішення суду у частині стягнутої неустойки, є зміні із стягненням з відповідача 166 844,40 грн. пені та 154 771,30 грн. штрафу.

В інших частинах судове рішення залишається без змін.

Вирішуючи при розгляді справи питання розподілу між сторонами судового збору за розгляд справи у суді першої та апеляційної інстанцій, судова колегія враховує роз'яснення Вищого господарського суду України, викладені у п.4.3 постанови Пленуму від 21.02.2013р. №7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України", згідно яких у разі коли господарський суд на підставі пункту 3 статті 83 ГПК зменшує розмір неустойки (штрафу, пені), витрати позивача, пов'язані зі сплатою судового збору, відшкодовуються за рахунок відповідача у сумі, сплаченій позивачем за позовною вимогою, яка підлягала б задоволенню, якби зазначений розмір судом не було зменшено.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" на рішення господарського суду м. Києва від 22.07.2013р. у справі №910/8826/13 задовольнити частково.

2. Рішення господарського суду м. Києва від 22.07.2013р. у справі №910/8826/13 у частині стягнення неустойки (пені та штрафу) змінити.

3. Викласти пункт 3 резолютивної частини рішення господарського суду м. Києва від 22.07.2013р. у справі № 910/8826/13 у наступній редакції:

«3. Стягнути з Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" (04080, м. Київ, вул. Фрунзе, 85; ідентифікаційний код 19480600) на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (01001, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 6; ідентифікаційний код 20077720): 7 461 906,56 грн. основного боргу; 166 844, 40 грн. пені; 154 771,30 грн. штрафу і 475 847,68 3% річних.».

4. В інших частинах рішення суду залишити без змін.

5. Доручити місцевому господарську суду видачу відповідних наказів.

6. Матеріали справи №910/8826/13 повернути суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом 20 днів.

Головуючий суддя Кропивна Л.В.

Судді Мартюк А.І.

Пашкіна С.А.