Рішення № 34424575, 22.10.2013, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" жовтня 2013 р.Справа № 922/3730/13

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Денисюк Т.С.

при секретарі судового засідання Нескуба М.Г.

розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Лотос Харків", м. Харків до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Харків про стягнення коштів в розмірі 15470,53 грн. за участю :

Представник позивача - Холондач Ю.П. дов. б/н від 20.11.2012р.

Представник відповідача - не з"явився.

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Лотос Харків" звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення основної заборгованості у розмірі 14000,03 грн., пені у розмірі 559,16 грн., та 24% річних у розмірі 911,34 грн.. В обгрунтування позовних вимог позивач вказує на неналежне виконання з боку відповідача своїх зобов'язань за Договором купівлі-продажу 2651-ЛХ від 10.01.2013р.

Через канцелярію суду 22.10.2013р. від позивача надійшли письмові пояснення (вх.№39194) щодо того, що товар, вказаний у наданих позивачем накладних, поставлявся відповідачу саме на умовах Договору купівлі-продажу 2651-ЛХ від 10.01.2013р., а також акт звірки розрахунків станом на 21.10.2013р.

Надані документи були досліджені та долучені судом до матеріалів справи.

Представник позивача в судовому засіданні підтримував позовні вимоги в повному обсязі та просив їх задовольнити.

Представник відповідача в судові засідання не з'являвся, документів, витребуваних судом та відзиву на позовну заяву, не надав, про причини неявки суд не повідомляв. Про час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення (арк. с.33, 41, 78).

Враховуючи те, що норми ст. 65 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом в межах наданих ним повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розглядати справу за наявними у справі і додатково поданими на вимогу суду матеріалами і документами.

Розглянувши матеріали справи та надані представником Позивача докази в обгрунтування заявлених позовних вимог, вислухавши пояснення представника позивача судом встановлено наступне.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Лотос Харків" - Продавець (позивач у справі) та Фізичною особою - підприємця ОСОБА_1 - Покупець (відповідач у справі) 10.01.2013 року було укладено Договір купівлі-продажу №2651-ЛХ, у відповідності до умов якого позивач зобов'язався передати, а відповідач прийняти та оплатити на умовах даного Договору Товар (партію Товару) у кількості, асортименті та за цінами, що визначені у накладних на Товар (Товарна накладна), які є невід"ємною частиною даного Договору.

Згідно п. 1.2 Договору сторни визнають, що товарна накладна, яка підписана сторонами, є узгодженням адреси поставки, асортименту товару, його кількості, ціни та прирівнюється сторонами до Специфікації. Товарні накладні є невід"ємними додатками до даного Договору.

Право власності на Товар (партію Товару), що постачається за цим Договором, переходить від позивача до відповідача у момент передання Товару, що підтверджується підписом відповідача у товарній накладній (п. 1.3 Договору).

Відповідно до п. 3.1 Договору ціна за одиницю Товару та вартість партії Товару та зазначаються у товарній накладній, яка підписується представниками обох сторін.

На виконання умов даного Договору позивач поставив відповідачу товар, що підтверджується видатковими накладними, скріпленими печатками сторін та підписами представників відповідача (арк.с.14-25). Загальна вартість Товару за даними накладними складає 22172,45 грн.

Пунктом 5.2 Договору передбачено такі умови оплати продуктів харчування: 28 календарних днів з моменту поставки.

Однак, як стверджує позивач, за переданий по накладними Товар відповідач розрахувався лише частково в сумі 8172,42. Таким чином, на момент звернення позивача до суду заборгованість відповідача перед Товариством з обмеженою відповідальністю "Лотос Харків" за Договором купівлі-продажу 2651-ЛХ від 10.01.2013р. становить 14000,03 грн.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам суд виходить з наступного.

Згідно ч.1 ст. 626 ЦК України Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зообов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. (ст.. 509 ЦК України).

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі - продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

За змістом ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 525-526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається. Зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Враховуючи, що вказана сума боргу відповідачем не оспорена, відповідач не надав суду доказів про погашення боргу, а також враховуючи, що відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк, позовні вимоги позивача в частині стягнення боргу в розмірі 14000,03 грн. є обгрунтованими, підтверджуються наданими суду доказами та підлягають задоволенню.

Крім того, позивач, посилаючись на порушення відповідачем зобов"язань за Договором, просить стягнути з нього пеню в розмірі 559,16 грн., та 24% річних за користування чужими грошовими коштами у розмірі 911,34 грн..

Згідно зі ст.ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до ст. 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.

Ст.549 Цивільного кодексу України передбачено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення.

Згідно п.7.3 Договору у випадку невиконання та/або неналежного виконання відповідачем зобов2язань по оплаті по даному Договору він несе відповідальність у вигляді пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, діючої в період її нарахування за кожен день прострочення до дня фактичної оплати.

Відповідно до ст.3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Розрахунок пені перевірено судом та встановлено, що він відповідає умовам договору та вимогам чинного законодавства.

В силу вимог ч. 3 ст. 692 Цивільного кодексу України, у разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

Відповідно до ч.2 ст. 536 Цивільного кодексу України, розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Пунктом 7.3 Договору передбачено, що у випадку прострочення оплати товару більш, ніж на три календарних дні, відповідач зобов"язаний оплатити позивачу проценти за користування чужими грошовими коштами в розмірі двадцяти чотирьох відсотків річних від вартості неоплаченого в установлений термін Товару (партії Товару) з дня настання терміну оплати Товару до дня його фактичної оплати.

Наведені законодавчі приписи та установлені фактичні дані щодо невиконання відповідачем взятих на себе зобов'язань по оплаті поставленого товару у розмірі та у строк, встановлений договором, дають підстави для висновку суду про правомірність позовних вимог щодо стягнення на користь позивача пені в розмірі 559,16 грн. та процентів за користування чужими грошовими коштами в розмірі 911,34 грн.

Згідно Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 26.09.2013 року стосовно відповідача, ФОП ОСОБА_1 перебуває в процесі банкрутства. Справу про банкуртсво порушено за судовим рішенням 20 вересня 2013 року.

Згідно з ч. 1 ст. 17 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" у разі якщо до боржника, щодо якого порушена справа про банкрутство, пред'явлений позов, який ґрунтується на грошових зобов'язаннях боржника, що виникли до порушення провадження у справі про банкрутство, суди мають у встановленому процесуальним законом порядку приймати такі позовні заяви і вирішувати спір за цією вимогою по суті за правилами позовного провадження до офіційного оприлюднення оголошення про порушення справи про банкрутство.

Відповідно до ст. 19 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", мораторій на задоволення вимог кредиторів - зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до дня введення мораторію.

Мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з порушенням провадження у справі про банкрутство, про що зазначається в ухвалі господарського суду.

Протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів не нараховується неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші фінансові санкції за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань із задоволення всіх вимог, на які поширюється мораторій.

Позовні вимоги "Лотос Харків" ґрунтуються на грошових зобов'язаннях боржника, що виникли до порушення провадження у справі про банкрутство та відносяться до кредиторських вимог термін виконання яких настав до дня введення мораторію. Позивачем нараховано пеню в розмірі 559,16 грн. на період з 18.04.2013р. по 29.07.2013р., тобто до прийняття судом ухвали про порушення справи про банкрутство та введення мораторію.

За таких обставин суд визнав позовні вимоги позивача обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Згідно приписів ст. 44 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов"язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, та інших витрат, пов"язаних з розглядом справи.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. За таких обставин, суд вважає за необхідне покласти судові витрати на відповідача в повному обсязі.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст., 509, 525, 526, 530, 536, 546, 549, 610, 611, 655, 692 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 4, 12, 22, 44, 49, 65, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ІН НОМЕР_1) на користь Товариств з обмеженою відповідальністю "Лотос Харків" (61054, м. Київ, вул. Академіка Павлова, буд. 120-ж, код ЄДРПОУ 35475276, п/р 26005011001250 в ПАТ БТА Банк м. Києва, МФО: 321723) - суму боргу у розмірі 14000,03 грн., пені у розмірі 559,16 грн. 24% річних за користування чужими грошовими коштами у розмірі 911,34 грн. та суму судового збору у розмірі 1720,50 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 28.10.2013 р.

Суддя Денисюк Т.С.