Постанова № 34424555, 24.10.2013, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.10.2013 року Справа № 904/359/13-г

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Прокопенко А.Є. (доповідач)

суддів: Дмитренко А.К., Крутовських В.І. (зміна складу судової колегія відбулася на підставі розпорядження секретаря судової палати Кузнецової І.Л. від 18.10.2013р.)

при секретарі судового засідання: Лазаренко П.М.

за участю представників сторін:

від позивача: Грудниста В.Ю.. представник, довіреність №44 від 30.04.13;

від відповідача: ОСОБА_3 представник, довіреність №459 від 31.05.13;

представник третьої особи у судове засідання не з'явився, про час та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 22.05.2013р. у справі №904/359/13-г

за позовом регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області, м. Дніпропетровськ

до фізичної особи - підприємця ОСОБА_4, м. Нікополь

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Нікопольська філія державного підприємства "Виробничо-будівельне об'єднання", м. Нікополь

про стягнення 24 163 грн.

ВСТАНОВИВ:

У січні 2013р. регіональне відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 з позовом про стягнення заборгованості з орендної плати в сумі 24 163 грн. та пені у сумі 1812грн. 23коп. за договором оренди № 12/02-2741-ОД від 01.11.2006р.

20.02.2013 року позивач звернувся до суду із заявою про зменшення позовних вимог та просив стягнути з відповідача 24 163 грн. основного боргу та 1374грн. 54коп. пені.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 20.02.2013р. до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача залучена Нікопольська філія державного підприємства «Виробничо-будівельне об'єднання».

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 22.05.2013р. у справі №904/359/13-г (головуючий суддя Первушин Ю.Ю., суддя Золотарьова Я.С., суддя Мартинюк С.В.) позов задоволено у повному обсязі. Стягнуто з фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 на користь регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області заборгованість по орендній платі в сумі 24 163 грн., пеню в сумі 1 374 грн. 54 коп. судовий збір в сумі 1 609 грн. 50 коп.

Рішення суду мотивовано тим, що доказів погашення заборгованості відповідачем не надано. В якості норм матеріального права суд послався на приписи статей 525,526,530,549,599,610,611 Цивільного кодексу України.

Не погодившись з зазначеним рішенням, фізична особа - підприємець ОСОБА_4 звернувся до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити.

У запереченні на апеляційну скаргу позивач просить залишити в силі оскаржуване рішення місцевого господарського суду, посилаючись на необґрунтованість доводів скаржника

Третя особа - Нікопольська філія державного підприємства «Виробничо-будівельне об'єднання» правом участі в судовому засіданні (ст.22 ГПК України) не скористалась, про час та місце судового засідання повідомлена належним чином, що підтверджується ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 19.09.2013р., яка містить на звороті штамп канцелярії апеляційного господарського суду про розсилку згідно з п.2.6.15 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затверджену Наказом Державної судової адміністрації України від 20.02.2013 року №28.

Враховуючи те, що неявка третьої особи та відсутність відзиву на апеляційну скаргу третьої особи не перешкоджає розгляду апеляційної скарги, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу по суті в цьому судовому засіданні (ст.ст.75,99 ГПК України).

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення господарського суду, дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що оскаржуване рішення слід залишити без змін, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до статті 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу.

Апеляційний господарський суд не зв`язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого суду у повному обсязі.

01.11.2006 року між регіональним відділенням Фонду державного майна України по Дніпропетровській області та фізичної особою - підприємцем ОСОБА_4 укладено договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності № 12/02-2741-ОД.

Згідно умов п. 1.1 договору позивач передає, а відповідач приймає в строкове платне користування державне окреме нерухоме майно, - нежитлове приміщення площею 116,4 м2, яке розташоване за адресою: м. Нікополь, пр. Трубників, 16, на 1-му поверсі п'ятиповерхового будинку, що знаходиться на балансі ДП НВУ "Майстер - Клас", вартість якого, згідно незалежної оцінки, становить 181 830грн. Майно передається в оренду з метою здійснення торгівлі непродовольчими товарами. Використання орендованого державного майна не за призначенням забороняється.

Відповідно до Акту приймання-передачі від 01.11.2006 року (а.с.16) відповідачу передано нерухоме майно, - нежитлове приміщення площею 116,4м2.

Як свідчать матеріали справи, 23.04.2007 року між сторонами укладено додаткову угоду про внесення змін до договору(а.с.17).

Відповідно до п.3.3 договору в редакції змін від 23.04.2007 року, орендна плата перераховується таким чином: 70% - до державного бюджету по місцю реєстрації орендаря у податковій інспекції на рахунки, відкриті відділенням казначейства у розмірі 2072грн. 84коп. та 30% - балансоутримувачу у розмірі 888грн. 37 коп.

Відповідно до ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).

Згідно ст. 2 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", який розповсюджується на спірні правовідносини, орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідне орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Відповідно до ч.1 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Договором або законом може бути встановлено періодичний перегляд, зміну (індексацію) розміру плати за користування майном (ч.3 ст.762 Цивільного кодексу України).

Згідно ч.1 ст.284 Господарського кодексу України істотними умовами договору оренди є: об'єкт оренди (склад і вартість майна з урахуванням її індексації); строк, на який укладається договір оренди; орендна плата з урахуванням її індексації; порядок використання амортизаційних відрахувань; відновлення орендованого майна та умови його повернення або викупу. Орендар зобов'язаний берегти орендоване майно відповідно до умов договору, запобігаючи його псуванню або пошкодженню, та своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату (ч.3 ст. 285 Господарського кодексу України).

В силу ст.19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності. Строки внесення орендної плати визначаються у договорі.

Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється згідно чинного законодавства (п. 3.2 договору).

Згідно ч.3 ст. 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

Позивач за період лютий 2011 року - лютий 2012 року розрахував суму заборгованості з орендної плати в розмірі 24 163 грн. 00 коп. та нарахував пеню в сумі 1374 грн. 54 коп. (заява про зменшення позовних вимог -а.с.76-77).

Як вбачається з матеріалів справи, господарським судом у судовому засіданні було оглянуто справу №36/5005/3318/2012 за позовом регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області, м.Дніпропетровськ до фізичної особи - підприємця ОСОБА_4, м. Нікополь, третя особа - ДП "Навчально-виробничий центр "Майстер-клас" про стягнення неустойки у розмірі подвійної плати за користування орендованим майном в сумі 95 727 грн. 22коп. за порушення строків повернення орендованого майна.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 31.05.2012р. по справі №36/5005/3318/2012 у задоволенні позову було відмовлено.

Таким чином доводи скаржника про те, що позивачем вже заявлявся позов по стягненню заборгованості по орендній платі за спірний період і у задоволенні цього позову було відмовлено, не відповідають дійсності і є безпідставними.

Згідно наданих позивачем до справи пояснень розрахунок заборгованості по орендній платі проводився наступним чином.

Відповідно до п. 3.1, 3.6 договору орендна плата у розмірі 2402,42 гривні /базова/, без ПДВ, коригується на індекс інфляції, розрахована за „Методикою розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна", затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 року №786 зі змінами до неї, перераховується таким чином:

- 70 % - до державного бюджету по місцю реєстрації орендаря у податковій інспекції на рахунки, відкриті відділеннями державного казначейства - у розмірі 1681,70 грн.;

- 30% - балансоутримувачу - у розмірі 720,72 грн.

Згідно п. 3.2 договору оренди №12/02-2741-ОД орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць.

Відповідно до додаткової угоди від 23.04.2007 до договору оренди від 01.11.2006 р. №12/02-2741-ОД орендна плата у розмірі 2961,21 грн. розподіляється наступним чином: 70% - до Державного бюджету у розмірі 2072,84 грн., 30% - балансоутримувачу - 888,37 грн.

Отже, орендна плата складає за:

березень 2009 року: 3087,25 грн.*1,014=3130,48 грн.;

квітень 2009 року: 3130,48 грн. * 1,009=3158,65 грн.;

З моменту набрання чинності постанови Кабінету Міністрів України від 25.03.2009р. №316 «Деякі питання оплати оренди державного майна», якою врегульовані питання застосування тимчасового зниження ставки за оренду державного майна, для розрахунку орендної плати за травень 2009 року базова орендна плата за квітень 2009 року у розмірі 2030,56 грн., повинна бути скоригована на індекс інфляції за травень 2009 року. Тобто, 70% орендної плати до Державного бюджету України за травень 2009 року розраховувалось наступним чином: 2030,56*70%=1421,39 грн.*1,005(індекс інфляції за травень 2009=1428,50 грн.);

червень 2009 року: 1428,50 грн. * 1,011=1444,21 грн.;

липень 2009 року: 1444,21 грн. *0,999= 1442,77 грн.;

серпень 2009 року: 1442,77 грн.*0,998=1439,89 грн.;

вересень 2009 року: 1439,89 грн. * 1,008=1451,41 грн.;

жовтень 2009 року: 1451,41 грн.* 1,009=1464,47 грн.;

листопад 2009 року: 1464,47 грн* 1,011=1480,58 грн.;

грудень 2009 року: 1480,58 грн. * 1,009=1493,91 грн.;

січень 2010 року: 1493,91 грн.* 1,018=1520,79 грн.;

лютий 2010 року: 1520,79 грн.*1,019=1549,69 грн.;

березень 2010 року: 1549,69 грн.*1,009 = 1563,63 грн.;

квітень 2010 року: 1563,63 грн.*0,997=1558,94 грн.,

травень 2010 року: 1558,94 грн.*0,994=1549,59 грн.;

червень 2010 року: 1549,59 грн.*0,996=1543,40 грн.,

липень 2010 року: 1543,40 грн.*0,998=1540,31 грн.,

серпень 2010 року: 1540,31 грн.* 1,012=1558,80 грн.,

вересень 2010 року: 1558,80 грн.* 1,029=1604,00 грн.;

жовтень 2010 року: 1604,00 грн.* 1,005=1612,02 грн.,

листопад 2010 року: 1612,02 грн.* 1,003=1616,86 грн.,

грудень 2010 року: 1616,86 грн.* 1,008=1629,80 грн.

Термін дії постанови Кабінету Міністрів України від 25.03.2009 №316 «Деякі питання оплати оренди державного майна» сплив 01.01.2011 року. Починаючи з січня 2011 року орендна плата позивачем розраховувалась наступним чином: орендна плата за квітень 2009 року у розмірі 3158,65 грн. *індекси інфляції за весь період дії тимчасового зниження*1,005*1,011*0,999*0,998*1,008*1,009*1,011*1,009*1,018*1,019*1,009*0,997*0,994*0,996*0,998*1,012*1,029*1,005*1,003*1,008* 1,010=3657,96 грн.

За лютий 2011 року відповідачу нараховано орендної плати 3657,96грн.*1,009=3690,88 грн., заборгованість склала 1587,36 грн., з урахуванням попередньої переплати по орендним платежам в сумі 2103,52грн., що вбачається із здійсненого позивачем розрахунку (а.с.78).

За березень 2011 року нараховано 3690,88 грн.* 1,014=3742,55 грн., відповідачем сплачено 1650,12 грн., заборгованість склала 3679,79 грн.

За квітень 2011 року нараховано 3742,55 грн.* 1,013=3791,20 грн., відповідачем сплачено 1671,58 грн., заборгованість склала 5799,41 грн.

За травень 2011 року нараховано 3791,20*1.008 грн.=3821,53 грн., відповідачем сплачено 1684,95 грн., заборгованість склала 7935,99 грн.

За червень 2011 року нараховано 3821,53*1,004=3836,82 грн, відповідачем сплачено 1691,69 грн., заборгованість склала 10081,12 грн.

За липень 2011 року нараховано 3836,82*0,987=3786,94 грн., відповідачем сплачено 1669,70 грн., заборгованість склала 12198,36 грн.

За серпень 2011 року нараховано 3786,94 *0,996=3771,79 грн., відповідачем сплачено 1663,02 грн., заборгованість залишилася 14307,13 грн.

За вересень 2011 року нараховано 3771,79 * 1,001=3775,56 грн., відповідачем сплачено 1679,65 грн., заборгованість залишилася 16403,04 грн.

За жовтень 2011 року нараховано 3775,56*1,000=3775,56 грн., відповідачем сплачено 1679,65 грн., заборгованість залишилася 18498,95 грн.

За листопад 2011 року нараховано 3775,56*1,001=3779,34 грн., відповідачем сплачено 1681,33 грн., заборгованість залишилася 20596,96 грн.

За грудень 2011 року нараховано 3779,34 * 1,002=3786,90 грн., відповідачем сплачено 1684,69 грн., заборгованість залишилася 22699,17 грн.

За січень 2012 року нараховано 3786,90 грн.* 1,002=3794,47 грн., відповідачем сплачено 1688,06 грн., заборгованість залишилася 24805,58 грн.

За лютий 2012 року нараховано 3794,47 грн. *1,002=1048,85 грн., відповідачем сплачено 1691,43 грн., заборгованість залишилася 24163,00 грн.

Всього за період з лютого 2011р. по лютий 2012р. заборгованість відповідача з орендної плати до Державного бюджету складає 24163,00 грн.

У інструктивному листі Фонду державного майна України від 22.04.2009р. №10-16-5581 «Про порядок застосування тимчасового зниження ставок за оренду державного майна при розрахунку орендної плати» зазначається, що згідно постанови Кабінету Міністрів України від 25.03.2009 №316 «Деякі питання оплати оренди державного майна» впроваджується тимчасове, до 01 січня 2010 року, зниження орендних ставок за оренду нерухомого державного майна, визначених у додатку 2 до Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 №786, крім ставок, визначених пунктами 1-3 зазначеного додатку.

Фонд державного майна України, відповідно до повноважень, наданих йому пунктом 3 постанови Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 року №786, у наведеному вище інструктивному листі роз'яснив, що зменшення орендних ставок застосовується при розрахунку орендної плати за травень-грудень 2009 року.

Регіональне відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області листом від 08.05.2009 №11-02-03812 повідомило фізичну особу-підприємця ОСОБА_4 про застосування тимчасового зниження ставки за оренду державного майна при розрахунку орендної плати за договором №12/02-2741-ОД, просило проінформувати балансоутримувача об'єкта оренди щодо тимчасового зниження орендної ставки, оскільки відповідний відсоток орендної плати перераховується балансоутримувачу, і що з 01 січня 2010 року поновлюється розрахунок орендної плати відповідно до умов договору оренди (а.с.105).

Згідно постанови Кабінету Міністрів України від 25.03.2009 №316 «Деякі питання оплати оренди державного майна» із змінами і доповненнями, внесеними постановами Кабінету Міністрів України від 02 грудня 2009 року №1341, від 16 червня 2010 року №440, з 1 липня 2010 року до 01 січня 2011 року орендні ставки, визначені у додатку 2 до Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04 жовтня 1995 року №786, крім ставок, визначених пунктами 1-3 зазначеного додатку, застосовуються у розмірі 45 відсотків встановленого обсягу для орендарів - суб'єктів малого підприємництва і 80 відсотків установленого обсягу - для інших орендарів.

Фонд державного майна України у своєму листі від 15.10.2010 №10-16-14122 зазначив, що Фонд державного майна України як орган, що згідно з положеннями частини другої статті 2 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» здійснює державну політику у сфері оренди державного майна, а також реалізуючи повноваження, передбачені пунктом 3 постанови Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 №786, повідомляє, що дію постанови Кабінету Міністрів України від 25.03.2009 №316 було продовжено до 01.01.2011 згідно із змінами, що були внесені постановою Кабінету Міністрів України від 02.12.2009 №1341. Постановою Кабінету Міністрів України від 16.06.2010 №440 з 1 липня 2010 був змінений розмір застосування орендних ставок для орендарів, що не є суб'єктами малого підприємництва, але при цьому термін дії постанови Кабінету Міністрів України від 25.03.2009 №316 залишився без змін і він спливає 01 січня 2011 року.

Як зазначає фізична особа-підприємець ОСОБА_4 у апеляційній скарзі, він сплачував всі рахунки, виставлені йому балансоутримувачем, заборгованість за спірний період відсутня, додаткову угоду про зменшення орендної плати або зміну ставки розподілу до державного бюджету він не підписував, тому здійснений позивачем розрахунок заборгованості безпідставно прийнято господарським судом за основу як обґрунтований.

Як вбачається з матеріалів справи, сторони не підписували додаткової угоди про зменшення розміру орендних платежів у зв'язку з прийняттям постанови Кабінету Міністрів України від 25.03.2009р. №316, але цей період закінчився до 01.01.2011р.

Предметом позовних вимог по даній справі є заборгованість відповідача з 01.01.2011р. по лютий 2012р. і це не стосується здійснених відповідачем оплат за попередній період по зменшеним ставкам. Позивач не заперечує правомірність зменшення розміру орендної плати у цей період і оплату відповідачем орендної плати в цих розмірах.

Зазначене вказує на те, що відповідач був обізнаний із листом позивача від 08.05.2009р. №11-02-03812 про застосування тимчасового зниження ставки за оренду державного майна.

Згідно п.3.4 договору орендна плата сплачується орендарем щомісяця у термін не пізніше 12 числа наступного місяця на відкриті рахунки державного казначейства згідно коду бюджетної класифікації 22080300.

Відповідно п.3.5 договору оформлення платіжних доручень повинно здійснюватися у відповідності з наказом від 08.02.05 №87 ДПА «Про затвердження змін та доповнень до наказів від 01.07.02 №301 ДПА України від 01.08.01 №306» та Інструкції про міжбанківський переказ грошей в Україні в національній валюті, яка затверджена постановою правління Національного банку України від 07.03.04, з дотриманням наступного порядку:

*,101;;*22080300*3017922219*12/02-2741-ОД*01.11.06*13467337*Х*

Х-вид платежу: 1-орендна плата; 2-пеня; 3-авансовий платіж,завдаток

Отже, умовами договору не передбачено обов'язок ні орендодавця, ні балансоутримувача майна виставляти орендарю рахунки на оплату за оренду.

Оскільки додаткових угод до договору про зменшення розміру орендної плати сторони не укладали, відповідач повинен був самостійно, а не на підставі виставлених рахунків, сплачувати орендну плату у відповідності із розміром, встановленим договором, що ним зроблено не було.

Розрахунок заборгованості здійснено позивачем обґрунтовано і вірно, що враховано господарським судом при розгляді справи.

Таким чином, доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, спростовуються матеріалами справи.

Згідно ст.173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ч.1 ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Господарське зобов'язання виникає, зокрема із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст.174 Господарського кодексу України).

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ч.1 ст.509 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст.ст.525,526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно, ставляться, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно ч.2 ст.218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.

У відповідності із ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, що передбачено ст.611 Цивільного кодексу України.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст.612 Цивільного кодексу України).

Згідно ст.599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 6 статті 231 Господарського кодексу України визначено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір не передбачено законом або договором, а статтями 1 та 4 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 22.11.1996 року № 543-96-ВР передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але розмір пені не повинен перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховувалася пеня.

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання грошових зобов'язань, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано (ч.6 ст.232 Господарського кодексу України).

У пункті 3.8 договору сторони погодили, що орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до бюджету та балансоутримувачу у визначеному пунктом 3.6 співвідношенні, відповідно до чинного законодавства України, з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення включаючи день оплати.

Відповідно до п. 3.8 договору позивачем нарахована пеня за несвоєчасну оплату орендної плати у розмірі 1 374 грн. 54 коп., з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог (а.с.76-77).

Господарський суд обґрунтовано задовольнив позовні вимоги в повному обсязі. Доводи апеляційної скарги не спростовують правомірних висновків господарського суду, тому рішення господарського суду Дніпропетровської області від 22.05.2013р. у справі №904/359/13-г підлягає залишенню без змін.

Судовий збір по апеляційній скарзі покладається на скаржника відповідно до приписів статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного та керуючись статтями 49, 101-103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу фізичної особи - підприємця ОСОБА_4, м. Нікополь залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 22.05.2013р. у справі №904/359/13-г залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя А.Є. Прокопенко

Суддя А.К.Дмитренко

Суддя В.І.Крутовських

Повний текст постанови підписаний 29.10.2013 року.