Рішення № 34424490, 25.10.2013, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16

тел. 239-72-81

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" жовтня 2013 р. Справа № 911/3352/13

Господарський суд Київської області у складі судді Лопатіна А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Біомін Україна", м. Київ

до Публічного акціонерного товариства "Калитянський експериментальний завод комбікормів і преміксів", смт. Калита Броварського району

про стягнення 1856703,63 грн.

за участю представників: згідно протоколу судового засідання.

Обставини справи:

Товариством з обмеженою відповідальністю "Біомін Україна" (надалі позивач) заявлено позов до Публічного акціонерного товариства "Калитянський експериментальний завод комбікормів і преміксів" (надалі відповідач) про стягнення 1856703,63 грн., з яких: 1803349,00 грн. основний борг, 41866,98 грн. штраф та 11487,65 грн. 3% річних.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач неналежним чином виконав свої зобов’язання у частині оплати поставленого позивачем товару за договором поставки № 0098 від 01.02.2013 року.

Ухвалою господарського суду Київської області від 28.08.2013 року порушено провадження у справі та її розгляд призначено на 18.09.2013 року.

02.09.2013 року через канцелярію господарського суду Київської області представником позивача подано документи на вимогу ухвали суду від 28.08.2013року.

18.09.2013 року через канцелярію господарського суду Київської області представник відповідача подав відзив на позовну заяву у якому просить у задоволенні позову відмовити повністю.

У судовому засіданні 18.09.2013 року судом оголошено перерву до 02.10.2013року про що сторонами підписано відповідне повідомлення.

01.10.2013 року через канцелярію господарського суду Київської області представник позивача подав заперечення на відзив на позов. Крім того, останнім було подано повторно заяву про забезпечення позову.

У судовому засіданні 02.10.2013 року судом оголошено перерву до 23.10.2013року, про що сторонами підписано відповідне повідомлення.

23.10.2013 року через канцелярію господарського суду Київської області представник позивача подав доповнення до заяви про вжиття заходів забезпечення, а представник відповідача заперечення проти забезпечення позову та письмові пояснення.

У судовому засіданні 23.10.2013 року судом оголошено перерву до 25.10.2013року, про що сторонами підписано відповідне повідомлення.

Крім того, ухвалою господарського суду Київської області від 23.10.2013 року продовжено строк розгляду спору у даній справі у порядку ст. 69 ГПК України.

Розглянувши у судовому засіданні заяву позивача про вжиття заходів забезпечення, суд вирішив у її задоволенні відмовити, оскільки позивачем не було наведено суду жодних підстав, які б унеможливили захист його прав, свобод та інтересів без вжиття відповідних заходів, не надано суду належних доказів, а з матеріалів справи судом не встановлено обставин, які б вказували на можливість порушення прав, свобод та інтересів позивача. Окрім того, позивачем не наведено доказів того, що невжиття заходів до забезпечення позову якимось чином може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

24.10.2013 року через канцелярію господарського суду Київської області представник позивача подав письмові пояснення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд

встановив:

01 лютого 2013 року між ТОВ "Біомін Україна" (постачальник, позивач у справі) та ПбАТ "Калитянський експериментальний завод комбікормів і преміксів" (покупець, відповідач у справі) було укладено договір поставки №0098 (надалі договір), відповідно до п. 1.1. якого, постачальник зобов'язується в порядку та на умовах, визначених цим договором, передати у власність покупця, відповідно до замовлень останнього, продукти для виготовлення кормів для тварин – кормові добавки премікси та інше (надалі - товар), в асортименті, кількості та за ціною згідно зі специфікаціями - додатками, що є невід'ємною частиною цього договору, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар у термін і в розмірі, що передбачені цим договором. У разі необхідності сторони можуть змінювати або розширювати асортимент товару шляхом внесення змін або доповнень до специфікацій до цього договору.

Відповідно до п.п. 4.1. та 4.3. договору ціна товару, зазначена в специфікаціях, є чинною для цілей замовлення товару протягом строку дії договору. Вартість товару, що підлягає оплаті за договором, встановлюється у розмірі вартості замовленого товару відповідно до специфікацій, скоригована на розмір передбаченої договором знижки.

Згідно з п. 4.4. договору покупець здійснює оплату товару на підставі рахунку-фактури на наступних умовах: 100% вартості товару покупець сплачує не пізніше 30 календарних днів з дати поставки товару.

Пунктом 2.2. договору встановлено, що одночасно з поставкою товару постачальник надає покупцеві наступні документи: видаткові, податкові накладні, сертифікат якості, рахунок на оплату на партію товару із зазначенням її відповідно до специфікації.

Відповідно до п. 5.1. договору поставка товару здійснюється партіями на умовах СРТ - пункт поставки, згідно з Міжнародними правилами тлумачення торгівельних термінів Інкотермс Міжнародної Торгової палати в редакції 2010 року. пункт поставки: вул. Перемоги, 2, смт Калита 07420, Броварський р-н, Київська обл. Під партією товару розуміється сукупність товарів, що поставляється постачальником покупцю по відповідній ass="fs168">видатковій накладній>.

Факт поставки товару підтверджується транспортною накладною та/або подібним документом, підписаним уповноваженими представниками сторін, із зазначенням видів, кількості та вартості товару відповідно до специфікації, поставленого за відповідним відвантаженням (п. 7.1. договору).FONT>

Згідно з п. 10.1 договору, останній вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками сторін та діє до "31" грудня 2013 року, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами взятих на себе зобов'язань.

На виконання умов договору поставки № 0098 від 01.02.2013 року позивачем було поставлено відповідно до специфікацій №01 від 25.02.2013 року, №02 від 25.03.2013 року, №03 від 22.04.2013 року, №04 від 28.05.2013 року, №05 від 26.06.2013 року товар відповідачеві, що підтверджується підписаними представниками сторін та скріпленими відтисками печаток юридичних осіб наступними видатковим накладними: №54 від 26.02.2013 на суму 485608,80 грн., №87 від 26.03.2013 року на суму 329005,20 грн., №127 від 25.04.2013 року на суму 652061,10 грн., №160 від 28.05.2013 року на суму 379107,60грн. та №198 від 27.06.2013 року на суму 247566,30 грн., загалом на суму 2093349,00 грн.

У свою чергу, відповідач взяті на себе зобов’язання за вказаним вище договором поставки у частині сплати вартості поставленого позивачем товару виконав не у повному обсязі, сплативши лише 290000,00 грн. (що підтверджується випискою з особового рахунку ТОВ "Біомін Україна" №26000702643526, копія якої долучена до матеріалів справи) при поставці товару ТОВ "Біомін Україна" на загальну суму 2093349,00 грн., у зв’язку з чим, у відповідача станом на дату судового засідання рахується заборгованість перед позивачем у розмірі 1803349,00 грн.

Станом на дату судового засідання ПбАТ "Калитянський експериментальний завод комбікормів і преміксів" належних та доказів сплати боргу у розмірі 1803349,00грн. до суду не подано.

До тверджень відповідача вказаних у відзиві на позов щодо того, що договір поставки №0098 від 01.02.2013 року є неукладеним оскільки у ньому не визначено строки поставки товару, суд ставиться критично, оскільки вказане не відповідає дійсності виходячи з п. 5.3. договору де вказано, що поставка товару здійснюється постачальником не пізніше 5 календарних днів від дати отримання замовлення від покупця.

Разом з тим, суд ставиться критично до тверджень відповідача щодо того, що товар фактично поставлявся поза рамками договору поставки, оскільки видаткові накладні не містять посилань на відповідні специфікації та у номенклатурі специфікацій і видаткових накладних містяться розбіжності щодо даних по товару. Вказані твердження не відповідають дійсності,оскільки найменування та кількість товару зазначених у специфікаціях відповідають даним, які вказані у видаткових накладних. Крім того, вказані видаткові накладні та специфікації містять посилання на договір поставки, на підставі якого виникли правовідносини щодо купівлі-продажу товару.

Крім того, відповідача у відзиві на позов зазначає, що останній не отримував рахунки-фактур на підставі яких мала здійснюватись оплата товару згідно з п. 4.4. договору, у зв’язку з чим у ПбАТ "Калитянський експериментальний завод комбікормів і преміксів" не виникло обов’язку щодо здійснення оплати за поставлений позивачем товар. Умовами п.4.4. договору передбачено, що відповідач зобов’язаний сплатити вартість поставленого позивачем товару протягом 30 календарних днів з дати поставки, а не з дати отримання рахунку-фактури. Таким чином, твердження відповідача щодо того, що строк виконання зобов’язання щодо сплати вартості товару не настав, у зв’язку з неотриманням останнім рахунків-фактур, є необґрунтованим.

Разом з тим, суд ставить критично до тверджень відповідача, викладених у письмових поясненнях від 22.10.2013 року, щодо того, що в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази на підтвердження поставки товару позивачем в обсязі, заявленому у позовній заяві, оскільки останні є необґрунтованими, не підтвердженими належними та допустимими доказами і спростовуються матеріалами справи.

Крім того, 25.07.2013 року між позивачем та відповідачем було підписано акт звірки розрахунків № АС-0151 за період з 01.01.2013 року по 25.07.2013 року, з якого вбачається, що станом 25.07.2013 року за відповідачем рахувалась заборгованість перед позивачем у розмірі 2003349,00 грн.

Врахувавши вищезазначені обставини, судом встановлено факт неналежного виконання відповідачем своїх зобов’язань щодо сплати коштів, за поставлений за договором поставки № 0098 від 01.02.2013 року товар позивачем в розмірі 1803349,00грн., при поставці товару на загальну суму у розмірі 2093349,00 грн.

Згідно частини першої та частини сьомої статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно приписів статей 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини другої ст. 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

У ст. 629 ЦК України вказано, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Приписами частини першої статті 692 Цивільного кодексу України передбачено: покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Позивачем дотримано вимог даних норм процесуального законодавства і подано всі докази на підтвердження своїх позовних вимог, в той час як ПбАТ"Калитянський експериментальний завод комбікормів і преміксів" не спростовано існування заборгованості перед ТОВ "Біомін Україна" у розмірі 1803349,00 грн. при поставці товару на загальну суму у розмірі 2093349,00 грн.

Оскільки заборгованість відповідача перед позивачем на час прийняття рішення не погашена, розмір вказаної заборгованості відповідає фактичним обставинам справи, вимога про стягнення з відповідача 1803349,00 грн. боргу за поставлений товар підлягає задоволенню.

Окрім основного боргу, позивач просить стягнути з відповідача 11487,65 грн. 3% річних та 41866,98 грн. штрафу.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до частини першої ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Зробивши розрахунок 3% річних по заборгованості за поставлений товар по видаткових накладних №54 від 26.02.2013 за період з 29.03.2013, №87 від 26.03.2013 з 26.04.2013, №127 від 25.04.2013 з 26.05.2013, №160 від 28.05.2013 з 28.06.2013, № 198 від 27.06.2013 з 28.07.2013 по 15.08.2013 (вказані у розрахунку позивача), суд вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 11487,65 грн. задовольняє повністю, оскільки результат розрахунку суду більший суми розрахунку позивача.

До тверджень відповідача вказаних у відзиві на позовну заяву щодо того, що у видаткових накладних не зазначено строки протягом яких має здійснюватися оплата товару, у зв’язку з чим не настав строк оплати та відсутні підстави для нарахування 3% річних, суд ставиться критично, оскільки останні є необґрунтованими, а строк оплати товару визначений п. 4.4. договору.

Згідно з частиною першою ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Частиною першою ст. 549 Цивільного кодексу України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання.

Частиною другою цієї ж статті встановлено, що штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Відповідно до п. 8.2. договору поставки у разі грубого порушення умов даного договору, сторона, що допустила таке порушення, повинна сплатити штраф у розмірі 2 % від суми поставки, при здійсненні якої було вчинено таке порушення, та у строк що не перевищує п'яти робочих днів, з дня виникнення такого порушення.

Згідно з п. 3.1. договору покупець зобов'язаний отримувати товар за місцем поставки, визначеним в п. 5.1 цього договору, протягом 24 годин після отримання повідомлення постачальника, зробленого відповідно до п. 2.1 цього договору. Відмова покупця отримати товар протягом 24 годин з моменту отримання повідомлення про здійснення поставки постачальником вважається грубим порушенням умов цього договору.

З системного аналізу положень п.п. 8.2. та 3.1. договору поставки вбачається, що штраф у розмірі 2 % від суми поставки передбачено за відмову покупця отримати товар протягом 24 годин з моменту отримання повідомлення про здійснення поставки постачальником.

Проте, як вбачається з матеріалів справи, позивач просить стягнути з відповідача штраф у розмірі встановленому п. 8.2. договору поставки за порушення умов договору у частині сплати вартості отриманого відповідачем товару.

У письмових запереченнях на відзив позивач зазначає що словосполучення "грубе порушення" (п. 8.2. договору) та "істотне порушення" (п. 10.1. договору, де зазначено, що наступні дії вважаються істотним порушенням цього договору: порушення покупцем зобов'язань щодо отримання або оплати товару; порушення постачальником вимог щодо кількості або якості поставленого товару) є тотожними.

До вказаних тверджень суд ставиться критично, оскільки під "грубим порушенням" у договорі вважається відмова покупця отримати товар протягом 24 годин з моменту отримання повідомлення про здійснення поставки постачальником, а у пункті 10.1 договору зазначено, що є "істотним правопорушенням" як підставою для розірвання договору.

Враховуючи усе вищевказане, вимога позивача щодо стягнення з відповідача штрафу у розмірі 41866,98 грн., з підстав зазначених у позовній заяві, є необґрунтованою, не підтвердженою належними та допустимими доказами та такою, що спростовується доказами наявними у матеріалах справи, відповідно, остання залишається судом без задоволення.

За таких обставин суд дійшов висновку, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 1803349,00 грн. основного боргу та 11487,65 грн. 3% річних, а загалом 1814836,65 грн.

Судові витрати, відповідно до частини п’ятої статті 49 Господарського процесуального кодексу України, судом покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Разом з тим, відповідно до п. 3 частини другої ст. 6 Закону України "Про судовий збір" у разі якщо позовну заяву подано після подання заяви про вжиття запобіжних заходів чи заяви про забезпечення доказів або позову, розмір судового збору зменшується на розмір судового збору, сплаченого за подання заяви про вжиття запобіжних заходів чи заяви про забезпечення доказів або позову.

У п. 2.5. роз’яснень наданих Вищим господарським судом України у постанові пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 р. № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" вказано, що Законом передбачено (абзац третій частини другої статті 6) зменшення розміру судового збору з позовної заяви, поданої після подання заяви про вжиття запобіжних заходів або забезпечення позову, на розмір судового збору, сплаченого за подання заяви про вжиття запобіжних заходів чи заяви про забезпечення позову. Зазначене зменшення розміру судового збору здійснюється і в разі одночасного (в один і той же день) подання до господарського суду позовної заяви і заяви про забезпечення позову, в тому числі при об'єднанні їх в одному документі. Якщо заяву про забезпечення позову подано після подання позовної заяви, то відповідне зменшення суми судового збору не здійснюється. Передбачене згаданою нормою зменшення розміру судового збору не ставиться Законом у залежність від результатів судового розгляду.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем було подано до суду одночасно позовну заяву та заяву про забезпечення позову та сплачено судовий збір у розмірі 37134,07 грн. за подання позовної заяви (за платіжним дорученням № 727 від 22.08.2013 року).

Враховуючи вищезазначене, суму судового збору за подання позовної заяви необхідно зменшити на суму судового збору за подання заяви про вжиття заходів забезпечення, тобто, на 1720,50 грн.

Враховуючи вищезазначене, керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

вирішив:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Калитянський експериментальний завод комбікормів і преміксів" (07420, Київська обл., Броварський район, смт. Калита, вул. Перемоги, буд. 2; код ЄДРПО України 00951758) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Біомін Україна" (04209, м. Київ, Оболонський район, вул. Богатирська, буд. 6/1, оф. 285; код ЄДРПО Україна 34613055) – 1803349 (один мільйон вісімсот три тисячі триста сорок дев'ять) гривень 00 коп. боргу, 11487 (одинадцять тисяч чотириста вісімдесят сім) гривень 65коп. 3% річних та 34615 (тридцять чотири тисячі шістсот п'ятнадцять) гривень 03 коп. судового збору.

3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Дата підписання: 29.10.2013 року.

Суддя А.В. Лопатін