Рішення № 34424384, 22.10.2013, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 жовтня 2013 року Справа № 915/1734/13

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Союз-Миколаїв"

54028, м. Миколаїв, вул. Новозаводська, 42 Д

До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Грінко-Миколаїв"

54028, м. Миколаїв, вул. 4-а Повздовжня, 76

Про: стягнення боргу в сумі 9 548,60 грн.

Суддя Смородінова О.Г.

ПРЕДСТАВНИКИ:

Від позивача: Макаров О.О., за довіреністю;

Від відповідача: не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач 24.09.13 звернувся до господарського суду з позовом стягнути з відповідача 9548,60 грн. в тому числі: боргу - 6650,60 грн., пені - 491,64 грн., штрафу - 1731,37 грн., 20% річних - 674,99 грн.

Позовні вимоги ґрунтуються на підставі умов договору поставки № Пл 004 від 16.01.2012р., накладних в період з 04.02.13р. по 04.03.13р. на загальну суму 8656,83 грн., довіреностей, банківських виписок про часткові оплати на загальну суму 2006,22 грн., акту звірки взаєморозрахунків підписаного між сторонами станом на 12.09.2013р, норм ст.ст. 526, 526, 692 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України та мотивовані неналежним виконанням відповідачем взятих на себе грошових зобов'язань за договором.

Відповідач вимоги ухвал суду не виконав, відзив по суті позовної заяви до суду не скерував, свого представника двічі в судове засідання з невідомих причин не направив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчать поштові повідомлення.

Отже, справа розглядається на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, за наявними в ній матеріалами.

22.10.13 р. за результатами розгляду справи, суд на підставі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України оголосив вступну та резолютивну частини рішення.

Ознайомившись з матеріалами справи, вислухавши представника позивача, суд -

встановив:

25 січня 2013 р. між сторонами був укладений договір № 21, згідно з предметом якого позивач, як постачальник, зобов'язався поставити, а відповідач, як покупець, взяв на себе зобов'язання прийняти і оплатити продукцію в асортименті, кількості та за ціною, вказаними в рахунках і накладних, що є невід'ємною частиною цього договору.

Відповідно до умов пунктів 2.2, 2.3.2, 3.1 та 3.2 цього договору постачання продукції здійснюються партіями. На кожну партію продукції,що поставляється, постачальник (за своїм місцезнаходженням) надає покупцеві рахунок і накладну на продукцію, в яких вказуються найменування, асортимент, кількість і ціна продукції. підпис представника покупця на накладній є узгодженням покупцем асортименту, кількості і ціни поставленої продукції. Покупець здійснює оплату за кожну партію продукції протягом 25 днів з дати поставки цієї партії продукції. Оплата проводиться в безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника. Датою оплати вважається дата зарахування грошових коштів на рахунок постачальника.

За змістом пункту 6.1 цей договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє по 31.12.13р.

Спірні правовідносини, які виникли між сторонами, регулюються положеннями діючого законодавства України про поставку.

Так, відповідно до п. 1 та п. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Частиною 1, 2 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Матеріали справи свідчать, що на виконання умов договору № 21 від 25.01.13р позивач поставив, а відповідач прийняв продукцію на загальну суму 8656,83 грн. за наступними накладними:

№00245/06від04.02.13 р.на суму2 668,80 грн.№249від05.02.13 р.на суму406,75 грн.№355від13.02.13 р.на суму1 112,28 грн.№359від13.02.13 р.на суму431,21 грн.№391від18.02.13 р.на суму1 249,67 грн.№500від25.02.13 р.на суму29,94 грн.№505від26.02.13 р.на суму833,11 грн.№543від27.02.13 р.на суму1 280,00 грн.№593від04.03.13 р.на суму645,07 грн.

Факт поставки за наведеними накладними в судовому засіданні відповідачем не спростовано.

За наданими позивачем доказами, а саме: рахунком, банківськими виписками, актом звірки підписаного між сторонами 12.09.13р., вбачається проведення покупцем лише часткових оплат за отриманий товар - на загальну суму 2006,22 грн.

Отже, як свідчать надані позивачем докази відповідач протягом 25 днів з дати поставки останньої партії цієї продукції, повну оплату не здійснив, чим порушив умови пункту 3.1 договору № 21 від 25.01.13 р.

За обґрунтованим розрахунком позивача не сплаченою залишилась сума в розмірі 6 650,61 грн. (8656,83 - 2006,22 грн.).

Відповідно до норм ст. ст. 629, 525, 526 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За умовами ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.

За змістом пункту 5.3 договору сторони дійшли згоди, що за прострочення оплати продукції, покупець сплачує постачальникові пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, встановленої на дату нарахування пені, від простроченої суми, за кожен день прострочення. Пеня може бути нарахована постачальником за весь період прострочення оплати. За прострочення оплати більш ніж на 5-ть днів покупець понад пеню сплачує постачальнику штраф в розмірі 20 % від простроченої суми оплати. При простроченні оплати покупець повинен сплатити двадцять процентів річних від простроченої суми. Збитки заподіяні поставщику внаслідок прострочення оплати підлягають стягненню у повній сумі понад вищевказані штрафні санкції.

Згідно правил ст.ст. 625, 612,(п.1), 624(п.1) ст.610 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків. Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до наведених норм та обставин позивач цілком правомірно нарахував боржнику до стягнення пеню в розмірі 491,64 грн., штраф - 1731,37 грн., та 20% річних - 674,99 грн.

Розрахунок наведених сум судом перевірено, та не спростовано відповідачем.

За приписами ч. 1 ст. 32 та ст. 33 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідач не скористався наданим йому процесуальним правом, а саме - не надав суду доказів, які свідчать про належне виконання ним взятих на себе зобов'язань, щодо повної сплати продавцю грошових коштів за отриману продукцію.

Отже, дослідивши та оцінивши відповідно до вимог ст. 43 ГПК України докази надані позивачем, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявленого позову.

Та, оскільки, в спірних правовідносинах відповідачем дійсно порушені права та законні інтереси позивача, позовні вимоги заявлені останнім обґрунтовано та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 32, 33, 43, 44, 49, 75, 82, 82-1, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Грінко-Миколаїв" (54028, м. Миколаїв, вул. 4-а Повздовжня, 76 код 35989651) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Союз-Миколаїв" (54028, м. Миколаїв, вул. Новозаводська, 42 Д код 25378662) 9548,60 грн. з яких: боргу - 6650,60 грн., пені - 491,64 грн., штрафу - 1731,37 грн., 20% річних - 674,99 грн. та 1720,50 грн. судового збору.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Повне рішення складено 28 жовтня 2013 року.

Суддя О.Г.Смородінова