Рішення № 34424164, 24.10.2013, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91016, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел./факс 55-17-32, inbox@lg.arbitr.gov.ua ___________________________ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

24 жовтня 2013 року Справа № 913/1932/13

Провадження №16/913/1932/13

За позовом

Державного підприємства «Луганськвугілля» в особі відокремленого підрозділу «Перевальський ремонтно-механічний завод», м. Перевальськ Луганської області

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Лисстальпром», м. Лисичанськ Луганської області

про стягнення 9942 грн. 00 коп.

Колегія суддів у складі: Седляр О.О. - головуючий, Москаленко М.О., Секірський А.В.

Секретар судового засідання Колпакова Г.О.

У засіданні суду брали участь:

від позивача: Поліщук С.В., довіреність № 03/5-679 від 28.12.2012,

від відповідача: Мітченко О.С., довіреність № 4423 від 29.07.2013,

У відповідності до вимог ст. 77 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 14.10.2013 оголошена перерва до 24.10.2013 на 14 год. 30 хв.

В С Т А Н О В И Л А:

Обставини справи: позивачем заявлена вимога про стягнення з відповідача заборгованості у сумі 9942 грн. 00 коп. , яка склалась за договором виконання робіт № 122 від 21.05.2013.

Відповідач відзивом на позовну заяву від 29.07.2013 № 441 позовні вимоги відхилив з підстав визначених у ньому.

Позивач наполягає на задоволенні позовних вимог.

Дослідивши обставини справи, надані докази, заслухавши присутніх у судовому засіданні представників сторін, судова колегія встановила такі фактичні обставини.

21.05.2013, між сторонами у справі, укладений договір № 122, відповідно до умов пункту 1.1 якого, Виконавець (позивач у справі) зобов'язався виконати роботи, а Замовник (відповідач у справі) зобов'язався їх оплатити.

Відповідно до п. 1.2 загальна сума договору складає 100 000, 00 грн. з урахуванням ПДВ.

Пунктом 4.2 договору передбачено, що оплата робіт за даним договором здійснюється Замовником (відповідач у справі) шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Виконавця в порядку передбаченому специфікацією, згідно пред'явленого рахунку.

Здача виконаних робіт підтверджується актом виконаних робіт, підписаним сторонами

(п. 5.2 договору).

На виконання даних домовленостей сторонами було оформлено та підписано акти виконаних робіт від 03.06.2013 та від 06.06.2013 на загальну суму 19104 грн. 00 коп. (а.с. 22-23). Дані акти підписані сторонами без доповнень та зауважень та позивачем виставлено рахунки від 21.05.2013 № 85 на суму 10623 грн., від 21.05.2013 № 85 на суму 14328 грн. , від 05.06.2013 № 105 на суму 4776 грн. ( а.с. 24,26,27) та надано відповідачеві податкові накладні на суму виконаних робіт 19104 грн. 00 коп. ( а.с. 87, 88).

Оскільки відповідач здійснив оплату виконаних робіт частково у сумі 9162 грн., позивач листом-вимогою від 12.06.2013 № 03/01-639 звернувся до нього з проханням погасити заборгованість у сумі 9942 грн. 00 коп. ( а.с. 32-35), яка останнім залишена без задоволення, що і стало підставою звернення позивача з даним позовом до суду.

Оцінивши доводи сторін у їх сукупності, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими що підлягають задоволенню частково виходячи з наступного.

У відповідності з приписами ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

На підставі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Під час розгляду даної справи відповідач повідомив про часткове погашення заборгованості згідно платіжного доручення від 26.07.2013 на суму 3054 грн. (а.с.49), а тому у цієї частині позовних вимог провадження у справі слід припинити на підставі п.1.1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України (за відсутність спору) з віднесенням витрат по сплаті судового збору у цієї частині позову на відповідача, оскільки борг було погашено після звернення позивача з позовом до суду.

Щодо задоволення решти позовних вимог, то слід зазначити наступне.

Відповідно до ст. ст. 11, 629 Цивільного кодексу України договір є однією з підстав виникнення зобов`язань та є обов'язковим для виконання сторонами.

Зобов`язання в силу вимог ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог даного Кодексу і інших актів законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічна за змістом норма міститься у п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

За приписами ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, як неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням.

З матеріалів справи вбачається, що укладений між сторонами договір від 21.05.2013 № 122 за своєю правовою природою є договором на виконання підрядних робіт.

Матеріалами справи, її фактичними обставинами, позивачем доведено факт виконання взятих на себе за договором зобов'язань, а саме: підписання акту приймання виконаних робіт та відсутність претензій з боку позивача підтверджують безпосереднє прийняття відповідачем виконання робіт без доповнень та зауважень.

Посилання відповідача на те, що підписані акти приймання виконаних робіт не є належним, оскільки вони підписані не уповноваженою особою, судом не приймаються до уваги виходячі з наступного.

Аналізуючи норми ст.ст. 202, 207 Цивільного кодексу України слід звернути увагу на те, що складені сторонами акти виконаних робіт від 03.06.2013, від 06.06.2013 на загальну суму 19104 грн. 00 коп. (а.с. 22-23) за своєю правовою природою є правочинами.

Відповідно до п. 1 ст. 241 Цивільного кодексу України зазначено, що правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою.

Матеріали справи свідчать, що дії відповідача, які виразились в оплаті виконаних робіт за платіжним дорученням від 27.07.2013 (а.с. 49) свідчать про фактичне прийняття та подальше схвалення таких правочинів.

Крім того, відповідно до вимог п. 1 ст. 853 Цивільного кодексу України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і у разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.

Відповідачем не доведено суду, що до початку розгляду справи у суді у нього були яких-небудь претензії щодо складених актів.

Також є безпідставними і твердження відповідача щодо неукладенності договору від 21.05.2013 № 122, внаслідок відсутності домовленості між сторонами щодо вартості даних робіт.

Матеріали справи, а саме лист від 06.06.2013 № 342 ( а.с. 29), складені акти виконаних робіт від 03.06.2013 та від 06.06.2013 ( а.с. 22,23), прийняті податкові накладні від 23.05.2013 та від 06.06.2013 на суму 19104 грн. (а.с.87, 88), а також часткова оплата у сумі 12216 грн. (а.с. 47, 49) свідчать, що відповідач своїми діями прийняв та погодився на суму вартості виконаних робіт у сумі 19104 грн. та до порушення провадження у справі, 17.07.2013 та розгляді її у суді, не звертався до позивача з претензіями щодо незгоди з вартістю робіт.

При цьому слід зазначити, що сума 12216 грн.( яка на думку відповідача є остаточною за їх домовленістю) не відповідає сумі наданих позивачем рахунків від 21.05.2013 № 85 на суму 10623 грн., від 21.05.2013 № 85 на суму 14328 грн., від 05.06.2013 № 105 на суму 4776 грн. ( а.с. 24,26,27), факт отримання яких відповідачем не спростовується.

З урахуванням викладеного, вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 9942 грн. 00 коп. є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню у сумі 6888 грн.( з урахуванням часткової оплати відповідачем після порушення провадження у справі), з віднесенням на відповідача витрат зі сплати судового збору у цієї частині позовних вимог.

У судовому засіданні, 24.10.2013, оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Керуючись ст.ст. 33,43, 49, п.1.1 ст. 80, ст.ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія -

в и р і ш и л а :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Лисстальпром», 93100, м. Лисичанськ Луганської області, вул. П. Морозова, буд. 58, ідент. код 36642376 на користь Державного підприємства «Луганськвугілля» в особі відокремленого підрозділу «Перевальський ремонтно-механічний завод», 94300, м. Перевальськ Луганської області, вул. Дзержинського, буд. 25, ідент. код 26411479 заборгованість у сумі 6888 грн. та витрати зі сплати судового збору у сумі 1720 грн. 50 коп., видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. У частині стягнення заборгованості у сумі 3054 грн. 00 коп. провадження у справі припинити.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Дата підписання - 29.10.2013.

Головуючий О.О. Седляр

Суддя М.О. Москаленко

Суддя А.В. Секірський