Рішення № 34424093, 14.10.2013, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" жовтня 2013 р. Справа № 911/3156/13

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Салді Сервіс", м. Вишневе, Київська область;

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Арсан-Буд", м. Бровари, Київська область;

про стягнення 109469,57 грн.

Суддя Т.П. Карпечкін

В засіданні приймали участь:

від позивача: Бонь О.А. (довіреність № 11/02-133 від 11.02.2013 р.);

від відповідача: Яковенко І.В. (довіреність № 30/09 від 30.09.2013 р.).

Обставини справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Салді Сервіс" (далі - позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Арсан-Буд" (далі - відповідач) про стягнення 109469,57 грн.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що відповідач в супереч вимогам Договору підряду № 01-10 від 01 жовтня 2011 року не виконав свої зобов'язання та не розрахувався з позивачем за виконані роботи, у зв'язку з чим виникла заборгованість в сумі 90000,00 грн., за прострочення оплати якої нарахована пеня в розмірі 16199,99 грн. та 3 % річних в розмірі 3269,58 грн.

Ухвалою господарського суду Київської області від 14 серпня 2013 року порушено провадження у справі та призначено розгляд на 27 серпня 2013 року.

До господасрького суду Київської області від представника позивача надійшла заява б/н від 22 серпня 2013 року про забезпечення позову.

Відповідно до ст. 66 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Пунктом 3 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 16 від 26.12.2011р. «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову» передбачено, що умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо).

Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Оскільки суду не надано доказів, які підтверджували б наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування заявленого позивачем заходу до забезпечення позову у даній справі, судом, у відповідності до ст. 66 ГПК України, у задоволенні зазначеної заяви позивача відмовлено з огляду на її необґрунтованість.

Ухвалою господарського суду Київської області від 27 серпня 2013 року розгляд справи відкладено на 10 вересня 2013 року у зв'язку з неявкою представника відповідача в судове засідання та неподанням останнім витребуваних доказів.

10 вересня 2013 року, через загальний відділ господарського суду Київської області, від представника відповідача надійшли письмові пояснення б/н від 10 вересня 2013 року, клопотання б/н від 10 вересня 2013 року про призначення почеркознавчої експертизи та клопотання б/н від 10 вересня 2013 року в якому відповідач просить суд визначити ціну позову відповідно до законодавства.

У зв'язку з перебуванням судді Карпечкіна Т.П. на лікарняному розгляд справи 10 вересня 2013 року не відбувся, тому, ухвалою господарського суду Київської області від 13 вересня 2013 року розгляд справи призначено на 08 жовтня 2013 року.

Присутній в судовому засіданні представник відповідача надав до суду платіжні доручення № 1546 від 02 жовтня 2013 року та № 1600 від 07 жовтня 2013 року на загальну сумму 90000,00 грн., як доказ сплати основної заборгованості.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення учасників судового процесу, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні клопотання представника відповідача про призначення судової експертизи, оскільки наявними у справі доказами підтверджується вчинення відповідачем дій, направлених на фактичне виконання та схвалення умов договору (перерахування коштів). До того ж відповідачем не оспорюється факт існування між юридичними особами (позивачем та відповідачем) договірних відносин, що ставить недоцільним проведення судової почеркознавчої експертизи.

Крім того, згідно ст. 42 Господарського процесуального кодексу України, висновок судового експерта для господарського суду не є обов'язковим і оцінюється господарським судом за правилами, встановленими статтею 43 цього Кодексу, тобто в сукупності з усіма доказами, на яких ґрунтуються позовні вимоги.

На підставі статті 77 Господарського процесуального кодексу України, в судовому засіданні 08 жовтня 2013 року судом оголошено перерву на 14 жовтня 2013 року.

Присутнім в судовому засіданні 14 жовтня 2013 року, представником позивача подана заява б/н від 08 жовтня 2013 року про зменшення позовних вимог в якій останній просить суд стягнути з відповідача 6805,47 грн. - пені, 1720,50 грн. - судових витрат по сплаті судового збору та повернути 468,89 грн. - зайво сплаченого судового збору.

Представник відповідача проти позову заперечив та просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог.

У відповідності до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглянута за наявними в ній матеріалами, яких достатньо для винесення рішення по суті.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення прийнято господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих сторонами, а також доказів, які були витребувані господарським судом, у нарадчій кімнаті.

Згідно ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, після закінчення розгляду справи у судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши у судовому засіданні пояснення представників позивача та відповідачів, господарський суд, -

Встановив:

Між позивачем (за договором - Замовник) та відповідачем (за договором - Виконавець) 01 жовтня 2011 року укладено Договір підряду № 01-10 (далі - Договір) відповідно п. 1.2. якого, предметом Договору є проектування, виконання монтажу і пусконалагоджування системи повітряного опалення та вентиляції виробничого і складського приміщень за адресою: Київська обл., м. Бровари, вул. Підприємницька, 14.

Пунктом 3.1. Договору передбачено, що вартість обладнання, робочого проекту системи повітряного опалення, комплектуючих матеріалів, монтажних та пусконалагоджувальних робіт за даним договором визначається Додатком № 1 узгодження ціни, який є невід'ємною частиною даного договору, і складає - 1033485 грн. 00 коп. (Один мільйон тридцять три тисячі чотириста вісімдесят пять грн. 00 коп.) враховуючи ПДВ 172247 грн. 50 коп.

Згідно з п.п. 4.1., 4.2., 4.3., 4.4. Договору позивач та відповідач домовились про порядок розрахунків наступним чином.

426521 грн. 00 коп. (Чотириста двадцять шість тисяч пятсот двадцять одна грн. 00 коп.) - оплата на закупівлю генераторів гарячого повітря з газовим повітрянагрівачем (згідно додатка № 2 за даним договорм) та 50% авансовий платіж за робочий проект повітряного опалення, протягом 5 (п'яти) банківських днів з дня підписання Договору та отримання Замовником відповідного рахунку виконавця.

207000 грн. 00 коп. (двісті сім тисяч грн. 00 коп.) - предоплата на закупівлю повітропроводів з оцинкованої сталі, утеплювача мінерального, димоходів продуктів горіння, дросель-клапанів, рециркуляційних решіток, обладнання витяжної винтеляції та допоміжних матеріалів протягом (п'яти) банківських днів з дати передачі виконавцем та узгодження замовником робочого проекту повітряного опалення та вентиляції (згідно Додатка № 2 за даним договором) та отримання замовником відповідного рахунку Виконавця.

273085 грн. 00 коп. (двісті сімдесят три тисячі вісімдесят пять грн. 00 коп.) - предоплата за монтажні роботи беспосередньо перед початком робіт на об'єкті (згідно Додатка № 2 за даним договором), протягом 5 (п'яти) банківський днів з дати отримання замовником відповідного рахунку виконавця.

126879 грн. 00 коп. (сто двадцять шість тисяч вісімсот сімдесят девять грн. 00 коп.) - протягом 3 (трьох) банківських днів з дати підписання акту приймання- передачі виконаних робіт по договору та отримання замовником відповідного рахунку виконавця.

Відповідно до п. 7.4. Договору, здача-прийняття виконаних робіт здійснюється сторонами за актом протягом 5-ти робочих днів з моменту одержання замовником акта виконаних робіт. У випадку відмовлення від підписання акта виконаних робіт замовник зобов'язаний протягом трьох днів надати мотивоване письмове відмовлення від підписання акта.

З матеріалів справи вбачається, що позивач виконанав свої зобов'язання за Договором в повному обсязі, що підтверджується актом здачі-приймання виконаних робіт від 26 жовтня 2011 року, довідкою про вартість виконаних будівельних робіт за травень 2012 року, актом № 04/21 приймання виконаних будівельних робіт за травень 2012 року від 21 травня 2012 року, актом № 04/22 приймання виконаних будівельних робіт за травень 2012 року від 21 травня 2013 року, наявними в матеріалах справи.

Натомість, відповідач свої зобов'язання за договором в частині оплати вартості виконаних робіт належним чином не виконав, сплативши лише 943485,00 грн., що підверджується платіжними дорученнями № 623 від 23 травня 2013 року, № 139 від 04 лютого 2013 року, № 822 від 19 липня 2012 року, № 812 від 02 грудня 2011 року, № 574 від 06 жовтня 2011 року, № 710 від 08 листопада 2011 року, № 765 від 18 листопада 2011 року, наявними в матеріалах справи, внаслідок чого за ним утворилось 90000,00 грн. заборгованості.

В ході розгляду справи відповідачем сплачено основний борг в розмірі 90000,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 1546 від 02.10.2013 та № 1600 від 07.10.2013, що містяться в матеріалах справи (оригінали яких оглянуті судом у судовому засіданні).

У зв'язку із сплатою основного боргу, позивачем подана заява про зменшення позовних вимог в якій останній просить суд стягнути 6805,47 грн. пені.

Відповідно до ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України, майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов і вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до ч. 1. ст. 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

У сфері господарювання, згідно з ч. 2 ст. 217 та ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Спеціальним законом, що регулює договірні правовідносини між платниками і одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за невчасне виконання грошових зобов'язань, є Закон України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» від 22.11.1996р. № 543/96, відповідно до статті 3 якого, розмір пені за порушення грошового зобов'язання розраховується із суми простроченого платежу і не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

У відповідності з ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Статтею 253 Цивільного кодексу України визначено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Відповідно до п. 9.1. Договору, при порушенні Замовником термінів оплати згідно п. 4 останній сплачує Виконавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на період прострочення, від сплаченої суми, за кожен день прострочення.

Відповідно до ст. 55 Господарського процесуального кодексу України, суд, перевіривши правильність нарахування пені, задовольняє її в сумі 6805,47 грн., згідно з розрахунком позивача, який є арифметично вірним.

Виходячи з вищевикладених обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підтверджуються належними та допустимими доказами, ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, а відтак підлягають задоволенню в повному обсязі.

Враховуючи, що в ході розгляду справи позивачем зменшено розмір позовних вимог, на підставі п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" зайво сплачена сума судового збору підлягає поверненню.

Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Розміри мінімальної заробітної плати на 2013 рік затверджено Законом України "Про Державний бюджет України на 2013 рік" від 06.12.2012. Станом на 01.01.2013 місячний розмір мінімальної заробчтної плати становив 1147,00 грн.

Нормами ст. 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру справляється судовий збір у розмірі 2 відсотків ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат

Оскільки, платіжним дорученням № 3687 від 09.08.2013 позивачем сплачено судовий збір в розмірі 2189,39 грн., то відповідно до ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору у розмірі 1720,50 грн. покладаються на відповідача, а 468,89 грн. судового збору підлягають поверненню позивачу.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем не надано доказів сплати судового збору за розгляд заяви про забезпечення позову, поданої представником позивача через загальний відділ господарського суду Київської області (Вх. № 64 від 22.08.2013), яка розглянута судом в судовому засіданні 27 серпня 2013 року.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", за подання до господарського суду заяви про вжиття запобіжних заходів та забезпечення позову справляється судовий збір в розмірі 1,5 розміру мінімальної заробітної плати.

Тому, судовий збір за розгляд господарським судом заяви про забезпечення позову, в розмірі 1720,50 грн. підлягає стягненню з позивача.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Арсан-Буд" (07400, Київська область, м. Бровари, вул. Гагаріна, 27 кв. 94; код ЄДРПОУ 34837703) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Салді Сервіс" (08132, Київська область, м. Вишневе, вул. Вітянська, 1, оф. 51; код ЄДРПОУ 33415524) 6805 (шість тисяч вісімсот п'ять) грн. 47 коп. - пені та 1720 (одна тисяча сімсот двадцять) грн. 50 коп. - витрат по сплаті судового збору.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Салді Сервіс" (08132, Київська область, м. Вишневе, вул. Вітянська, 1, оф. 51; код ЄДРПОУ 33415524) в доход Державного бюджету України 1720 (одна тисяча сімсот двадцять) грн. 50 коп. - витрат по сплаті судового збору за розгляд заяви про забезпечення позову.

4. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

5. Повернути на підставі рішення Товариству з обмеженою відповідальністю "Салді Сервіс" (08132, Київська область, м. Вишневе, вул. Вітянська, 1, оф. 51; код ЄДРПОУ 33415524) з Державного бюджету України 468 (чотириста шістдесят вісім) грн. 89 коп. зайво сплаченого судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено: 21.10.2013

Суддя Карпечкін Т.П.