Рішення № 34421900, 29.10.2013, Харцизький міський суд Донецької області

248/6907/13-ц

2/248/2359/2013

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 жовтня 2013 року

Харцизький міський суд Донецької області у складі :

судді- Нікіфорова М.Ю.,

при секретарі- Нікуліної Г.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Харцизьку цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк Приватбанк до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення,-

ВСТАНОВИВ :

19 серпня 2013 року Публічне акціонерне товариство комерційний банк Приватбанк (далі-ПАТ КБ Приватбанк) звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення.

Позов мотивують тим, що 04.06.2007 року між ними та відповідачем ОСОБА_1 був укладений договір №DOXCGК40000058, за яким ОСОБА_1 отримала кредит у розмірі 140000,00 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 16,08% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 04.06.2037 року. Згідно умов зазначеного договору погашення заборгованості повинно здійснюватися у наступному порядку: щомісяця в період сплати, Позичальник повинен надавати Банку грошові кошти (щомісячний платіж) для погашення заборгованості за кредитом, яка складається із заборгованості за кредитом, за відсотками, комісією, а також інші витрати. На забезпечення виконання зобовязань за кредитним договором №DOXCGК40000058 ПАТ КБ Приватбанк та відповідач ОСОБА_1 04.06.2007 року уклали договір іпотеки, згідно з яким ОСОБА_1 передала в іпотеку нерухоме майно, а саме: квартиру, загальною площею 49,80 кв.м, житловою площею 29,30 кв.м., яка розташована за адресою: м. Харцизьк, Донецької області, пров. Ніколенко, 11/55 та належить відповідачу на праві власності на підставі договору купівлі-продажу. Прийняті на себе зобовязання за договором кредиту ОСОБА_1 виконала неналежним чином, в результаті чого станом на 08.08. 2013 року утворилася заборгованість в розмірі 174074,38грн., яка складається з наступного: 153692,98грн- заборгованість за кредитом; 15365,66грн- заборгованість по процентам за користування кредитом; 1680,00грн - заборгованість по комісії за користування кредитом; 3335,74грн- пеня за несвоєчасність виконання зобовязань за договором.

За вказаних обставин, просять в рахунок погашення заборгованості звернути стягнення на предмет іпотеки - квартиру загальною площею 49,80 кв.м, житловою площею 29,30 кв.м., яка розташована за адресою: м. Харцизьк, Донецької області, провулок Ніколенко, 11/55, шляхом продажу вказаного предмету іпотеки з укладанням від імені відповідача ОСОБА_1 договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, з реєстрацією правочину купівлі-продажу предмету іпотеки у державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, з проведенням дій щодо коригування технічної документації відповідно до поточного стану нерухомості, її перепланування та перебудови, з проведенням дій щодо оформлення та з отриманням дублікатів правовстановлюючих документів на нерухомість у відповідних установах, підприємствах або організаціях незалежно від форм власності та підпорядкування, з можливістю здійснення ними всіх передбачених нормативно- правовими актами держави дій, необхідних для продажу предмету іпотеки.

Також просять виселити відповідача ОСОБА_1 з іншими особами, зареєстрованими у вказаній квартирі із зняттям їх з реєстраційного обліку.

В судовому засіданні представник позивача-ПАТ КБ Приватбанк- ОСОБА_2 повністю підтримав заявлені позовні вимоги.

Відповідачка ОСОБА_1 в судове засідання не зявилась по невідомим суду причинам, про день та час розгляду справи повідомлялась своєчасно та належним чином.

Суд в порядку ст. 224 ЦПК України вважає можливим розглянути справу за відсутності відповідача по наявним у справі доказам.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи у їх сукупності, суд знаходить позов таким, що підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 04.06.2007 року між ПАТ КБ „Приватбанк та відповідачем ОСОБА_1 був укладений договір №DOXCGК40000058, за яким ОСОБА_1 отримала кредит у розмірі 140000,00грн сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 16,08% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 04.06.2037 року.

На забезпечення виконання зобовязань за кредитним договором №DOXCGК40000058 ПАТ КБ Приватбанк та ОСОБА_1 04.06.2007 року уклали договір іпотеки, згідно з яким ОСОБА_1 передала в іпотеку нерухоме майно, а саме: квартиру, загальною площею 49,80 кв.м, житловою площею 29,30 кв.м., яка розташована за адресою: м. Харцизьк, Донецької області, пров. Ніколенко, 11/55 та належить відповідачу на праві власності на підставі договору купівлі-продажу.

Судом встановлено, що прийняті на себе зобовязання за договором кредиту ОСОБА_1 виконувала не належним чином, в результаті чого станом на 08.08.2013 року утворилася заборгованість в розмірі 174074,38грн., яка складається з наступного: 153692,98грн- заборгованість за кредитом; 15365,66грн- заборгованість по процентам за користування кредитом; 1680,00грн - заборгованість по комісії за користування кредитом; 3335,74грн- пеня за несвоєчасність виконання зобовязань за договором.

Згідно ст..526 ч.1 ЦК України та ст.525 ЦК України, зобовязання має виконуватися належним чином, зокрема, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства і одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається,якщо інше не встановлено договором або законом.

Видами забезпечення виконання зобовязання, відповідно до ст.546 ЦК України, є неустойка, порука, гарантія, застава, при тримання, завдаток. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобовязання, зокрема у даному випадку іпотека. Саме з таким видом забезпечення виконання зобовязання договору кредиту визначилися сторони.

Відповідно до ст..33 Закону України Про іпотеку у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобовязання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобовязанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотеко держателя.

Статтею 35 Закону України Про іпотеку передбачено, що у разі порушення основного зобовязання та/або умов іпотечного договору іпотеко держатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобовязань, вимога про виконання порушеного зобовязання у не менш ніж тридцяти денний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотеко держателя залишається без задоволення іпотекодержатель вправі прийняти рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору. Положення частини першої цієї статті не є перешкодою для реалізації права іпотекодержателя звернутись у будь-який час за захистом своїх порушених прав до суду у встановленому порядку.

Такі ж вимоги щодо прав та обовязків іпотекодавця і іпотекодержателя закріплені в розділі 2 договору іпотеки від 04.06.2007 року .

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач зобовязання за кредитним договором виконував неналежним чином, про що свідчить розмір заборгованості за станом на 08.08.2013 року, який значно перевищує заставну вартість предмету іпотеки, узгоджену сторонами на день укладання договору іпотеки.

Письмову вимогу про усунення порушень із зазначенням стислого змісту порушених зобовязань, вимогою про їх виконання та попередженням про звернення стягнення на предмет іпотеки ПАТ КБ Приватбанк на адресу відповідача ОСОБА_1 було направлено рекомендованим листом 17 червня 2013 року за №30.1.0.0/2-655.

При цьому відповідачем не застосовано заходів щодо виконання зобовязань та погашення заборгованості, що стало підставою для звернення до суду.

Таким чином, у позивача виникло право звернення стягнення на предмет іпотеки, що передбачено діючим законодавством та договором іпотеки п.22, п.23 розділу 3.

Із позовної заяви вбачається, що позивач, як іпотекодержатель, просить звернути стягнення на предмет іпотеки шляхом продажу ними вказаного предмету іпотеки з укладанням від імені відповідача договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності, з отриманням дублікатів правовстановлюючих документів на нерухомість у відповідних установах, підприємствах або організаціях незалежно від форм власності та підпорядкування, з можливістю здійснення ними всіх передбачених нормативно правовими актами держави дій,необхідних для продажу предмету іпотеки.

Відповідно до вимог ст.39 Закону України Про іпотеку у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначаються спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої ст.38 цього Закону.

Правилами ст.38 вищевказаного Закону України передбачено право іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки будь-якій особі покупцеві, порядок та процедуру такого продажу.

З урахуванням встановлених вищевказаних обставин та вимог закону, суд вважає необхідним позов в частині звернення стягнення на предмет іпотеки задовольнити та в рахунок погашення заборгованості відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором №DOXCGК40000058 від 04.06.2007 року в сумі 174074,38 грн, звернути стягнення на квартиру, загальною площею 49,80 кв.м, житловою площею 29,30 кв.м., яка розташована за адресою: м. Харцизьк, Донецької області, пров. Ніколенко, 11/55 та належить відповідачу на праві власності на підставі договору купівлі-продажу.

Відповідно до ч.2 ст. 39 Закону України Про іпотеку одночасно з рішенням суду про звернення стягнення на предмет іпотеки суд за заявою іпотекодержателя вправі винести рішення про виселення мешканців, якщо предметом іпотеки є житловий будинок або житлове приміщення, а також згідно з ч.1 ст.40 Закону України Про іпотеку та ст.. 109 ЖК України звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення є підставою для виселення всіх мешканців, оскільки наявність осіб зареєстрованих у будинку, на який звертається стягнення, перешкоджатиме реалізації предмета іпотеки.

Відповідно до ч.4 ст.9 ЖК України ніхто не може бути виселений із найманого житлового приміщення або обмежений у праві користування жилим приміщенням інакше як з підстав і порядку, передбачених законом.

Разом з тим, у ч.1 ст.40 цього ж Закону зазначено, що звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення є підставою для виселення всіх мешканців, за винятком наймачів та членів їх сімей. Виселення проводиться в порядку, встановленому законом.

У частинах 2 і 3 ст.40 Закону України Про іпотеку установлений порядок дій банку : після прийняття рішення про звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення всі мешканці зобовязані на письмову вимогу іпотекодержателя або нового власника добровільно звільнити житловий будинок чи житлове приміщення протягом одного місяця з дня отримання цієї вимоги. Якщо мешканці не звільняють житловий будинок або житлове приміщення у встановлений або інший погоджений сторонами строк добровільно,їх примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду.

Аналогічний порядок щодо виселення всіх громадян, що мешкають у житловому будинку або житловому приміщенні, на які звернуто стягнення як на предмет іпотеки,передбачено в ч.3 ст.109 ЖК України. У частинах 2 і 3 цієї ж статті 40 законодавець встановлює певний порядок дій банку: після прийняття рішення про звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення всі мешканці зобов'язані на письмову вимогу іпотекодержателя або нового власника добровільно звільнити житловий будинок чи житлове приміщення протягом одного місяця з дня отримання цієї вимоги. Якщо мешканці не звільнять житловий будинок або житлове приміщення у встановлений або інший погоджений сторонами строк добровільно, їх примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду. Аналогічний порядок щодо виселення всіх громадян, що мешкають у житловому будинку або житловому приміщенні, на які звернуто стягнення як на предмет іпотеки, передбачено в частині 3 статті 109 ЖК України. Вимога про добровільне звільнення житлового приміщення може бути направлена разом з вимогою, передбаченою частиною 1 статті 35 Закону України "Про іпотеку".

Оскільки в справі відсутні відомості про отримання відповідачем відповідної вимоги іпотекодержателя добровільно звільнити житлове приміщення протягом одного місяця з дня отримання цієї вимоги, а законом передбачений певний порядок добровільного виселення за вимогою Банку, і цей порядок банком не дотриманий, позов про виселення без дотримання попереднього порядку є передчасним.

Що стосується позовних вимог позивача щодо зняття відповідача та інших осіб, які зареєстровані в ІНФОРМАЦІЯ_1 з реєстраційного обліку у відділі у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб, то ці вимоги позивача також не можуть бути задоволені судом через наступне:

Згідно ч.1 ст. 7 Закону України Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні зняття з реєстрації місця проживання здійснюється протягом семи днів на підставі заяви особи, запиту органу реєстрації за новим місцем проживання особи, остаточного рішення суду (про позбавлення права власності на житлове приміщення, визнання особи безвісно відсутньою або померлою), свідоцтва про смерть. Зняття з реєстраційного обліку покладено на відділи у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб УМВС України.

Отже, питання щодо зняття з реєстраційного обліку не є компетенцією суду, а здійснюється відділами у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб на підставі судового рішення. На підставі вище наведеного, суд приходить до висновку, що у задоволенні позовних вимог в цій частині належить відмовити.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України суд стягує з відповідача на користь Банка судові витрати у сумі 1740,74грн.

Керуючись ст..ст.209,210,220,526,527,530,577,629,640 ,1050 ч.2,1054 ч.2 ЦК України, ст..ст.12,33,35,38,39,40 Закону України Про іпотеку,ст.ст.9,109 Житлового кодексу України, ст..ст. .10,11,60,88,209,212,214,215,224 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ :

Позов Публічного акціонерного товариства комерційний банк Приватбанк до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення задовольнити частково .

В рахунок погашення заборгованості в розмірі 174074,38грн., яка складає станом на 08.08.2013 року, а саме: 153692,98грн- заборгованість за кредитом; 15365,66грн- заборгованість по процентам за користування кредитом; 1680,00грн - заборгованість по комісії за користування кредитом; 3335,74грн- пеня за несвоєчасність виконання зобовязань за договором №DOXCGК40000058, укладеним 04.06.2007 року між ПАТ КБ ПриватБанком та ОСОБА_3, звернути стягнення на предмет іпотеки- квартиру загальною площею 49,80 кв.м, житловою площею 29,30 кв.м., яка розташована за адресою: м. Харцизьк, Донецької області, провулок Ніколенко, 11/55, шляхом продажу вказаного предмету іпотеки з укладанням від імені відповідача ОСОБА_1 договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, з реєстрацією правочину купівлі-продажу предмету іпотеки у державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, з проведенням дій щодо коригування технічної документації відповідно до поточного стану нерухомості, її перепланування та перебудови, з проведенням дій щодо оформлення та з отриманням дублікатів правовстановлюючих документів на нерухомість у відповідних установах, підприємствах або організаціях незалежно від форм власності та підпорядкування, з можливістю здійснення ПАТ КБ Приватбанк всіх передбачених нормативно- правовими актами держави дій, необхідних для продажу предмету іпотеки.

У задоволенні позову Публічного акціонерного товариства комерційний банк Приватбанк до ОСОБА_1 в частині виселення відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, яка народилась в м. Харцизьк Донецької області, ІПН НОМЕР_1 на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк Приватбанк (м.Дніпропетровськ,вул.. Набережна Перемоги,буд.50,Код ЄДРПОУ 14360570,р/рахунок №64993919400001 в ПАТ КБ Приватбанк,МФО 305299 ) судовий збір у сумі 1740,74гривна.

На рішення може бути подана апеляційна скарга в Апеляційний суд Донецької області через Харцизький міський суд Донецької області протягом 10-ти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 10 днів з дня отримання копії судового рішення.

Суддя: