Справа № 1522/26289/12
Номер провадження 2/522/2796/13
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
« 24» жовтня 2013 року м. Одеса
Приморський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого - судді Суворової О.В.
при секретарі - Бондаренко Т.М. ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Одесі цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_2 до публічного акціонерного товариства «Кредитпромбанк», за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на боці відповідача - приватного нотаріуса ОСОБА_3 про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом, з урахуванням доповнень в якому просила визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, зареєстрований у реєстрі за №8326 від 09 липня 2009 року, здійснений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_3, щодо звернення стягнення на належну ОСОБА_2 земельну ділянку площею - 4,59 Га, що розташована на території Крижанівської сільської ради Комінтернівського району, Одеської області, кадастровий номер - 5122783200:01:002:0030, та щодо стягнення витрат на вчинення виконавчого напису у сумі - 10 000 гривень. Також, позивач просив стягнути з відповідача понесені ним судові витрати. На обґрунтування позову позивачка посилалася на те, що зазначене майно за договором іпотеки нерухомого майна за №0607/09/І01/08-КЛТ, від 29.05.2008р. в якості забезпечення виконання зобов'язань товариства з обмеженою відповідальністю „Південна будівельна компанія" за кредитним договором №07/09/08-КЛТ від 29 травня 2008 року з Відкритим акціонерним товариством „Кредитпромбанк" було передано в іпотеку ВАТ „Кредитпромбанк". На підставі спірного виконавчого напису за рахунок коштів, виручених від реалізації заставленого майна, були задоволені вимоги банку про стягнення з ОСОБА_2 - 19 700 454 гривень.
Позивачка вважає, що нотаріус, в порушення вимог Закону України «Про нотаріат», переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі вчинення виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 року №1172, Інструкції «Про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України», не пересвідчився у наявності чи відсутності спору між позивачем та банком щодо заборгованості за угодами та кредитним договором.
Крім того, позивачка вказує, що звернення стягнення на заставлене майно шляхом вчинення виконавчого напису не передбачено Законом України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», таке звернення стягнення може бути вчинено лише на підставі рішення суду.
У судовому засіданні представник позивачки просила задовольнити позовні вимоги та зазначила, що з боку ВАТ «Кредитпромбанк» не надано жодного документа, який би свідчив про безспірність заборгованості позивачки. Надані банком нотаріусу листи-вимоги на ім'я позивачки не свідчать про безспірність заборгованості станом, ані на травень 2009 року, ані на липень 2009 року, так як мали розрахунки згідно до вимог банку виключно станом на 29.05.2009 року на загальну суму до погашення - 19 297 233,45 гривень.
Представник позивачки також зазначила, що позивачка не отримувала з банку будь-яких листів-вимог щодо усунення порушень умов угод кредитного та іпотечного договору, в яких зазначалися б розрахунки станом на 03.07.2009 року із загальною сумою до погашення - 19 700 454 гривень.
Представник ВАТ «Кредитпромбанк» позовні вимоги не визнала та просила відмовити у їх задоволенні, посилаючись на те, що нотаріусу були надані всі необхідні для вчинення виконавчого напису документи, а стягнення з ОСОБА_2 на користь банку витрат на вчинення виконавчого напису було здійснено за домовленістю між банком та нотаріусом.
Третя особа - приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_3 про час слухання справи була повідомлена, надала письмові пояснення, в яких просила відмовити у задоволенні позову та розглянути справу у її відсутності.
Вислухавши пояснення учасників процесу, перевіривши матеріали справи та дослідивши надані сторонами докази, вважаю необхідним задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Як встановлено у судовому засіданні, між ВАТ «Кредитпромбанк» та товариством з обмеженою відповідальністю „Південна будівельна компанія" був укладений кредитний договір за №07/09/08-КЛТ від 29 травня 2008 року разом із відповідними додатками про час погашення відповідного кредиту.
Того ж дня, між банком та ОСОБА_2, для забезпечення виконання зобов'язань товариства з обмеженою відповідальністю „Південна будівельна компанія" за кредитним договором №07/09/08-КЛТ від 29 травня 2008 року перед відкритим акціонерним товариством „Кредитпромбанк" було укладено іпотечний договір №0607/09/І01/08-КЛТ від 29.05.2008 року, за яким позивачка передала у заставу відповідачу належне їй нерухоме майно - земельну ділянку площею 4,59 Га, розташовану на території Крижанівської сільської ради Комінтернівського району, Одеської області, кадастровий номер - 5122783200:01:002:0030, цільове призначення: під будівництво житлового масиву «Хуторок» та об'єктів соціально-культурного призначення, яка належить на праві власності на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку ЯЕ №664763, виданого Комінтернівським районним відділом земельних ресурсів Одеської області 12.09.2007 року на підставі рішення 11 сесії V скликання Крижанівської сільської ради Комінтернівського району Одеської області від 10.08.2007 року за №325- V, та зареєстрованого у книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею.
Іпотечний договір за №0607/09Л01/08-КЛТ був посвідчений приватним нотаріусом Комінтернівського районного нотаріального округу Одеської області ОСОБА_1 29.05.2008 року, реєстровий №1063.
09 липня 2009 року приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_3 за заявою відповідача вчинила виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за №8326, про звернення стягнення на вказане нерухоме майно.
За рахунок коштів, виручених від реалізації у встановленому порядку заставленого майна, були задоволені вимоги ВАТ «Кредитпромбанк» на загальну суму - 19 700 454,59 гривень, зазначивши строк, по який проводиться стягнення - по 03.07.2009 рік. Крім того, додатково були стягнуті витрати на вчинення виконавчого напису у розмірі - 10 000 гривень на користь банку.
Ст.7 Закону України «Про нотаріат» передбачає, що нотаріуси або посадові особи, які вчиняють нотаріальні дії, у своїй діяльності керуються законами України, постановами Верховної Ради України, указами і розпорядженнями Президента України, постановами і розпорядженнями Кабінету Міністрів України, а на території Республіки Крим, крім того, - законодавством Республіки Крим, наказами Міністра юстиції України, нормативними актами обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій.
На підставі ст.87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Крім того, на підставі ст.88 Закону України «Про нотаріат» нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.
З аналізу приведеної норми вбачається, що виконавчий напис - є одним з інститутів правового регулювання відносин між кредитором і боржником, який обумовлюється відсутністю у сторін таких правовідносин спору по суті вимог.
Згідно п.1 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1172 від 29.06.1999р. для одержання виконавчого напису по нотаріально посвідченим угодам, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно подаються: а) оригінал нотаріально посвідченої угоди; б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов'язання.
Як вбачається із матеріалів справи у повідомленні банком боржника (листах-вимогах) та у заяві до нотаріуса на вчинення виконавчого напису, а відповідно і у напису, суми заборгованості та строк, за який проводяться розрахунки, зазначені різні.
Представник банку в суді пояснила ці розбіжності тим, що сума заборгованості збільшена ним одноособово по 03.07.2009 року, без додаткового повідомлення ОСОБА_2
Таким чином, посилання представника відповідача про те, що сума заборгованості є безспірною є не правильною, оскільки вимоги про сплату заборгованості, направлені ОСОБА_2 згідно до листу-вимоги за №1971/07-003935-001 від 29 травня 2009 року, відрізняється від суми заборгованості, на яку вчинено виконавчий напис нотаріуса.
Відповідно до п.283 Інструкції «Про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України», затвердженої наказом Міністерства юстиції України №20/5 від 03.03.2004 р., вчинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов'язання та (або) умов іпотечного договору здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту одержання іпотекодавцем та боржником, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмової вимоги про усунення порушень.
Отже, вчиняючи виконавчий напис щодо звернення стягнення на предмет іпотеки нотаріус повинен пересвідчитись, що іпотекодавцем та боржником одержана письмова вимога про усунення порушення та з цієї події сплинуло 30 днів.
Як вбачається із витребуваної копії справи, за якою був виданий оскаржуваний виконавчий напис, на день вчинення напису у нотаріуса були відсутні будь-які докази щодо отримання ОСОБА_2 письмових вимог банку про виникнення заборгованості саме у розмірі - 19 700 454,59 гривень, розрахованих станом на 03.07.2009 року.
З цього випливає інше порушення стосовно безспірності боргу. Для встановлення ознак безспірності боргу мають значення не тільки, і не стільки наявність самих по собі спорів щодо нього, листів, претензій, позовів, а й обізнаність нотаріуса, що вчиняє виконавчий напис, з наявністю або відсутністю цих обставин. Тому, не маючи відомостей про належне повідомлення іпотекодавця та боржника про порушення ними умов договорів, нотаріус не міг робити висновків про наявність або відсутність заперечень боржника та/або іпотекодавця проти пред'явлених вимог, а отже вважати вимоги іпотекодержателя безспірними.
У порушення зазначених вимог чинного законодавства нотаріус при вчиненні напису не переконався належним чином у дотриманні строків повідомлення, безспірності розміру як основної суми боргу та відсотків, так і штрафних санкцій, що підлягають стягненню за написом, та безспірності характеру правовідносин сторін, чим порушив зазначені норми чинного законодавства. Означене вказує на відсутність у напису сили виконавчого документу, через що напис підлягає визнанню судом таким, що не підлягає примусовому виконанню.
Разом із цим позивачка також посилається на ті обставини, що звернення стягнення на спірне заставлене майно у вигляді земельної ділянки шляхом вчинення виконавчого напису не передбачено законом України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», таке звернення стягнення може бути вчинено лише на підставі рішення суду, проте це не відповідає дійсності оскільки зазначені норми законодавства були спеціальними на момент виникнення правовідносин виключно для заставленого рухомого майна, а отже є не обґрунтованими та такими, що не заслуговують на увагу.
Відповідно до ст.89 Закону України «Про нотаріат» у виконавчому написі повинні зазначатися: дата (рік, місяць, число) його вчинення, посада, прізвище, ім'я, по батькові нотаріуса, який вчинив виконавчий напис; найменування та адреса стягувача; найменування, адреса, дата і місце народження боржника, місце роботи (для громадян), номери рахунків в установах банків (для юридичних осіб); строк, за який провадиться стягнення;суми, що підлягають стягненню, або предмети, які підлягають витребуванню, в тому числі пеня, проценти, якщо такі належать до стягнення; розмір плати, сума державного мита, сплачуваного стягувачем, або мита, яке підлягає стягненню з боржника; номер, за яким виконавчий напис зареєстровано. Виконавчий напис скріплюється підписом і печаткою нотаріуса.
Оцінюючи правовий зміст зазначеної статті, нотаріусом з боржника, крім основного боргу, пені, процентів або предметів, які підлягають витребуванню за угодами, підлягає стягненню лише мито.
На підставі ст.3 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито» встановлено, що ставки державного мита за нотаріальні дії, вчинювані державними нотаріальними конторами і виконавчими комітетами сільських, селищних, міських рад, встановлені відповідно до п.п.3 та 4 ст.3 Декрету поширюються на нотаріальні дії, вчинювані приватними нотаріусами, і надходження цього мита зараховуються до відповідних бюджетів згідно із Законом.
На підставі п.«О» ч.3 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито» ставки державного мита встановлюються в таких розмірах: за вчинення виконавчих написів - 1 відсоток суми, що стягується, або 1 відсоток вартості майна, яке підлягає витребуванню, але не менше 3 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і не більше 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Як вбачається із змісту оскаржуваного виконавчого напису, заяви банку на вчинення виконавчого напису та доданого до нього розрахунку, 10 000 грн., які стягнуті з позивача нотаріусом на користь банку, не входять до суми заборгованості боржників за кредитним договором та угодами та за кредитними договорами.
Нотаріусом не зазначені правові підстави додаткового стягнення з позивачки - 10 000 гривень на користь банку.
Крім того, додаткові стягнення не відповідають розміру, встановленому Декретом Кабінету Міністрів України «Про державне мито».
Посилання представника відповідача на те, що зазначене стягнення з ОСОБА_2 проводилось на підставі домовленості з нотаріусом, спростовується положеннями ч.1 ст.31 Закону України «Про нотаріат», де зазначено, що приватні нотаріуси за вчинення нотаріальних дій справляють плату, розмір якої визначається за домовленістю між нотаріусом та громадянином або юридичною особою.
Виходячи з положень зазначеної статті, плата за вчинення нотаріальних дій здійснюється на користь нотаріуса самою особою-стягувачем, яка звернулась до нотаріуса та узгодила з ним розмір плати, а не особою-боржником - на користь особи-стягувача.
Відповідно до ч.1 ст.88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.
Суд вважає необхідним стягнути з відповідача на користь позивача сплачений судовий збір у розмірі 54 грн.
Ст.ст. 10, 60 ЦПК України передбачає, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Представлені суду докази в своїй сукупності дають можливість зробити висновок про обґрунтованість та доведеність позовних вимог.
Відповідно до п. 19 ч.1 ст.34 Закону України «Про нотаріат» вчинення виконавчого напису входить до переліку нотаріальних дій, що вчиняють нотаріуси.
Отже, суд вважає необхідним визнати виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі №8326, вчинений 09 липня 2009 року приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_3, щодо звернення стягнення на належну ОСОБА_2 земельну ділянку площею 4,59 Га, розташовану на території Крижанівської сільської ради Комінтернівського району Одеської області, кадастровий номер - 5122783200:01:002:0030, цільове призначення: під будівництво житлового масиву «Хуторок» та об'єктів соціально-культурного призначення, яка належить на праві власності на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку ЯЕ №664763, виданого Комінтернівським районним відділом земельних ресурсів Одеської області 12.09.2007 року на підставі рішення 11 сесії V скликання Крижанівської сільської ради Комінтернівським району Одеської області від 10.08.2007 року за №325-У, та зареєстрованого у книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею таким, що не підлягає виконанню.
Керуючись ст.ст. 10, 11, 58-60, 209, 212-215 ЦПК України,суд,-
ВИРІШИВ:
Позовну заяву ОСОБА_2 до публічного акціонерного товариства «Кредитпромбанк», за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на боці відповідача - приватного нотаріуса ОСОБА_3 про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню - задовольнити у повному обсязі.
Визнати виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі №8326, вчинений 09 липня 2009 року приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_3, щодо звернення стягнення на належну ОСОБА_2 земельну ділянку площею 4,59 Га, розташовану на території Крижанівської сільської ради Комінтернівського району Одеської області, кадастровий номер - 5122783200:01:002:0030, цільове призначення: під будівництво житлового масиву «Хуторок» та об'єктів соціально-культурного призначення, яка належить на праві власності на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку ЯЕ №664763, виданого Комінтернівським районним відділом земельних ресурсів Одеської області 12.09.2007 року на підставі рішення 11 сесії V скликання Крижанівської сільської ради Комінтернівського району Одеської області від 10.08.2007 року за №325-У, та зареєстрованого у книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею таким, що не підлягає виконанню.
Стягнути з публічного акціонерного товариства «Кредитпромбанк», код ЄДРПОУ 21666051, на користь ОСОБА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, судовий збір у розмірі 54 грн.
Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційному суду через суд першої інстанції апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя О.В. Суворова
24.10.2013
Судове рішення № 34421013, Приморський районний суд м. Одеси було прийнято 24.10.2013. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 1522/26289/12. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: