Рішення № 34420132, 18.10.2013, Галицький районний суд Івано-Франківської області

Єдиний унікальний номер 341/2015/13-ц

Номер провадження 2/341/784/13

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 жовтня 2013 року Галицький районний суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого судді Гаполяка Т.В.

секретарів судових засідань Томин Л.В., Цимбалістої О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Галичі цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Національного заповідника «Давній Галич», третьої особи - ОСОБА_4 про визнання незаконним та скасування наказів про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, суд -

встановив:

02 серпня 2013 року ОСОБА_3 звернулась до Галицького районного суду Івано-Франківської області з позовом до Національного заповідника «Давній Галич» (далі - Заповідника),та 11 жовтня 2013 року уточнивши позовні вимоги, просить суд:

- визнати незаконним та скасувати п. 2 наказу Генерального директора Заповідника від 13 червня 2013 року № 126-К про звільнення її з роботи;

- визнати незаконним та скасувати наказ Генерального директора Заповідника від 23 серпня 2013 року № 213-К про звільнення її з роботи з 28 червня 2013 року згідно п. 4 ст. 40 Кодексу законів про працю України.

- поновити її на роботі на посаді завідувача Музею караїмської історії та культури Заповідника;

- стягнути з Заповідника середній заробіток за час вимушеного прогулу.

Ухвалою суду до участі у справі залучено третьою особою - ОСОБА_4, генерального директора Заповідника.

В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що 08 листопада 1994 року прийнята на роботу в Заповідник на посаду завідувача Науково-освітнього відділу. 01 січня 2008 року переведена на посаду завідувача Музею караїмської історії та культури. 03 січня 2012 року, за її згодою, була тимчасово переведена на посаду молодшого наукового співробітника Музею караїмської історії та культури на період відпустки по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку основного працівника ОСОБА_6.

Пунктом 2 наказу генерального директора Заповідника від 13 червня 2013 року № 126-К її звільнено з роботи з 13 червня 2013 року у зв'язку з виходом на роботу основного працівника ОСОБА_6. У трудовій книжці, як підстава звільнення, наявне покликання на п. 2 ст.36 КЗпП України у зв'язку із закінченням строку трудового договору.

Вважає дане звільнення незаконним враховуючи те, що первинно була прийнята на роботу на умовах безстрокового трудового договору, і в подальшому не було переведень, зокрема на посаду посаду молодшого наукового співробітника Музею караїмської історії та культури Заповідника на період відпустки по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку основного працівника на умовах строкового трудового договору. Переведення було тимчасове, що передбачає в подальшому повернення на попередню посаду.

Крім цього в період з 11 червня 2013 року по 27 червня 2013 року перебувала на лікарняному.

Щодо наказу від 23 серпня 2013 року № 213-К про звільнення її з роботи з 28 червня 2013 року на підставі п. 4 ст. 40 КЗп України, то виздоровівши, в перший робочий день 01 липня 2013 року вийшла на роботу, однак була повідомлена про звільнення 13 червня 2013 року. Вважає, що неможе бути звільнена з роботи за прогули у вихідні дні та не будучи поновлена після звільнення 13 червня 2013 року. Просила такий задовольнити.

В судовому засіданні позивач, її представники адвокати ОСОБА_7 та ОСОБА_8 позов підтримали, надали пояснення аналогічні викладеним в позовній заяві.

Представники відповідача Струк Б.А. та Возний О.Й. позов заперечили. Заперечуючи позов покликались на те, що п. 2 наказу Генерального директора Заповідника від 13 червня 2013 року № 126-К позивач була звільнена з роботи у зв'язку з закінченням строкового трудового договору на п. 2 ст. 36 КЗпП України. Однак, під час розгляду справи їм стало відомо, що в період звільнення позивач перебувала на лікарняному, тому наказом Генерального директора Заповідника від 23 серпня 2013 року № 213-К скасовано п. 2 наказу Генерального директора Заповідника від 13 червня 2013 року № 126-К та звільнено позивача, як Завідувача Музею караїмської історії та культкури з роботи з 28 червня 2013 року згідно п. 4 ст. 40 КЗпП України за прогул з 28 по 30 червня 2013 року та 1, 2 липня 2013 року. Просили в задоволенні позову відмовити.

Належним чином повідомлений третя особа ОСОБА_4 в судове засідання не з'явився.

Заслухавши пояснення позивача, її представників, представників відповідача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає до задоволення, враховуючи наступне.

Судом встановлено, що 08 листопада 1994 року позивач прийнята на роботу в Заповідник на посаду завідувача Науково-освітнього відділу. 01 січня 2008 року позивач переведена на посаду завідувача Музею караїмської історії та культури. 03 січня 2012 року позивач, за її згодою, тимчасово переведена на посаду молодшого наукового співробітника Музею караїмської історії та культури на період відпустки по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку основного працівника ОСОБА_6. Пунктом 2 наказу генерального директора Заповідника від 13 червня 2013 року № 126-К, позивача звільнено з роботи з 13 червня 2013 року у зв'язку з виходом на роботу основного працівника ОСОБА_6. У трудовій книжці, як підстава звільнення наявне покликання на п. 2 ст. 36 КЗпП України.

Відповідно до п. 2 ст. 36 КЗпП України, підставами припинення трудового договору є закінчення строку (пункти 2 і 3 статті 23), крім випадків, коли трудові відносини фактично тривають і жодна з сторін не поставила вимогу про їх припинення.

Пунктами 2 і 3 ст. 23 КЗпП України, трудовий договір може бути; на визначений строк, встановлений за погодженням сторін; таким, що укладається на час виконання певної роботи.

Частиною 1 ст. 33 КЗпП України, передбачено можливість тимчасового переведення працівника на іншу роботу, не обумовлену трудовим договором, за його згодою. Аналіз даної норми вказує на тимчасовість виконання роботи, не обумовленої трудовим договором і в подальшому повернення працівника в попередній стан.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позивач працюючи завідувачем Музею караїмської історії та культури на умовах безстрокового трудового договору була тимчасово, за її згодою, переведена на іншу роботу, не обумовлену трудовим договором, а саме на посаду молодшого наукового співробітника Музею караїмської історії та культури. Термін тимчасового переведення - період відпустки по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку основного працівника ОСОБА_6 Відтак, після після повернення основного працівника, позивача слід повернути для виконання роботи обумовленою трудовим договором, а саме на посаду завідувача Музею караїмської історії та культури.

Сторонами не подано, а судом не здобуто доказів переведення позивача на посаду молодшого наукового співробітника Музею караїмської історії та культури Заповідника на період відпустки по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку основного працівника ОСОБА_6 на умовах строкового трудового договору, відтак відсутні підстави для звільнення позивача відповідно до ч. 2 ст. 36 КЗпП України.

Щодо вирішення вимог на предмет законності наказу Генерального директора Заповідника від 23 серпня 2013 року № 213-К про звільнення позивача з роботи яким, зокрема:

- скасовано п. 2 наказу Генерального директора Заповідника від 13 червня 2013 року № 126-К «Про вихід на роботу Васильчук Н.М.»;

- звільнено позивача, як Завідувача Музею караїмської історії та культкури з роботи з 28 червня 2013 року згідно п. 4 ст. 40 КЗпП України за прогул з 28 по 30 червня 2013 року та 1, 2 липня 2013 року, то суд враховує наступне.

В період з 11 по 27 червня 2013 року позивач була відсутня на роботі у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю через хворобу. 28 червня 2013 року - святковий день - День Конституції України. 29, 30 червня 2013 року - вихідні дні (субота, неділя). Згідно наявної в матеріалах справи копії табелю обліку робочого часу за червень 2013 року, жоден працівник Музею караїмської історії та культкури в ці дні не перебував на роботі. 01 липня 2013 року позивач вийшла на роботу і таку ознайомлено з наказом Генерального директора Заповідника від 13 червня 2013 року № 126-К про її звільнення, тому за таких умов позивач не могла виконувати роботу найманого працівника і прогул був вимушений, як і в подальші дні.

Суд вважає, що згаданий наказ не виданий з метою поновлення порушених прав працівника, а з метою зміни причин та підстав незаконного звільнення та базується на надуманих фактах, а тому такий слід визнати незаконним та скасувати повністю.

Відповідно до ст. 235 КЗпП України, у разі звільнення без законної підстави працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

Таким чином, суд вважає необхідним поновити позивача на посаді завідувача Музею караїмської історії та культкури Заповідника, тобто на роботі, передбаченій трудовим договором.

Згідно з ч. 2 ст. 235 КЗпП України, при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу…

При визначенні розміру середньої заробітної плати, яка підлягає стягненню на користь позивача за час вимушеного прогулу суд виходить з положень Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 р. N 100.

Так, вказаними положеннями визначено, що в період тимчасової непрацездатності середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 6 календарних місяців роботи, що передують події, а у всіх інших випадках збереження середньої заробітної плати, середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата.

Враховуючи те, що позивач була відсутня на роботі у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю з 11 червня 2013 року по 27 червня 2013 року, а звільнена 13 червня 2013 року, середній заробіток слід виплатити за період з 14 червня 2013 року по 27 червня 2013 року включно (10 робочих днів) виходячи з середньомісячної заробітної плати обчисленої з виплат за останні 6 календарних місяців роботи, що передують звільненню.

З період грудень 2012 року - травень 2013 року заробітна плата позивача склада 42 888 грн. 44 коп. Цей період містив 122 робочі дні, відтак середньодення заробітна плата складає 351,54 грн., за 10 робочих днів - 3 515, 40 грн.

Середній заробіток за період з 28 червня 2013 року по дату фактичного поновленння (винесення рішення) включно (79 робочих днів) слід виплатити виходячи з середньомісячної заробітної плати обчисленої з виплат за останні 2 календарних місяців роботи, що передують звільненню.

З період квітень 2013 року - травень 2013 року заробітна плата позивача склада 16 681 грн. 60 коп. Цей період містив 40 робочих днів, відтак середньодення заробітна плата складає 417,04 грн. за 79 робочих днів 32 946,16 грн.

Згідно положень ст. 367 ЦПК України, рішення суду в частині поновлення позивача на роботі та стягнення заробітної плати в межах суми за один місяць (9 174, 88 грн.) підлягає негайному виконанню.

Відповідно до ст. ст. 79, 88 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 3 555, 70 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. 10, 60, 212 - 215, 367 ЦПК України, ст.23, 33, 36, 40, 233-235, 237-1, 238 КЗпП України, суд, -

в и р і ш и в:

Позов задовольнити.

Визнати незаконним та скасувати п. 2 наказу Генерального директора Національного заповідника «Давній Галич» від 13 червня 2013 року № 126-К про звільнення ОСОБА_3 з роботи.

Визнати незаконним та скасувати наказ Генерального директора Національного заповідника «Давній Галич» від 23 серпня 2013 року № 213-К про звільнення ОСОБА_3 з роботи з 28 червня 2013 року згідно п. 4 ст. 40 Кодексу законів про працю України.

Поновити ОСОБА_3 на роботі на посаді Завідувача Музею караїмської історії та культури Національного заповідника «Давній Галич» з 14 червня 2013року.

Стягнути з Національного заповідника «Давній Галич» середній заробіток за час вимушеного прогулу ОСОБА_3 за період:

- з 14 червня 2013 року по 27 червня 2013 року включно (10 робочих днів*351,54 грн.) в розмірі 3 515 (три тисячі п'ятсот п'ятнадцять) грн. 40 коп.;

- з 28 червня 2013 року по 18 жовтня 2013 року включно (79 робочих днів*417,04 грн.) в розмірі 32 946 (тридцять дві тисячі дев'ятсот сорок шість) грн., 16 коп.,

а всього 36 451 (тридцять шість тисяч чотириста п'ятдесят одну) грн. 56 грн.

Стягнути з Національного заповідника «Давній Галич» 3 555 грн. 70 коп. судового збору, які зарахувати на п/р 31214206700079, одержувач коштів УДКСУ в Галицькому районі Івано-Франківської обл., банк одержувача - ГУДКСУ в Івано-Франківській обл., МФО 836014, код за ЄДРПО 02891581

Рішення в частині поновлення ОСОБА_3 на роботі та стягнення заробітної плати за один місяць у сумі 9 174 (дев'ять тисяч сто сімдесят чотири) грн. 88 коп. підлягає негайному виконанню.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя:Т. В. Гаполяк