Рішення № 3441892, 06.04.2009, Господарський суд Закарпатської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Рішення

06.04.2009 р. Справа № 19/29

За позовом Відкритого акціонерного товариства ”Укртелеком” в особі Центру телекомунікаційних послуг Закарпатської філії Відкритого акціонерного товариства „Укртелеком”, м. Ужгород

до відповідача Приватного підприємства „Біотрейд”, м. Ужгород

про стягнення 678 грн. 24 коп., в тому числі 628 грн. 79 коп. заборгованості за надані послуги електрозв’язку та 49 грн. 45 коп. пені (з врахуванням заяви про уточнення позовних вимог),

Суддя господарського суду – Пригара Л.І.

представники:

Позивача – Дюдіков В.Ю., довіреність № 11 від 05.01.2009 року

Відповідача – не з’явився

СУТЬ СПОРУ: Відкритим акціонерним товариством ”Укртелеком” в особі Центру телекомунікаційних послуг Закарпатської філії Відкритого акціонерного товариства „Укртелеком”, м. Ужгород заявлено позов до відповідача Приватного підприємства „Біотрейд”, м. Ужгород про стягнення 678 грн. 24 коп. заборгованості за телекомунікаційні послуги.

Представником позивача – Мочар І.І., 06.04.2009 року через канцелярію суду подано заяву в порядку ст. 22 Господарського процесуального кодексу України про уточнення розміру позовних вимог б/н від 26.03.2009 року, в якій просить суд стягнути з відповідача суму 628 грн. 79 коп. основного боргу та 49 грн. 45 коп. пені.

Представник позивача – Дюдіков В.Ю., просить задоволити позовні вимоги з врахуванням заяви про уточнення розміру позовних вимог, обґрунтовуючи їх доданими до матеріалів справи документальним доказами, зокрема стверджує, що відповідач своєчасно не виконав умови договору про надання послуг електрозв’язку № 1050 від 11.11.2005 року, а саме не оплатив за надані послуги електрозв’язку в розмірі 628 грн. 79 коп.

Відповідач, належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи (ухвали суду від 02.03.2009 року та 12.03.2009 року, які надіслані відповідачу рекомендованим листом з повідомленням на адресу: Ужгородський район, с. Минай, вул. Т.Будівників, 4; повідомлення – судова повістка № 13911695 від 02.03.2009 року та № 13836030 від 19.03.2009 року. Ухвали суду від 02.03.2009 року, 12.03.2009 року та 26.03.2009 року, які були надіслані відповідачу рекомендованими листами з повідомленням на дві адреси: м. Ужгород, вул. Руська, 47/1 та м. Ужгород, вул. Перемоги, 170, повернуті у зв’язку з відсутністю відповідача за вказаними адресами. Водночас до повноважень господарських судів не віднесено з’ясування фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб – підприємців учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу. На запити господарського суду Закарпатської області від 12.03.2009 року до Державного реєстратора Ужгородської міської ради та Головного управління статистики у Закарпатській області на адресу суду надіслані витяг з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України та Довідка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців, в яких зазначено, що станом на 17.03.2009 року Приватне підприємство „Біотрейд”, зареєстроване на правах юридичної особи, яке знаходиться за адресою: м. Ужгород, вул. Руська, 47/1), у судові засідання 12 березня 2009 року, 26 березня 2009 року та 6 квітня 2009 року явку уповноваженого представника не забезпечив, витребувані ухвалами суду документи не подав, тому справа розглядається в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача,

суд встановив:

Між Відкритим акціонерним товариством „Укртелеком” в особі Центру телекомунікаційних послуг Закарпатської філії Відкритого акціонерного товариства „Укртелеком”, м. Ужгород та Приватним підприємством „Біотрейд” 11.11.2005 року був укладений договір № 1050 про надання послуг електрозв’язку, відповідно до якого підприємство зв’язку (позивач) взяв на себе зобов’язання надавати послуги електрозв’язку, перераховані в додатку № 1, та безоплатні послуги, перераховані в додатку № 2 до даного договору. Відповідно до розділу 4 договору послуги, які надаються підприємством зв’язку (позивачем), оплачуються за тарифами, затвердженими згідно з чинним законодавством. Пунктом 4.2. договору зазначено, що споживач сплачує послуги електрозв’язку за спільно погодженою кредитною та авансовою системою оплати. Розрахунки за фактично отримані в кредит послуги електрозв’язку за кожний попередній місяць проводяться споживачем (відповідачем) протягом десяти днів з дня одержання рахунка, але не пізніше 20 – го числа місяця, наступного за розрахунковим (п. 4.5. договору). У разі застосування авансової системи оплати споживач для одержання послуг електрозв’язку проводить щомісячно до 20 – го числа поточного місяця, попередню оплату їх вартості в розмірі не менше суми послуг, наданих у попередньому розрахунковому періоді, з подальшим перерахунком (до 10 – го числа місяця, що настає після розрахункового періоду) виходячи з фактично наданих послуг (п. 4.6. договору).

Відповідно до ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України майново – господарськими визнаються цивільно – правові зобов’язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності та регулюються Цивільним кодексом України з врахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Таким чином, на день розгляду справи в суді, обставини спору (права і зобов’язання сторін) оцінюються судом з огляду на правила Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України.

За своєю правовою природою договір, укладений між сторонами відноситься до договірних зобов’язань по наданню послуг.

Згідно ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов’язується за завданням другої сторони (замовник) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов’язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України в силу зобов’язання –кредитор вправі вимагати виконання обов’язку від боржника у випадку невиконання останнім своїх зобов’язань у відносинах. Підставою виникнення зобов’язання є юридичний факт. В даній правовій ситуації юридичним фактом, на підставі якого виникли зобов’язальні відносини між сторонами є надання послуг електрозв’язку. Отже, обов’язок відповідача оплатити вартість наданих послуг електрозв’язку є безспірним.

Відповідно до договору № 1050 від 11.11.2005 року та рахунків за телекомунікаційні послуги № 10.2007.1050 за жовтень 2007 року, № 11.2007.1050 за листопад 2007 року, № 12.2007.1050 за грудень 2007 року, № 1.2008.1050 за січень 2008 року, № 2.2008.1050 за лютий 2008 року, № 3.2008.1050 за березень 2008 року, № 4.2008.1050 за квітень 2008 року, № 5.2008.1050 за травень 2008 року, № 6.2008.1050 за червень 2008 року, № 7.2008.1050 за липень 2008 року, № 8.2008.1050 за серпень 2008 року, № 9.2008.1050 за вересень 2008 року, № 10.2008.1050 за жовтень 2008 року та № 11.2008.1050 за листопад 2008 року позивачем було надано відповідачу послуги електрозв’язку на загальну суму 628 грн. 79 коп.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач неналежно виконав взяті на себе зобов’язання, не оплатив повну вартість наданих йому послуг електрозв’язку в розмірі 628 грн. 79 коп. Позовні вимоги в частині стягнення суми заборгованості в розмірі 628 грн. 79 коп. доведені доданими до матеріалів справи документальними доказами, відповідачем не спростовані.

Відповідно до ст. 204 Цивільного кодексу України договори укладені між сторонами по справі, як цивільно – правові правочини є правомірними на час розгляду справи, оскільки їх недійсність прямо не встановлено законом, та вони не визнані судом недійсними, тому зобов’язання за цими договорами мають виконуватися належним чином.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

У відповідності до ст. 193 Господарського кодексу України від 16.01.2003 року № 436-IV, ст. 526 Цивільного кодексу України від 16.01.2003 року № 435-IV, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства, порушене право позивача підлягає захисту шляхом стягнення на його користь суми 628 грн. 79 коп. заборгованості за надані послуги електрозв’язку.

Відповідно до п. 5.8. договору у разі несплати за надані послуги електрозв’язку понад встановлений термін (з 21 – го числа місяця, що настає після розрахункового періоду) споживач сплачує пеню, яка обчислюється від вартості неоплачених послуг у розмірі облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховується пеня за кожну добу затримки, згідно з чинним законодавством.

Нарахована позивачем пеня, визначена відповідно до п. 2 ст. 36 Закону України „Про телекомунікації” від 18.11.2003 року з врахуванням обмеження її розміру однією обліковою ставкою НБУ та терміну її нарахування відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, складає 49 грн. 45 коп., підлягає стягненню з відповідача.

Судові витрати підлягають віднесенню на відповідача у відповідності до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України у розмірі 102 грн. на відшкодування витрат по сплаті державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Керуючись ст. ст. 204, 509, 526, ст. ст. 629, 901 Цивільного кодексу України, ч. 1 ст. 175, ст. 193, Господарського кодексу України, ст. ст. 44, 49, 82 – 85 Господарського процесуального кодексу України,

СУД ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з Приватного підприємства „Біотрейд”, м. Ужгород, вул. Руська, 47/1 (код ЄДРПОУ 33438232) на користь Відкритого акціонерного товариства ”Укртелеком” в особі Центру телекомунікаційних послуг Закарпатської філії Відкритого акціонерного товариства „Укртелеком”, м. Ужгород, пл. Кирила та Мефодія, 4 (код ЄДРПОУ 25438186) суму 678 (Шістсот сімдесят вісім гривень) грн. 24 коп., в тому числі 628 (Шістсот двадцять вісім гривень) грн. 79 коп. заборгованості за надані послуги електрозв’язку та 49 (Сорок дев’ять гривень) грн. 45 коп. пені, а також суму 102 (Сто дві гривні) грн. на відшкодування витрат по сплаті державного мита та суму 118 (Сто вісімнадцять гривень) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Рішення набирає законної сили в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Пригара Л.І.