Ухвала суду № 34417851, 22.10.2013, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

Головуючий у 1-й інстанції: Якухно О.М.

Суддя-доповідач:Майор Г.І.

УХВАЛА

іменем України

"22" жовтня 2013 р. Справа № 286/249/13-а

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Майора Г.І.

суддів: Бучик А.Ю.

Шевчук С.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Військової частини №1495 Державної прикордонної служби України на постанову Овруцького районного суду Житомирської області від "14" лютого 2013 р. у справі за позовом ОСОБА_4 до Управління праці та соціального захисту населення Овруцької районної державної адміністрації Житомирської області, Управління праці та соціального захисту населення Корольовської районної ради м.Житомира, Військової частини №1495 Державної прикордонної служби України про визнання бездіяльності протиправною і зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

У травні 2009 року ОСОБА_4 звернувся до Овруцького районного суду Житомирської області з адміністративним позовом до Управління праці та соціального захисту населення Овруцької районної державної адміністрації Житомирської області, в якому просив стягнути з відповідача кошти, що передбачені ст.37, 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи'' (далі - Закон), з них: ст.37 - в сумі 2556,00 грн., за період з 1 жовтня 1999 року по 31 грудня 2008 року, ст.39 - в сумі 54429,40 грн., за період з 1 жовтня 1999 року по 31 грудня 2008 року.

Ухвалою Овруцького районного суду Житомирської області від 09 жовтня 2009 року залучено управління праці та соціального захисту населення Корольовської ради м.Житомира в якості співвідповідача.

Ухвалою Овруцького районного суду від 30 січня 2013 року залучено у якості співвідповідача військову частину 1495.

Постановою Овруцького районного суду Житомирської області від 14 лютого 2013 року позов задоволено частково.

Позов ОСОБА_4 до управлiння працi та соцiального захисту населення Овруцької районної державної адмiнiстрацiї, управлiння працi та соцiального захисту населення Корольовської районної ради м.Житомир, вiйськової частини 1495 про стягнення коштiв вiдповiдно до Закону України "Про статус та соцiальний захист громадян, якi постраждали внаслiдок Чорнобильської катастрофи" в частинi вимог за ст.37, 39 Закону України "Про статус та соцiальний захист громадян, якi постраждали внаслiдок Чорнобильської катастрофи" за перiод з 01.10.1999 року по 30.04.2008 року залишено без розгляду.

Зобов'язано вiйськову частину 1495 провести перерахунок ОСОБА_4 доплати громадянам, якi працюють на територiях радiоактивного забруднення, за перiод з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року в розмiрi, визначеному ст.39 Закону України "Про статус i соцiальний захист громадян, якi постраждали внаслiдок Чорнобильської катастрофи", що дорiвнює двом мiнiмальним заробiтним платам, встановленим Законом України "Про Державний бюджет України на 2008 рiк та про внесення змiн до деяких законодавчих актiв України", щомiсячно, та подати розрахунковi документи до управлiння працi та соцiального захисту населення Корольовської районної ради м.Житомир.

В решті позовних вимог вiдмовлено за безпiдставнiстю.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, відповідач - військова частина 1495 подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції, як таку що винесена за неповного з'ясування судом обставин, що мають значення для справи та з порушення норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи та винести нове рішення, яким визнати відповідачем по даній справі Управління праці та соціального захисту населення Корольовської районної ради м.Житомира.

Позивач та відповідачі не скористалися своїм правом на участь в судовому засіданні: повноважних представників в засідання суду не направили, про причини неявки суд не повідомили, хоча про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

За таких підстав, з врахуванням приписів ч.4 ст.196 КАС України, п.2 ч.1 ст.197 КАС України розгляд апеляційної скарги здійснюється судової колегією за відсутності позивача та представників відповідачів, в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з такого.

Вiдповiдно до ст.195 Кодексу адмiнiстративного судочинства України суд апеляцiйної iнстанцiї переглядає судовi рiшення суду першої iнстанцiї в межах апеляцiйної скарги.

Відповідно до ч.1 ст.9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхні посадови і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

ОСОБА_4 є потерпілим внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС 3 категорії.

Згідно довідки позивач проходить службу з листопада 2003 року у військовій частині 1495 та проживає в АДРЕСА_1, що вбачається з довідки №110 від 21.04.2009 року та копії паспорту. З довідки від 21.04.2009 року вбачається, що останній працював у зоні гарантованого добровільного відселення. У період з 24.09.1999 року по 17.04.2003 року позивач працював у військовій частині А-2027 в м.Овруч, що вбачається з довідки вказаної частини від 20.04.2003 року.

Переліком населених пунктів Житомирської і Київської областей, віднесених до зони радіоактивного забруднення внаслідок катастрофи, затвердженого постановою КМ України №106 від 23.07.1991 року та розпорядженням КМ України №17 від 12.01.1993 року. АДРЕСА_1 віднесено до зони гарантованого добровільного відселення.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України від 01 листопада 1996 року №9 "Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя", судам необхідно виходити з того, що нормативно-правові акти будь-якого державного чи іншого органу (акти Президента України, постанови Верховної Ради України, постанови і розпорядження Кабінету Міністрів України, нормативно-правові акти Верховної Ради Автономної Республіки Крим чи рішення Ради міністрів Автономної Республіки Крим, акти органів місцевого самоврядування, накази та інструкції міністерств та відомств, накази керівників підприємств, установ та організацій, тощо) підлягають оцінці на відповідність як Конституції, так і закону.

Якщо при розгляді справи буде встановлено, що нормативно-правовий акт, який підлягав застосуванню, не відповідає чи суперечить законові, суд зобов'язаний застосувати закон, який регулює ці правовідносини.

При цьому, визначаючи базову величину, з якої розраховується сума допомоги згідно зі ст.39 Закону, відповідачу слід керуватися розміром мінімальної заробітної плати, а не сумою, передбаченою Постановою Кабінету Міністрів України "Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 26.07.1996 року №836.

Виходячи із засад пріоритетності законів над підзаконними нормативними актами при вирішенні спору в частині того, яка сума підлягає стягненню з відповідача за визначений позивачкою період, застосуванню підлягають саме стаття 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", а не постанови Кабінету Міністрів України від 26 липня 1996 року №836 "Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи та від 03 січня 2002 року №1 "Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету".

Тому позивач, відповідно до ст.39 Закону, як громадянин який працює на території радіоактивного забруднення, має право отримувати доплату до зарплати у розмірі двох мінімальних заробітних плат.

Згідно п.п.5,6 Порядку використання коштів державного бюджету для виконання програм, пов'язаних із соціальним захистом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою КМ України №936 від 20.09.2005 року (далі - Порядок), нарахування та виплата коштів за ст.39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" проводиться за місцем основної роботи (служби) громадян підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності без утворення юридичної особи, установами, організаціями та військовими частинами відповідно до розрахункових даних, поданих до уповноваженого органу за формою, затвердженою Мінпраці, а тому підприємства, установи, організації та фізичні особи суб'єкти підприємницької діяльності виступають в даних правовідносинах як суб'єкти владних повноважень а основі законодавства.

Керівники підприємств несуть персональну відповідальність за несвоєчасність подання розрахункових документів до уповноваженого органу та правильність призначення і нарахування компенсаційних виплат та допомоги певних видів.

Уповноважений орган перевіряє, реєструє, обліковує розрахунки та подає органам Державного казначейства платіжні документи для здійснення відповідних видатків, що проводяться в установленому законодавством порядку, а тому виходячи з викладеного, військова частина 1495 є належним відповідачем по виплатах, що стосуються нарахування коштів за ст.39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

З урахуванням вимог п.п.5, 6 Порядку управління праці та соціального захисту населення Корольовської районної ради м.Житомир не може проводити виплату коштів за ст.39 Закону безпосередньо працюючим громадянам, а здійснює лише перерахування коштів на рахунок підприємства після надання відповідних документів.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів уважає, що наведені в апеляційній скарзі доводи не спростовують правильність висновків суду першої інстанції щодо застосування норм матеріального та процесуального права.

Враховуючи вищевикладене колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції є законною та обґрунтованою, відповідає матеріалам справи та чинному законодавству, а підстави для задоволення апеляційної скарги Військової частини 1495 Державної прикордонної служби України відсутні.

Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Військової частини 1495 Державної прикордонної служби України залишити без задоволення, а постанову Овруцького районного суду Житомирської області від "14" лютого 2013 р. без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Г.І. Майор

судді: А.Ю.Бучик

С.М. Шевчук

Роздруковано та надіслано:

1- в справу:

2 - позивачу ОСОБА_4 АДРЕСА_1

3- відповідачу Управління праці та соціального захисту населення Корольовської районної ради м. Житомира майдан Польовий,8, м.Житомир, 10009

4- відповідачу Управління праці та соціального захисту населення Овруцької районної державної адміністрації Житомирської області вул. Леніна, 17,м.Овруч,Овруцький район, Житомирська область,11100

5- відповідачу Військова частина № 1495 Державної прикордонної служби України вул.Баранова, 125,м.Житомир,10025