Рішення № 3441675, 25.03.2009, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

від "25" березня 2009 р. по справі № 1/47-38

За позовом Приватного виробничо-комерційного підприємства "ПРОДХІМ"

до Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної фірми "Луцьккондитер"

про стягнення 13 181,05грн.

Суддя Гончар М.М.

Представники сторін:

від позивача: Скребцов Д.П. - директор

від відповідача: Мартинюк Т.В., довір. №18 від 08.01.2009 року

Суть спору: позивач - приватне виробничо-комерційне підприємство "ПРОДХІМ" просить суд стягнути з відповідача - товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної фірми "Луцьккондитер" 13 181 грн. 05 коп., з них 12 319 грн. 20 коп. заборгованості за поставлений товар, згідно договору №1/21-07 від 14.12.2007 року та 861грн. 85 коп. пені.

Представник відповідача в судовому засіданні визнала основну заборгованість в сумі 12 139 грн. 20 коп., стягнення 861,85 грн. пені заперечувала.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, господарський суд, -

В С Т А Н О В И В :

14 грудня 2007 року між приватним виробничо-комерційним підприємством "ПРОДХІМ", "продавець" та товариством з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційною фірмою "Луцьккондитер", "покупець", був укладений договір купівлі-продажу №1/21-07.

Згідно п. 1.1. договору купівлі-продажу №1/21-07 від 14.12.2007 року продавець зобов’язувався поставити і продати, а покупець зобов’язувався прийняти товар та оплатити його.

Позивач 07.10.2008 року відпустив товариству з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційній фірмй "Луцьккондитер" товар на загальну суму 12 319 грн. 20коп., що підтверджується товарно-транспортною накладною №3965 від 07.10.2008 року (а.с.16) та довіреністю №473 від 07.10.2008 року (а.с.15).

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права і обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також з дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права і обов’язки.

Відповідно до цього цивільні права і обов’язки виникають з угод, передбачених законом, а також з угод, хоч і не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Отже, з моменту укладення договору та відпуску товару між сторонами виникли цивільно–правові відносини, які регулюються як загальними положеннями про зобов'язання так і окремими зобов’язаннями, зокрема, купівля-продаж.

За договором купівлі –продажу продавець зобов'язується передати майно у власність покупцеві, а покупець зобов’язується прийняти майно і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 655 Цивільного кодексу України).

Позивач виконав свої зобов’язання відповідно до закону та договору, поставив товар, що підтверджується товарно-транспортною накладною №3965 від 07.10.2008 року (а.с.16) та довіреністю №473 від 07.10.2008 року (а.с.15), відповідачем зобов’язання не виконані.

Відповідно до пункту 2 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов’язку не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов’язок у семиденний строк від дня пред’явлення вимоги, якщо обов’язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Позивачем на адресу відповідача була направлена вимога про оплату товару (претензія) №2/007 від 05.02.2009 року, яка останнім залишена без відповіді і задоволення.

Заборгованість на день розгляду справи складає 12 319 грн. 20 коп., підставна, підтверджена матеріалами справи, визнана представником відповідача в судовому засіданні, і в цій сумі позов підлягає задоволенню відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, оскільки господарські зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається.

Вимога позивача про стягнення з відповідача пені задоволенню підлягає частково, в сумі 32 грн. 40 коп., т. я. підписана сторонами специфікація від 07.10.2008 року, з зазначенням строків оплати, являється додатком №1 до договору №1/44-07 від 07.10.2008 року, якого в природі не існує, т. я. відповідачем цей договір не підписаний і в судове засідання позивачем не поданий : договором №1/21-07 від 14 грудня 2007 року строк оплати не зазначений, тому він встановлений відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 49 ГПК України на відповідача необхідно покласти державне мито в сумі 123 грн. 51 коп. та стягнути з відповідача 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Керуючись ст. 193 Господарського кодексу України, статтями 11, 530, 655 Цивільного кодексу України, статтями 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

в и р і ш и в :

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної фірми "Луцьккондитер", м. Луцьк, вул. Володимирська, 57 а, код 00382027 (р/р260015664 в ВОД ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" м. Луцьк, МФО 303569) на користь Приватного виробничо-комерційного підприємства "ПРОДХІМ", м. Івано-Франківськ, вул. Української дивізії, 29, кв. 7, код 32077315 (р/р 26009115091 в ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" м. Київ, МФО 380805) 12 319 грн. 20 коп. заборгованості за поставлений товар, 32 грн. 40 коп. пені, 123 грн. 51 коп. в повернення витрат по сплаті державного мита та 118 грн. в повернення витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.В решті суми позову відмовити.

4.Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя М.М. Гончар

Суддя Гончар М.М.