Постанова № 34416645, 08.10.2013, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 жовтня 2013 р.Справа № 1570/107/2012

Категорія: 8.1.1 Головуючий в 1 інстанції: Аракелян М. М.

у складі:

головуючого - Танасогло Т.М.

суддів - Бойка А.В.

- Яковлєва О.В.

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 26 червня 2012 року у справі за позовною заявою Приватного підприємства «Рембуд» до Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової про скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И Л А :

У січні 2012 року Приватне підприємство (далі ПП) «Рембуд» звернулося до суду з позовною заявою до Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової (далі ДПІ у Малиновському районі м. Одеси Одеської області ДПС) про скасування податкових повідомлень-рішень №000615203, №0006142301 від 20 грудня 2011 року.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач вказував на відсутність в його діях порушень п.п.5.3.9 п.5.3, п.5.1 пп.11.2.1 п.11.2 ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», п.198.3 ст. 198 ПК України, та п.п.7.2.1 п.7.2., пп.7.4.5, пп.7.4.1, пп.7.4.2 п.7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», оскільки висновки податкового органу зроблені без надання належної правової оцінки всім документам по взаємовідносинам з контрагентами позивача.

Відповідач з адміністративним позовом не погодився, посилаючись на правомірність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, у зв'язку з встановленням порушення позивачем податкового законодавства.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 26 червня 2012 року адміністративний позов - задоволено частково. Скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Малиновському районі м. Одеси Одеської області ДПС №0006142301 від 20 грудня 2011 року. Скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Малиновському районі м. Одеси Одеської області ДПС №000615203 від 20 грудня 2011 року в частині нарахування податкових зобов'язань з податку на додану вартість у сумі 973 559 грн. за основним платежем та 111 600,5 грн. за штрафними фінансовими санкціями. В іншій частині позову - відмовлено.

В апеляційній скарзі ДПІ у Малиновському районі м. Одеси Одеської області ДПС ставиться питання про скасування судового рішення в зв'язку з тим, що воно постановлено з порушенням норм матеріального права, а також що у зв'язку з тим, що висновки суду не відповідають обставинам справи.

Відповідно до приписів ст. 197 КАС України встановлено, що суд апеляційної інстанції, може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі відсутності клопотань від усіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд за їх участю, а також у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги ДПІ у Малиновському районі м. Одеси Одеської області ДПС, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлені наступні обставини справи.

У період з 31 жовтня 2011 року по 18 листопада 2011 року на підставі наказу №1772 від 31 жовтня 2011 року та направлень №№ 1814, 1815, 1816, 1817 від 31 жовтня 2011 року та №1836 від 02 листопада 2011 року, виданих ДПІ в Малиновському районі м. Одеси згідно із ст. 77 гл. 8 розділу II ГЖ України та відповідно до плану-графіку проведення планових виїзних перевірок суб'єктів господарювання, проведена виїзна планова документальна перевірка фінансово господарської діяльності з питань дотримання ПП «Рембуд» вимог податкового, валютного, іншого законодавства за період з 01 липня 2009 року по 30 червня 2011 року.

За результатами вказаної перевірки позивача ДПІ в Малиновському районі м. Одеси складений акт №294/23-213/30353570/5196 від 25 листопада 2011 року про результати планової виїзної перевірки ПП «Рембуд» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 липня 2009 року по 30 червня 2011 року.

В висновках акту зазначено, що перевіркою встановлено порушення позивачем:

1) п.п.5.3.9 п.5.3, п.5.1 пп.11.2.1 п.11.2 ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся на загальну суму 512 600,55 грн., в тому числі за 2 квартал 2010 року на 100 601,25 грн., за 3 квартал 2010 року на 16 790 грн., за 1 квартал 2011 року на 395 209,25 грн.; 2) п.п.7.2.1 п.7.2., пп.7.4.5, пп.7.4.1. пп.7.4.2

п.7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», пп.198.3 ст. 198 ПК України, що призвело до заниження податку на додану вартість на суму 1 017 169 грн., у т.ч. за квітень 2010 року на суму 80 481 грн., за травень 2010 року на суму - 32 923 грн., за червень 2010 року на суму - 5 350 грн., за липень 2010 року на суму 8 083 грн., за грудень 2010 року на суму - 363 167 грн., за березень 2011 року на суму 479 386 грн., за квітень 2011 року на суму - 47 779 грн.

Не погоджуючись з висновками акту перевірки, позивач направив до ДПІ в Малиновському районі м. Одеси заперечення до акту, які відповідачем задоволено не було.

На підставі акту перевірки від 25 листопада 2011 року ДПІ в Малиновському районі м. Одеси прийняті податкові повідомлення-рішення №0006142301 від 20 грудня 2011 року про донарахування зобов'язань по податку на прибуток приватних підприємств на суму 512 601 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій на суму 29 349 грн., всього на суму 541 950 грн., у зв'язку з порушенням позивачем п.п.5.3.9 п.5.3, п.5.1 пп.11.2.1 п.11.2 ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»; та №000615203 від 20 грудня 2011 року про донарахування зобов'язань по податку на додану вартість на суму 1 017 169 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій на суму 122 503 грн., всього на суму 1 139 672 грн., у зв'язку з порушенням позивачем п.п.7.2.1 п.7.2., пп.7.4.5, пп.7.4.1, пп.7.4.2 п.7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Не погодившись з прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями, позивач оскаржив їх до суду, вказуючи на їх протиправність та необґрунтованість.

Вирішуючи справу, суд першої інстанції виходив з того, що податкове повідомлення-рішення №0006142301 від 20 грудня 2011 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств у розмірі 541 950 грн., з яких 512 601 грн. основного платежу та 29 349 грн. штрафних санкцій, - є неправомірним, а податкове повідомлення-рішення №000615203 від 20 грудня 2011 року є неправомірним лише в частині нарахування податкових зобов'язань з податку на додану вартість у сумі 973 559 грн. за основним платежем та 111 600,50 грн. за штрафними фінансовими санкціями.

Судова колегія вважає ці висновки суду першої інстанції неправильними і такими, що не відповідають вимогам Кодексу адміністративного судочинства України, Податкового кодексу України, Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», Закону України «Про податок на додану вартість».

В апеляційній скарзі ДПІ у Малиновському районі м. Одеси Одеської області ДПС, вказується, рішення суду першої інстанції є неправильним, підлягає скасуванню з відмовою у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, оскільки правові підстави для задоволення позовних вимог ТОВ «Рембуд» про скасування податкових повідомлень-рішень №000615203, №0006142301 від 20 грудня 2011 року відсутні, оскільки оскаржувані податкові повідомлення-рішення винесені згідно приписів чинного податкового законодавства, з урахуванням всіх обставин спірних правовідносин та в межах повноважень податкового органу.

Судова колегія приймає до уваги ці доводи апелянта, виходячи з наступного.

Згідно п.5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до п.п.11.2.1 п.11.2 ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, яка сталася раніше: або дата списання коштів з банківських рахунків платник податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі її придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку; або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг)- дата фактичного отримання платником податку результатів робіт(послуг).

Згідно пп.5.3.9 п.5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання.

Відповідно п.п.7.4.1 п.7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду,зокрема, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно п.п.7.5.1 п.7.5 ст. 7 названого Закону датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій, або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків, або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Відповідно до п.п.7.2.3 п.7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податкова накладна складається в момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Відповідно п.198.1 ст.198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію Україні за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пунктом 198.2 ст.198 ПК України визначено, що датою виникнення права платник: податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: - дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; - дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджене податковою накладною.

Згідно з п.198.3 ст.198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: - придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; - придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п.198.6 ст.198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п.201.11 ст. 201 цього Кодексу).

Як вбачається з матеріалів справи та акту перевірки позивач у перевіряємому періоді здійснював операції з придбання товарів з контрагентами ПП «СЕГМЕНТ-ЮГ», ПП «МОТІВ-А», ПП «Інтайм еліт», ПП «Сі.Ті.Джи», ПП «Співдружність-Кентавр», ПП «Виктори-Проджект» та ПП «Естет-буд».

За рахунок здійснення вказаних операцій ТОВ «Рембуд» сформувало податковий кредит та віднесло вказані витрати до складу валових.

Колегія суддів суду апеляційної інстанції вважає висновки податкового органу щодо завищення позивачем валових витрат та податкового кредиту по операціям з вказаними контрагентами правильними, зважаючи на наступне.

Юридичним фактом, який породжує право платника на податкову вигоду (зокрема, у вигляді права на зменшення об'єкта оподаткування ПДВ на суму податкового кредиту), є реальність господарської операції.

За відсутністю факту придбання товарів відповідні суми не можуть включатися до складу податкового кредиту.

Підтвердженням реального здійснення господарської операції є первинні документи, які свідчать про фактичну поставку товарів продавцем та їх отримання покупцем, документи, підтверджуючі використання вказаних товарів у власній господарської діяльності.

Відповідно до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні», підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

У ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» містяться вимоги до первинних документів, зокрема вони повинні бути складені під час здійснення господарських, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення та мати таки обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Як вбачається з матеріалів справи, ПП «Рембуд» оприбутковувало паливо-мастильні матеріали від вище перелічених постачальників лише на підставі типових видаткових накладних без оформлення всього пакету первинних документів, передбачених інструкцією «Про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, затвердженої наказом Міністерства палива та енергетики України, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв'язку України, Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 20 травня 2008 року №281/171/578,155. Так до перевірки не були надані документи, які підтверджують факт отримання паливо-мастильних матеріалів. У тому числі згідно наданих документів не можна встановити наступне: 1. об'ємні та якісні характеристики отриманих паливо-мастильних матеріалів (найменування, марка та вид нафтопродукту: температура, густина та маса баласту нафтопродуктів); 2. неможливо дослідити яким чином нафтопродукти потрапляли на підприємство (залізничним, водним та/або автомобільним транспортом); 3. неможливо встановити джерело походження паливо-мастильних матеріалів у зв'язку з тим, що до перевірки не надано відповідних сертифікатів та паспортів якості нафтопродуктів нафтопереробного підприємства.

ПП «Рембуд» було укладено договір з ПП «Укрстандарт Н» №2/04 від 04 лютого 2011 року. На виконання вказаного договору за період з 01 березня 2011 року по 31 березня 2011 року ПП «Укрстандарт Н» були поставлені цитрусові на загальну суму 1 897 005 грн., в тому числі ПДВ 316 167,50 грн.

З матеріалів справи також вбачається, що в договорі купівлі-продажу між ТОВ «Рембуд» та ПП «Укрстандарт Н» не визначено порядок транспортування, вартісні та кількісні показники, обсяги поставки товарів, їх ціна. До перевірки не надано товарно-транспортних накладних в підтвердження транспортування товару, сертифікати відповідності отриманих товарів, карантинних сертифікатів.

ПП «Рембуд» не надано жодної товарно-транспортної накладної, які б підтверджували місце навантаження-розвантаження, дані про перевізника, умови перевезення та на якому автотранспорті здійснювалось перевезення відповідно до Наказу Міністерства транспорту України №363 від 14 жовтня 1997 року «Про затвердження Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні», зареєстрованим в Мін'юсті за №128/2568 від 20 лютого 1998 року.

ПП «Укрстандарт Н» загальна кількість працюючих у перевіряємому періоді складає 1 особа, вид діяльності підприємства здавання в оренду власного нерухомого майна.

Таким чином, колегія суддів вважає, що ПП «Укрстандарт Н» не мав необхідної кількості найманих працівників та фактично не міг виконати зобов'язання визначені договором особисто, тобто за рахунок виконання трудової функції найманими особами у значних об'ємах. Згідно декларацій по податку на прибуток ПП «Укрстандарт Н» встановлено відсутність амортизаційних відрахувань, що свідчить про відсутність на балансі підприємства основних засобів І групи (складських приміщень, будівель, споруд, майданчиків тощо для зберігання ТМЦ) та III групи (машин, механізмів, холодильного обладнання, обладнання для транспортування, завантажувально-розвантажувальних робіт тощо). Станом на дату підписання акту ПП «Укрстандарт Н» знаходиться у «23» - стані: місцезнаходження не встановлено.

Таким чином, колегія суддів вважає, що укладені між ПП «РЕМБУД» та ПП «Укрстандарт Н» угоди не спричиняють реального настання правових наслідків, що обумовлені ними, тому ПП «Рембуд» було порушено п.5.1, пп.5.3.9 п.5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

ПП «Рембуд» було сформовано ватові витрати по операціям з купівлі будівельних матеріалів у контрагентів: ПП «Естет-буд», ПП «Виктори- Прожект», ПП «Співдружність-Кентавр».

Колегія суддів вважає, що ПП «Рембуд» не виконані вимоги пп.5.3.9 п. 5.3 ст. 5, пп.11.2.1. п.11.2. ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», у зв'язку з чим підприємством завищено валові витрати, у зв'язку з тим, що позивачем не надані первинні документи підтверджуючи відповідні валові витрати.

ПП «Рембуд» сформовано податковий кредит був по операціям з отримання паливо-мастильних матеріалів у асортименті від контрагентів-постачальників: ПП «СЕГМЕНТ-ЮГ», ПП «МОТІВ-А» ПП «Інтайм еліт».

Слід зазначити, що в матеріалах справи, документи які б підтверджували факт отримання паливо-мастильних матеріалі, у тому числі згідно наданих документів не можна встановити наступне об'ємні та якісні характеристики отриманих паливо-мастильних матеріалів (найменування, марка та вид нафтопродукту; температура, густина та маса баласту нафтопродуктів), неможливо дослідити яким чином нафтопродукти потрапляли на підприємство (залізничним, водним та/або автомобільним транспортом), неможливо встановити джерело походження паливо-мастильних матеріалів у зв'язку з тим що до перевірки не надано відповідних сертифікатів та Паспортів якості нафтопродуктів нафтопереробного підприємства.

Таким чином, колегія суддів вважає, що порушення пп.7.4.1., пп.7.4.2. п.7.4 ст. 7 Закону №168/97-ВР ПП «РЕМБУД» віднесло до складу податкового кредиту суми ПДВ по операціях, використання яких не було призначено для ведення фінансово-господарської діяльності на загальну суму 465 269,58 грн.

Податковий кредит ПП «Рембуд» був сформований по операціям з отримання цитрусових у асортименті від контрагента-постачальника: ПП «Укрстандарт Н», таким чином в порушення п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України позивачем завищено податковий кредит.

Також позивачем зайво віднесено до складу податкового кредиту ПДВ по взаємовідносинах з підприємствами ПП «Сі.Ті.Джи», ПП «Сегмент-Юг», ПП «Мотів-А», оскільки дані договори мають ознаки нікчемних, так як відповідних необхідних документів для підтвердження реальності здійснення господарських операцій ПП «Рембуд» не надано.

Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно ч.2 ст. 71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладаються на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Виходячи з вищевказаного, колегія апеляційної інстанції вважає, що висновки суду першої інстанції є неправильними, оскільки оскаржувані податкові повідомлення-рішення №000615203 та №0006142301 від 20 грудня 2011 року винесені згідно приписів чинного податкового законодавства, з урахуванням всіх обставин спірних правовідносин та в межах повноважень податкового органу.

Враховуючи вище викладене, колегія судів вважає, що судом першої інстанції при розгляді справи порушено норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, за таких обставин, судове рішення відповідно до вимог п.п.1,4 ч.1 ст. 202 КАС України підлягає скасуванню з прийняттям по справі нового рішення про відмову у задоволенні адміністративного позову ПП «Рембуд» у повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 168, 195, 197, 198, 202, 207, 254 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби - задовольнити повністю.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 26 червня 2012 року - скасувати.

Прийняти нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог Приватного підприємства «Рембуд» до Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової про скасування податкових повідомлень-рішень - відмовити у повному обсязі.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які брали участь у справі, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий: Т.М. Танасогло

Суддя: А.В. Бойко

Суддя: О.В. Яковлєв