Постанова № 34415527, 24.10.2013, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 жовтня 2013 року 11 год. 27 хв. Справа № 808/7282/13-а м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Р.В. Сацького,

при секретарі судового засідання А.С. Ярошенко,

за участю представників сторін :

від позивача: Верещага Т.В.;

від відповідача: Крючек К.В.

Павлова Т.Т.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Запоріжжя адміністративну справу

за позовною заявою: Відкритого акціонерного товариства «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь»

до: Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального головного управління Міндоходів

про: скасування податкових повідомлень-рішень № 0000063020 від 31.07.2013 та № 0000193020 від 29.08.2013

ВСТАНОВИВ:

06.09.2013 Відкрите акціонерне товариство «Запорізький металургійний комбінат Запоріжсталь» (далі по тексту - позивач, ВАТ «Запоріжсталь») звернулося із адміністративним позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального головного управління Міндоходів (далі - відповідач, СДПІ) в якому просить суд визнати протиправними та скасувати прийняті відповідачем податкові повідомлення-рішення №0000063020 від 31.07.2013 та №0000193020 від 29.08.2013.

Позивач у судовому засіданні підтримав заявлені позовні вимоги у повному обсязі, з підстав зазначених у адміністративному позові. Пояснив, що податковий орган в акті перевірки зазначає та визнає факт відображення у бухгалтерському та податковому обліку ВАТ «Запоріжсталь» господарських операцій з отримання товару від ПП «Транспромліс ДД» на підставі первинних документів (податкових накладних, договору, видаткових (прибуткових) накладних, рахунків, банківських виписок, тощо), які були надані та перевірені під час перевірки. Відсутність товарно-транспортних накладних не спростовує реальність вчинених операцій. Факт поставки товару підтверджується відміткою на видаткових накладних. Право покупця на формування податкового кредиту, від'ємного значення ПДВ не можу бути поставлено в залежність від додержання третіми особами - продавцями податкової дисципліни, як то належного подання податкової звітності та сплату податку до бюджету.

У судових засіданнях представник позивача підтримав позовні вимоги з підстав, зазначених у позові, наполягає на задоволенні позову та скасуванні оскаржуваних рішень.

Відповідач в судовому засіданні позовні вимоги не визнав з підстав, зазначених у наданих заперечень. Зазначає, що до перевірки позивачем не надано товарно-транспортних накладних на поставку Ресурсів. Також відповідач посилається на результати зустрічної звірки ПП «Транспромліс ДД» з питань документального підтвердження господарських відносин із ВАТ «Запоріжсталь» за період квітень 2013 року, згідно з якими не можливо підтвердити реальність взаємовідносин, та на той факт, що на підтвердження якості товару до перевірки буди надані паспорти якості, виписані ТОВ «Ф.М.-Тандем» та сертифікати якості просочення, при цьому взаємовідносини між ПП «Транспромліс ДД» та ТОВ «Ф.М.-Тандем» за квітень 2013 року відсутні, згідно інформації Криворізької центральної ОДПІ ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області, і під час перевірки позивачем не були надані оригінали цих паспортів та сертифікатів якості просочення. Просить у задоволенні позову відмовити.

Судом встановлено, що в період з 02.07.2013 по 19.07.2013 СДПІ проведено виїзну позапланову документальну перевірку правомірності нарахування ВАТ «Запоріжсталь» від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту та бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за квітень 2013 року. За результатом проведеної перевірки було складено акт №28/30-20/00191230 від 19.07.2013 (далі - акт перевірки за квітень 2013 року).

Перевіркою встановлено порушення ВАТ «Запоріжсталь» п.п.14.1.181, п.14.1 ст.14, п.44.1 ст. 44, п. 198.1, п. 198.3 ст. 198, п. 200.1, п. 200.3, п. 200.4 ст. 200 ПК України від 02.12.2010 №2755-VІ, п. 1.1 розділу IV «Порядку ведення реєстру виданих та стриманих податкових накладних», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 17.12.2012 №1340, в результаті чого завищено суму податкового кредиту та від'ємного значення за квітень 2013 року на загальну суму ПДВ - 109 545 грн.

31.07.2013 на підставі акта перевірки відповідачем було прийняте податкове повідомлення-рішення №0000063020, яким ВАТ «Запоріжсталь» було зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість за квітень 2013 року на суму 109 545 грн.

В період з 29.07.2013 по 16.08.2013 СДПІ проведено виїзну позапланову документальну перевірку правомірності нарахування ВАТ «Запоріжсталь» від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту та бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за травень 2013 року. За результатом проведеної перевірки було складено акт №83/30-20/00191230 від 20.08.2013 (далі - акт перевірки за травень 2013 року).

Перевіркою встановлено порушення ВАТ «Запоріжсталь» п.п.14.1.181, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1, п. 200.3, п. 200.4 ст. 200, пп. 201.10 ст. 201 ПК України від 02.12.2010 №2755-VІ, п. 1.1 розділу IV «Порядку ведення реєстру виданих та стриманих податкових накладних», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 17.12.2012р. №1340, в результаті чого завищено суму бюджетного відшкодування за квітень 2013 року на загальну суму ПДВ - 109 545 грн.

29.08.2013 на підставі акта перевірки відповідачем було прийняте податкове повідомлення-рішення №0000193020, яким ВАТ «Запоріжсталь» було зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за травень 2013 року у розмірі 109 545 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 54 772,50 грн.

Не погодившись з вказаними податковими повідомленнями-рішеннями позивач звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом про їх скасування.

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, заслухавши пояснення сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до пп. 14.1.181 ПК України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно пп. 198.1 ст. 198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно п. 200.1 ст. 200 ПК України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Відповідно до п. 200.3 ст. 200 ПК України, при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

У акті перевірки за квітень 2013 року зазначено наступне (стор. 25 акту). Перевіркою встановлено, що ВАТ «Запоріжсталь» до податкового кредиту квітня 2013 року включено операції з придбання шпал дерев'яних просочених, тип 2-А та брусів перекладних дерев'яних просочених, типу 2-А до стрілочного переводу 1\7 (1\9) ПП «Транспромліс ДД» на загальну суму ПДВ 109 545 грн., по якому не підтверджується поставка згідно з наступним. Підприємством до податкової декларації з ПДВ квітня 2013 року включено до податкового кредиту операції з придбання шпал дерев'яних просочених та брусів перекладних дерев'яних просочених на загальну суму 657 271,20 грн., у тому числі ПДВ 109 545,20 грн. По взаємовідносинам з ПП «Транспромліс ДД» до перевірки надані наступні документи: договір поставки №20/2013/437 від 04.02.2013, податкові накладні, видаткові накладні, рахунки-фактури, сертифікати та паспорти якості, копія витягу з книги ввозу-вивозу ТМЦ на ВАТ «Запоріжсталь», акти приймання-передачі ресурсів. При цьому всупереч умов договору до перевірки не були надані товарно-транспортні накладні на поставку ресурсів у зв'язку з їх відсутністю на ВАТ «Запоріжсталь» (стор. 28 акту). Однак до перевірки були надані записи з книги ввозу-вивозу ТМЦ на ВАТ «Запоріжсталь». Книга ввозу-вивозу ТМЦ на ВАТ «Запоріжсталь» призначена для внутрішнього службового користування та не є документом, який підтверджує перевезення шпал дерев'яних просочених, тип 2-А та брусів перекладних дерев'яних просочених, типу 2-А до стрілочного переводу 1\7 (1\9). Крім того, на підтвердження якості товару до перевірки надані паспорти та сертифікати якості просочення виписані підприємством ТОВ «Ф.М.-Тандем». В той час, як згідно пояснень директора ТОВ «Ф.М.-Тандем», наданих до Криворізької центральної ОДПІ ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області, ТОВ «Ф.М.-Тандем» не вступало у взаємовідносини з ПП «Транспромліс ДД» у квітні 2013 року та товарно-грошові розрахунки не проводило. Також в ході судового засідання відповідач зазначив, що під час перевірки контролюючому органу не були надані оригінали цих паспортів та сертифікатів якості просочення.

На підставі наведеного відповідач (на стор. 31 акту перевірки за квітень 2013 року) дійшов висновку про відсутність фактичної поставки продукції від ПП «Транспромліс ДД» на ВАТ «Запоріжсталь» у квітні 2013 року та про створення виключно штучного документообігу, з метою нарощування податкового кредиту.

З цього приводу суд зазначає наступне.

Згідно п. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» N 996-XIV від 16.07.1999, (далі - Закон №996), підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Відповідно до п. 2 ст. 9 Закону №996, первині і та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити:

- назву документа (форми);

- дату і місце складання;

- назву підприємства, від імені якого складено документ;

- зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції;

- посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення;

- особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Судом встановлено, що надані до перевірки первинні бухгалтерські документи складені відповідно до вимог Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та мають всі обов'язкові реквізити.

Матеріалами справи підтверджено, що посадовим особам відповідача під час перевірки було надано видаткові накладні, що підтверджують факт передачі товару від постачальника до покупця, податкові накладні, платіжні документи, які відповідають вимогам чинного законодавства та підтверджують реальність вчинених операцій з придбання шпал просочених у квітні 2013 року від ПП «Транспромліс ДД».

Згідно умов Специфікації №1 від 11.02.2013 та Специфікації №2 від 25.03.2013 до договору поставки №20/2013/437 від 04.02.2013 укладеному між ВАТ «Запоріжсталь» та ПП «Транспромліс ДД» датою поставки на склад ВАТ «Запоріжсталь» вважається зокрема дата з відміткою на видаткові накладній. Отже факт поставки товару підтверджується відміткою на видаткових накладних.

Щодо відсутності товарно-транспортних накладних суд зазначає, що Правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, на які посилається відповідач, не встановлюють правил податкового обліку валових витрат платників податку, а лише встановлюють права, обов'язки та відповідальність власників автомобільного транспорту (перевізників). При цьому, документи обумовлені вказаними правилами, зокрема товарно-транспортна накладна та подорожній лист не є документами первинного бухгалтерського обліку, що підтверджують обставини придбання та продажу товарно-матеріальних цінностей. Зазначений висновок суду підтверджується численною судовою практикою, зокрема ухвалами Вищого адміністративного суду України від 26.06.2012 по справі №К- 27230/10, від 19.07.2012 по справі №К-30744/10.

Діюче законодавство України, в тому числі Податковий кодекс України не передбачає переліку чітко визначених первинних документів, які виключно здатні підтвердити ті чи інші господарські операції. Навіть відсутність ТТН при наявності всіх інших первинних документів, відомостей щодо оприбуткування товару, наявності його на складі та на обліку, тощо, не свідчить про нереальність господарської операції.

Крім того, представником позивача до суду бyли надані копії товарно-транспортних накладних за квітень 2013 року, у яких Замовником (вантажовідправником) є ТОВ «НПН-2012», а Вантажоодержувачем є ПП «Транспромліс ДД», пункт навантаження - м. Кривий Ріг, пункт розвантаження вказано юридичну адресу ВАТ «Запоріжсталь», а саме м. Запоріжжя, вул. Південне шосе,72, вантаж - шпала дерев'яна просочена та брус перекладний дерев'яний просочений. Правилами перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, не встановлено відповідальності замовника (вантажовідправника) за заповнення товарно-транспортної накладної з недостовірними даними або з помилками. В зв'язку з тим, що Замовником (вантажовідправником) підприємством ТОВ «НПН-2012», яке виписало товарно-транспортні накладні за квітень 2013 року, в графі Вантажоодержувач було не вірно вказано підприємство, а саме ПП «Транспромліс ДД» замість ВАТ «Запоріжсталь», то другий екземпляр цих ТТН не був переданий на ВАТ «Запоріжсталь». Отже зазначені товарно-транспортні накладні не повинні і не могли бути у позивача. Відповідна помилка не є суттєвою і виходячи із принципу «превалювання суті над формою» викладеного у ст.4 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», позивач належно врахував операції з придбання товару у квітні 2013 року від ПП «Транспромліс ДД».

Дана позиція позивача підтверджується у листі ВАСУ від 01.11.2011 №1936/11/13-11 «Про підтвердження даних податкового обліку»: «сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце».

Щодо посилань відповідача на отримання податкової інформації від Криворізької центральної ОДПІ ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області, суд зазначає, що згідно з п.73.5 ст. 73 ПК України з метою отримання податкової інформації контролюючі органи мають право проводити зустрічні звірки даних суб'єктів господарювання щодо платника податків. Зустрічною звіркою вважається зіставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання. Зустрічна звірка здійснюється органами державної податкової служби з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків. Зустрічні звірки не є перевірками і проводяться в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. За результатами зустрічних звірок складається довідка, яка надається суб'єкту господарювання у десятиденний термін. До суду не надано доказів, щодо складання такої довідки Криворізькою центральною ОДПІ ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області.

Згідно з п.7.2 Наказу ДПА України від 22.04.2011 №236 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо організації та проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок» при отриманні матеріалів зустрічної звірки після закінчення перевірки платника податків орган ДПС - ініціатор: у разі не підтвердження реальності здійснення господарських відносин із суб'єктом господарювання (їх виду, обсягу, якості, розрахунків тощо) - здійснює заходи щодо проведення документальної позапланової перевірки такого платника податків з урахуванням вимог Кодексу. До суду не надано доказів, стосовно проведення заходів Криворізькою центральною ОДПІ ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області, щодо проведення документальної позапланової перевірки підприємства ТОВ «Ф.М. - Тандем».

Щодо пояснень директора ТОВ «Ф.М.-Тандем» про відсутність взаємовідносин та товарно-грошових розрахунків з ПП «Транспромліс ДД» у квітні 2013 року, суд зазначає, що пояснення директора, не є належним та допустимим доказом, оскільки відсутні відомості про попередження такої особи про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиві покази, у зв'язку з чим зазначена особа може змінювати та уточнювати відповідні пояснення. Крім того, відсутній такий, що набрав законної сили обвинувальний вирок суду, у якому б відповідним поясненням директора була б надана оцінка.

Стосовно посилань відповідача на факт не надання під час перевірки контролюючому органу оригіналів паспортів та сертифікатів якості просочення, суд зазначає, що в судовому засіданні позивачем було надано до огляду оригінали паспортів та сертифікатів якості просочення виписаних ТОВ «Ф.М. - Тандем». Дані документи складені відповідно до вимог Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та мають всі обов'язкові реквізити. Також, позивач пояснив, що в ході проведення позапланових перевірок контролюючому органу надавались до перевірки ці документи, та у посадових осіб контролюючого органу, що проводили перевірки, не виникало питань стосовно наявності, або відсутності оригіналів. СДПІ даного факту в судовому засіданні не спростувало.

Також на стор. 29-30 акту перевірки за квітень 2013 року відповідач посилається на акт ДПІ в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя №76/22-1453/36320996 від 09.07.2013 про неможливість проведення зустрічної звірки ПП «Транспромліс ДД» з питання документального підтвердження господарських відносин із ВАТ «Запоріжсталь» за період квітень 2013 року, у якому зокрема зазначене, що неможливо підтвердити реальність взаємовідносин за квітень 2013 року на суму ПДВ 109,5 тис. грн.

З цього приводу суд також зазначає, що невиконання контрагентом своїх обов'язків перед бюджетом не може бути підставою для неможливості формування валових витрат та податкового кредиту на підставі господарських операцій інших суб'єктів господарювання, оскільки відповідно до ст. 61 Конституції України, юридична відповідальність особи має індивідуальний характер, а тому до відповідальності може бути притягнутий лише порушник, яким у даному випадку позивач не є.

Відповідно до листа Міністерства доходів і зборів України від 27.06.2013 за №3642/6/99-99-19-04-01-15 вказано, що: «Згідно з положеннями Податкового кодексу України право суб'єкта господарювання на отримання бюджетного відшкодування з податку на додану вартість (далі - ПДВ), безперечно, залежить від сплати вказаного податку у ціні придбання товару, використання придбаного товару у господарській діяльності та підтвердження вказаної операції відповідними первинними документами. Суб'єкт господарювання не несе відповідальності за зобов'язаннями контрагента. Якщо останнім було порушено норми чинного законодавства, то саме він повинен нести встановлену відповідальність (рішення Європейського суду з прав людини у справі за позовом товариства «Інтерсплав» проти України (2007 рік) та у справі за позовом товариства «Булвес» проти Болгарії (2009 рік).»

Таким чином, суд дійшов висновку, що наявність первинних документів є достатньою підставою для відображення вказаних операцій в бухгалтерському обліку, а так як дані податкового обліку базуються на даних бухгалтерського обліку, висновок відповідача щодо зменшення суми від'ємного значення та бюджетного відшкодування з податку на додану вартість є необґрунтованим.

Як вбачається зі змісту акту перевірки за травень 2013 року (стор. 41 акту), відповідач дійшов висновку про завищення ВАТ «Запоріжсталь» суми бюджетного відшкодування за травень 2013 року на загальну суму ПДВ 109 545 грн. на підставі порушення, опис якого наведено в матеріалах акту перевірки за квітень 2013 року, тобто у зв'язку із завищенням позивачем суми податкового кредиту та від'ємного значення за квітень 2013 року на загальну суму ПДВ - 109 545 грн. З огляду на наведені висновки суду, суд також вважає помилковими висновки відповідача у акті перевірки за травень 2013 року про завищення ВАТ «Запоріжсталь» суми бюджетного відшкодування за травень 2013 року на загальну суму ПДВ - 109 545 грн.

Крім того, відповідно до матеріалів справи ВАТ «Запоріжсталь» не заявляло до бюджетного відшкодування суми ПДВ у розмірі 109 545 грн. у травні 2013 року по взаємовідносинам із ПП «Транспромліс ДД», оскільки ВАТ «Запоріжсталь» сплатило вартість придбаних ресурсів від ПП «Транспромліс ДД» у червні 2013 року.

Згідно п. 200.4 ст. 20 ПК України, якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг;

б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до рядка 23 «Сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню» Податкової декларації з податку на додану вартість за травень 2013 року (далі - Податкова декларація), ВАТ «Запоріжсталь» заявлено до бюджетного відшкодування за травень 2013 року суму в розмірі 123 351 158 грн.

Також, згідно додатку №2 до вищезазначеної Податкової декларації (частина «Залишок від'ємного значення, фактично сплачена отримувачем товарів/послуг постачальникам товарів/послуг»), встановлюється що фактично сплачена отримувачем товарів/послуг постачальникам товарів/послуг у попередніх звітних (податкових) періодах складає 123 351 158 грн. У розшифровці строк додатку №2 до податкової декларації за травень 2013 року (додається) вказуються постачальники, податкові накладні та суми ПДВ, по яким заявлено бюджетне відшкодування, серед яких підприємство ПП «Транспромліс ДД» відсутнє.

Зазначене свідчить, що твердження податкового органу про неправомірність заявлення ВАТ «Запоріжсталь» до бюджетного відшкодування у травні 2013 року суми 109 545 грн. по взаємовідносинах з ПП «Транспромліс ДД» не відповідає дійсності та ґрунтується на неперевірених даних. Доказів зворотного відповідачем суду не надано. У зв'язку з недоведеністю відповідачем фактів порушень, які послугували підставою для визначення позивачу сум грошового зобов'язання за основним платежем, відсутні підстави і для нарахування на суму такого зобов'язання штрафних (фінансових) санкцій.

Таким чином, спірні податкові повідомлення-рішення є протиправними та піддягають скасуванню.

Частиною 2 ст. 71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на припис наведеної норми процесуального права при розгляді судом спору щодо правомірності рішення органу державної податкової служби , яким платнику податків донараховані податкові зобов'язання чи зменшені податкові вигоди, контролюючий орган має доводити недобросовісність платника податків.

Відповідно до ч.1 та ч.3 ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України .

Керуючись статтями 2, 11, 17, 18, 71, 87, 90, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити у повному обсязі.

2. Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення СДПІ з обслуговування ВП у м. Запоріжжі Міжрегіонального головного управління Міндоходів №0000063020 від 31.07.2013.

3. Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення СДПІ з обслуговування ВП у м. Запоріжжі Міжрегіонального головного управління Міндоходів №0000193020 від 29.08.2013.

4. Стягнути з Державного бюджету України на користь Відкритого акціонерного товариства «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь» витрати на сплату судового збору у сумі 1 095 (одна тисяча дев'яносто п'ять) грн. 45 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня складення її в повному обсязі, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя Р.В. Сацький