Постанова № 34415290, 15.10.2013, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

копія

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 жовтня 2013 р. Справа № 804/8877/13-а

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Горбалінського В.В.

при секретарі судового засідання - Решетнік А.М.

за участю:

представника позивача - Доненко В.В.

представника відповідача - Немченко К.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою «Ваговимірювальні системи - сервіс» до Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення, -

В С Т А Н О В И В:

09.07.2013 року Дніпропетровським окружним адміністративним судом відкрито провадження у справі за позовом товариства з обмеженою «Ваговимірювальні системи - сервіс» до Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Дніпропетровської області ДПС, в якому позивач просить:

- визнати протиправним та скасувати повністю податкове повідомлення - рішення Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Дніпропетровської області ДПС форми «Р» № 0001662290 від 04.06.2013 року;

- стягнути з Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Дніпропетровської області ДПС на користь товариства з обмеженою «Ваговимірювальні системи - сервіс» витрати зі сплати судового збору.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що Лівобережною міжрайонною державною податковою інспекцією м. Дніпропетровська Дніпропетровської області ДПС винесено податкове повідомлення-рішення № 0001662290 від 04.06.2013 року, яким позивачу визначено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 62 334,04 грн. Вказане рішення винесене на підставі висновків, викладених у акті перевірки № 1769/227/36053387 від 22.04.2013 року. Враховуючи ту обставини, що акт перевірки позивачеві не надавався та йому достовірно не відомі обставини, на підставі яких прийнято податкове повідомлення-рішення, з зазначеним рішенням він не погоджується, вважає його безпідставним, необґрунтованим та таким, що підлягає скасуванню, оскільки здійснював господарську діяльність у відповідності до вимог податкового законодавства.

Представник позивача в судових засіданнях позовні вимоги підтримав у повному обсязі, надав пояснення аналогічні доводам, викладеним у позовній заяві, та поясненнях до неї.

Представник відповідача проти позову заперечував та зазначив, що податковим органом під час проведення перевірки було встановлено, що правочини, вчинені між позивачем та ТОВ «Ферріт-Д», ТОВ «Матадор» та ТОВ «Ривс», не спрямовані на реальне настання наслідків і фактичного здійснення господарської операції між вказаними особами не відбулося.

Враховуючи викладене, відповідач вважає, що висновки податкового органу є обґрунтованими та правомірними, а тому податкове повідомлення-рішення від 04.06.2013 року № 0001662290 скасуванню не підлягає.

23.07.2013 року ухвалою суду, занесеною до журналу судового засідання, у справі було замінено первинного відповідача - Лівобережну міжрайонну державну податкову інспекцію м. Дніпропетровська Дніпропетровської області ДПС її правонаступником - Лівобережною об'єднаною державною податковою інспекцією м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області

Суд, заслухавши пояснення осіб, що беруть участь у справі, дослідивши письмові докази, зазначає наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Ваговимірювальні системи-сервіс» зареєстроване виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради та перебуває на податковому обліку в Лівобережній ОДПІ м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області.

На підставі наказу від 15.04.2013 року № 464 працівниками Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Дніпропетровської області ДПС проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Ваговимірювальні системи-сервіс» з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ «Ривс» за січень, березень-травень 2012 року, ТОВ «Матадор» за січень, травень-серпень 2012 року, ТОВ «Ферріт-Д» за вересень 2012 року. За результатами якої 22.04.2013 року складено акт № 1769/227/36053387.

Відповідно до висновків, викладених в акті перевірки, встановлені наступні порушення вимог податкового законодавства:

- ст. 203, ст. 215, ст. 228, ст. 662, ст. 655, ст. 656 Цивільного кодексу України в частині недодержання в момент вчинення правочину вимог, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними та суперечать моральним засадам суспільства;

- п. 198.2, п.198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1 ст. 200, п.201.7, п.201.4, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України завищено податковий кредит за рахунок включення до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість у січні, березні, квітні, травні 2012 років від ТОВ «Ривс» на загальну суму 14639,89 грн.; у січні, травні, червні, липні, серпні 2012 року від ТОВ «Матадор» на загальну суму 26325,01 грн.; у вересні 2012 року від ТОВ «Ферріт Д» на загальну суму 8902,33 грн., в результаті чого занижено суму податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету на загальну суму 49 867,23 грн.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Водночас окрім, вказаних обставин, для правильного вирішення справи за участю податкового органу суду необхідно встановити, зокрема, чи здійснювався рух активів у процесі здійснення господарської операції, чи мають учасники господарської операції спеціальну податкову правосуб'єктність та чи існує зв'язок між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Порядок призначення перевірок та порядок їх проведення органами державної податкової служби визначені главою 8 Податкового кодексу України (статті 75-86).

Згідно пунктів 78.4. та 78.5. ст.78 Податкового кодексу України про проведення документальної позапланової перевірки керівник органу державної податкової служби приймає рішення, яке оформлюється наказом. Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

Матеріалами справи підтверджено, що копію наказу про проведення перевірки під розписку було вручено головному бухгалтеру підприємства ОСОБА_3 15.04.2013 року.

Абзацом другим п. 86.4 ст. 86 Податкового кодексу України передбачено, що Акт (довідка) документальної невиїзної перевірки після його реєстрації вручається особисто платнику податків чи його законним представникам або надсилається рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

З матеріалів справи вбачається, що акт перевірки від 22.04.2013 року № 1769/227/36053387 надіслано позивачу поштою та отримано 23.05.2013 року, про що свідчить підпис на поштовому повідомленні про вручення поштового відправлення. Таким чином, твердження позивача про неотримання ним акту перевірки спростовується наявними в матеріалах справи доказами.

Окрім того, п. 86.8 ст.86 ПК України визначено, що податкове повідомлення-рішення приймається керівником контролюючого органу (його заступником) протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень (за результатами фактичної перевірки - з дня реєстрації (надходження) акта такої перевірки до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків), а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.

Таким чином, враховуючи ту обставину, що акт перевірки від 22.04.2013 року № 1769/227/36053387 отримано платником податків 23.05.2013 року та податковим органом 04.06.2013 року винесено податкове повідомлення - рішення № 0001662290, яке отримане позивачем 11.06.2013 року, у суду відсутні підстави для висновків про порушення податковим органом порядку проведення перевірки, оформлення її результатів та винесення оскаржуваного рішення.

Як зазначалось судом вище, на підставі висновків викладених у акті перевірки, податковим органом винесено податкове повідомлення - рішення № 0001662290, яким підприємству визначено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 62 334,04 грн., у т.ч. за основним платежем 49 867,23 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 12 466,81 грн.

Вирішуючи правомірність визначеного податковим органом ТОВ «Ваговимірювальні системи - сервіс» грошового зобов'язання з податку на додану вартість, а також з метою встановлення факту здійснення господарської операції, правомірності формування витрат та податкового кредиту для цілей визначення об'єкта оподаткування суд зазначає, що йому належить з'ясувати, зокрема, такі обставини, як: рух активів у процесі здійснення господарської операції, установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції та установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Вказана позиція викладена в Листах Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 № 742/11/13-11 та від 01.11.2011 року №1936/11/13-11.

Зокрема, у листі Вищого адміністративного суду України від 2 червня 2011 року № 742/11/13-11 «Щодо однакового застосування адміністративними судами окремих приписів Податкового кодексу України та Кодексу адміністративного судочинства України» проаналізовано відповідні законодавчі норми та наголошено на тому, що для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції, тобто достовірні первинні документи. Також у листі визначено приблизний перелік обставин, які можуть указувати на відсутність відповідної господарської операції.

Відповідно до зазначеного Листа, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Водночас за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі, якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів. Навіть наявність у покупця належно оформлених документів, необхідних для віднесення певних сум до податкового кредиту, зокрема виданих продавцями податкових накладних, не є безумовною підставою формування податкового кредиту, якщо реальність здійснених господарських операцій ставиться під сумнів.

Під господарською діяльністю у Господарському кодексі України розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

З акту перевірки та матеріалів справи вбачається, що фактичною підставою для винесення оспорюванного рішення стали наступні обставини:

До Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області надійшли акти ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська від 21.12.2012 року №№7210/224/36441206 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Ферріт Д» щодо документального підтвердження господарських відносин із платниками податків ТОВ «Будівництво та комплектації» за листопад 2011 року, ТОВ «Інфотерм» за червень 2011 року, ТОВ «Олимп» за вересень 2011 року, ТОВ «Пасіфік» за вересень 2011 року, БПП «Сура» за вересень 2011 року, ТОВ «Кафепродакшн» за січень 2011 року, ПП «СВ Гермес» за березень 2011 року, ТОВ «Хімагросервіс» за листопад 2011 року їх реальності та повноти відображення в обліку»; 7211/224/34914473 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Ривс» щодо документального підтвердження господарських відносин із платниками податків ТОВ «Пасіфік» за вересень 2011 року, ТОВ «Будівництво та реконструкція» за листопад 2011 року, ТОВ «Олимп» за вересень 2011 року, ПП «СВ Гермес» за березень 2011 року, БПП «Сура» за вересень 2011 року, ТОВ «Хімагросервіс» за листопад 2011 року, ТОВ «Кафепродакшн» за січень 2011 року, ТОВ «Інфотерм» за червень 2011 року, ПВП «Форест» за червень 2011 року, їх реальності та повноти відображення в обліку»; 7200/224/31820299 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки фінансового-господарської діяльності з питань дотримання вимог податкового законодавства України ТОВ «Матадор» під час здійснення господарських відносин з ТОВ «Інфотерм» за червень 2011 року, ТОВ «Олімп» за вересень 2011 року, ПП «СВ Гермес» за березень 2011 року, ПВП «Форест» за червень 2011 року, ТОВ «Кафепродакшн» за січень 2011 року, ТОВ «Пасіфік» за вересень 2011 року, БПП «Сура» за вересень 2011 року, ТОВ «Хімагросервіс» за листопад 2011 року».

З пояснень представника відповідача та заперечень на позовну заяву судом встановлено, що єдиною підставою щодо формування висновків податкового органу про не реальність вчинення господарських операцій по ланцюгу постачання ТОВ «Ферріт-Д» - ТОВ «Ваговимірювальні системи - сервіс», ТОВ «Ривс» - ТОВ «Ваговимірювальні системи - сервіс», ТОВ «Матадор» - ТОВ «Ваговимірювальні системи - сервіс» стали вище перелічені акти перевірок вказаних контрагентів, однак суд вважає їх необґрунтованими, оскільки періоди перевірок цих контрагентів не припадали на період здійснення господарських операцій з позивачем, окрім того, податковим органом не досліджувались самі операції перевіряємих підприємств з позивачем.

Досліджуючи надані до суду первинні документи судом встановлено наступне.

Щодо взаємовідносин позивача з ТОВ «Ферріт-Д» встановлено.

03.09.2012 року між позивачем (покупець) та ТОВ «Ферріт-Д» (постачальник) укладено договір № 327, за умовами якого постачальник зобов'язується поставляти і передавати в зумовлені строки покупцю вагове обладнання (товар), а покупець зобов'язується приймати товар та оплачувати його вартість. Умови та порядок постачання товару визначені в розділі 3 вказаного договору.

На підтвердження виконання умов вказаного договору позивачем надано: видаткова накладна № 6638 від 24.09.2012 року, зі змісту якої вбачається, що ТОВ «Ферріт-Д» поставило позивачеві товар (датчик KELI 40т., коробка з'єднувальна JXHGO5-8-S, акумулятор SB 6 V 4.5 Ач, акумулятор Ventura GP 6-1,3, коробка з'єднувальна KELI на 4 датчики, прилад ВП-05, прилад до ваг 300 ВП1, закладна пластина) на загальну суму 9240,00 грн., в т.ч. ПДВ- 1 540,00 грн.; видаткова накладна № 6379 від 10.09.2012 року, зі змісту якої вбачається, що ТОВ «Ферріт-Д» поставило позивачеві товар (акумулятор SB 12 7.2 Ач, датчик НВМ 30т. (С16А3 СЗІ-30т.), коробка сумуюча, пильник з датчика KELI 30т.(QS-A30t) с шаром, прибор Кели ХК 3118Т1, термошафа управління ваг ТШУ, гофрорукав, ваговий прилад ВП-06) на загальну суму 44 174,00 грн., в т.ч. ПДВ- 7 362,34 грн. Податкові накладні № 426 від 24.09.2012 року та № 166 від 10.09.2012 року, на підставі яких позивачем включено до податкового кредиту суму сплаченого ПДВ в розмірі 8902,33 грн.

Щодо взаємовідносин позивача з ТОВ «Ривс» встановлено.

10.01.2012 року між позивачем (покупець) та ТОВ «Ривс» (постачальник) укладено договір № 27, за умовами якого постачальник зобов'язується постачати і передавати у власність покупця вагове обладнання та комплектуючі до ваг (товар), а покупець зобов'язувався прийняти товар та оплатити його. Окрім того, постачальник зобов'язувався надавати допомогу у проведенні повірки (послуги), а покупець зобов'язувався прийняти та оплатити надані послуги.

На підтвердження виконання умов вказаного договору позивачем надано: акти надання послуг з відображенням наданих послуг за № 444 від 31.01.2012 року, зі змісту якого вбачається, що ТОВ «Ривс» надавались послуги по калібровці та повірці вагових кранів; № 442 від 23.01.2012 року про виклик спеціаліста, діагностика обладнання; № 441 від 20.01.2012 року (технічне обслуговування вагів автомобільних та діагностика обладнання; допомога в проведенні повірки); № 443 від 25.01.2012 року (ремонт вагового обладнання, калібровка, допомога в проведенні періодичної повірки ваг автомобільних, технічне обслуговування вагового обладнання); № 3429 від 30.05.2012 року (допомога в проведенні повірки); № 2517 від 10.04.2012 року (технічне обслуговування вагового обладнання); № 2518 від 18.04.2012 року (ремонт та налаштування ваг кранових); № 3427 від 24.05.2012 року (допомога в проведенні повірки); № 3425 від 11.05.2012 року (допомога в проведенні повірки); № 3424 від 08.05.2012 року (допомога в проведенні повірки); № 3423 від 07.05.2012 року (допомога в проведенні повірки); № 2516 від 05.04.2012 року (допомога в проведенні повірки вагового обладнання); № 2515 від 03.04.2012 року (роботи встановленню та наладці обладнання); № 2520 від 25.04.2012 року (ремонт вагового обладнання); № 2519 від 23.04.2012 року (технічне обслуговування ваг автомобільних); № 1857 від 28.03.2012 року (виклик спеціаліста, виклик спеціаліста,діагностика обладнання, технічне обслуговування вагів, технічне обслуговування вагового обладнання); № 1858 від 30.03.2012 року (технічне обслуговування вагів, оренда калібровочно ланцюга (5м), виклик спеціаліста, технічне обслуговування ваг автомобільних); видаткові накладні № 3428 від 29.05.2012 року, № 3426 від 18.05.2012 року; податкові накладні № 398 від 31.01.2012 року, № 396 від 12.01.2012 року, № 395 від 20.01.2012 року, № 397 від 25.01.2012 року, № 3429 від 30.05.2012 року, № 392 від 10.04.2012 року, № 393 від 18.04.2012 року, № 3428 від 29.05.2012 року, № 3427 від 24.05.2012 року, № 3426 від 18.05.2012 року, № 3425 від 11.05.2012 року, № 3424 від 08.05.2012 року, № 3423 від 07.05.2012 року, № 391 від 05.04.2012 року, № 390 від 03.04.2012 року, № 395 від 25.04.2012 року, № 394 від 23.04.2012 року, № 600 від 28.03.2012 року, № 601 від 30.03.2012 року, на підставі яких позивачем включено до податкового кредиту суму сплаченого ПДВ в розмірі 14 639,89 грн.

Щодо взаємовідносин позивача з ТОВ «Матадор» встановлено.

03.01.2012 року між позивачем (замовник) та ТОВ «Матадор» (виконавець) укладено договір № 9, за умовами якого виконавець зобов'язувався виконати доручені замовником послуги, вказані у додатку 1 до цього договору. Відповідно з додатком 1 до вказаного договору визначались такі послуги: оренда гир; допомога в проведенні повірки ваг; технічне обслуговування ваг автомобільних; калібровка та наладка вагового обладнання; послуги вагоповірювального автомобіля; розробка та впровадження програмного комплексу реєстрації результатів зважування; технічне обслуговування вагового обладнання; допомога в проведенні повірки вагового обладнання; послуги зважування вагами автомобільними; ремонт обладнання; виклик спеціаліста, діагностика.

На підтвердження виконання умов вказаного договору позивачем надано: акти надання послуг зі змісту яких вбачається вид та вартість наданих ТОВ «Матадор» послуг позивачеві, а саме: № 321 від 20.01.2012 року (послуги вагоповірювального автомобіля); № 322 від 31.01.2012 року послуги вагоповірювального автомобіля); № 3324 від 30.05.2012 року (технічне обслуговування вагового обладнання, ремонт вагового обладнання); № 3319 від 01.05.2012 року (технічне обслуговування вагів); № 3320 від 07.05.2012 року (технічне обслуговування вагів); № 3321 від 08.05.2012 року (технічне обслуговування вагового обладнання); № 3322 від 11.05.2012 року (технічне обслуговування вагового обладнання, технічне обслуговування ваг автомобільних, виклик спеціаліста , ремонт вагового обладнання, технічне обслуговування ваг автомобільних); № 3323 від 24.05.2012 року (технічне обслуговування ваг автомобільних); № 4095 від 06.06.2012 року (допомога в проведенні повірки, технічне обслуговування вагового обладнання, технічна допомога в проведенні повірки ваг); № 4096 від 08.06.2012 року (допомога в проведенні повірки); № 4097 від 11.06.2012 року (допомога в проведенні повірки); № 4098 від 13.06.2012 року (допомога в проведенні повірки, допомога в проведенні повірки ваг автомобільних);№ 4099 від 18.06.2012 року (допомога в проведенні повірки); № 4100 від 19.06.2012 року (допомога в проведенні повірки вагового обладнання); № 133 від 09.07.2012 року (участь у проведенні повірки); № 132 від 05.07.2012 року (допомога в проведенні повірки, калібровка вагового обладнання, калібровка та наладка вагового обладнання); № 131 від 04.07.2012 року (допомога в проведенні атестації вагового обладнання, оформлення технічної документації, заміна вагового приладу, установка інклінометра, заміна термопринтера, установка перетворювача струму); № 130 від 02.07.2012 року (технічна підтримка при проведенні періодичної повірки ваг, ремонт вагів автомобільних); № 139 від 30.07.2012 року (допомога в проведенні повірки з наданням вагоповірочного автомобіля, допомога в проведенні повірки ваг автомобільних, послуги вагоповірювального автомобіля, калібровка); № 138 від 27.07.2012 року (допомога в проведенні повірки ваг, послуги вагоповірювального автомобіля); № 137 від 23.07.2012 року (допомога в проведенні повірки ваг); №135 від 17.07.2012 року (послуги вагоповірювального автомобіля (12т), допомога в проведенні повірки ваг автомобільних); № 134 від 13.07.2012 року (допомога в проведенні повірки ваг, послуги вагоповірювального автомобіля); № 136 від 18.07.2012 року (допомога в проведенні повірки ваг); № 141 від 02.08.2012 року (технічне обслуговування вагового обладнання); № 142 від 03.08.2012 року (технічне обслуговування вагового обладнання, послуги вагоповірювального автомобіля); № 143 від 06.08.2012 року (технічне обслуговування ваг автомобільних, роботи по встановленню та наладці обладнання, виклик спеціаліста); № 144 від 07.08.2012 року (допомога в проведенні повірки лабораторних ваг, допомога в проведенні повірки ваг); №145 від 15.08.2012 року (послуги з наладки обладнання); № 140 від 01.08.2012 року (ремонт вагового обладнання); податкові накладні № 287 від 20.01.2012 року, №288 від 31.01.2012 року, № 3324 від 30.05.2012 року, №3319 від 01.05.2012 року, № 3320 від 07.05.2012 року, № 3321 від 08.05.2012 року, № 3322 від 11.05.2012 року, № 3323 від 24.05.2012 року, № 438 від 06.06.2012 року, № 439 від 08.06.2012 року, № 440 від 11.06.2012 року, № 441 від 13.06.2012 року, № 442 від 18.06.2012 року, № 443 від 19.06.2012 року, № 546 від 09.07.2012 року, № 545 від 05.07.2012 року, № 544 від 04.07.2012 року, № 541 від 02.07.2012 року, № 552 від 30.07.2012 року, № 551 від 27.07.2012 року, №550 від 23.07.2012 року, № 548 від 17.07.2012 року, № 547 від 13.07.2012 року, № 549 від 18.07.2012 року, № 700 від 02.08.2012 року, №701 від 03.08.2012 року, № 702 від 06.08.2012 року, № 703 від 07.08.2012 року, №704 від 15.08.2012 року, № 669 від 01.08.2012 року, на підставі яких позивачем включено до податкового кредиту суму сплаченого ПДВ в розмірі 26 325,01 грн.

Судом також встановлено, що отримані від вказаних контрагентів товари та послуги були використані позивачем в процесі господарської діяльності його контрагентами, що також підтверджується первинними документами, які містяться в матеріалах справи.

Відповідно до п.п. 14.1.27. п. 14.1. ст. 14 Податкового кодексу України встановлено, що витрати - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Склад витрат та порядок їх визначення передбачені статтею 138 Податкового кодексу України. Вказаною статтею встановлено наступне.

Витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із витрат операційної діяльності та інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу (пункт 138.1.).

Витрати операційної діяльності включають, зокрема, собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інших витрат, які беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2-140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку (підпункт 138.1.1).

Витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу (пункт 138.2.).

Витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, крім нерозподільних постійних загальновиробничих витрат, які включаються до складу собівартості реалізованої продукції в періоді їх виникнення, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг (пункт 138.4).

Згідно статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України» визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України» встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Дія контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатись зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Порядок формування податкового кредиту визначений статтею 198 Податкового кодексу України. Вказаною статтею встановлено наступне.

Право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення, зокрема, операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг ( пункт 198.1.).

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (пункт 198.2.).

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду (пункт 198.3.).

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу (пункт 198.6.).

Податковий орган прийшов до висновку про завищення позивачем податкового кредиту з податку на додану вартість по господарським операціям у січні, березні, квітні, травні 2012 років з ТОВ «Ривс» на загальну суму 14639,89 грн.; у січні, травні, червні, липні, серпні 2012 року з ТОВ «Матадор» на загальну суму 26325,01 грн.; у вересні 2012 року з ТОВ «Ферріт Д» на загальну суму 8902,33 грн., оскільки, на думку відповідача, господарські операції між вказаними контрагентами не мали реального характеру і не здійснювалися, тобто, господарські операції по договору є нікчемними.

Між тим, роблячи такий висновок органом державної податкової служби не враховані положення ч. 1 ст. 204 Цивільного кодексу України, згідно з яким правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаним судом недійсним (презумпція правомірності).

Статтею 215 Цивільного кодексу України встановлено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Отже, головною підставою вважати правочин нікчемним являється його недійсність, встановлена законом. Саме законом, а не актами, зокрема, актами перевірки податкового органу. Тому, які б факти чи висновки в цих актах не були відображені, вони є суб'єктивною думкою державного податкового ревізора-інспектора.

Органом державної податкової служби доказів тому, що договори укладені між позивачем та вищевказаними контрагентами порушують публічний порядок, суперечать моральним засадам суспільства та спрямовані на заволодіння майном держави, не надано.

Вказані висновки підтверджуються і ст. 20 Податкового кодексу України, відповідно до якої органам державної податкової служби України не надано повноважень щодо визнання тих чи інших угод (правочинів) недійсними та/або нікчемними.

Отже, реальність господарських операцій по укладеним договорам підтверджена відповідними первинними документами. Всі первинні документи відповідають вимогам законодавства щодо їх оформлення.

Окрім того, для підтвердження наявності трудових ресурсів, на виконання вимог суду було надано звіти за формою 1 ДФ по підприємствам ТОВ «Ферріт-Д» за IV квартал 2011 року, ТОВ «Матадор» за I-IV квартали 2011р., за І-ІІІ квартали 2012 р., ТОВ «Ривс» за I-IV квартали 2011р. з яких встановлено, що на вказаних підприємствах працювали люди. Також надано копії податкових декларацій ТОВ «Ферріт-Д», ТОВ «Матадор» та ТОВ «Ривс» з відображенням показників податкової звітності та сум задекларованих податкових зобов'язань. Таким чином, матеріалами справи спростовуються висновки податкового органу про нереальність вчинених господарських операцій, з підстав викладених у актах перевірки вказаних підприємств ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська.

Отже, відповідач прийшов до помилкового висновку про завищення позивачем податкового кредиту з податку на додану вартість по господарським операціям з ТОВ «Ривс» на загальну суму 14639,89 грн.; у січні, травні, червні, липні, серпні 2012 року з ТОВ «Матадор» на загальну суму 26325,01 грн.; у вересні 2012 року з ТОВ «Ферріт Д» на загальну суму 8902,33 грн., в результаті чого занижено суму податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету на загальну суму 49 867,23 грн.

Вказане призвело до неправомірного визначення позивачу грошового зобов'язання з податку на додану вартість та накладення штрафних санкцій в розмірі 25 відсотків суми визначеного контролюючим органом податкового зобов'язання.

За таких умов, суд вважає податкове повідомлення-рішення року № 0001662290 від 04.06.2013 року протиправним і таким, що підлягають скасуванню.

За змістом частин 4, 5 ст. 11 КАС України суд повинен визначити характер спірних правовідносин та зміст правової вимоги, матеріальний закон, який їх регулює, а також факти, що підлягають встановленню і лежать в основі вимог та заперечень; з'ясувати, які є докази на підтвердження зазначених фактів. Суд дійшов висновку, що поданих позивачем доказів достатньо для встановлення обставин справи та для ухвалення судового рішення.

Одним з принципів адміністративного судочинства, передбачених ст.7 КАС України, є принцип законності, який відповідно до ст.9 КАС України, полягає в наступному: суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, а суд згідно ст.86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

З урахуванням викладеного, позовні вимоги позивача є обґрунтованими, а тому позовна заява підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа) якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень.

Так як, в матеріалах справи містяться докази понесених позивачем судових витрат у розмірі 624,00 грн. сплаченого судового збору, суд вважає за необхідне стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою «Ваговимірювальні системи - сервіс» судові витрати у розмірі 624,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 158-163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Адміністративний позов товариства з обмеженою «Ваговимірювальні системи - сервіс» до Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення № 0001662290 від 04.06.2013 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою «Ваговимірювальні системи - сервіс» судові витрати у розмірі 624,00 грн.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Текст постанови у повному обсязі виготовлений 21.10.2013 року.

Суддя (підпис) З оригіналом згідно Постанова не набрала законної сили станом на 21.10.2013 року СуддяВ.В. Горбалінський В.В. Горбалінський