Рішення № 3441472, 14.04.2009, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

14.04.09 р. Справа № 28/21

Господарський суд Донецької області у складі судді: Курило Г.Є.

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Східна Торгівельна Компанія”,

м. Краматорськ, ЄДРПОУ 32643780

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю „Агрокомплекс”, с. Тетянівка,

ЄДРПОУ 24639066

Про стягнення 64171 грн. 79 коп.

Представники:

Від позивача: Прибильський В.Г. на підставі довіреності № 10-03-1 від 10.03.2009р.

Від відповідача: не з’явився.

СУТЬ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Східна Торгівельна Компанія”, м.Краматорськ, позивач, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю „Агрокомплекс”, с. Тетянівка, про стягнення 64171 грн. 79 коп. суми боргу за поставлені за договором № 416 від 18.07.2008р. товари із врахуванням індексу інфляції, 3% річних від суми боргу та пені та штрафу.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на договір поставки № 416 від 18.07.2008р., накладні на поставку товару, договір про надання маркетингових послуг №11-06-М-08 від 18.07.2008р., акт про надання маркетингових послуг № Г-00001464 від 19.09.2008р., накладні на повернення товару, претензію, акт звірки.

Господарський суд Донецької області ухвалою від 19.02.2009р. порушив провадження у справі № 28/21 та призначив її розгляд на 11.03.2009р.

Відповідач в судові засідання не з’явився, витребувані господарським судом документи не надав. Поважних причин невиконання вимог суду відповідачем не представлено.

Ухвали господарського суду Донецької області направлялись сторонам рекомендованою кореспонденцією на адреси, що вказані у позовній заяві (згідно штампу канцелярії на зворотньому боці вказаних ухвал). Як встановлено судом, позивачем у позовній заяві було вказано адресу відповідача: 84137, Донецька область, Словянський район, с. Тетянівка, вул. Чкалова.

Згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 20.03.2009 р. юридичною адресою відповідача є: 84137, Донецька область, Словянський район, с. Тетянівка, вул. Чкалова.

Таким чином, суд дійшов висновку, що відповідач, був належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи ухвалами господарського суду по цій справі, але у судові засідання не з`явився, витребувані судом документи не надав, поважних причин невиконання вимог суду не представив.

Враховуючи вищевикладене справа розглядається відповідно до ст.75 ГПК України без явки представника відповідача за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до уточнень позовної заяви № 10-03-1 від 10.03.2009р. позивач просить стягнути з відповідача 63409 грн. 41 коп., в тому числі заборгованість в сумі 51659 грн. 64 коп., інфляційні нарахування в сумі 2345 грн. 50 коп., 3% річних в сумі 475 грн. 78 коп., подвійну облікову ставку НБУ за кожен день прострочення 3945 грн. 41 коп., штраф у розмірі 5 % від суми боргу 2582 грн. 98 коп., пеню у розмірі 0,04% суми простроченого платежу за кожен день прострочення 2400 грн. 10 коп. Тобто позивач зменшив розмір позовних вимог. Суд приймає до уваги цю заяву та розглядає справу по суті.

В заяві від 14.04.2009 р. позивач відмовився від позовних вимог щодо стягнення інфляційних нарахувань в сумі 2345 грн. 50 коп., 3% річних в сумі 475 грн. 78 коп., подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення 3945 грн. 41 коп.

Перед початком розгляду справи по суті представника позивача було ознайомлено з правами та обов’язками відповідно до ст.ст. 20, 22 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача, господарський суд встановив:

Між позивачем, Товариством з обмеженою відповідальністю “Східна Торгівельна Компанія”, м. Краматорськ (далі-постачальник), та відповідачем, Товариством з обмеженою відповідальністю ”Агрокомплекс”, с. Тетянівка (далі - покупець) укладений договір поставки № 416 від 18.07.2008р. (далі - договір), який був підписаний обома сторонами та скріплений печатками підприємств.

Згідно п.1.1 договору постачальник постачає і передає у власність покупцю, а покупець приймає та оплачує товари згідно із замовленнями покупця (додаток №1 ”Бланк замовлення”) та товаросупровідною документацією, які складають невід’ємну частину цього договору. Покупець надає замовлення постачальнику на підставі прайс-листа, затвердженого сторонами та діючого на дату замовлення, в якому наведено список товарів, що постачаються за цим договором, та їх ціни, який є невід’ємною частиною цього договору (Додаток № 2 “Специфікації”).

Відповідно до п.2.9 договору постачальник буде вважатись таким, який виконав зобов’язання поставки товару, якщо він поставив товари в магазин, зазначеного у замовленні покупця, із усією супроводжувальною документацією, яка вимагається чинним законодавством України та цим договором, і якщо внаслідок прийняття було встановлено, що товари повністю відповідають вимогам, передбаченим законодавством України, умовам замовлення покупця та цього договору.

Строк дії договору до 31.12.2008р. (п. 8.1. договору).

Особливості регулювання майнових відносин у сфері господарювання визначаються Господарським кодексом України. Майнові зобов’язання, які виникають між учасниками господарських відносин регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Як встановлено судом, за своєю правовою природою між сторонами укладено договір поставки.

Відповідно до п.1 ст.712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Також, 18.07.2008р. між сторонами було укладено договір № 11-06-М-08 про надання маркетингових послуг. Відповідно до якого відповідач, як виконавець надає замовнику, тобто позивачу, маркетингові послуги по просуванню продукції замовника.(п.1.1)

Взяті згідно вищезазначеного договору обов’язки сторонами виконані в повному обсязі, що підтверджено підписаним 19.09.2008р. актом надання послуг № Г-00001464 від 19.09.2008р. та додатковою угодою від 26.11.2008р. до договору № 11-06-М-08 від 18.07.2008р. про проведення взаємозаліку.

В обґрунтування позовних вимог, позивач посилається на те, що позивачем на адресу відповідача згідно з накладних, наявних в матеріалах справи за період з 22.08.2008р. по 08.10.2008р. був поставлений товар на загальну суму 63238 грн. 83 коп.

Факт отримання відповідачем товару на вищезазначену суму підтверджується печаткою Товариства з обмеженою відповідальністю “Агрокомплекс”, м. Тетянівка, та підписом представника відповідача на вказаних накладних, що містяться в матеріалах справи.

Як встановлено судом, зменшення заборгованості покупця здійснювалось за рахунок повернення постачальнику товарів.

Відповідно до додаткової угоди від 26.11.2008 р. до договору про надання маркетингових послуг № 11-06-М-08 від 18.07.2008р. сторони домовились про наступне:

- погашається заборгованість позивача перед відповідачем за маркетингові послуги на загальну суму 3000 грн. 00 коп.;

- погашається заборгованість відповідача перед позивачем за поставлений товар по договору № 416 від 18.07.2008р. на загальну суму 3000 грн. 00 коп., в зв’язку з чим сума заборгованості відповідача перед позивачем по договору складає 52628 грн. 81 коп.

Суду надано пояснення позивача, в якому він зазначив, що інших договорів постачання товарів між сторонами не укладалось, крім того в додатковій угоді від 26.11.2008 р. до договору № 11-06-М-08 від 18.07.2008р. сторони погодились, що заборгованості відповідача перед позивачем по договору № 416 від 18.07.2008р. складає 52628 грн. 81 коп.

На підставі зазначених документів, суд прийшов до висновку, що поставка здійснювалась саме в рамках договору № 416 від 18.07.2008р.

Згідно з актом звірки взаєморозрахунків станом 04.03.2009р. відповідач підтвердив про наявність заборгованості перед позивачем у сумі 51659 грн. 64 коп.

Згідно з п. 3.3. договору поставки № 416 від 18.07.2008р. покупець здійснює вчасний розрахунок за товари. Оплата виконується шляхом банківського переказу на рахунок постачальника, протягом терміну платежу зазначеного у пункті 1.1 Додатку 3 „Спеціальні умови”, за умови що сума платежу не менше 50 грн. 00 коп., та що постачальник надасть належним чином оформлені рахунки та накладні на адресу покупця. Якщо постачальник не надасть рахунки та накладні вчасно, покупець має право затримати розрахунок на відповідний час затримки у наданні документів.

Відповідно до протоколу розбіжностей б/н від 18.07.2008р. до додатку 3 до договору постачання № 416 від 18.07.2008р. п.1.1 додатку 3 викладений в наступній редакції покупець проводить оплату з відтермінуванням протягом 50 (п’ятдесяти) календарних днів з моменту отримання товару.

Суду не надані рахунки, виписані на підставі вищезазначених накладних на поставку товару та докази їх направлення відповідачу.

В матеріалах справи є наявною претензія з належними доказами її направлення 12.01.2009р. на адресу відповідача, якою позивач звернувся до відповідача з вимогою про сплату боргу за поставлений товар в розмірі 51659 грн. 64 коп.

Тобто, у позивача, після направлення на адресу відповідача претензії, в якості належної вимоги про виконання останнім його грошового договірного зобов'язання, відповідно до вимог статті 530 Цивільного кодексу України, виникли підстави звертатися до суду за захистом його порушеного права.

За твердженням позивача відповідач не оплатив товар, на підставі чого у відповідача перед позивачем виникла заборгованість в сумі 51659 грн. 64 коп.

Відповідно до ст. 525 Цивільного Кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, позивач свої обов`язки за договором виконав належним чином, здійснивши поставку товару, що підтверджується матеріалами справи. Відповідач свої зобов`язання щодо своєчасної оплати товару не виконав, у зв`язку з чим за останнім виникла заборгованість в розмірі 51659 грн. 64 коп.

Відповідно до ст.4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство в господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

За приписом ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог або заперечень.

Оскільки відповідачем не надано суду доказів погашення заборгованості за поставлений товар, суд робить висновок, що сума боргу в розмірі 51659 грн. 64 коп. не погашена до теперішнього часу.

З огляду на викладене, враховуючи фактичне отримання відповідачем поставленого товару, суд вважає, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “Східна Торгівельна Компанія”, м. Краматорськ, в частині стягнення основного боргу в розмірі 51659 грн. 64 коп. є обґрунтованими, доведеними належним чином та такими, що підлягають задоволенню.

Позивач в заяві від 14.04.2009 р. відмовився від позовних вимог щодо стягнення інфляційні нарахування в сумі 2345 грн. 50 коп., 3% річних в сумі 475 грн. 78 коп., подвійну облікову ставку НБУ за кожен день прострочення 3945 грн. 41 коп.

Відповідно до ст.78 Господарського процесуального кодексу України відмова позивача від позову викладається в адресованій господарському суду письмовій заяві, що долучається до матеріалів справи.

Вивчення матеріалів справи дає підстави стверджувати, що відмова позивача від позовних вимог не суперечить законодавству, та не порушує права інших осіб, тому має бути прийнята судом.

До прийняття відмови позивача від позову господарським судом у відповідності з вимогами ст. 78 Господарського процесуального кодексу України перевірено повноваження представника позивача на вчинення вказаних дій, крім того позивачу роз’яснені наслідки відмови від позовних вимог.

Згідно п.4 ч.1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України провадження по справі підлягає припиненню при відмові позивача від позову та прийнятті цієї відмови господарським судом.

На підставі зазначеного, суд припиняє провадження по справі в частині позовних вимог позивача щодо стягнення інфляційних нарахувань в сумі 2345 грн. 50 коп., 3% річних в сумі 475 грн. 78 коп., подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення 3945 грн. 41 коп.

Позивачем також заявлено до стягнення з відповідача штрафу у розмірі 5 % від суми боргу в сумі 2582 грн. 98 коп. та пені у розмірі 0,04% суми простроченого платежу у розмірі 2400 грн. 10 коп. відповідно до п. 57 Постанови Ради Міністрів СРСР № 888 від 1988 р. „Про затвердження Положення про поставки продукції виробного-технічного призначення, Положення про поставки товарів народного споживання, Основних умов регулювання договірних відносин при здійсненні експортно-імпортних операцій”, згідно з яким за прострочку поставки чи недопоставку продукції постачальник сплачує покупцю неустойку у розмірі 5% суми, від сплати якої він відмовився або ухилився. При несвоєчасній оплаті поставленого товару покупець виплачує постачальнику пеню у розмірі 0,04% суми простроченого платежу за кожний день прострочення.

Але Постановою Верховної Ради України від 12.09.1991 р. № 1545 „Про порядок тимчасової дії на території України окремих актів законодавства Союзу РСР” встановлено, що акти законодавства Союзу РСР з питань, які не врегульовані законодавством України, за умови, що вони не суперечать Конституції і законам України застосовуються на території республіки до прийняття відповідних актів законодавства України.

Таким чином, вищевказана Постанова Ради Міністрів СРСР № 888 від 1988 р. не може застосовуватися до вимог про стягнення неустойки (штрафу) згідно договору поставки № 416 від 18.07.2008р., так як після вступу у законну силу з 01.01.2004 р. Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України правовою підставою у вказаних правовідносинах сторін для нарахування неустойки (штрафу) є саме вказані акти законодавства України.

Так, згідно статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно п. 3 ч. 1 статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно ст. 4 Цивільного кодексу України основу цивільного законодавства України становить Конституція України. Основним актом цивільного законодавства України є Цивільний кодекс України. Актами цивільного законодавства є також інші закони України, які приймаються відповідно до Конституції України та цього Кодексу.

Цивільні відносини можуть регулюватись актами Президента України у випадках, встановлених Конституцією України. Актами цивільного законодавства є також постанови Кабінету Міністрів України.

Так згідно п. 4 статті 231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

Відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань встановлено Законом України від 22.11.96 N 543/96-ВР. Статтею 1 цього закону встановлено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Враховуючи, що Постанова Ради Міністрів СРСР № 888 від 1988 р. не є законом України або іншим актом цивільного законодавства України, суд відмовляє позивачу у задоволенні вказаних позовних вимог.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають віднесенню на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі вищенаведеного керуючись ст.ст.4-2, 4-3, 22, 33, 35, 36, 43, 44, 49, 75, 78, п.4 ч.1 ст.80, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Припинити провадження по справі щодо стягнення інфляційних нарахувань в сумі 2345 грн. 50 коп., 3% річних в сумі 475 грн. 78 коп., подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення 3945 грн. 41 коп.

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “Східна Торгівельна Компанія”, м. Краматорськ, до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю ”Агрокомплекс”, с. Тетянівка, задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Агрокомплекс” (за адресою: 84137, Донецька область, Слов’янський район, с. Тетянівка, вул. Чкалова, р/р 260061347 у ВАТ КБ “Промекономбанк”, МФО 334992, код ЄДРПОУ 24639066) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Східна Торгівельна Компанія” (за адресою: 84333, Донецька область, м. Краматорськ, вул. Щербакова, 1, р/р 2600105360054 в КФ “Приват Банк”, м, Краматорськ, МФО 335548, код ЄДРПОУ 32643780) суму основного боргу в розмірі 51659 грн. 64 коп., а також витрати по сплаті державного мита в сумі 516 грн. 60 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 94 грн. 99 коп.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Видати наказ після набуття рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

У судовому засіданні 14.04.2009р. оголошено повний текст рішення.

Суддя Курило Г.Є.