Рішення № 3441364, 16.04.2009, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

07.04.09р.

Справа № 10/50-09

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтаком-Плюс" ( м. Херсон)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Рубітекс" ( м. Дніпропетровськ )

Третя особа на стороні Позивача , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Державна податкова інспекція у м. Херсон (м. Херсон)

про стягнення 6 609 392,24 грн. за зобов'язання повернути нафтопродукти

Суддя Кощеєв І.М.

Представники:

від позивача :Смаль С.М. (дов. б/н від 31.12.2008 р. ) - представник від відповідача:Москалець М.В. (дов. від 02.03.09 р. ) - представник

від третьої особи: не з"явився

СУТЬ СПОРУ:

Позивач звернувся до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Відповідача, в якому просить суд : стягнути з ТОВ «Рубітекс»на користь ТОВ «Нафтаком-Плюс»за нікчемним договором поставки нафтопродуктів № 14/05-08/НП від 14.05.2008 р. грошові кошти у розміри 6 609 392 грн. 24 коп.; зобов’язати ТОВ «Рубітекс»повернути ТОВ «Нафтаком-Плюс» нафтопродукти № 29/02-08/НП від 29.02.2008 р. бензин А-95 у кількості 254,271 т, бензин А-92 у кількості 233,903 т, бензин А-76/80 у кількості 239,561 т, дизельне паливо у кількості 253,677 т.

Підстави, з якими Позивач пов”язує свої позовні вимоги, –в Акті перевірки ДПІ у м. Херсоні встановлено, що ТОВ «Рубітекс»при укладенні угод з із ТОВ «Нафтаком-Плюс»порушено ч. 1 ст. 203, 215, 228, 662, 655, 565 ЦК України в частині недодержання у момент вчинення правочину вимог законодавства, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними ( п. 5 ст. 203 ЦК України ). Виходячи з наведеного, ДПІ у м. Херсоні визнала нікчемними в силу закону - договір поставки нафтопродуктів № 29/02-08/НП від 29.02.2008 р., договір поставки нафтопродуктів № 14/05-08/НП від 14.05.2008 р., договір комісії № 01/03-08/НП від 01.03.2008 р., укладені між ТОВ «Рубітекс»та ТОВ «Нафтаком-Плюс». Так, в акті зазначається, що підприємством перераховувались кошти без мети реального настання передбачених наслідків, виключно з метою заниження об’єкту оподаткування, несплати податків, в зв’язку з чим дії підприємства призвели до втрат дохідної частини Державного бюджету України. Єдиною метою проведення документування фактично не здійснених господарських операцій є отримання підприємством податкової вигоди. Несплата до бюджету необхідних податкових платежів є заволодіння державним майном.

Оскільки ДПІ у м. Херсоні визнала вищезазначені правочини нікчемними, ТОВ «Нафтаком Плюс»зазначає, що вимушене звернутися до суду за захистом своїх порушених прав щодо повернення нафтопродуктів та коштів за нікчемними договорами поставки. В обґрунтування своїх позовних вимог Позивач посилається на те, що за вчинення правочину з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, застосовуються санкції, передбачені ч. 1 ст. 208 ГК України. ТОВ «Нафтаком Плюс»при укладенні спірних правочинів не мало мети, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, нафтопродукти були придбані у ТОВ «Рубітекс»для реалізації цього товару кінцевому споживачу на АЗС. Споживачами даних нафтопродуктів виступали як фізичні, так і юридичні особи, ці правочини підтверджуються даними РРО. ТОВ «Нафтаком Плюс»за даними господарськими операціями сплатило до державного бюджету всі необхідні податкові платежі. Договір поставки нафтопродуктів № 29/02-08/НП від 29.02.2008 р., договір поставки нафтопродуктів №14/05-08/НП від 14.05.2008 р., укладені між ТОВ «Рубітекс»та ТОВ «Нафтаком-Плюс», не порушують господарську компетенцію ( спеціальну правосуб’єктність ) ТОВ «Нафтаком Плюс».

Позивач вважає, що оскільки зазначені у позові договори поставки визнані ДПІ нікчемними ( недійсними ) як такі, що вчинені з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то відповідно до ст. 208 ЦК України за наявності наміру лише у однієї із сторін ( Відповідача ) усе одержане ТОВ «Рубітекс»повинно бути повернено ТОВ «Нафтаком Плюс», а одержане ТОВ «Рубітекс»на відшкодування виконаного стягується за рішенням суду в дохід держави. Також, Позивач посилається на те, що ТОВ «Нафтаком Плюс»мало можливість перевірити відносно ТОВ «Рубітекс»тільки загальнодоступну інформацію. Одержати відомості про своєчасність та повноту сплати ТОВ «Рубітекс»податкових платежів ТОВ «Нафтаком Плюс»не мало та не має можливості.

Відповідач проти задоволення позовних вимог Позивача заперечує, зазначаючи у відзиві на позов на їх безпідставності, оскільки для визнання недійсними угод зазначених Позивачем у позові і Третьою особою у акті перевірки – відсутній суб'єктивний склад правопорушення, який повинен бути встановлений компетентним державним органом та підтверджений законодавчо визначеними засобами доказування. Жодних відомостей щодо ухилення від сплати податків посадовими особами ТОВ «Рубітекс», ПП «Демол-Сервіс» ( контрагента за договорами ), та наявності протиправного умислу, встановлених обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили, у позовній заяві - не наведено. Крім того за результатами невиїзної документальної перевірки ТОВ «Рубітекс»з питань правових відносин з ПП «Демол-Сервіс»та ТОВ «А-95»за період з 01.08.2007 р. по 31.07.2008 р., ТОВ «Рубітекс»не було донараховано жодних податкових зобов’язань або штрафних санкцій, що свідчить про відсутність претензій з боку податкових органів стосовно відносин ТОВ «Рубітекс»та ПП «Демол-Сервіс». Факт визнання зазначених договорів недійсними в судовому порядку відсутній.

Також, Відповідач вважає висновок Позивача стосовного того, що зазначені у позові договори поставки нафтопродуктів є нікчемними, такими, що не відповідають дійсності, оскільки такий висновок грунтується виключно на припущеннях, на невірному, субєктивному трактуванні фактів отриманих ДПІ у м. Херсоні під час проведення перевірки ТОВ «Нафтоком-Плюс»та не підтверджується відповідними рішеннями компетентних органів з цього приводу. Факт існування та підписання видаткових накладних, які підтверджують переданя товару та перехід права властності на товар в рамках зазначених договорів поставки - не заперечується Позивачем. Таким чином право властності по договорах поставки перейшло до набувача згідно із умовами передбаченими чинним законодавством України та відповідними договорами. Крім того, жоден нормативно-правовий акт не визнає відсутність документів які підтверджують зберігання товару як підставу для визнання укладеного договору недійсним. По зазначеним договорам було проведено розрахунки, в т.ч. з ПДВ, що в свою чергу доводить реальність здійснених операції. А транспортування товару по договорах підтверджується товарно-транспортними накладними.

За ініціативою суду до участі в справі в якості третьої особи на стороні Позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору була залучена Державна податкова інспекція у м. Херсоні.

Представник Третьої особи на виклик суду в судове засідання не з"явився. Третя особа була належним чином повідомлена про час і місце проведення судових засідань.

У письмових поясненнях Третьої особи, які надійшли до суду зазначається, що в ході невиїздної документальної перевірки проведеної Державною податковою інспекцією ТОВ „Нафтаком-Плюс” щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків ТОВ "Рубітекс" за період з 01.08.2007 р. по 31.07.2008 р. встановлено, що операції по взаємовідносинах вказаних товариств не мали реального товарного характеру. Фактично перевіркою встановлено документування операцій по регістрах бухгалтерського обліку лише бухгалтерськими проводками. Враховуючи правопорушення, виявлені перевіркою по правочину, укладеному між ТОВ „Нафтаком-Плюс” та ТОВ "Рубітекс", підприємством порушено ч. 1 ст. 203, 215, 228, 662, 665, 656 ЦК України в частині не додержання у момент вчинення правочину вимог, які не спрямовані на реальне настання правовх наслідків, що обумовлені ними ( п. 5 ст. 203 ЦК України ). ДПІ вважає, що відповідно до ч. 1, 5 ст. 203, п. 1 ст. 215, ст. 228 ЦК України зазначені правочини мають ознаки нікчемності та є нікчемним в силу закону.

Клопотання про застосування засобів технічної фіксації судового процесу ( аудіо запис ) представниками сторін не заявлялося.

В судовому засіданні 07.04.2009 р., за згодою представників сторін було оголошено судом вступну та резолютивну частини судового рішення.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

29.02.2008 р. між ТОВ «Нафтаком–Плюс»( Продавець ) та ТОВ «Рубітекс» ( Покупець ) укладений Договір купівлі-продажу № 29/02-08/НП, згідно з умовами якого, Продавець був зобов”язаний передати у власність Продавця, а Продавець на умова цього договору брав зобов”язання прийняти та оплатити нафтопродукти ( товар ): бензини А-76, А-80, А-92, А-95, паливо дизельне ( за кількістю, номенклатурою, за цінами, встановленими згідно Додаткових угод, які є невід”ємною частиною цього договору ).

Відповідно до п. п. 1.3. Договору, право власності на товар переходить від Продавця до Покупця в момент підписання відповідної видаткової накладної.

Товар вважається переданим в розпорядження Покупця з моменту підписання відповідної видаткової накладної ( п. 2.2. Договору ).

Згідно з п. 2.3. Договору умови поставки у відповідності з вимогами Міжнародних правил відносно тлумачень термінів „Инкотермс” ( 2000 г.) –EXW - АЗС Продавця.

П. 3.1. Договору передбачає, що Покупець зобов”язаний провести оплату товару на протязі 45 календарних днів з моменту підписання видаткової накладної.

Відповідно до видаткової накладної № РН-0000170 від 01.03.2008 р., ТОВ «Рубітекс»на підставі Договору купівлі-продажу № 29/02-08/НП від 29.02.2008 р., одержало: бензин А-76/80 у кількості 239,561 т.; бензин А-92 у кількості 233,903 т.; бензин А-95 у кількості 254,271 т.; дизельне паливо у кількості 253,677 т.- на загальну суму 5 988 615 грн. 29 коп.

Згідно платіжного доручення № 597 від 28.03.2008 р. ТОВ «Рубітекс»перерахувало ТОВ «Нафтаком–Плюс»за нафтопродукти по Договору 29/02-08/НП від 29.02.2008 р. кошти у розмірі 5 988 615 грн. 29 коп.

14.05.2008 р. між ТОВ «Рубітекс»( Продавець ) та ТОВ «Нафтаком–Плюс»(Покупець) укладений Договір купівлі-продажу № 14/05-08/НП, згідно з умовами якого, Продавець був зобов”язаний передати у власність Продавця, а Продавець на умова цього договору брав зобов”язання прийняти та оплатити нафтопродукти : бензини А-76, А-80, А-92, А-95, Паливо дизельне ( за кількістю, номенклатурою, за цінами, встановленими згідно Додаткових угод, які є невід”ємною частиною цього договору ).

Відповідно до п. п. 1.3. Договору, право власності на товар переходить від Продавця до Покупця в момент підписання відповідної видаткової накладної.

Товар вважається переданим в розпорядження Покупця з моменту підписання відповідної видаткової накладної ( п. 2.2. Договору ).

Згідно з п. 2.3. Договору умови поставки у відповідності з вимогами Міжнародних правил відносно тлумачень термінів „Инкотермс” ( 2000 г.) –EXW - АЗС Продавця.

П. 3.1. Договору передбачає, що Покупець зобов”язаний провести оплату товару на протязі 45 календарних днів з моменту підписання видаткової накладної.

Відповідно до видаткової накладної № 080514000000015 від 14.05.2008 р., на підставі Договору купівлі-продажу № 14/05-08/НП від 14.05.2008 р., ТОВ «Нафтаком–Плюс»одержало від ТОВ «Рубітекс»товар: бензин А-80 у кількості 229,513 т.; бензин А-92 у кількості 214,006 т.; бензин А-95 у кількості 232,687 т.; дизельне паливо 3-0,20(-25) у кількості 14,866 т.; дизельне паливо 3-0,50(-25) у кількості 240,195 т. - на загальну суму 6 609 392 грн. 24 коп.

Згідно платіжного доручення № 191 від 08.08.2008 р. ТОВ «Нафтаком-Плюс»перерахувало ТОВ «Рубітекс»6 609 392 грн. 24 коп. за нафтопродукти згідно Договору купівлі-продажу № 14/05-08/НП від 14.05.2008 р.

Відповідно до Акту Державної податкової інспекції у м. Херсоні ( далі ДПІ ) № 3328/23-5/33590645 від 04.11.2008 р. - на ТОВ «Нафтоком-Плюс»з 26.09.2008 р. по 23.10.2008 р. проведена невиїзна документальна перевірка підприємства щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків ТОВ «Рубітекс»за період з 01.08.2007 р. по 31.07.2008 р.

В Акті зазначається, що в ході вищезазначеної перевірки ТОВ «Рубітекс», ДПІ встановила відсутність поставок товару за договором поставки, укладеного між ПП «Демол-Сервіс»та ТОВ «Рубітекс»на поставку нафтопродуктів № 04/2008-1 від 01.04.2008 р., що свідчить, про укладення цього договору без мети настання реальних наслідків. За висновками ДПІ зазначений договір відповідно до п.п. 1, 2 ст. 215, п.п. 1, 5 ст. 203, ст. 228 ЦК України має ознаки нікчемності та є нікчемним в силу приписів закону, оскільки порушує публічний порядок, суперечить інтересам держави та суспільства, вчинений удавано з метою приховування сплати податків третіх осіб.

В Акті вказано, що ПП «Демол-Сервіс»здійснювало діяльність, спрямовану на здійснення операцій, пов’язаних з наданням податкової вигоди третім особам, використовуючи при цьому фінансово-грошові потоки контрагентів, які не виконують своїх податкових зобов’язань. Фактично, у періоді, що перевірявся, ПП «Демол-Сервіс»фінансово-господарьскою діяльністю не займався. Враховуючи те, що у ПП «Демол-Сервіс», відсутні необхідні умови для здійснення господарських операцій, відсутні основні фонди, технічний персонал, виробничі активи, складські приміщення, транспортні засоби, але фінансові потоки проходили по розрахункових рахунках, діяльність ПП «Демол-Сервіс», за твердженням ДПІ, не є господарською діяльністю. На цій підставі, ДПІ було зроблено висновок, що ПП «Демол-Сервіс»здійснювало перерахування коштів стосовно продажу та придбання товарів по нікчемних правочинах ( договорах, що суперечать інтересам держави і суспільства ).

Також ДПІ вважає, що ТОВ «Рубітекс»діяло без належної обачності і йому мало бути відомо фактичний та адміністративно-майновий стан ПП «Демол-Сервіс», умови ведення цим підприємством господарської діяльності та порушення, які ним допускались.

За висновками ДПІ, викладеними в Акті - у результаті порушення контрагентом ПП «Демол-Сервіс»своїх податкових зобов’язань, угоди, укладені з ТОВ «Рубітекс»на реалізацію товару на адресу останнього, та в свою чергу угоди, укладені ТОВ «Рубітекс»на подальшу реалізацію товару, в тому числі і ТОВ «Нафтаком Плюс», мають протиправний характер. ДПІ вважає, що такий правочин ТОВ «Рубітекс», внаслідок якого неправомірно віднесений ПДВ до складу податкового кредиту та валових витрат, який протирічить інтересам держави та суспільства, по суті спрямований на незаконне заволодіння майном держави, визнається таким, що порушує публічний порядок, а отже, згідно з ч. 2 ст. 228 ЦК України є нікчемним.

ДПІ в Акті також вказала на низку недоліків, допущенних підприємствами, при оформленні документів, які стосуються правочинів, укладених між ТОВ «Рубітекс»та ТОВ «Нафтаком Плюс». Так ДПІ у м. Херсоні вважає, що в порушення ст. ст. 145, 207 ЦК України, ч. 5 ст. 65 ГК України договори купівлі-продажу № 14/05-08/НП від 14.05.2008 р., № 29/02-08/НП від 29.02.2008 р. від імені ТОВ «Рубітекс»підписано не уповноваженою особою, а саме заступником директора, що діяв на підставі протоколу загальних зборів учасників ТОВ «Рубітекс»№ 27/02-08 від 27.02.2008 р. Також, видаткові накладні, виписані ТОВ «Рубітекс», не відповідають вимогам первинних документів, які фіксують факти здійснення господарської операції у відповідності до вимог ст. 2, ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п. п. 1.2 п. 1, п. п. 2.1, 2.4 п. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку ( затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88 ), а саме не містять обов’язкових реквізитів.

Вказані недоліки, а також та обставина, що при здійсненні передачі нафтопродуктів від ТОВ «Рубітекс»та ТОВ «Нафтаком-Плюс»не були надані документи, передбачені Законом України «Про підтвердження відповідності», за думкою ДПІ, не підтверджує переходу права власності на товар від ТОВ «Рубітекс»до ТОВ «Нафтаком Плюс»відповідно до п. 1.3. Договору купівлі-продажу.

На підставі вищевикладеного ДПІ м. Херсоні в акті був зроблений висновок, що єдиною метою проведення документування фактично не здійснених господарських операцій є отримання підприємством податкової вигоди. Несплата до бюджету необхідних податкових платежів, за думкою ДПІ, є заволодіння державним майном. Таким чином, підприємством порушено ст. 228 ЦК України щодо укладання правочину, який суперечить моральним засадам суспільства, а також порушує публічний порядок, спрямований на заволодіння майном держави, дохідної частини бюджету, а отже є нікчемним. Згідно з ч.1 ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов’язані з його недійсністю. Нікчемний правочин є недійсним в силу закону, а тому також не створює інших наслідків, крім тих, що пов’язані із його недійсністю.

Враховуючи висновки ДПІ у м. Херсоні викладені в Акті № 3328/23-5/33590645 від 04.11.2008 р., якими договори купівлі-продажу нафтопродуктів: № 14/05-08/НП від 14.05.2008 р.; № 29/02-08/НП від 29.02.2008 р. –визнані нікчемними, ТОВ «Нафтаком Плюс», як сторона по вказаним угодам і особа, що не мала при укладання зазначених договорів мети, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства ( нафтопродукти були придбані у ТОВ «Рубітекс»для реалізації цього товару кінцевому споживачу на АЗС ) на підставі ч. 1 ст. 208 ГК України - просить суд усе одержане Відповідачем від Позивача за нікчемними договорами, повернути останньому. При цьому, Позивач вказує на те, що він мав можливість перевірити відносно ТОВ «Рубітекс»тільки загальнодоступну інформацію, одержати відомості про своєчасність та повноту сплати ТОВ «Рубітекс»податкових платежів ТОВ «Нафтаком Плюс»не мало та не має можливості. Споживачами отриманих ТОВ «Нафтаком Плюс»нафтопродуктів виступали як фізичні, так і юридичні особи, що підтверджуються даними РРО. ТОВ «Нафтаком Плюс»за даними господарськими операціями сплатило до державного бюджету всі необхідні податкові платежі.

Враховуючи наведене, господарський суд вважає позовні вимоги Позивача безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до Статуту ТОВ «Нафтаком Плюс»затвердженого рішенням зборів засновників згідно протоколу № 1 від 04.08.2005 р. та зареєстрованим виконавчим комітетом Херсонської міської ради 09.08.2005 р. –одним із основних видів діяльності ТОВ «Нафтаком Плюс»є оптова, роздрібна та посередницька торгівлі нафтою, нафтопродуктами, роздрібна торгівля пальним, реалізація нафтопродуктів оптом та через автозаправні станції.

З довідки АА № 224149 з ЄДРПОУ вбачається, що одним із основних видів діяльності ТОВ «Рубітекс»є оптова та роздрібна торгівля паливом.

Відповідно до ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж.

Предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому ( ст. 656 ЦК України ).

Право продажу товару, крім випадків примусового продажу та інших випадків, встановлених законом, відповідно до ст. 658 ЦК України належить власникові товару.

Згідно ст. 662 ЦК України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Відповідно до ст. 664 ЦК України обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: 1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар; 2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Товар вважається наданим у розпорядження покупця, якщо у строк, встановлений договором, він готовий до передання покупцеві у належному місці і покупець поінформований про це. Готовий до передання товар повинен бути відповідним чином ідентифікований для цілей цього договору, зокрема шляхом маркування.

Покупець зобов'язаний прийняти товар ( ст. 689 ЦК України ) та оплатити його після прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару ( ст. 692 ЦК України ).

Відповідно до наданих документів по справі, вбачається, що сторони виконали умови договорів купівлі-продажу нафтопродуктів: № 14/05-08/НП від 14.05.2008 р.; № 29/02-08/НП від 29.02.2008 р., що спростовує висновки ДПІ стосовно того, що вказані угоди не мали реального товарного характеру.

Підставою недійсності правочину згідно з ч. 1 ст. 215 ЦК України є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, установлених частинами першою –третьою, п'ятою та шостою ст. 203 ЦК України, а саме: зміст правочину не може суперечити ЦК, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі, правочин має вчинятися у формі, встановленій законом, та бути спрямованим на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Недійсний є правочин якщо його недійсність встановлено Законом ( нікчемний право чин ). У цьому разі визнання такого правочину судом не вимагається ( ч. 1 ст. 215 ЦК України ).

Відповідно до ст. 228 ЦК України правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним. Правочин вважається таким, що порушує публічний порядок якщо він буде спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Згідно з ч. 1 ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов’язані з його недійсністю. Нікчемний правочин є недійсним в силу закону, а тому також не створює інших наслідків, крім тих, що пов’язані із його недійсністю.

За вчинення правочину з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, застосовуються санкції, передбачені ч.1 ст. 208 ГК України.

Для застосувння вказаної статті необхідна наявність наміру на вчинення угоди з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства. За сам факт несплати податків ( зборів, інших обов”язкових платежів ) однією зі сторін договору, санкції передбачені ч.1 ст. 208 ГК України не можуть застосовуватися, оскільки за таких обставин правопорушенням була б несплата податків, а не вчинення правочину.

За приписами ст. ст. 32, 33 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору; кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

В порушення вказаних приписів Позивачем не доведено, що Відповідачем укладено вказані у позові правочини з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства.

Крім того, зазначена в Акті ДПІ низка недоліків, допущенних підприємствами, при оформленні документів, які стосуються угод, укладених між сторонами, не є підставою для визнання зазначених правочинів нікчемними, оскільки діюче законодавство не встановлює таких підстав з огляду на ч. 2 ст. 215 ЦК України.

В матеріалах справи відсутні будь-які рішення судів, стосовно застосування податковими органами наслідків визнання зазначених правочинів нікчемними на підставі Акту № 3328/23-5/33590645 від 04.11.2008 р. Акти документальних перевірок, вчинені за результатами перевірок, не мають обов'язкового характеру, оскільки ці акти не можуть оспорюватися в господарському суді ( роз'яснення Президії ВАСУ N 02-5/35 від 26.01.2000 р. «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням недійсними актів державних чи інших органів»із внесеними змінами ).

З урахуванням наведеного, суд не приймає твердження Позивача про нікчемність вказаних у позові договорів з посиланням на висновки ДПІ у м. Херсоні, викладені в Акті № 3328/23-5/33590645 від 04.11.2008 р.

Згідно зазначеного, керуючись ст. ст. 22, 27, 33, 44, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позивачу в задоволені позову –відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Суддя

І.М. Кощеєв

(Дата підписання рішення, відповідно

до ст. 84 ГПК України - 15.04.2009 року)