Ухвала суду № 3441285, 19.02.2009, Господарський суд Закарпатської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Адреса: 88000, м.Ужгород, вул.Коцюбинського, 2-а тел.: 61-72-21

___________________________

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

19.02.2009 №

Суддя господарського суду Закарпатської області В.І. Карпинець, розглянувши позовні матеріали

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Свалява-міськбуд", с. Голубине Свалявського району

до Товариства з обмеженою відповідальністю "НВП "Грифсканд-Свалява"", м. Свалява

про стягнення заборгованості за договором №08 від 05.02.2008р. у сумі 29281,60грн. –основного боргу, у сумі 5484,06грн. –пені, у сумі 2791,39грн. –індексу інфляції та у сумі 762,20грн. –трьох процентів річних; стягнення заборгованості за договором №72 від 16.07.2008р. у сумі 276082грн. –основного боргу, у сумі 1 487 046,40грн. –пені, у сумі 17 755,68грн. –індексу інфляції та у сумі 2128,48грн. –трьох процентів річних та зобов"язання відповідача вчинити певні дії –підписати акт приймання виконаних підрядних робіт за січень 2009р. з Договору №72 від 16.07.2008р. ,

ВСТАНОВИВ:

Позовна заява від 17.02.2009р. подана з порушенням вимог п.4, п.5 та п. 10, ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, а саме:

- позивачем не подано належних доказів сплати державного мита у встановленому порядку та розмірі;

- позивачем не подано належних доказів сплати витрат на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу у встановленому порядку.

Відповідно до ч.1 ст.46 Господарського процесуального кодексу України державне мито сплачується чи стягується в доход Державного бюджету України в порядку і розмірі, встановлених законодавством України.

Підпунктом „а” пункту 2 ст.3 Декрету Кабінету Міністрів України „Про державне мито” від 21.01.1993 р. № 7-93 із внесеними змінами Законом України від 25.03.2005р. ставки державного мита встановлено в таких розмірах, а саме: із позовних заяв майнового характеру сплачується держмито в розмірі 1 відсотка ціни позову, але не менше 6 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і не більше 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Підпунктом „б” пункту 2 ст.3 даного Декрету передбачено, що із позовних заяв немайнового характеру державне мито повинно становити 5 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Отже, в даному випадку з позовної заяви, що носить одночасно майновий і немайновий характер (про стягнення заборгованості у заявленій до стягнення загальній сумі 1 821 331,81грн. та про зобов"язання відповідача вчинити певні дії –підписати акт приймання виконаних підрядних робіт за січень 2009р. з Договору №72 від 16.07.2008р.), державне мито повинно бути сплачено за ставками встановленими для позовних заяв майнового характеру і за ставками встановленими для позовних заяв немайнового характеру.

Як вбачається з платіжного доручення №59 від 17.02.2009р. позивачем державне мито сплачено у сумі 18 213,32грн. як за подання позовної заяви майнового характеру, тобто стягнення загальної суми 1 821 331,81грн. заборгованості, без надання доказів сплати державного мита за заявлені позовні вимоги немайнового характеру (про зобов"язання відповідача вчинити певні дії –підписати акт приймання виконаних підрядних робіт за січень 2009р. з Договору №72 від 16.07.2008р.).

Сплата державного мита до Державного бюджету України за подання позовних заяв, які розглядаються господарським судом Закарпатської області здійснюється за відповідними реквізитами: отримувач –УДК м. Ужгород, банк отримувача - ГУДКУ у Закарпатській області, МФО 812016, номер рахунку №31115095700002, код ЗКПО 22108040, код платежу - 22090200.

Як вбачається з долученого позивачем до матеріалів справи платіжного доручення №59 від 17.02.2009р. про сплату суми 18 213,32грн. державного мита, отримувачем даної суми коштів зазначено "Господарський суд Закарпатської області", тоді як отримувачем вищезазначеної суми державного мита, сплаченого за подання позовної заяви до господарського суду Закарпатської області, повинно бути зазначено у даному платіжному дорученні „УДК м. Ужгород”.

Пунктом 14 Інструкції „Про порядок обчислення та справляння державного мита”, затвердженої наказом Головної державної податкової інспекції України від 22.04.1993р. №15 із змінами і доповненнями, передбачено, що при сплаті державного мита готівкою до документа, щодо якого вчиняється відповідна дія, додається оригінал квитанції кредитної установи, яка прийняла платіж, а при перерахуванні мита з рахунку платника –останній примірник платіжного доручення (оригінал) з написом (поміткою) кредитної установи такого змісту „зараховано в доход бюджету грн. (дата)”. Цей напис скріплюється першим і другим підписами посадових осіб і відтиском печатки кредитної установи з відміткою дати виконання платіжного доручення.

Платіжне доручення №59 від 17.02.2009р. про сплату державного мита на звороті не містить вищезазначеного напису кредитної установи, що не відповідає вимогам п.14 вищенаведеної Інструкції.

У зв»язку з вищезазначеними обставинами, дане платіжне доручення не може вважатися належним доказом сплати державного мита у встановленому порядку та розмірі, що є підставою для повернення позовної заяви без розгляду у відповідності до вимог п.4 ст. 63 ГПК України.

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 21.12.2005р. №1258 „Про затвердження Порядку оплати витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, пов'язаних з розглядом цивільних та господарських справ, та їх розмірів” розмір витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, пов'язаних з розглядом господарських справ встановлено у розмірі 118грн.

Оплата витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу здійснюється на р/р 31218259700002, банк одержувача ГУДКУ у Закарпатській області, МФО 812016, код ОКПО 22108040, одержувач Державний бюджет у м. Ужгород, код бюджетної класифікації 22050000 та символ звітності 259.

Як вбачається з долученого позивачем до позовної заяви платіжного доручення №60 від 17.02.2009р., одержувачем у даному платіжному дорученні зазначено "Господарський суд Закарпатської області", тоді як одержувачем є Державний бюджет у м. Ужгород. Отже, платіжне доручення №60 від 17.02.2009р. не є належним доказом сплати позивачем до Державного бюджету витрат на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу за подання позовної заяви до господарського суду.

Дана обставина також є підставою для повернення позовної заяви без розгляду у відповідності до вимог п.10 ст. 63 ГПК України.

Крім того, позивачем у поданій позовній заяві від 17.02.2009р., в порушення вимог ст.58 ГПК України, об’єднано позовні вимоги, які не пов”язані між собою підставами виникнення, оскільки заявлені до стягнення суми заборгованості виникли на підставі різних Договорів –Договору №08 від 05.02.2008р. та Договору №72 від 16.07.2008р. та також заявлена вимога про зобов"язання відповідача вчинити певні дії –підписати акт приймання виконаних підрядних робіт за січень 2009р. також виникає з Договору №72 від 16.07.2008р., а тому сумісний розгляд цих вимог утруднить вирішення спору.

Зазначене є підставою для повернення позовної заяви без розгляду (п.5 ст.63 ГПК України).

Крім того, згідно статті 36 Господарського процесуального кодексу України документи, які надаються в обґрунтування позовних вимог подаються в оригіналі або належним чином засвідченій копії. В даному випадку до позовної заяви подано матеріали у ксерокопіях.

Враховуючи наявність вищезазначеної обставини, що не відповідає вимогам чинного законодавства, дана позовна заява підлягає поверненню судом заявнику без розгляду.

Враховуючи наведене та керуючись ст.63 п.4, п.5 та п.10 , 86 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позовну заяву від 17.02.2009р. і додані до неї документи на 44 аркушах повернути заявнику без розгляду.

Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню до господарського суду в загальному порядку після усунення допущених порушень.

Суддя В.І. Карпинець