Рішення № 3440880, 07.04.2009, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

від "07" квітня 2009 р. по справі № 6/35-38

Господарський суд Волинської області під головуванням судді Пахолюк Валентини Анатоліївни, розглянувши справу

за позовом Державного комунального підприємства «Луцьктепло»

до Відкритого акціонерного товариства «Гнідавський цукровий завод»

про стягнення 34 431,28 грн.

з участю представників сторін:

від позивача: Дуда Л.М. –дов. № 89/01 від 09.01.2009 р.,

від відповідача: Михайловський С.В. –дов. № 01/09 від 28.01.2009 р.

В судовому засіданні з 06.04.2009 р. до 07.04.2009 р. було оголошено перерву для долучення сторонами додаткових доказів у справі.

Суть спору:

Позивач Державне комунальне підприємство «Луцьктепло», звернувшись в суд із позовом просив стягнути з відповідача Відкритого акціонерного товариства «Гнідавський цукровий завод»34 431,28 грн. заборгованості, що утворилась в результаті неналежного виконання останнім зобов’язань за договором на надання послуг по теплопостачанню, в т.ч.,

18 806,27 грн. основного боргу, 75,15 грн. –3% річних, 536,51 грн.- інфляційних нарахувань, 15 013,35 грн. пені.

В підтвердження позовних вимог посилається на договір на надання послуг по теплопостачанню №2-25, укладений 15.10.2002 р. між ДКП «Луцьктепло» та ВАТ «Гнідавський цукровий завод», договір про зміни до договору № 2-25 від 15.10.2002 р., укладений 01.09.2006 р. тими ж сторонами, рахунок № 151 за січень 2009 р.

Представник позивача в судовому засіданні на підставі письмової заяви № 01-28/5222 від 07.04.2009 р. відмовилась від позову в частині стягнення основного боргу у зв’язку з оплатою, на стягненні штрафних санкцій наполягає.

Відповідач в поданому відзиву № 01-28/5175 від 06.04.2009 р. та в судовому засіданні підтверджує, що заборгованість за надані позивачем послуги погашена після подачі позову до суду. У зв’язку з цим, не заперечує проти стягнення інфляційних нарахувань та 3% річних. Нараховану пеню в сумі 15 013, 35 грн. вважає надмірно великою і просить зменшити її розмір обгрунтовуючи тим, що основний борг, який виник з вини мешканців гуртожитків, що знаходяться а балансі ВАТ «Гнідавський цукровий завод»сплачено в добровільному порядку. Згідно балансу за 2008 р. підприємство понесло збитки у розмірі 8 208 000, 00 грн. внаслідок поломки ротора турбогенератора. На підтвердження зазначеного подає акт комісії від 14.11.2009 р. Звернувшись в АКІБ «УкрСиббанк»з заявою про надання кредиту на виробничі потреби у розмірі 23 000 000, 00 грн. отримав відмову.

Розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши представників сторін, господарський суд встановив:

Між Державним комунальним підприємством «Луцьктепло»та Відкритим акціонерним товариством «Гнідавський цукровий завод»15.10.2002 р. був укладений договір на надання послуг по теплопостачанню №2-25.

Відповідно до ст.11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов”язків є договори та інші правочини.

Як встановлено, між сторонами виникли цивільні права та обов”язки на підставі договору про надання послуг.

Статтею 901 Цивільного кодексу України визначено, що за договором про надання послуг одна сторона ( виконавець) зобов’язується за завданням другої сторони ( замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов’язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

На виконання умов даного договору (п.2.1. договору) позивач –ДКП «Луцьктепло»надавало відповідачу послуги по відпуску теплової енергії на опалення приміщення згідно з додатком № 1 до договору.

У відповідності до п.3.2. договору відповідач зобов’язався проводити передоплату за послуги в розмірі 100% в термін до 01 числа розрахункового місяця.

Договірні зобов’язання позивачем виконані в повному обсязі та належним чином.

Водночас, відповідач – ВАТ «Гнідавський цукровий завод»в порушення умов договору оплату наданих послуг здійснював неналежним чином, в результаті чого у нього, станом на 03.02.2009 р. перед позивачем виникла заборгованість в сумі 18 806, 27 грн., що підтверджується письмовим розрахунком боргу.

Статтею 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов’язання має виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог цього кодексу.

З огляду на те, що позивач відмовився від позову в частині стягнення основного боргу, суд приходить до висновку про припинення провадження у справі в цій частині, а саме, в сумі 18 806, 27 грн. на підставі п.4 ст. 80 ГПК України.

Відповідно до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи зазначене, позовна вимога про стягнення з відповідача 75,15 грн. –3% річних, 536,51 грн. - інфляційних нарахувань підставна та підлягає до задоволення.

Крім того, відповідно до ст. 546, 548 Цивільного кодексу виконання зобов’язання може забезпечуватися неустойкою, якщо це становлено договором або законом.

Відповідно до п.4.4. договору у випадку прострочення термінів оплати споживач повинен сплатити пеню в розмірі 1% від суми простроченого платежу за кожен день прострочки.

Згідно розрахунку позивача розмір пені за період з 01.10.2008 р. по 03.02.2009 р. становить 15 013, 35 грн.

Водночас, відповідно до ст.233 Господарського кодексу України у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов"язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов"язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов"язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Господарський суд, беручи до уваги, що борг, який є предметом спору виник по вині мешканців гуртожитків, що знаходяться на балансі відповідача, важке фінансове становище на підприємстві та те, що відповідач сплатив суму основного боргу в добровільному порядку, суд вважає за можливе, керуючись п.3 ст.83 Господарського процесуального кодексу України зменшити розмір пені, яка підлягає до стягнення та стягнути її в розмірі 1501,34 грн, що становить 10 відсотків від нарахованої суми.

Оскільки справу до розгляду в суді доведено з вини відповідача, то судові витрати, які складаються із державного мита в сумі 344, 31 грн, послуг на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 118, 00 грн. слід покласти на нього.

Господарський суд, керуючись ст.ст.11, 526, 546, 548, 625, 901 Цивільного кодексу України, ст. 232 Господарського кодексу України, ст.ст.44, 49, п.4 ст.80, п.3 ст.83, ст.ст.82-85 Господарського процесуального кодексу України, -

в и р і ш и в :

1. Позов задовольнити частково в сумі 2 113,00 грн.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Гнідавський цукровий завод» (м. Луцьк, вул. Ранкова, 1, р/р 6006233506001 ВГРУ КБ «Приватбанк», код 003726503082 ) на користь

Державного Комунального підприємства “Луцьктепло” (43005, м. Луцьк, вул. Гулака-Артемовського, 20, р/р 260033005465 в КБ «Західінкомбанк», МФО 303484, код 30391925) 2 113,00 грн., в т.ч. 1501,34 грн. пені, 75,15 грн. –3% річних, 536,51 грн. інфляційних нарахувань та 344, 31 грн. в повернення по оплаті державного мита та 118, 00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Провадження у справі на суму 18 806,27 грн. припинити.

4. В позові на суму 13 512, 01 грн. відмовити.

Суддя Пахолюк В.А.