Рішення № 34407251, 28.10.2013, Деснянський районний суд м. Чернігова

Справа № 750/7771/13-ц

Провадження № 2/750/2554/13

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28.10.2013 року м. Чернігів

Деснянський районний суд м. Чернігова в складі:

головуючого - судді Супруна О.П.,

при секретарі - Носенко М.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, який діє в своїх інтересах та в інтересах малолітнього ОСОБА_3, про визнання такими, що втратили право користування житлом,

треті особи: Комунальне підприємство «Деснянське» Чернігівської міської ради, Деснянська районна у м. Чернігові рада,

в с т а н о в и в :

13 серпня2013 рокупозивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, в якому просить визнати відповідача та його малолітнього сина -ОСОБА_3 такими, що втратили право на користування житловим приміщенням, а саме квартирою АДРЕСА_2, мотивуючи свої позовні вимоги тим, що у відповідачів відсутні підстави для проживання, оскільки їх було знято з реєстрації за рішенням суду та на даний час ОСОБА_2 чинить позивачу перешкоди у здійсненні права користування та розпорядження належним йому майном.

Позивач та його представник до суду не з'явилися, представник позивача подав письмову заяву, в якій підтримує позовні вимоги, просить суд розглядати справу без його участі та дає згоду на заочний розгляд справи.

Відповідач до суду не з'явився, про час і місце розгляду справи оповіщений в порядку ч. 5 ст. 74 ЦПК України, причин неявки суду не повідомив, у зв'язку з чим за згодою представника позивача суд постановив ухвалу про заочний розгляд справи, відповідно до ст. 224 ЦПК України.

Представники третіх осіб до суду не з'явились, про час та місце розгляду справи оповіщені у встановлено законом порядку. Представник КП «Деснянське» Чернігівської міської ради про причини неявки суд не повідомив. Представник деснянської районної у м. Чернігові ради просив справу розглядати за його відсутності, а спір вирішити з урахуванням інтересів дитини.

Згідно ч. 2 ст. 197 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 18 грудня 1997 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 укладено договір міни, за яким ОСОБА_4 передала у власність ОСОБА_2 квартиру АДРЕСА_1, що належить їй на праві власності, а ОСОБА_2 передав у власність ОСОБА_4 квартиру АДРЕСА_2, що належить йому на праві власності в обмін на квартиру, що належить ОСОБА_4 Даний договір посвідчений державним нотаріусом Другої чернігівської державної нотаріальної контори ОСОБА_5 (а.с. 10).

09 жовтня 2012 року ОСОБА_4 та ОСОБА_1 уклали договір довічного утримання, за яким ОСОБА_6 передала у власність ОСОБА_1 належну їй на праві власності однокімнатну квартиру АДРЕСА_2, в замін чого, ОСОБА_1 зобов'язався довічно надавати ОСОБА_6 матеріальне забезпечення та догляд. Даний договір посвідчений приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу ОСОБА_7На підставі даного договору за ОСОБА_1 зареєстровано право власності на вказану квартиру, про що свідчить витяг №36013585 від 26 жовтня 2012 року про державну реєстрацію прав (а.с. 13-15).

Як вбачається з технічного паспорта на квартиру АДРЕСА_2, власником ідеальної частки в цілому записано ОСОБА_1, зміна власника здійснена 26 жовтня 2012 року (а.с. 16-17).

Згідно довідки про склад сім'ї від 26 вересня 2012, що видана Комунальним підприємством «ЖЕК-2», до складу сім'ї ОСОБА_4, яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2,входить ОСОБА_2, який не проживає за вказаною адресою з 2008 року, про що мешканцями вказаного житлового будинку складено відповідний акт від 21 вересня 2012 року та підписи яких засвідчено майстром КП «ЖЕК-2» ОСОБА_8.(а.с. 23-24).

Відповідно до ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. ст. 1, 3 ЦПК України, завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Як вбачається з копії особового рахунку на квартиру АДРЕСА_2, відповідач ОСОБА_2 14 лютого 2013 року знятий з реєстрації за судовим рішенням (а.с. 25), доказів повторної реєстрації відповідача після вибуття позивачем суду не надано, а відтак підстав для визнання його таким, що втратив право на користування спірною квартирою, немає.

Щодо визнання малолітнього ОСОБА_3 таким, що втратив право на користування спірною квартирою, суд дійшов наступного висновку.

Згідно ст. 383 ЦК України, власник житлового будинку, квартири має право використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів своєї сім'ї, інших осіб і не має права використовувати його для промислового виробництва.

Стаття 391 ЦК України передбачає право власника майна вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Відповідно до положень частин 1 та 4 статті 29 ЦК України, місцем проживання фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше приміщення, придатне для проживання в ньому (гуртожиток, готель тощо), у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово. Місцем проживання фізичної особи, яка не досягла десяти років, є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров'я, в якому вона проживає.

Таким чином, оскільки ОСОБА_2, батько зареєстрованого у спірній квартирі малолітнього ОСОБА_3, в ній не зареєстрований, а реєстрація ОСОБА_3створює перешкоди позивачеві у здійсненні права користування та розпорядження житлом, суд вважає за необхідне позовні вимоги задовольнити частково та визнати ОСОБА_3 таким, що втратив право користування спірним житлом.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 88, 209, 213-215, 224-226, 228, 294 ЦПК України, суд

в и р і ш и в :

позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, який діє в своїх інтересах та в інтересах малолітнього ОСОБА_3, про визнання такими, що втратили право користування житлом, - задовольнити частково.

Визнати малолітнього ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, таким, що втратив право користування квартирою АДРЕСА_2

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 114 (сто чотирнадцять) грн. 70 коп. судового збору.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Позивач має право оскаржити заочне рішення до апеляційного суду Чернігівської області.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя О.П. Супрун