Рішення № 34407244, 01.10.2013, Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 357/6984/13-ц

2/357/2521/13

Категорія 26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 жовтня 2013 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого судді - Шовкопляс О. П. ,

при секретарі - Кузьменко Т. Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Білоцерківського міськрайонного суду Київської області цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ОТП Факторинг Україна" до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягення заборгованості за кредитним договором, суд, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю "ОТП Факторинг Україна" звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, мотивуючи тим, що 11.04.2007 року між ОСОБА_1 та ЗАТ "ОТП Банк", правонаступником якого є ПАТ "ОТП Банк", а правонаступником останнього є ТОВ "ОТП Факторинг Україна" був укладений кредитний договір № CNL-0BB/020/07, згідно з яким банк надав позичальнику кредит у сумі 155000,00 доларів США на умовах строковості, оплатності та повернення у обумовлений строк. У зв"язку з невиконанням договору ОСОБА_1, відповідно п.1.9 ч.2 кредитного договору, позивач здійснив вимогу дострокового повернення суми кредиту в повному обсязі, яка підлягада виконанню у 30 денний строк з дня її отримання, але так і не була виконана. Також, в забезпечення виконання кредитного договору між банком та ОСОБА_2, 11.04.2008 року був укладений договір поруки № SR-0ВВ/020/07, яким передбачено, що поручитель приймає на себе зобов"язання відповідати за повне та своєчасне виконання позичальником зобов"язань перед позивачем за кредитним договором, як солідарний боржник. Договором поруки передбачалося право позивача на звернення з вимогою про виконання боргових зобов"язань як до боржника, так і до поручителя про стягнення заборгованості по кредитному Договору. Станом на 07.03.2013 року заборгованість боржника по кредитному договору складає 234288,94 доларів США, що еквівалентно за курсом НБУ на дату проведення розрахунку сумі заборгованості 1872671,49 грн. Також за користування кредитом позичальник зобов"язувався сплачувати банку відповідну плату у вигляді відсотків за користування кредитом, яка згідно з п.1.4. частини 2 кредитного договору була передбачена плаваюча процентна ставка, яка складається з фіксованого відсотку у розмірі 4,49 % річних та FIDR (процентна ставка по строкових депозитах фізичних осіб у валюті тотожній валюті кредиту, що розміщені в банку на строк в 366днів з виплатою процентів після закінчення строку дії депозитного договору). Станом на 07.03.2013 року заборгованість позичальника по оплаті відсотків за користування кредитом складає 81840,31 доларів США. Також, за порушення прийнятих на себе зобов"язань за кредитним договором боржник зобов"язаний сплатити на користь позивача пеню в розмірі 1% від суми несвоєчасно виконаного щзобов"язання за кожен день прострочки. Станом на 07.07.2013 р. за несвоєчасне повернення кредиту боржнику нараховано пеню в розмірі 6462577,33 грн. Посилаючись на зазначені обставини, позивач просив суд стягнути солідарно з обох відповідачів на користь позивача суму за кредитним договором 234288,94 доларів США, що еквівалентно за курсом НБУ 1872671,49 грн., 8335248,82 грн. пені та судові витрати по справі 3441,00грн.

Відповідач_1 в судове засідання не з'явився, про час і місце розгляду повідомлений належним чином, доказів поважності причин не явки суду не надав.

Представник Відповідача_2 за довіреністю в судовому засіданні позов не визнала повністю, хоч отримання кредиту в сумі 100928 доларів США, обставин укладення кредитного договору №CNL-0BB/020/07 від 11.04.2007 року та часткового його виконання не заперечувала. Також представник надала суду заяву про застосування строку поховної давності, згідно з якою позовні вимоги необгрунтовані, оскільки пропущений срок позовної давності для пред'явлення позову, сума отриманих кредитних коштів є значно меншою, ніж зазначена позивачем, а тому просила відмовити позивачу в повному обсязі.

Заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача_2 та розглянувши матеріали справи, суд вважає, що позов не підлягає до задоволення.

Так, в судовому засіданні було встановлено, що дійсно між ЗАТ "ОТП Банк" та ОСОБА_1 11.04.2007 р. був укладений кредитний договір № CNL-0BB/020/07, згідно з яким п.2 - банк надає позичальнику кредит в розмірі 155000,00доларів США, перший транш на погашення заборгованості перед кредитором першої черги, а другий транш - на споживчі цілі з датою остаточного повернення кредиту 10 квітня 1032 року; п.3 - сторони домовилися про використання плаваючої процентної ставки, яка складається з фіксованого відсотка - 4,49 % річних та FIDR ( процентна ставка по строкових депозитах фізичних осіб у валюті тотожній валюті кредиту, що розміщені в банку на строк в 366 днів, з виплатою процентів після закінчення дії депозитного договору; п.4 - повернення кредиту та сплата процентів відбувається шляхом сплати позичальником ануїтет них, детальний порядок повернення кредиту та сплати процентів зазначений в частині № 2 кредитного договору. Відповідно до п.1.5.1 частини 2 договору погашення відповідної частини кредиту та сплата процентів здійснюється позичальником щомісяця у розмірі платежу та не пізніше дати платежу, шляхом внесення готівки в касу банку або безготівковими перерахуваннями на поточний рахунок, якщо інше не встановлено договором; згідно з п.1.5.1.3. - при надходженні до банку коштів для виконання боргових зобов"язань, банк направляє такі кошти на погашення боргових зобов"язань в наступній черговості: 1) прострочені проценти за користування кредитом, 2) проценти, нараховані на прострочену суму кредиту, 3) прострочена до повернення сума кредиту,4)пеня за несплату в строк процентів, 5) пеня за неповернення в строк суми кредиту, 6) строкові проценти за користування кредитом, 7) штраф за нецільове використання кредиту, 8) суми основного боргу за кредитом. Відповідно до п.1.9.1 - незважаючи на інші положення договору, банк має право вимагати дострокового виконання боргових зобов"язань в цілому або у визначеній банком частині у випадку невиконання позичальником та/або поручителем своїх боргових та інших зобов"язань за цим договором. При цьому, зобов"язання позичальника щодо дострокового виконання боргових зобов"язань в цілому настає з дати відправлення банком на адресу позичальника відповідної вимоги та повинно бути проведено позичальником протягом 30 календарних днів з дати одержання позичальником відповідної вимоги.

Також, згідно з договором поруки від 11.04.2007 року №CNL-0BB/020/07 укладеним між ЗАТ "ОТП Банк" та ОСОБА_2 п.1.1 - поручитель зобов"язується відповідати за повне та своєчасне виконання боржником його зобов"язань перед кредитором за кредитним договором в повному обсязі таких зобов"язань. Згідно п.1.2 поручитель та боржник відповідають як солідарні боржники, що означає, що кредитор може звернутися з вимогою про виконання боргових зобов"язань як до боржника, так і до поручителя, чи до обох одночасно. Згідно п.2.1 договору поруки - порукою забезпечено вимоги кредитора щодо сплати боржником по кредитному договору про отримання кредиту 155000,00 доларів США, сплати процентів за користування кредитом, сплати пені за прострочення повернення кредиту та процентів.

Дані обставини повністю підтверджуються копіями кредитного договору, частиною 2 до кредитного договору, копією договору поруки та не заперечував представник відповідача_2 у судовому засіданні.

Крім цього, судом встановлено, що правонаступником ЗАТ "ОТП Банк" є АТ "ОТП Банк", правонаступником якого в свою чергу є товариство з обмеженою відповідальністю "ОТП Факторинг Україна".

В судовому засіданні представник позивача - ТОВ "ОТП Факторинг Україна" послався на ті обставини, що за договором купівлі-продажу кредитного портфелю від 05.11.2010 року ТОВ "ОТП Факторинг Україна" придбав права на кредитний полртфель, який включає в себе кредитні договори (перелік яких міститься у додатку 1 до цього договору). У витягу з додатку № 1 до договору купівлі-продажу кредитного портфелю від 05.11.2010 року під №788 зазначений кредитний договір № CNL-0BB/020/07, згідно з яким позичальник ОСОБА_1 та поручитель ОСОБА_2 є боржниками. Але даний витяг не містить підписи та печатку сторін правочину - покупця та продавця, а лише підписаний представником ТОВ "ОТП Факторинг Україна", тому не може належним доказом у справі в розумінні ст. 64 ЦПК України.

Крім цього, суд враховує надану представником відповідача-2 заяву на видачу готівкових коштів № 66 від 13.04.2007 р., згідно якої отримувач ОСОБА_4 одержав кошти в сумі 100928,00 доларів США, еквівалент у гривнях 509686,40 гривень. Надана представником позивача кредитна заявка на суму 54492,14 доларів США також не береться судом до уваги, оскільки згідно Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» доказом зарахування коштів на рахунок отримувача є: платіжне доручення, платіжна вимога-доручення, меморіальний ордер або платіжна картка. Таких доказів суду не надано, укладеного договору з ПАТ «БАНК НАДРА» та ОСОБА_1 про погашення заборгованості перед кредитором першої черги суду теж не подано.

Судом враховуються ті обставини, що позивач в розрахунку заборгованості по кредитному договору, відобразив рух коштів сплачених позичальником за весь час з моменту видачі кредиту з 16.04.2007 року по 14.10.2009 року, коли сплата коштів по кредитному договору повністю припинилася. Загальна сума заборгованості: 152448,63 доларів США.

Як вбачається з розрахунку заборгованості, останній платіж позичальник здійснив 14.10.2009 р. в сумі 285,22 доларів США. Умовами кредитного договору визначено порядок здійснення кожного чергового платежу - 15 (п'ятнадцятого) числа календарного місяця, тобто наступний платіж мав бути здійснений 14.11.2009 року. Таким чином, про порушення відповідачем-2 зобов'язань за кредитним договором позивач дізнався 16.11.2009 р., тому саме цей строк суд вважає строком, коли позивач довідався про порушення свого права.

Згідно зі статею 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов"язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов"язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосуються положення п.1 цієї глави.

Відповідно до статті 1050 цього Кодексу якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов"язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 цього Кодексу. Якщо договором встановлений обов"язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Крім цього, судом враховуються заперечення представника відповідача ОСОБА_2 щодо припинення договору поруки з підстав ч.4 ст.559 ЦК України, згідно з якою порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов"язання не пред"явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов"язання не встановлений або встановлений моментом пред"явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред"явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.

З позовної заяви ТОВ "ОТП Факторинг Україна" вбачається, що 02.04.2013 року позивач направив відповідачам досудову вимогу про погашення заборгованості за кредитним договором, але до матеріалів справи позивачем не було надано належних доказів вручення цієї вимоги боржнику та поручителю.

Відповідно до статті 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

В силу статті 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у справі, зробленою до винесення ним рішення.

Представником відповідача_3, 05.08.2013 р. через загальну канцелярію було подано до суду заяву про застосування строку позовної давності.

Згідно частини першої статті 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

В даному випадку перебіг позовної давності починається з 16.11.2009 р., тобто з дати коли боржник повинен був здійснити свій черговий платіж.

Відповідно до статті 264 ЦК України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дій, що свідчать про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку. Чинне законодавство не містить переліку таких дій, але узагальнюючою є рисою є те, що такі дії мають бути спрямовані на виникнення цивільних прав та обов'язків.

У відповідності до положень статті 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

Виходячи з наведеного, у задоволенні позову слід відмовити з підстав пропуску строку позовної давності.

Враховуючи вимоги позивача про стягнення судових витрат, суд виходить з частини першої статті 88 ЦПК України - стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Керуючись ст.ст.15,60,61,88,147, 212-215,209,218,223 ЦПК України, ст.ст. 257, 261, 264,267,1048,1050,1054 ЦК України, суд-

В И Р І Ш И В :

У задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю "ОТП Факторинг Україна" до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягення заборгованості за кредитним договором - відмовити.

З повним рішенням суду, особи які брали участь у справі, зможуть ознайомитись 07 жовтня 2013 року.

Позивачем рішення суду може бути оскаржене до Апеляційного суду Київської області шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення рішення через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області апеляційної скарги.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку, передбаченого для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя О. П. Шовкопляс