Ленінський районний суд м.Полтави
Справа № 553/1795/13-ц
Провадження № 2/553/787/2013
Р І Ш Е Н Н Я
Іменем України
28.10.2013м. Полтава
Ленінський районний суд м. Полтави у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтаві в складі:
головуючого - судді Кононенка С.Д.,
при секретарі - Бобильовій А.П.,
за участю позивача ОСОБА_1, її представника адвоката ОСОБА_2, відповідача ОСОБА_3, розглянувши цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, Управління Державної міграційної служби України у Полтавській області, третя особа: Об»єднання співвласників багатоповерхового будинку «Вікторія» про припинення права власності та стягнення компенсації , -
В С Т А Н О В И В:
У квітні 2013 року позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3 про припинення права власності на 1/5 частину квартири, стягнення компенсації та припинення реєстрації, в якому просить визнати за ОСОБА_3 право власності на 1/5 частину квартири АДРЕСА_1, визнати за ОСОБА_1 право власності на 4/5 частин квартири АДРЕСА_1, припинити право власності ОСОБА_3 на 1/5 частину квартири АДРЕСА_1, визнавши право власності на зазначену частину квартири за ОСОБА_1, стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 грошову компенсацію за 1/5 частину квартири, зобов'язати Управління Державної міграційної служби України у Полтавській області зняти з реєстраційного обліку ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1, а також стягнути з відповідача ОСОБА_3 на її користь судові витрати по даній справі.
У судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 та її представник -адвокат ОСОБА_2 позовні вимоги підтримали та просили їх задовольнити.
Відповідач ОСОБА_3 в судовому засіданні проти позовних вимог заперечував та просив відмовити в їх задоволенні.
Представник відповідача Ленінського районного сектору УДМС України в Полтавській області в судове засідання не з»явився, але в матеріалах справи мається заява, в якій просять справу розглядати без його участі, при винесенні рішення по справі покладаються на розсуд суду.
Представник третьої особи Об»єднання співвласників багатоповерхового будинку «Вікторія» в судове засідання не з»явився, про причину своєї неявки суду не повідомив, хоча завчасно та належним чином був повідомлений про день та час розгляду справи.
Вислухавши сторони, дослідивши матеріали справи та оцінивши їх в сукупності, суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню за наступних підстав.
Судом встановлено, що 03 серпня 1991 року позивачка ОСОБА_1 зареєструвала шлюб з відповідачем ОСОБА_3. Від шлюбу сторони мають доньку ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1.
В зв'язку з тим, що їх родина не мала власного житла, 29 січня 2003 року позивач від імені сім'ї уклала з Полтавським відділенням Фонду сприяння молодіжному житловому будівництву кредитну угоду № 414 на отримання кредиту у сумі 40 070,00 грн. строком на 30 років на будівництво квартири загальною площею 48,59 кв.м. згідно з проектом за адресою: АДРЕСА_2.
Відповідно до додаткової угоди від 30 жовтня 2003 року до кредитної угоди № 414 адреса зазначеної квартири була змінена на наступну: АДРЕСА_1.
На підставі додаткової угоди до кредитного угоди № 414 від 31 жовтня 2003 року була змінена загальна сума кредиту на 38 081,00 грн., загальна площа житла - на 47,1 кв.м.
26 січня 2004 року на ім'я ОСОБА_1 було видано свідоцтво про право приватної власності на квартиру АДРЕСА_1.
18 травня 2004 року між нею та кредитором був укладений договір іпотеки на зазначену квартиру.
Загальна вартість спірної квартири складала 54 401,00грн. Весною 2003 року сторони за рахунок спільних коштів заплатили перший внесок за квартиру в розмірі 30% її вартості, що складало 16 320,00 грн., а з лютого 2004 року почали повертати кредитору кредитні кошти шляхом оплати щомісячних платежів.
Взаємовідносини в родині за час подружнього життя складались по-різному, але в березні 2007 року сторони припинили шлюбно-сімейні стосунки і відповідач виселився із спірної квартири.
08 травня 2007 року шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 розірваний на підставі рішення суду.
З травня 2007 року позивач виплачувала кредитні кошти за спірну квартиру самостійно. Відповідач в спірній квартирі не проживає з березня 2007 року і в подальшій оплаті кредиту з травня 2007 року участі не приймав.
За період з лютого 2004 року по квітень 2007 року сторонами за рахунок спільних коштів також виплачено кредитних коштів на суму 5 104,28 грн.
Таким чином, загальна сума кредитних коштів, виплачена ними за період шлюбу складає 21 424,28 грн., (16 320 + 5 104,28).
В зв'язку з тим, що в січні 2012 року ОСОБА_5 виповнилось 18 років, по умовам кредитної угоди з березня 2012 року позивач почала також виплачувати 3% річних за користування кредитом.
11 грудня 2012 року ОСОБА_1 виплатила Полтавському регіональному відділенню Фонду сприяння молодіжному житловому будівництву останній внесок в сумі 2 350,26 грн. Також, з березня по грудень 2012 року вона виплатила Фонду 3% річних за користування кредитом в сумі 706,54 грн. А всього загальна сума кредитних кошів, виплачених нею особисто за період з травня 2007 року по грудень 2012 року разом з процентами склала 33 683,26 грн.
Відповідно до ст. 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності.
На підставі ст. 70 СК України у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.
Стаття 357 ЦК України у ч.2 передбачає, що, якщо розмір часток у праві спільної часткової власності не встановлений за домовленістю співвласників або законом, він визначається з урахуванням вкладу кожного з співвласників у придбання майна.
Спірна квартира АДРЕСА_1 на підставі ст. 61 СК України також відноситься до об'єктів спільної сумісної власності подружжя. Однак, вона була побудована сторонами за рахунок кредитних коштів, отриманих від Полтавського відділення Фонду сприяння молодіжному житловому будівництву. Перебуваючи у шлюбі, сторони витратили на придбання спірної квартири спільні кошти в сумі 21 424,28 грн. Тому частка відповідача складає 1/2 частину від зазначеної суми, а саме: 10 712,14 грн. і відповідає 1/5 частині квартири.
Відповідно до Висновку судової будівельно-технічної експертизи № 662-663 від 30.07.2013 року вартість квартири АДРЕСА_1 складає 274 590 грн., а вартість 1/5 частини квартири становить 54 918 грн.
Спірна квартира являється двокімнатною житловою площею 26,9 кв.м. і складається з двох ізольованих кімнат площею 11,2 кв.м. та 15,7 кв.м., тому виділити відповідачу його частку в натурі неможливо, що також підтверджується висновком вищезазначеної експертизи.
Відповідно до ст. 365 ЦК України право особи на частку у спільному майні може бути припинено за рішенням суду на підставі позову співвласника, якщо частка є незначною і не може бути виділена в натурі.
Частка ОСОБА_3 у спірній квартирі є незначною і не може бути виділена в натурі, а спільне користування квартирою неможливо, оскільки в ній в даний час, окрім позивачки та дорослої дочки сторін, проживає також чоловік позивачки ОСОБА_7, з яким вона зареєструвала шлюб 03 листопада 2012 року. ОСОБА_3 також має іншу сім'ю, з якою проживає за адресою, зазначеною в позові. Тому вважаю, що позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню у повному обсязі.
Заперечення відповідача проти позову є надуманими і безпідставними. Його твердження про те, що позивачка виплатила кредит за квартиру за рахунок аліментів, які він виплачував на утримання дитини, являються безглуздими. Відповідно до ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати свою дитину до досягнення нею повноліття. Аліменти, стягнуті з відповідача за рішенням суду, витрачались позивачкою на матеріальне забезпечення та утримання його дочки ОСОБА_5.
Твердження відповідача про те, що він має право на половину квартири також необґрунтоване і спростовується поясненнями позивача про те, що після розірвання шлюбу ОСОБА_3 ніякої участі в оплаті кредитних коштів не приймав. Кредит оплачувався тільки позивачкою, про що свідчать наявні у неї квитанції.
Заяви відповідача про намір укласти з позивачкою мирову угоду також виявились пустим звуком. Після судового засідання 18 вересня 2013 року ОСОБА_1 погодилась на пропозицію ОСОБА_3 подарувати доньці ОСОБА_5 спірну квартиру. При цьому вона погоджувалась понести всі витрати по нотаріальному оформленню договору дарування. Однак, наміри відповідача так і залишись намірами, оскільки поза судовим засіданням дарувати доньці свою частину квартири він відмовився.
Що стосуються строків позовної давності, які, начебто, пропущені позивачкою при зверненні до суду. Правовідносини сторін з приводу визначення часток у праві власності на спільне нерухоме майно являються продовжуваними. При цьому перебіг строку позовної давності у таких правовідносинах починається з моменту, коли один із співвласників дізнався або повинен був дізнатись про порушення його права. В даному випадку права власності сторін на спірну квартиру порушені не були, тому позовна давність тут не застосовується.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 60,61,70 СК України, ст.365 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 60, 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд -
В И Р І Ш И В :
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про припинення права власності та стягнення компенсації - задовольнити.
Визнати з ОСОБА_3 право власності на 1/5 частину квартири АДРЕСА_1.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на 4/5 частину квартири АДРЕСА_1.
Припинити право власності ОСОБА_3 право власності на 1/5 частину квартири АДРЕСА_1, визнавши право власності на зазначену квартиру за ОСОБА_1.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 грошову компенсацію за 1/5 частину квартири АДРЕСА_1 в розмірі 54 918 грн.
Зобов»язати Управління Державної міграційної служби України в Полтавській області зняти з реєстраційного обліку ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 судові витрати по справі, а саме розмір сплаченого судового збору в розмірі 513 грн. 64 коп. та витрати за проведення судової будівельно-технічної експертизи в розмірі 1176 грн., а всього 1 689 грн. 64 коп.
Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Полтавської області через Ленінський районний суд м. Полтави шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з моменту його оголошення.
Суддя Ленінського районного суду м. Полтави С. Д. Кононенко
Судове рішення № 34404097, Подільський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Полтави) було прийнято 28.10.2013. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 553/1795/13-ц. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: