Рішення № 3440186, 28.03.2009, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

24.03.09р.

Справа № 26/22-09

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерпайп Україна»,

м. Дніпропетровськ

До Відкритого акціонерного товариства «Південний гірничо-збагачувальний комбінат»,

м. Кривий Ріг

Про стягнення 680 457 грн. 44 коп.

Суддя Н.М.Камша

Представники:

від позивача: Штифурко Ю.І. –представник , дов. № 21 від 12.02.09 р.,

від відповідача: Чобанюк Т.М. –представник, дов. № 52-16/111 від 23.12.08 р.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач –Товариство з обмеженою відповідальністю «Інтерпайп Україна», м. Дніпропетровськ просить стягнути з відповідача –Відкритого акціонерного товариства «Південний гірничо-збагачувальний комбінат», м. Кривий Ріг заборгованість за поставлений товар на суму 652 730, 74 грн., інфляційні збитки у розмірі 23 498,31 грн., 3% річних у розмірі 4 228,39 грн. та витрати у справі.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідно до договору від 29.12.2007 р. № 2649д, що був укладений між сторонами, в період з 31.05.08 р. по 14.10.08 р. позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 2 850 644,30 грн. Відповідач оплатив вартість товару частково на суму 2 197 913,56 грн., заборгованість склала 652 730,74 грн. На претензію позивача відповідач повідомив про неможливість задоволення його вимог через відсутність грошових коштів. Посилаючись на ст.625 Цивільного кодексу України (далі –ЦК України) позивач нарахував на суму основного боргу інфляційні та 3 % річних.

Відповідач позовні вимоги не визнає посилаючись на неподання позивачем належних доказів виникнення у відповідача зобов’язань по договору, а саме отримання рахунків-фактур, актів приймання –передачі товару. Посилаючись на це, вважає, що інфляційні та 3 % річних нараховані безпідставно, тому у задоволенні вимог просить відмовити у повному обсязі.

Клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу представниками сторін не заявлялось.

За згодою представників сторін у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

29.12.07 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Інтерпайп України»(далі –позивач) та Відкритим акціонерним товариством «Південний гірничо-збагачувальний комбінат», м. Кривий Ріг (далі –відповідач) укладено договір № 2649д, згідно з умовами якого позивач зобов’язався передати у власність, а відповідач –прийняти і оплатити трубну продукцію, найменування, кількість, ціна якої вказані у специфікаціях, оформлених у вигляді додатків до цього договору, які є невід»ємною його частиною

Згідно зі специфікаціями, що додані до договору, товар поставлявся на умовах «франко-склад постачальника»та «ЕХW м. Дніпропетровськ, склад постачальника», вантажовідправник товару –ТОВ «Інтерпайп України», вантажоодержувач –ВАТ «Південний гірничо-збагачувальний комбінат».

Відповідно до умов договору, передбачених розділом 5, оплата товару покупцем проводиться на підставі-рахунків-фактур, виставлених постачальником за фактично поставлений товар. Оплата товару здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника. Умови оплати – по факту поставки напротязі 10 банківських днів після підписання акту приймання-передачі, виставлення рахунків-фактур та податкових накладних за фактично поставлений товар.

Розділом 6 договору передбачено, що постачальник надає покупцю (його представнику) на товар, що поставляється, наступні документи: рахунки-фактури на товар, сертифікати якості підприємства-виробника, податкову накладну, копії свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ, товаротранспортні накладні. Оригінали та (або) копії вищезазначених документів передаються покупцю чи вказаному їм представнику «із рук в руки»або іншим способом. Вказані документи передаються постачальником покупцю у строк не пізніше 3-х днів 3 дня поставки. За несвоєчасне надання вказаних документів постачальник сплачує пеню у розмірі 0,5 % від суми поставленого товару за кожен день прострочення.

За період з 31.05.2008 р. по 14.10.2008 року позивач поставив відповідачу продукції на загальну суму 2 850 644,30 грн., що підтверджується залізничними накладними та накладними, доданими до позову.

Відповідач за період з 12.06.2008 р. по 01.09.2008 р. частково оплатив поставлену продукцію на суму 2 197 913, 56 грн., що підтверджується банківськими документами, поданими позивачем.

По трьох накладних - від 03.09.2008 р. № 11396-СК, від 09.09.2008 р. № 12649-СДц , від 14.10.2008 р. № 14662-Св представником відповідача Лещенко Т.В., що діяла на підставі довіреностей від 02.09.08 р. сер. ЯОП № 451984/948; від 05.09.2008 р. сер. ЯОП № 451746/1010; від 13.10.2008 р. сер. ЯОП № 451362/1325 отримано товар –труби –на загальну суму 652 730,74 грн., однак вартість його не оплачена.

Відповідачем не надано доказів, які б спростовували факт отримання товару та доказів оплати товару.

Оцінивши подані докази, враховуючи пояснення представників сторін, господарський суд прийшов до висновку про необхідність задоволення позовних вимог з огляду на наступне.

Згідно зі ст.526 ЦК України зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Порушенням зобов’язання згідно зі ст.610 ЦК України є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст.613 ЦК України кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов’язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов’язку.

За порушення грошового зобов’язання ст. 625 ЦК України передбачена відповідальність, зокрема, на вимогу кредитора боржник зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Між сторонами укладено договір поставки товару, відповідно до ч.2 ст.712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин. Загальні положення про купівлю-продаж регулюються главою 54 ЦК України.

Як встановлено ст.692 ЦК України, покупець зобов’язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлено інший строк оплати товару. Покупець зобов’язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Пунктом 5.2 договору сторонами визначений строк оплати товару –по факту поставки на протязі 10 банківських днів. Цим же пунктом передбачено, що між сторонами має бути підписаний акт-прийому передачі, виставлений рахунок-фактура та передані податкові накладні за фактично поставлений товар.

Отже, настання обов’язку по оплаті товару сторонами обумовлено моментом отримання покупцем товару.

Враховуючи, що товар відповідачем фактично отримано, що підтверджено матеріалами справи, обов’язок останнього щодо оплати товару настав.

Позивачем не надано актів-приймання передачі товару, як передбачено п.5.2 договору та доказів виставлення рахунків-фактур, податкових накладних, однак це не звільняє відповідача від обов’язку оплатити вартість отриманого товару. Доказів несвоєчасної (відповідно до п.5.3 договору) передачі податкових накладних позивачем відповідач не надав, у зв’язку з чим відсутні підстави вважати, що має місце прострочення кредитора, визначене ст.613 ЦК України. Тому заперечення відповідача до уваги не приймаються.

Крім того, стаття 625 ЦК України передбачає, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання.

Позивачем правомірно, відповідно до вимог ст.625 ЦК України, нараховані інфляційні у сумі 23 498,31 грн. та 3 % річних у розмірі 4 228,39 грн., які підлягають стягненню з відповідача.

Таким чином, загальна сума, що підлягає стягненню, становить 680 457,44 грн.

Згідно зі ст.49 Господарського процесуального кодексу України витрати у справі слід віднести на відповідача.

Керуючись ст.ст.49,82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Південний гірничо-збагачувальний комбінат», м. Кривий Ріг ( 50034, м. Кривий Ріг, ЄДРПОУ 00191000, р/р 26008150593008 в ПриватБанку, м. Дніпропетровськ, МФО 305299) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерпайп Україна»(49005, м. Дніпропетровськ, вул. Пісаржевського,1а, ЄДРПОУ 33668606, р/р 26007200368037 в АКБ «Сіті банк», МФО 300584) основного боргу - 652 730,74 грн. ( шістсот п’ятдесят дві тисячі сімсот тридцять грн. 74 коп.), інфляційних збитків –23 498,31 грн.(двадцять три тисячі чотириста дев’яносто вісім гривень 31 коп.), 3 % річних –4 228,39 грн. (чотири тисячі двісті двадцять вісім гривень 39 коп.), держмита у сумі 6 804,58 грн.(шість тисяч вісімсот чотири гривні 58 коп.), витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу –118 грн. (сто вісімнадцять гривень).

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Н. М. Камша

Дата підписання рішення –27.03.09 р.