Постанова № 34400410, 22.10.2013, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 жовтня 2013 року Справа № 5008/270/2012 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Ткаченко Н.Г. - головуючого,

Коробенка Г.П.,

Куровського С.В. -доповідача,

за участю: представники сторін в судове засідання не з'явились,

розглянувши у відкритому судовому засіданні

касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Банк Національний кредит"

на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 04.07.2013р.

та ухвалу господарського суду Закарпатської області від 17.05.2013р.

по справі №5008/270/2012

за заявою Публічного акціонерного товариства "Банк Національний кредит"

до Закритого акціонерного товариства "Скілур"

про стягнення коштів,

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою господарського суду Закарпатської області від 17.05.2013р. по справі №5008/270/2012 (суддя: Журавчак Л.С.) у задоволенні заяви ПАТ "Банк Національний кредит" про зміну способу виконання рішення господарського суду Закарпатської області від 24.05.2012р. відмовлено.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 04.07.2013р. по справі №5008/270/2012 (судді: Малех І.Б., Желіка М.Б., Кузь В.Л.) ухвалу господарського суду Закарпатської області від 17.05.2013р. залишено без змін.

Не погоджуючись із постановою суду апеляційної інстанції та ухвалою суду першої інстанції ПАТ "Банк Національний кредит" звернулося до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати та прийняти постанову, якою задовольнити заяву ПАТ "Банк Національний кредит" про зміну способу виконання рішення господарського суду Закарпатської області від 24.05.2012р., посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права.

Заслухавши суддю - доповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів прийшла до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням господарського суду Закарпатської області від 24.05.2012р. по справі №5008/270/2012 позовні вимоги ПАТ "Банк Національний кредит" були задоволені повністю та присуджено до стягнення з ЗАТ "Скілур" суму 825574,75 доларів США, еквівалентних 6592792,28 грн. у зв'язку з невиконанням договору кредитної лінії №200/3-06 від 06.12.2006р.

З метою забезпечення виконання зобов'язань за вищевказаним договором кредитної лінії між сторонами у справі було укладено договір про заставу обладнання №183/5-06 від 06.12.2006р.,

Як встановлено судами попередніх інстанцій, при здійсненні виконавчого провадження, відкритого на підставі наказу від 22.06.2012р. по даній справі, виконавцем було з'ясовано, що грошові кошти на рахунках відповідача відсутні.

ПАТ "Банк Національний кредит" звернулося до господарського суду Закарпатської області із заявою про зміну способу і порядку виконання рішення господарського суду Закарпатської області від 24.05.2012р. по справі №5008/270/2012, а саме звернення стягнення на предмет застави за договором про заставу обладнання №183/5-06 від 06.12.2006р. в розмірі 825 574, 75 дол. США, що по курсу НБУ, станом на 29.03.2012р. еквівалентно 6592 792, 28 грн., шляхом проведення прилюдних торгів з продажу предмету застави в межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України "Про виконавче провадження", за початковою ціною, встановленою незалежним експертом на стадії оцінки предмету застави під час проведення виконавчих дій.

Статтею 121 Господарського процесуального кодексу України визначено, що при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Пунктом 7.1.3. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012р. №9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" роз'яснено, що під зміною способу і порядку виконання рішення слід розуміти прийняття господарським судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у порядку і способом, раніше встановленими. Наприклад, зміна способу виконання рішення можлива шляхом видозмінення зазначеної у рішенні форми (грошової чи майнової) виконання, тобто за відсутності у боржника присудженого позивачеві майна в натурі або грошових коштів, достатніх для покриття заборгованості. Змінюючи спосіб і порядок виконання судового рішення, суд не може змінювати останнє по суті.

Якщо у відповідача відсутні кошти на рахунку в банку або коли їх не вистачає для покриття заборгованості, господарський суд може змінити спосіб виконання рішення і видати наказ про звернення стягнення на його майно. Оскільки майно боржника, на яке може бути звернуто стягнення, визначається державним виконавцем у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження", господарський суд у своєму наказі не зобов'язаний зазначати конкретне майно, а має вмістити в ньому лише вказівку про звернення стягнення на майно у сумі, що підлягає стягненню за рішенням господарського суду. Наведене не виключає права господарського суду з метою захисту у найбільш ефективний та справедливий спосіб порушених відповідачем майнових прав позивача зазначити у виданому ним наказі й конкретне майно відповідача, на яке слід звернути стягнення, якщо в розпорядженні суду є достовірні дані про його наявність у відповідача. (п. 7.5 Постанови Пленуму ВГСУ від 17.10.2012р. №9).

Статтею 3 Закону України "Про заставу" визначено, що заставою може бути забезпечена будь-яка дійсна існуюча або майбутня вимога, що не суперечить законодавству України, зокрема така, що випливає з договору позики, кредиту, купівлі-продажу, оренди, перевезення вантажу, тощо.

Відповідно до ч.ч.1, 6 ст. 203 Закону України "Про заставу" заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором.

Звернення стягнення на заставлене майно здійснюється за рішенням суду або третейського суду, на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо інше не передбачене законом або договором застави. Реалізація заставленого майна, на яке звернено стягнення, провадиться державним виконавцем на підставі виконавчого листа, суду або наказу господарського суду, або виконавчого напису нотаріусів у встановленому порядку, якщо інше не передбачено цим Законом чи договором.

З огляду на вищезазначене, суди попередніх інстанцій прийшли до обгрунтованого висновку, що оскільки предметом спору по даній справі було стягнення суми боргу, яка виникла внаслідок невиконання зобов'язань по кредитному договору, то вимога про стягнення боргу, шляхом звернення стягнення на заставлене майно поширюється на правовідносини між сторонами, які виникли з договору застави, а тому повинні оцінюватись судом в окремому позовному провадженні, в ході якого судом може бути надана правова оцінка положенням цього Договору, його відповідність чинному законодавству, зберігається можливість подання зустрічного позову відповідачем щодо недійсності його в цілому чи окремих положень, тощо, що унеможливлюється при розгляді заявлених банком вимог в порядку статті 121 ГПК України.

Враховуючи вище викладене, колегія суддів Вищого господарського суду України прийшла до висновку, що постанова та ухвала судів попередніх інстанцій прийняті судами у відповідності до вимог процесуального права і підстав для їх скасування не вбачається.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновків судів першої та апеляційної інстанцій, які викладені в оскаржуваних постанові та ухвалі.

Враховуючи наведене та керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11111, 11113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,-

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Банк Національний кредит" - залишити без задоволення.

Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 04.07.2013р. та ухвалу господарського суду Закарпатської області від 17.05.2013р. по справі №5008/270/2012 - залишити без змін.

Головуючий Ткаченко Н.Г.

Судді Коробенко Г.П.

Куровський С.В.