Постанова № 34400311, 28.10.2013, Чернігівський окружний адміністративний суд

Справа № 825/3520/13-а

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 жовтня 2013 року м. Чернігів

Чернігівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючої судді Соломко І.І.,

за участю секретаря Розмовенко А.О.,

представника позивача Овсейко В.О.,

представників відповідача Котловської В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Приватного сільськогосподарського підприємства «Пісківське» до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Чернігівській області про скасування постанови, -

В С Т А Н О В И В:

до Чернігівського окружного адміністративного суду звернулося Приватне сільськогосподарське підприємство «Пісківське» (далі - позивач) з позовом до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Чернігівській області (далі - відповідач), в якому просить суд визнати протиправною та скасувати постанову від 15.08.2013 року № 78 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивачем 27.06.2013 року на адресу відповідача направлена на реєстрацію декларація про початок виконання будівельних робіт (будівництво телятника-відгодівельника на 300 голів), яка отримана останнім 01.07.2013 року. Відповідач, у визначений Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності» строк декларацію не повернув, тому декларація вважається зареєстрованою. За таких обставин позивач вважає, що у нього були всі правові підстави на одинадцятий робочий день з дня, коли декларація повинна була зареєстрована, чи повернута, розпочати будівельні роботи.

В судовому засіданні представник позивача позов та його мотиви підтримав повністю, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві, просив позов задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав та просив відмовити в їх задоволенні, посилаючись на те, що під час проведення позапланової перевірки у позивача було встановлено порушення вимог частини восьмої статті 36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», а саме підприємством без зареєстрованої декларації про початок виконання будівельних робіт проводяться будівельні роботи з будівництва телятника-відгодівельника на 300 голів за адресою: с. Піски, Бахмацького району Чернігівської області, вул.Орищенка,57-А. У зв'язку з виявленим порушенням 07.08.2013 року інспектором відділу Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Чернігівській області Леміш С.В. складено акт № 879 та протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності. За результатами розгляду матеріалів 15.08.2013 року начальником Інспекції прийнято постанову № 78, якою Приватне сільськогосподарське підприємство «Пісківське» визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого абзацом 3 пункту 4 частини другої статті 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності», та накладено штраф в розмірі 41292,00грн. Стверджує, що відповідач при проведенні перевірки позивача і винесенні оскаржуваної постанови діяв правомірно, на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому позов задоволенню не підлягає.

Заслухавши представника позивача та представника відповідача, розглянувши подані сторонами документи і матеріали, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

27.06.2013 року позивачем на адресу Інспекції направлена декларація про початок виконання будівельних робіт з будівництва телятника-відгодівельника на 300 голів, ІІ категорії складності, за адресою: с. Піски, Бахмацького району Чернігівської області, вул. Орищенка, 57А, яка отримана відповідачем 01.07.2013 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с.69).

22.07.2013 року позивачем розпочаті будівельні роботи.

25.07.2013 року позивачем отримано лист Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Чернігівській області від 09.07.2013 року № ЧГ 09213190679, в якому повідомлялось, що замовником у поданій декларації про початок будівельних робіт (далі-Декларація) наведено недостовірні дані, а саме: не зазначено номер та дата реєстрації договору оренди земельної ділянки в Державному земельному кадастрі, у зв'язку з чим Декларація повертається для доопрацювання (а.с.89).

06.08.2013 року позивачем подана відповідачу Декларація з відповідними даними, про що свідчить штамп про реєстрацію за вх. №1992 (а.с.82).

12.08.2013 року Інспекцією Державного архітектурно-будівельного контролю у Чернігівській області Декларація зареєстрована за № ЧГО82132240637 (а.с.84)

Інспектором відділу Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Чернігівській області Леміш С.В. на підставі наказу від 30.07.2013 року № 361-ОД та направлення на проведення позапланової перевірки № 879 від 31.07.2013 року у позивача проведено позапланову перевірку щодо достовірності даних, наведених у декларації про початок виконання або будівельних робіт (а.с.78,88).

Результати перевірки оформлені актом від 07.08.2013 року № 879.

Згідно висновків акта перевірки встановлено: «проектна документація розроблена КП «Бахмацьке архітектурно-планувальне бюро» замовлення № 35-12. Авторський нагляд наказ № 15 від 28.12.2012 року. Технічний нагляд наказ № 14від 31.05.2013 року. Інженер технічного нагляду ІІ категорії Ємець Ірина Володимирівна. Договір оренди земельної ділянки від 22.08.2007 року. Дані, наведені у декларації про початок виконання робіт недостовірні, чим порушено пункт 8 статті 36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (а.с.11).

07.08.2013 року інспектором Леміш С.В. складено протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності про те, що за результатами проведеної перевірки виявлено порушення, а саме: надання недостовірних даних, зазначених у декларації про початок виконання будівельних робіт - об'єкт будівництва, зазначений у декларації збудований, при цьому порушується пункт 8 статті 36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (а.с.77).

08.08.2013 року видано припис № 448, яким вимагається усунути порушення шляхом оформлення декларації у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 року № 466 та оформити догорів оренди землі у відповідності до статті 18 Закону України «Про оренду землі» (а.с.76).

За наслідками розгляду матеріалів справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності прийнято постанову від 15.08.2013 року № 78, якою, за порушення пункту 8 статті 36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», позивача визнано винним у вчиненні порушення, передбаченого абзацом 3 пункту 4 частини другої статті 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення містобудівної діяльності» та накладено штраф у сумі 41292,00 грн. (а.с.74-75)

З акта перевірки слідує, що фактичною підставою для накладення на позивача штрафних санкцій, слугував висновок перевіряючого про порушення позивачем пункту 8 статті 36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», оскільки дані наведені у Декларації недостовірні.

Приписом від 08.08.2013 року вимагалось оформити у відповідності до вимог чинного законодавства Декларацію та договір оренди земельної ділянки.

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість мотивів, які покладені суб'єктом владних повноважень в основу спірного правового акту індивідуальної дії на відповідність вимогам частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України,суд виходить з наступного.

Спірні правовідносини, які виникли між сторонами регулюються Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності» та Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 року № 553.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 2 статті 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» визначено, що замовник має право виконувати будівельні роботи після реєстрації органом державного архітектурно-будівельного контролю дозволу на виконання будівельних робіт - щодо об'єктів будівництва, що належить до 1-ІІІ категорій складності.

Відповідно до частини першої статті 36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» право на виконання підготовчих робіт (якщо вони не були виконані раніше згідно з повідомленням або зареєстрованою декларацією про початок виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт на об'єктах, що належать до I - III категорій складності, підключення об'єкта будівництва до інженерних мереж та споруд надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) після реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт.

Відповідно до частини другої статті 36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та пункту 10 Порядку виконання будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 року № 466 (далі - Порядок №466) Інспекція зобов'язана на безоплатній основі перевірити повноту даних та провести реєстрацію декларації про початок виконання будівельних робіт протягом п'яти робочих днів з дня надходження декларації.

Частиною 4 статті 36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та пункту 11 Порядку № 466 визначено, що Інспекція повертає декларацію про початок виконання будівельних робіт замовникові, якщо декларація подана чи оформлена з порушенням установлених вимог, з обґрунтуванням причини у строк, передбачений для її реєстрації.

Отже, зазначеними нормативно-правовими актами чітко встановлено, коли у замовника виникає право на виконання будівельних робіт та протягом якого строку Інспекція зобов'язана провести реєстрацію декларації або повернути її.

Як встановлено судом, Декларація отримана відповідачем - 01.07.2013року.

Отже, відповідач повинен був провести реєстрацію або повернути позивачу Декларацію до - 05.07.2013 року.

Відповідач посилається на те, що Декларація повернута позивачу на доопрацювання 09.07.2013 року.

Проте, вказані обставини, судом до уваги не приймаються, оскільки відповідачем порушено строки, визначені частиною другою статті 36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності». Крім того, жодних доказів направлення Декларації (виписка із журналу вихідної кореспонденції, звіт поштових відправлень за 09.07.2013р.) відповідачем суду не надано.

Згідно частини п'ятої статті 36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та пункту 13 Порядку № 466 передбачено, що у разі коли Інспекція не зареєструвала декларацію або не повернула її в установлений строк, заявник набуває право на виконання будівельних робіт на одинадцятий робочий день з дня, коли декларація повинна бути зареєстрована, чи повернута. У такому разі декларація вважається зареєстрованою.

Представник позивача в судовому засіданні зазначив, що станом на 22.07.2013 року відповідачем Декларація не була повернута.

За таких обставин, позивач мав встановлене законом право на початок будівельних робіт саме з 22.07.2013 року, оскільки в такому випадку Декларація вважається зареєстрованою.

Доказів, які б спростували вказану позицію відповідач суду не надав.

З матеріалів справи слідує, що лист Інспекції від 09.07.2013 року про повернення Декларації на доопрацювання отримано позивачем - 25.07.2013 року, про що свідчить відбиток штампу на конверті (а.с.16).

Тому твердження відповідача, що Приватним сільськогосподарським підприємством «Пісківське» порушено вимоги частини восьмої статті 36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», суд вважає необґрунтованими, оскільки в силу частини п'ятої статті 36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» станом на 22.07.2013 року Декларація вважається зареєстрованою за принципом мовчазної згоди.

Відповідно до частини восьмої статті 36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» замовник відповідно до закону несе відповідальність за повноту та достовірність даних, зазначених у поданій ним декларації про початок виконання будівельних робіт, та виконання будівельних робіт без зареєстрованої декларації.

Відповідно до частини першої статті 1 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» правопорушеннями у сфері містобудівної діяльності є протиправні діяння (дії чи бездіяльність) суб'єктів містобудування - юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, державними стандартами і правилами.

Відповідно до абзацу 3 пункту 4 частини другої статті 2 Закону України Про відповідальність за порушення у сфері містобудівної діяльності» суб'єкти містобудування, які є замовниками будівництва об'єктів (у разі провадження містобудівної діяльності), або ті, що виконують функції замовника і підрядника одночасно, несуть відповідальність у вигляді штрафу за виконання підготовчих робіт без реєстрації декларації про початок виконання таких робіт, якщо зазначені роботи не виконувалися на підставі зареєстрованої декларації про початок виконання будівельних робіт чи дозволу на виконання будівельних робіт, а також наведення недостовірних даних у декларації про початок виконання підготовчих робіт - у розмірі двадцяти мінімальних заробітних плат.

Таким чином, порушення вимог статті 34, 36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», та вчинення діяння, передбаченого абзацом 3 пункту 4 частини другої статті 2 Закону України Про відповідальність за порушення у сфері містобудівної діяльності» можливе лише у випадку вчинення дій у вигляді проведення робіт.

Відповідно до пункту 1 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 року № 553 (далі - Порядок № 553), цей Порядок визначає процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил та ліцензійних умов провадження господарської діяльності, пов'язаної з будівництвом об'єкта архітектури, який за складністю архітектурно-будівельного рішення та (або) інженерного обладнання належить до IV і V категорії складності.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється Держархбудінспекцією та її територіальними органами (далі - інспекції).

Виходячи зі змісту вищенаведених правових норм, відповідач є спеціально уповноваженим органом, який, серед іншого, забезпечує реалізацію державної політики з питань державного архітектурно-будівельного контролю, у тому числі шляхом проведення позапланових перевірок.

Абзацом 1 пункту 12 Порядку № 553 передбачено, що посадові особи інспекції під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю зобов'язані, зокрема, у повному обсязі, об'єктивно та неупереджено здійснювати державний архітектурно-будівельний контроль у межах повноважень, передбачених законом.

Відповідно до пункту 16 Порядку № 553, за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою інспекції складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.

Натомість, акт перевірки від 07.08.2013 року не містить інформації про те, що на час проведення перевірки будівельні роботи розпочаті.

Відповідно до пункту 17 Порядку № 553, у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил або приписом про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт (далі - припис).

Разом з тим, актом перевірки від 07.08.2013 року встановлено, що позивачем дані зазначені в Декларації недостовірні (а.с.11), приписом від 08.08.2013 року № 448 вимагається усунути порушення, а саме привести Декларацію та договір оренди земельної ділянки у відповідність до вимог чинного законодавства (а.с.76), а протоколом про адміністративне правопорушення від 07.08.2013 року встановлено, що позивачем проведено будівельні роботи (а.с.77).

При цьому, як вбачається із довідки (а.с.111), станом на 22.10.2013 року будівельні роботи з будівництва телятника-відгодівельника на 300 голів за адресою: с. Піски, Бахмацького району Чернігівської області, вул. Орищенка, 57А ще не закінчені.

Постанова № 78 від 15.08.2013 року про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності винесена за результатами розгляду матеріалів, а саме акта перевірки від 07.08.2013 року та протоколу про адміністративне правопорушення від 07.08.2013 року.

Враховуючи наведене, дані обставини свідчать про те, що інспектором Леміш С.В. в акті перевірки від 07.08.2013р., приписі від 08.08.2013р. та протоколі про адміністративне правопорушення від 07.08.2013 р. встановлені різні правопорушення, тому незрозуміло,в чому конкретно полягають встановлені порушення закону і які саме протиправні діяння вчинені позивачем, що як наслідок призвело до помилкового визначення контролюючим органом наявності в діях позивача складу правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Суд не погоджується з правомірністю застосування до позивача санкцій за саму обставину, а саме недостовірність даних, визначених у Декларації, оскільки достовірність чи недостовірність даних такої декларації має встановлюватися по відношенню до виконаних робіт, а не інших документів.

Оцінюючи правомірність дій відповідача, суд керувався критеріями, закріпленими у частині третій статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного суб'єкта.

Згідно вимог частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач, як суб'єкт владних повноважень, заперечуючи проти адміністративного позову, не виконав покладений на нього частиною другою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України обов'язок та не довів юридичної та фактичної обґрунтованості мотивів винесення спірної постанови.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що постанова Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Чернігівській області від 15.08.2013 року № 78 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності є протиправною та підлягає скасуванню.

Відповідно до вимог частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 94, 122, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Приватного сільськогосподарського підприємства «Пісківське», - задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати постанову Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Чернігівській області від 15.08.2013 року № 78 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Стягнути з Державного бюджету (р/р 31216206784002 в ГУДКС України в Чернігівській області, МФО 853592, код 38054398) на користь Приватного сільськогосподарського підприємства «Пісківське» (код 03794785) судові витрати в розмірі 34,41 грн.

Постанова набирає законної сили та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду в порядку та строки, передбачені статтями 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.І. Соломко