Постанова № 34399877, 22.10.2013, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 жовтня 2013 року Справа № 3-25/124-04-3909

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді:Запорощенка М.- доповідачсуддів:Акулової Н. Владимиренко С.В.розглянув касаційну скаргу Фізичної особи ОСОБА_4на ухвалуОдеського апеляційного господарського суду від 02.08.13р.у справі№ 3-25/124-04-3909 господарського суду Одеської областіза позовомДержавної судноплавної компанії "Чорноморське морське пароплавство"доОдеської міської ради за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Міністерства інфраструктури України за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Алькор"за участюЧорноморської транспортної прокуратури Одеської областіпровизнання незаконним та недійсним рішення за участю представників сторін:від позивача:не з'явився від відповідача:не з'явивсявід третіх осіб:ОСОБА_5, за довіреністю (Міністерства інфраструктури України)від прокуратури:Романов Р.О.від скаржника:не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 02.08.13р. відмовлено ОСОБА_4 в прийняті апеляційної скарги. Апеляційну скаргу з доданим до неї документами повернуто ОСОБА_4. Повернуто ОСОБА_4 (65031, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) з Державного бюджету України (отримувач коштів: ГУДКС України в Одеській області, код ЄДРПОУ: 37607526, банк отримувача: ГУДКС України в Одеській області, МФО 828011, № рахунку: 31217206782002) 573,50 грн. (п'ятсот сімдесят три гривні п'ятдесят копійок) судового збору, сплаченого за квитанцією №22 від 26.07.2013р.

Не погоджуючись з ухвалою Одеського апеляційного господарського суду, Фізична особа ОСОБА_4 звернувся до Вищого господарського суду України з касаційної скаргою, оскільки вважає, що її прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права.

В обґрунтування заявлених вимог скаржник посилається на те, що судом першої інстанції, в порушення приписів ст.12 Господарського процесуального кодексу України, прийняв рішення про визнання недійсним рішення Одеської міської ради від 04.02.2004року №2222-ХХIV без з'ясування всіх обставин справи, дослідження відомостей щодо наявності прав інших осіб на земельну ділянку, наявності у позивача прав на земельну ділянку, що, на думку скаржника, призвело до порушення його охоронюваних законом та Конституцією України прав та інтересів.

В призначене судове засідання представники позивача, відповідача та скаржника не з'явилися, поважних причин нез'явлення суду не повідомлено. Про час та місце розгляду касаційної скарги сторони були сповіщені належним чином.

Заслухавши суддю - доповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів прийшла до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та було встановлено під час розгляду справи, Рішенням господарського суду Одеської області від 22.08.2012 р. позовні вимоги Державної судноплавної компанії „Чорноморське морське пароплавство" задоволено повністю. Визнано рішення Одеської міської ради від 04.02.2004 року № 2222-ХХIV "Про продаж земельної ділянки несільськогосподарського призначення площею 4,8363 га, який знаходиться в оренді товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Алькор" за адресою: м. Одеса, вул. Піонерська, 30, для проектування, будівництва спортивно-оздоровчого комплексу з реконструкцією існуючого корпусу недійсним.

Акт державного чи іншого органу - це юридична форма рішень цих органів, тобто офіційний письмовий документ, який породжує певні правові наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших суспільних відносин і має обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин. Залежно від компетенції органу, який прийняв такий документі, і характеру та обсягу відносин, що врегульовано ним, акти поділяються на нормативні і такі, що не мають нормативного характеру, тобто індивідуальні. Підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогами чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації - позивача у справі. Якщо за результатами розгляду справи факту такого порушення не встановлено, у господарського суду немає правових підстав для задоволення позову.

Таким чином , предметом доказування в даній справі визначено відповідність рішення Одеської міської ради від 04.02.2004 року № 2222-ХХIV законодавству та наявність порушеного права Державної судноплавної компанії „Чорноморське морське пароплавство".

30.07.2013 року до Одеського апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга з клопотанням про відновлення пропущеного процесуального строку на її подання ОСОБА_4 на вказане рішення господарського суду, в якій скаржник просить його скасувати та припинити провадження у справі, посилаючись на його незаконність. Із тексту апеляційної скарги також вбачається клопотання про залучення до участі у справі № 3-25/124-04-3909 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_4.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 02.08.13р. відмовлено ОСОБА_4 в прийняті апеляційної скарги. Апеляційну скаргу з доданим до неї документами повернуто ОСОБА_4. Повернуто ОСОБА_4 (65031, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) з Державного бюджету України (отримувач коштів: ГУДКС України в Одеській області, код ЄДРПОУ: 37607526, банк отримувача: ГУДКС України в Одеській області, МФО 828011, № рахунку: 31217206782002) 573,50 грн. (п'ятсот сімдесят три гривні п'ятдесят копійок) судового збору, сплаченого за квитанцією №22 від 26.07.2013р.

Ухвала суду апеляційної інстанції мотивована тим, що із змісту оскаржуваного рішення господарського суду від 22.08.2012р. по справі №3-25/124-04-3909, та апеляційної скарги не вбачається порушення прав ОСОБА_4, а додані до апеляційної скарги ксерокопії документів в якості підтвердження порушення прав чи інтересів апелянта не можуть вважатися належними доказами, оскільки вони подані в порушення вимог ч. 2 ст. 36 ГПК України, якою встановлено, що письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії.

Судова колегія погоджується з висновками суду апеляційної інстанції, вважає їх законними та обґрунтованими з оглядом на наступне.

Відповідно до п. 8 частини 3 статті 129 Конституції України держава забезпечує особам право на апеляційне оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.

Згідно ч.1 ст.91 Господарського процесуального кодексу України, сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили.

За приписами ст. 21 ГПК України сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути підприємства та організації, зазначені у статті 1 цього Кодексу.

Як вірно зазначено судом апеляційної інстанції, судове рішення, що оскаржується не залученою до участі у справі особою, повинно безпосередньо стосуватися прав та обов'язків цієї особи, тобто судом має бути розглянуто й вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких на момент розгляду справи та прийняття рішення господарським судом першої інстанції є скаржник, або міститься судження про права та обов'язки цієї особи у відповідних правовідносинах. Рішення є таким, що прийняте про права та обов'язки особи, яка не була залучена до участі у справі, якщо в мотивувальній частині рішення містяться висновки суду про права та обов'язки цієї особи, або у резолютивній частині рішення суд прямо вказав про права та обов'язки таких осіб.

Судом апеляційної інстанції встановлено відсутність в матеріалах справи доказів того, що в оскаржуваному до апеляційного господарського суду рішенні місцевого господарського суду вирішено питання про права та обов'язки фізичної особи ОСОБА_4.

Отже, апеляційним господарським судом встановлені обставини справи, що підтверджуються певними доказами, яким попередній суд дав належну оцінку, правом переоцінки яких в силу приписів ст. 1117 ГПК України касаційна інстанція не наділена, з огляду на що висновок господарського суду попередньої інстанції про відмову в прийнятті апеляційної скарги фізичної особи ОСОБА_4, колегія визнає обґрунтованим та таким, що відповідає вимогам процесуального права, що свідчить про відсутність підстав для скасування оскаржуваної ухвали.

За таких обставин, оскаржена у касаційному порядку ухвала апеляційного суду щодо відмови у прийнятті апеляційної скарги Фізичної особи ОСОБА_4 є законною і обґрунтованою, підстави для її зміни чи скасування відсутні.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 1115, 1117 - 11113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Фізичної особи ОСОБА_4 залишити без задоволення.

Ухвалу Одеського апеляційного господарського суду від 02.08.13р. у справі № 3-25/124-04-3909 залишити без змін.

Головуючий суддя: М. Запорощенко Судді: Н. Акулова С. Владимиренко